Постанова № 14099569, 15.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/839/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріЛеоненко К.В.

за участю:

представника позивача - Косякової Д.І.

представника відповідача - Сулімова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спещшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002731510/0 від 30.11.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спещшахтобуріння» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002731510/0 від 30.11.2010 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що згідно Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 554 від 23.10.2008 року виведено із складу Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спещшахтобуріння» Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство ВАТ «ДХК «Спецшахтобуріння» та припинено його діяльність шляхом ліквідації. Відповідач незаконно перерахував податок на додану вартість, що сплачувався за поточні періоди на заборгованість яка увійшла до кредиторських вимог і внесена до реєстру кредиторських вимог. У грудні 2010 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2010 року № 0002731510/0, прийняте на підставі Акту перевірки № 746/15-0/00180338 від 19.11.2010 року. Зазначеним рішенням був застосований штраф у розмірі 50% у сумі 23046,93 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, передбачене пп.. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач вважає, що зазначене рішення є нечинним з огляду на те, що відповідач не мав права на зміну призначення платежу. Тому, просив суд визнати його недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував зазначивши, що податкові органи на підставі діючого законодавства здійснюють зарахування податкових платежів на погашення податкового боргу. Бажання платника податків спрямовувати кошти на сплату поточних надходжень суперечить законодавчо встановленій черговості зарахування таких платежів. Тому, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій з огляду на таке.

Позивач, Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спещшахтобуріння» є юридичною особою зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради, перебуває на податковому обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Торезі.

Згідно Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 554 від 23.10.2008 року, виведено із складу Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спещшахтобуріння» Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство ВАТ «ДХК «Спецшахтобуріння» та припинено його діяльність шляхом ліквідації.

19.11.2010 року № 746/15-0/00180338 відповідачем було проведено невиїзну документальної перевірки несвоєчасної плати податку на додану вартість, якою встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ передбаченого п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податковим повідомленням-рішенням № 0002731510/0 від 30.11.2010 року за затримку на 732 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 46093,80 грн., позивача було зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% від узгодженої суми, а саме в розмірі - 2346,93 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 передбачають, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п. 6.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п. 1.9 абз. 1 ст. 1 зазначеного Закону, податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктами 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону передбачено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Як визначено п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивач несвоєчасно сплачував узгоджені податкові зобовязання.

Суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з наступних підстав.

Як передбачено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сплата податкового зобовязання чи погашення податкового боргу здійснюється чи платником податків самостійно, чи податковим органом.

Крім того, нормами зазначеного Закону не встановлено право чи обовязок саме податкового органу змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податку спрямував кошти.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень ДП ВАТ «Торезьке ШПУ», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 183 від 30.08.2010 року позивач сплатив ПДВ за липень 2010 року;

Платіжним дорученням № 171 від 19.08.2010 року позивач сплатив ПДВ по розстрочки.

Платіжним дорученням № 147 від 30.07.2010 року позивач сплатив ПДВ за червень 2010 року.

Платіжним дорученням № 145 від 20.07.2010 року позивач сплатив ПДВ по розстрочки.

Платіжним дорученням № 136 від 24.06.2010 року позивач сплатив ПДВ за травень 2010 року.

Платіжним дорученням № 273 від 21.11.2010 року позивач сплатив ПДВ за жовтень 2010 року.

Платіжним дорученням № 255 від 01.11.2010 року позивач сплатив ПДВ за вересень 2010 року.

Платіжним дорученням № 230 від 22.09.2010 року позивач сплатив ПДВ за серпень 2010 року.

Судом встановлено, що позивачем були сплачені суми ПДВ з відповідним призначенням платежу, однак відповідач спрямував кошти в погашення попередньо виниклих сум податкового боргу, змінивши тим самим цільове призначення платежів.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірні податкові повідомлення рішення підлягає визнанню недійсними.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спещшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002731510/0 від 30.11.2010 року.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002731510/0 від 30.11.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спещшахтобуріння» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 лютого 2011 року.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Суддя Галатіна О.О.