Ухвала суду № 140995771, 28.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/19964/26

провадження № 2-з/753/208/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"28" жовтня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №753/19964/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстраційне бюро», Акціонерного товариства «Сенс банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року адвокат Вітер Сергій Вікторович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду з позовом до Комунального підприємства «Реєстраційне бюро», Акціонерного товариства «Сенс банк», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне Бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича, від 23 лютого 2019 року, індексний номер 45670283, номер запису про право власності № 30427471, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 1 (однієї) кімнати, загальна площа квартири становить 66,00 кв. м, жилою площею 15,10 кв. м, за Публічним акціонерним товариством «СЕНС БАНК».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року справу передано на розгляд судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 30 вересня 2026 року.

17 вересня 2026 року від АТ «Сенс банк» надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2026 року підготовче судове засідання відкладено на 21 жовтня 2026 року, а також витребувано у Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) копію реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1772275180000.

30 вересня 2026 року представник позивача - адвокат Вітер Сергій Вікторович подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , що складається з однієї кімнати, загальною площею 66,00 кв. м, житловою площею 15,10 кв. м, право власності на яку зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича від 23 лютого 2019 року, індексний номер 45670283, номер запису про право власності №30427471.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 вересня 2026 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Як встановлено судом, у цій справі позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне Бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича від 23 лютого 2019 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «СЕНС БАНК».

Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальну загрозу подальшого відчуження майна на користь третіх осіб, що у випадку задоволення позову призведе до неможливості виконання судового рішення та змусить позивача ініціювати нові судові процеси до кожного наступного набувача.

Враховуючи, що відповідач має можливість на власний розсуд розпоряджатися спірним нерухомим майном, це може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача та стане підставою для виникнення інших спорів щодо цього майна, необхідності залучення до участі у справі інших осіб тощо.

Отже, суд вважає, що через ризик можливого подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, або його обтяження іншим чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Те, що особа ще не вчинила дії, які могли би підтвердити намір відчужити це майно, не спростовує того, що у відповідача як власника наявна можливість вільно розпорядитись спірним нерухомим майно, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Зокрема, таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі є взаємопов`язаним зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Так, враховуючи, що позивачем пред`явлено позов про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ймовірне рішення про задоволення позову може мати наслідком зміни власника такого майна, а тому на думку суду заявник довів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі у разі відчуження відповідачем спірного майна, ускладнення захисту прав та інтересів заявника без вжиття таких заходів, та про обґрунтованість доводів заявника про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може зробити неможливим чи ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши відповідно до вимог статті 89 ЦПК України обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вказаних вище критеріїв, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відсутність на цій стадії розгляду справи підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, з огляду на відсутність відомостей щодо можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Керуючись ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Вітра Сергія Вікторовича про забезпечення позову у цивільній справі № 753/19964/26 задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , що складається з однієї кімнати, загальною площею 66,00 кв. м, житловою площею 15,10 кв. м, право власності на яку зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича від 23 лютого 2019 року, індексний номер 45670283, номер запису про право власності №30427471, за Публічним акціонерним товариством «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714).

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Боржник: Публічне акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Суддя Олександр ЯКУСИК