Ухвала суду № 140998800, 26.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №640/24742/21

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

26 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружного адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представниці відповідача про передачу справи до Господарського суду Донецької області у справу про банкрутство №905/294/26 в адміністративній справі за позовом Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків із позовом до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», в якому просить суд:

- задовольнити позовну заяву про стягнення податкового боргу з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в загальній сумі 39226578,88 грн;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в загальній сумі 39 226 578,88 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», справу №640/24742/21 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б.

03.02.2025 ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду справу №640/24742/21 прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 27.02.2025 зупинено провадження у справі №640/24742/21 за позовом Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення податкового боргу до набрання законної сили рішеннями в адміністративних справах №640/28088/21 та №640/11101/21.

Ухвалою суду від 26.10.2026 поновлено провадження у справі.

16.10.2026 на адресу суду від представниці відповідача надійшло клопотання про передачу справи до Господарського суду Донецької області у справу про банкрутство №905/294/26. Клопотання мотивоване тим, що 18.05.2026 Господарським судом Донецької області у справі №905/294/26 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго». На переконання відповідача, судові спори, стороною в яких є відповідач, мають розглядатися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, до яких належить і справа №640/24742/21.

Розглянувши заявлене клопотання представниці відповідача, суд керується таким.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що даний Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Предметом спору у розглядуваній справі є стягнення контролюючим органом з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» узгоджених сум податкових зобов`язань, що не були сплачені відповідачем добровільно.

Провадження у справах за зверненням контролюючих органів із позовом про стягнення з платника податків податкового боргу здійснюються в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 КАС України.

Водночас, статус платника податків як особи, що є боржником/банкрутом в судовій процедурі банкрутства змінює юрисдикцію спорів з майновими вимогами до такого боржника.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) визначає, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України Про міжнародне приватне право, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 3). Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства (ч. 6 ст. 12).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника (ч. 8 ст. 20 ГПК України в редакції, що діє з 01.01.2025).

Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до ст. 7 КУзПБ:

1. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею;

2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. […]

Отже, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (в тому числі у спорах про оскарження рішень, якими визначено податкові зобов`язання відповідно до Податкового кодексу України), розглядаються господарським судом, в проваджені якого перебуває справа про банкрутство боржника (відповідача), в порядку, визначеному ГПК України з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Суд установив, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.05.2026 відкрито провадження у справі №905/294/26 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО». Розгляд цієї справи триває.

Отже, спір за позовом Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення податкового боргу повинен розглядатись господарським судом в межах справи №905/294/26 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго».

Правильність мотивів щодо визначення юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство, підтверджується тим, що Законом України від 19.09.2024 № 3985-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» (далі - Закон № 3985-ІХ) внесено зміни до ГПК України.

Зокрема, п. 8 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу викладено у такій редакції: « 8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь - яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника».

Отже, з урахуванням змін, внесених Законом № 3985-ІХ, приписи п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України не містять обмежень щодо підсудності господарським судам спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України.

Крім того, Законом № 3985-ІХ внесено зміни до абз. 1 ч.2 ст. 7 КУзПБ та викладено в такій редакції: « 2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України».

Відтак, внесеними змінами до ГПК України та КУзПБ встановлено імперативне правило виключної підсудності господарським судам у розгляді справ про банкрутство, зокрема, спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України.

Зазначені зміни до правового регулювання процедури розгляду відповідних спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

З огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи судом, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Зазначені вище висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 910/21682/15 (910/7418/23), від 04.04.2025 у справі № 910/429/22 (910/12899/22), від 14.07.2026 у справі № 904/5051/24 (904/420/26).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що заявлені у розглядуваній справі позовні вимоги підсудні Господарському суду Донецької області та не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що КАС України не встановив порядку передачі адміністративних справ господарському суду у зв`язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства.

Між тим, висновок суду про необхідність передачі справи на розгляд господарському суду ґрунтується на такому.

Суд наголошує, що норма ч. 3 ст. 7 КУзПБ має імперативний, а не дискреційний характер, оскільки прямо визначає єдиний можливий процесуальний спосіб дій суду у такій ситуації - передачу справи до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зміст ч. 3 ст. 7 КУзПБ не передбачає альтернативних процесуальних рішень, зокрема закриття провадження у справі, що виключає можливість судового розсуду щодо вибору між закриттям провадження та передачею справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц зазначила, що суд застосовує норму процесуального права, чинну на момент вчинення відповідної процесуальної дії, розгляду або перегляду справи, у тому числі в суді касаційної інстанції.

Крім того, у межах зазначеного провадження Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача після відкриття провадження в інших справах, інші суди, незалежно від юрисдикції, не мають права закривати провадження, а зобов`язані передати справу до належного суду для розгляду по суті.

При цьому таким належним судом є виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що закриття провадження у таких випадках порушує право особи на доступ до правосуддя та унеможливлює ефективний судовий захист з урахуванням строків звернення з вимогами до боржника, встановлених ст. 45 КУзПБ, а до введення його в дію ст. 23 Закону України № 2343-XII.

Таким чином, з урахуванням імперативних приписів ч. 3 ст. 7 КУзПБ та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, закриття провадження у справі з підстав неналежної юрисдикції є процесуально неприпустимим, оскільки суперечить прямій нормі спеціального закону; порушує право особи на доступ до правосуддя; позбавляє сторону можливості реалізувати свої права у межах справи про банкрутство; створює ризик пропуску процесуальних строків для захисту прав у господарському суді.

Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у даному провадженні за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи наведене, положення КУзПБ, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, принцип процесуальної економії та необхідності забезпечення ефективного доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи № 640/24742/21 на розгляд до Господарського суду Донецької області для розгляду спору по суті в межах справи про банкрутство №905/294/26 на виконання вимог ч. 3 ст. 7 КУзПБ.

Керуючись ст. 29, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Передати матеріали справи №640/24742/21 за позовом Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення податкового боргу на розгляд до Господарського суду Донецької області, у провадженні якого перебуває справа №905/294/26 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго».

2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна