Постанова № 14099799, 22.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року об 11-50 годині,                               Справа № 2а-9488/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Матяш О.В.,

при секретарі Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ТОВ «Паливно-енергетична компанія «Запоріжнафта»

до ДПІ у Василівському районі Запорізької області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Паливно-енергетична компанія «Запоріжнафта» звернулось до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємство віднесло до складу податкового кредиту суму отриманих послуг з технічного обслуговування АЗС у розмірі 25966,67 гривень, по яких не доведено зв'язок з господарською діяльністю підприємства, що підтверджують витрати ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» у зв'язку з отриманням вищезазначених послуг, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 25967 гривень.

Крім того, в ході перевірки не надано документів, які б дійсно підтверджували зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства, а саме - звітних документів (звітів) про виконану роботу (надані послуги) Виконавцем, а також не доведено, які саме послуги надавались та необхідність проведення таких робіт; невідома мета послуг, зазначених в актах виконаних робіт, не доведено зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю ТОВ «ПЕК Запоріжнафта..

За результатами перевірки було складено акт №174/23/35443878 від 24.09.2010, на підставі якого відповідачем було винесено, у тому числі податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 №0000362300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 37 983,8 гривень, у тому числі за основним платежем - 25967 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями – 12016,80 гривень.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення не відповідає діючому законодавству та прийняте на підставі незаконних та необґрунтованих висновків, позивач просить визнати його протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши, що висновки, викладені в акті перевірки, є безпідставними, виходячи з наступного.

За своїм змістом договір на технічне обслуговування № 010609 від 01.06.2009, що укладений позивачем із ТОВ «Компанія Альпіна», є договором про надання послуг, який регламентовано главою 63 Цивільного кодексу України. Жодною з норм цієї глави не передбачено необхідності складання звіту виконавця на підтвердження надання послуги. Не передбачено такої умови і договором на технічне обслуговування.

Згідно ст. 19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відтак, складання звіту виконавця не є обов'язком для сторін договору на технічне обслуговування.

Досліджені під час перевірки документи повністю відповідають визначенню «первинний документ» та фіксують факт здійснення господарської операції.

Отже, ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» отримало послуги з технічного обслуговування АЗС, через які здійснюється реалізація ПММ; документи на підтвердження надання таких послуг оформлені відповідно до норм законодавства; послуги оплачені; оплата вартості послуг віднесена до складу валових витрат, а сума сплаченого ПДВ віднесена до складу податкового кредиту.

Таким чином, витрати підприємства безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю. Порушень норм пп. 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не допущено. Просить позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, зокрема, зазначивши, що проведеною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавст ва за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 встановлено, що підприємством позивача неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму отриманих послуг з технічного обслуговування автомобілезаправочних станцій у розмірі 25966,67 гривень, в тому числі за червень 2009 року в розмірі 16300 гривень та червень 2010 року в розмірі 9666,67 гривень, по яких не доведено зв'язок з господарською діяльністю підприємства, в результаті чого завищено податковий кредит на вказану суму.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 №0000362300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 37 983,8 гривень, у тому числі за основним платежем - 25967 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями – 12016,80 гривень.

          З урахуванням наведеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 03.09.2010 № 03-0178-23 посадовими особами ДПІ у Василівському районі проведено документальну перевірку з питань дотримання ТОВ «Паливно-енергетична компанія Запоріжнафта» вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010. За результатами перевірки складено акт перевірки від 24.09.2010 № 174/23/35443878, на підставі якого 29.09.2010 винесено податкове повідомлення-рішення №0000362300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 37 983,8 гривень.

          Перевіркою встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суму отриманих послуг з технічного обслуговування в розмірі 25966,67 №0000362300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 37 983,8 гривень, по яких не доведено зв'язок з господарською діяльністю підприємства, що підтверджують витрати ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» у зв'язку з отриманням вищезазначених послуг.

Судом встановлено, що на підставі договору суборенди № 1204 від 12.04.2008, укладеному із ТОВ «Компанія Альпіна», ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» користується автозаправними станціями:

№1:Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів,29А;

№ 2: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 38;

№ 3: Запорізька область, Василівський район, с. Орлянське, вул. Леніна, 302-6.

Між ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» як Замовником та ТОВ «Компанія Альпіна» як Виконавцем укладений договір на технічне обслуговування № 010609 від 01.06.2009 (далі - договір на технічне обслуговування). Згідно п. 1.1. цього договору, виконавець зобов'язується здійснювати роботи з технічного обслуговування: паливного парку, паливно-роздавального обладнання, іншого технологічного обладнання Замовника в узгоджені строки та з належною якістю. Узгодження обсягів робіт, істотних умов їх виконання та оплати відображаються в додаткових угодах, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 30.06.2009 до договору на технічне обслуговування, виконавець приймає зобов'язання виконати, а Замовник прийняти та сплатити роботи - техобслуговування магістралей, ємкісного парку, насосного парку, систем управління АЗС № 2 (ТРК-4, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 38); ціна робіт 97 800 гривень, в т.ч. ПДВ - 16 300 гривень. При проведенні техобслуговування Виконавець зобов'язується здійснити (без заміни вузлів та агрегатів) очищення трубопроводів та перевірку їх герметичності, забезпечити видалення та утилізацію грязьових домішок, провести контроль подтоварної води паливного парку, обслуговування насосів та контроль ущільнень.

На підтвердження виконання робіт та прийняття їх замовником сторонами складено акт № 2355 до договору на технічне обслуговування № 010609 від 01.06.2009 по додатковій угоді № 1, а також акт № 2355 здачі-приймання робіт.

Відповідно до додаткової угоди № 5 від 01.06.2010 до договору на техобслуговування, виконавець приймає зобов'язання виконати, а Замовник прийняти та сплатити роботи - техобслуговування магістралей, ємкісного парку, насосного парку, систем управління АЗС № З (ТРК 2, с. Орлянське, вул. Леніна, 302 Б); ціна робіт 58 000 гривень, в т.ч. ПДВ - 9 666,66 гривень.

При проведенні робіт Виконавець зобов'язується здійснити (без заміни вузлів та агрегатів): очищення трубопроводів та перевірку їх герметичності, видалення грязьових домішок, провести контроль подтоварної води паливного парку, обслуговування насосів та контроль ущільнень.

На підтвердження виконання робіт та прийняття їх замовником сторонами складено акт № 62 до договору на технічне обслуговування № 010609 від 01.06.2010 по додатковій угоді № 5, а також акт № 62 здачі-приймання робіт.

Розрахунки за обома цими операціями здійснено в загальній сумі 155 800 гривень, з яких ПДВ - 25 966,66 гривень.

Дана операція відображена у бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт 84 Кт 6312.

Між тим, суд вважає, що під час перевірки підприємством не надано документів, які б дійсно підтверджували зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства, а саме: звітних документів (звітів) про виконану роботу (надані послуги). Виконавцем, а також не доведено, необхідність проведення таких робіт, відсутній звіт виконавця.

У наданих позивачем до перевірки актах здачі-прийняття робіт (послуг) №2355 від 30.06.2009 та №62 від 30.06.2010 ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» відсутній запис про зміст та обсяг господарської операції, тобто первинні документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки не містять обов'язкових реквізитів первинного документу.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтвердженням здійснення господарської операції є первинний документ, який повинен мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2 ст. 9 цього ж закону та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Обов'язкові реквізити первинного документу наведені у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно п.2.4 Положення, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, документи, що не містять обов'язкових реквізитів, не є первинними, тобто, ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» безпідставно включило до складу податкового кредиту отримання послуг з технічного обслуговування від ТОВ «Компанія Альпіна».

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ, в редакції від 06.07.2005, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп. 7.4.4. п.п.7.2. ст.7 зазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Тобто, однією з вимог включення будь - яких витрат до складу податкового кредиту є зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків суми податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для віднесення понесених витрат до суми податкового кредиту.

У судовому засіданні представником позивача було зазначено, що техобслуговування АЗС №2 здійснювалося на трьох із чотирьох паливних комплексах: «ємкість для зберігання ПММ – паливопровод – паливо-розподільча колонка» по видам палива: бензин А-80, бензин А-95, дизельне пальне. При цьому техобслуговування паливного комплексу по виду палива: бензин А-92 не здійснювалось.

Роботи здійснювались без зупинення роботи всієї АЗС, але із тимчасовим зупиненням реалізації палива певного виду в такий проміжок часу:

дизельне пальне: з 14:00 до 15:20;

бензин А-80: з 15:30 до16:20;

бензин А-95: з 16:10 до 17:00.

На підтвердження того, що дані види палив не реалізовувалися через АЗС протягом вказаного часу, представник позивача надав до суду копії касових чеків за 30.06.2009.

Технічне обслуговування АЗС №3 (ТРК-2, с. Орлянське, вул. Леніна,302-б) здійснювалося на всіх паливних комплексах «ємкість для зберігання ПММ – паливопро-

вод – паливо-розподільча колонка» по видам палива: бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, дизельне пальне.

Роботи здійснювались без зупинення роботи всієї АЗС, але із тимчасовим зупиненням реалізації палив певного виду в такий проміжок часу:

бензин А-95: з 16:35 до 17:30;

бензин А-80: з 17:30 до 18:30;

дизельне пальне: з 18:30 до 19:40;

бензин А-92: з 19:50 до 20:50.

На підтвердження того, що дані види палив не реалізовувалися через АЗС протягом вказаного часу, представник позивача надав до суду копії касових чеків за 30.06.2010.

На думку суду, той факт, що ТОВ «Компанія Альпіна» провела 30.06.2009 технічне обслуговування трьох із чотирьох паливних комплексів АЗС №2, та 30.06.2010 чотирьох із чотирьох паливних комплексів АЗС №3, які використовує позивач, не може бути підтверджений зазначеними копіями чеків, виходячи з того, що: по-перше, відсутність чеків на продаж пального в певний час, в який – на твердження позивача – проводились роботи по техобслуговуванню паливних комплексів, не є підтвердженням проведення зазначених робіт, а є підтвердженням того, що в цей час ніхто пального не купував. При цьому суд бере до уваги місцерозташування АЗС – вони не розташовані в місцях великого руху транспорту.

По-друге, на думку суду, неможливо за одну годину провести весь комплекс робіт по технічному обслуговуванню паливного парку, паливно-роздільчого обладнання та іншого технологічного обладнання, в т.ч. паливного комплексу «ємкість для зберігання ПММ – паливопровод – паливо-розподільча колонка»: продувку, прочистку та подібне.

В-третє: незрозуміло, чому на АЗС №2 не проводились роботи по паливному комплексу по виду палива: бензин А-92. Представник позивача не зміг пояснити, чому не весь комплекс робіт по договору було виконано на цій АЗС, а кошти були перераховані згідно з домовленістю у розмірі 97 800 гривень.

В-четверте, у суда виникають сумніви щодо вартості робіт по техобслуговуванню на АЗС, оскільки вартість робіт протягом трьох-пяти годин визначена у розмірі 97 800 гривень та 58 000 гривень відповідно.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано доказів того, що у строки, які вказані у наданих чеках, можливо проведення робіт, вказаних ТОВ «ПЕК Запоріжнафта», та з належною якістю - відповідно до умов п. 1.1. Договору на технічне обслуговування №010609 від 01.06.2009, укладеного між ТОВ «ПЕК Запоріжнафта» та ТОВ «Компанія Альпіна».

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ТОВ «Паливно-енергетична компанія «Запоріжнафта» не надало доказів наявності зв'язку своїх витрат як платника податків на придбання послуг (по техобслуговуванню АЗС) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі отримати користь від придбаних послуг. А тому відсутні підстави для віднесення до складу податкового кредиту суму отриманих послуг з технічного обслуговування у розмірі 25966,67 №0000362300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 37 983,8 гривень.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до діючого законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги про його скасування є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17, 158-162,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову ТОВ «Паливно-енергетична компанія Запоріжнафта» до ДПІ у Василівському районі Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362300/0 від 29.09.2010.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.          

          Постанова у повному обсязі складена 28.02.2010.

          Суддя О.В. Матяш