Постанова № 14099544, 16.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р. справа № 2а-28423/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:Джанелідзе О.А. (дог. від 10.01.2011р. б/н)

відповідача:Дорохова О.В. (дов. від 11.02.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного підприємства «Модульдон»

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Модульдон» (надалі позивач, ПП «Модульдон») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька (надалі відповідач, ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька: №0000872302/0/15840/10 від 01.12.2010р. про визначення суми податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах держбюджет, код 3014010100» в сумі 33159,00 грн., у тому числі: за основним платежем 22106,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11053,00 грн.; №0000862302/0/15839/10 від 01.12.2010р. про визначення суми податкового зобовязання за платежем «податок прибуток підприємств держбюджет, код 3011021000» в сумі 41 448,00 грн., у тому числі: за основним платежем 27 632,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13 816,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств з мотивів нікчемності правочинів між ПП «Модульдон» і ТОВ «Провімакс-Торг».

В судовому засіданні від 16.02.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що у ТОВ «Провімакс-Торг» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, із чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, а тому господарські операції між позивачем та ТОВ «Провімакс-Торг» не мають реального товарного характеру.

Представник відповідача у судовому засіданні від 16.02.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ПП «Модульдон» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради у якості юридичної особи, про що видане відповідне свідоцтво серія А00 № 315178, ідентифікаційний код 34007999, місцезнаходження 83058, м. Донецьк, вул. Арктики, б.43, кв.9, перебуває на обліку у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, про що зазначено у довідці від 16.01.2006р. № 10/10/29-013, та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, про що 27.01.2006р. видане відповідне свідоцтво №07176363.

Позивач використовує складські приміщення за адресою 83058, м. Донецьк, вул. Баумана, 10 на підставі договору оренди майна від 25.03.2009р.

18.11.2010р. ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Модульдон» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Провімакс-Торг» код за ЄДРПОУ 36253574 за період: січень 2009р. березень 2009р, червень 2009р., за наслідками якої складений відповідний акт від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999.

Згідно висновку вказаного акту, перевіркою встановлені наступні порушення:

- пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, що призвело до нікчемних угод, що була укладена від 20.01.2009р. за №3 між ТОВ «Провімакс-Торг» та ПП «Модульдон»;

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 27632,00 грн., у тому числі по періодах: перший квартал 2009р. 23606,00 грн., другий квартал 2009р. 4026,00 грн.;

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 22106,00 грн., у тому числі по періодах: січень 2009р. 2570,00 грн., лютий 2009р. 10554,00 грн., березень 2009р. 5761,00 грн., червень 2009р. 3221,00 грн.

За наслідками розгляду заперечень від 23.11.2010р. №23/11-01, листом ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 26.11.2010р. №15602/10/23-213 висновки акту від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999 залишені без змін.

На підставі акту від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999, ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 01.12.2010р. №0000872302/0/15840/10, яким позивачу визначене податкове зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 33159,00 грн., у тому числі: за основним платежем 22106,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11053,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 01.12.2010р. №0000862302/0/15839/10, яким позивачу визначене податкове зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 41 448,00 грн., у тому числі: за основним платежем 27 632,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13 816,00 грн.

Підставами для встановлення зазначених в акті від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999 порушень стали наступні обставини.

Згідно вказаного Акту для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Провімакс-Торг» позивачем було надано наступні документи: - податкові накладні за періоди: січень 2009р. березень 2009р., червень 2009р.; - реєстри отриманих та виданих податкових накладних: січень 2009р. березень 2009р., червень 2009р.; - видаткові накладні за період: січень 2009р. березень 2009р., червень 2009р.; - журнали ордери, відомості за рахунком 361, 311, 631; - довіреності за період: січень 2009р. березень 2009р., червень 2009р.; - угоди.

Зазначено, що у періоді, який перевірявся позивач уклав угоду з ТОВ «Провімакс-Торг» від 20.01.2009р. за №3 про придбання продаж металопродукції.

На сторінках 3-6 акту від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999 визначений товар, що придбався позивачем у ТОВ «Провімакс-Торг» - пили стрічкові біметалічні (М 42-13, М42-27, М42-34, М42-41), пила кільцева, ніж плоский по металу, а також накладні, податкові накладні до них, із зазначенням відповідних сум.

Загальна вартість придбаного товару за перевіряємий період 132636,29 грн., ПДВ 22105,85 грн.

Перевіряючими зазначено, що до складу валових витрат по взаємовідносинам із ТОВ «Провімакс-Торг» внесено суму у розмірі 110530,00 грн., у тому числі по періодах: - перший квартал 2009р. 94424,00 грн., другий період 2009р. 16106,00 грн. До складу податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Провімакс-Торг» внесено суму у розмірі 22106,00 грн., у тому числі по періодах: січень 2009р. 2570,00 грн., лютий 2009р. 10554,00 грн., березень 2009р. 5761,00 грн., червень 2009р. 3221,00 грн.

В акті від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999 зазначено, що інформація щодо транспортування товару та вантажних робіт до перевірки не надана.

Перевіряючими встановлено, що вказаний товар був реалізований позивачем 46 покупцям, які зазначені на сторінках 7 - 44 акту від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999.

Суд зазначає, що вказаними операціями між позивачем та покупцями, що визначені на сторінках 7 - 44 акту від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999, перевіряючими зазначені наступні спільні обставини:

- укладені усні угоди;

- на поставлені товари позивачем виписані накладні та податкові накладні;

- на отримання товару були виписані відповідні довіреності;

- до складу податкового зобовязання позивача по взаємовідносинах із зазначеними покупцями віднесені відповідні суми податку на додану вартість;

- документи на транспортування товару, вантажних робіт та розрахунків за транспортування підприємством до перевірки не надано.

На підставі наведеного, за всіма господарськими операціями із вказаними покупцями, відповідачем зроблений висновок, що на виконання умов відповідних угод було відвантажено товар, який придбаний за нікчемною угодою від 20.01.2009р. за № 3 укладеної між ПП «Модульдон» та ТОВ «Провімакс-Торг».

Перевіряючими зазначено, що згідно акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 27.08.2010р. № 2005/23-313/34798167, ТОВ «Провімакс-Торг» за юридичною адресою не знаходиться, декларація з податку на прибуток за 2009 рік та додаток К1 до неї не надавались.

За даними програмного забезпечення «Бест ЗВІТ» остання декларація з податку на прибуток надана за перше півріччя 2009 року. Інформація про наявність основних засобів у ТОВ «Провімакс-Торг» відсутня. До декларацій з податку наприбуток за весь період діяльності до ДПІ у Калінінському районі додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «витрати на основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій за весь період діяльності відсутні.

Відповідно до поданого розрахунку комунального податку за січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., червень 2009р. кількість працюючих складала 1 чоловік.

Перевіряючи дійшло до висновку, що у ТОВ «Провімакс-Торг» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь якого виду діяльності.

На підставі наведеного, відповідач дійшов до висновку, що укладений правочин між ПП «Модульдон» та ТОВ «Провімакс-Торг» суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, а отже є нікчемним.

Тобто, відповідач вважає, що договір від 20.01.2009р. № 3 укладеної між ПП «Модульдон» та ТОВ «Провімакс-Торг» є нікчемним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999, підставою для твердження податкового органу щодо нікчемності угод, укладених між ПП «Модульдон» та ТОВ «Провімакс-Торг» є висновок такого про заниження позивачем обєкту оподаткування податком на додану вартість та, таким чином, несплати податкових зобовязань у повному обємі, внаслідок безтоварного характеру проведених операцій.

Дійсно факт ухилення субєктом господарювання від сплати власних податкових зобовязань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у звязку з несплатою ними сум податкових зобовязань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч. 1, 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суд жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобовязань.

У відповідності до п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Нормою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

У підпункті 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до змісту пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п. 7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є виключною підставою для виникнення у субєкта господарювання права на формування податкового кредиту.

У ході судового розгляду справи встановлено, що фактів відсутності належним чином оформлених податкових накладних щодо спірних господарських відносин позивача з ТОВ «Провімакс-Торг» при перевірці податковим органом не виявлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провімакс-Торг» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, місцезнаходження: 83052, м. Донецьк, бул. Шевченка, б. 82, офіс 9, ідентифікаційний код 36253574, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія а00 №744328, та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, про що 12.01.2009р. видане відповідне свідоцтво №100159009.

20.01.2009р. між ТОВ «Провімакс-Торг» (у якості продавця) та ПП «Модульдон» (у якості покупця) був укладений договір № 3, згідно якого, з урахуванням додаткової угоди від 23.01.2009р., ТОВ «Провімакс-Торг» зобовязується поставити покупцю інструмент по металообробці, електрообладнання, господарсько-побутові товари.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ «Провімакс-Торг» позивачем надані:

- виписки з оборотних відомості по товарно-матеріальним цінностям за січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р. та червень 2009р.;

- виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р. та червень 2009р., із яких вбачається що придбані пили стрічкові біметалічні (М 42-13, М42-27, М42-34, М42-41), пила кільцева, ніж плоский по металу перебували на обліку у ПП «Модульдон»;

- копії накладних № 3000 від 23.01.2009р., №3300 від 27.01.2009р. №5200 від 02.02.2009р., №5700 від 05.02.2009р., №6806 від 11.02.2009р., №10900 від 03.03.2009р., №13200 від 18.03.2009р., №14000 від 24.03.2009р., №34400 від 01.06.2009р., №38700 від 18.06.2009р. на пили стрічкові біметалічні (М 42-13, М42-27, М42-34, М42-41), пилу кільцева, ніж плоский по металу;

- копії податкових накладних № 3000 від 23.01.2009р., №3300 від 27.01.2009р. №5200 від 02.02.2009р., №5700 від 05.02.2009р., №6806 від 11.02.2009р., №10900 від 03.03.2009р., №13200 від 18.03.2009р., №14000 від 24.03.2009р., №34400 від 01.06.2009р., №38700 від 18.06.2009р. на пили стрічкові біметалічні (М 42-13, М42-27, М42-34, М42-41), пилу кільцеву, ніж плоский по металу;

- відповідні рахунки;

- виписка із головної книги по рахунку № 281 «Товари на складі»;

- виписка із головної книги по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- журнал реєстрації довіреностей, згідно якого здійснювалась видача довіреностей на ОСОБА_3 на отримання товарів від ТОВ «Провімакс-Торг».

Також, позивачем надані накладні, податкові накладні, рахунки фактури, акти звіряння взаєморозрахунків від 01.07.2009р. та від 01.04.2010р., протокол про залік взаємних вимог від 27.08.2009р., що підтверджують залік зустрічних однорідних вимог позивача з ТОВ «Провімакс-Торг».

Також, слід зазначити, що листом ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 07.09.2010р. №11798/10/23-413 у позивача не витребувались документи по господарським операціям із покупцями, які зазначені на сторінках 7 - 44 акту від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999, а також характеристики придбаного у ТОВ «Провімакс-Торг».

Перевіркою не встановлені характеристики товару, що придбався позивачем згідно податкових накладних № 3000 від 23.01.2009р., №3300 від 27.01.2009р. №5200 від 02.02.2009р., №5700 від 05.02.2009р., №6806 від 11.02.2009р., №10900 від 03.03.2009р., №13200 від 18.03.2009р., №14000 від 24.03.2009р., №34400 від 01.06.2009р., №38700 від 18.06.2009р., не встановлена вага вказаного товару, його розміри.

Натомість представником позивача надані пояснення, згідно яких вказаний товар має низьку вагу та невеликі розміри, внаслідок чого, здійснення його перевезення можливе шляхом використання легкового автотранспорту, а не вантажного автотранспорту.

Також, представник позивача зазначив, що, фактично, перевезення товару здійснював директор ПП «Модульдон» на власному легковому автомобілі шляхом самовивозу.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином, з урахуванням характеристик товару, необхідність у залученні третіх осіб та використання спеціальних засобів (вантажних автомобілів, підйомної техніки тощо) для здійснення вантажних робіт та транспортування цього товару, а також необхідність у наявності складських приміщень є недоведеною.

Товарно-транспортні накладні не належать до документів суворої звітності та не можуть бути єдиною підставою для спростування факту наявності у субєкта господарювання права на податковий кредит.

Тобто відсутність товарно-транспортних не може слугувати підставою вважати недоведеним факт постачання товару за наявності інших доказів, що підтверджують таке постачання.

Відповідачем наданий Акт Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 26.08.2010р. 338946/7/23-313, згідно якого перевірку ТОВ «Провімакс-Торг» здійснити неможливо, у звязку із тим, що підприємство знаходиться за юридичною адресою.

Також у вказаному акті зазначено, що остання декларація з податку на додану вартість подана за лютий 2010р., а з податку на прибуток за перше півріччя 2009р. За даними програмного забезпечення «Бест ЗВІТ» остання декларація з податку на прибуток надана за перше півріччя 2009 року. Інформація про наявність основних засобів у ТОВ «Провімакс-Торг» відсутня. До декларацій з податку на прибуток за весь період діяльності до ДПІ у Калінінському районі додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «витрати на основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій за весь період діяльності відсутні.

Відповідно до розрахунків комунального податку, кількість працюючих у 2009р. склала 1 особа.

Слід зазначити, що факт наявності або відсутності у ТОВ «Провімакс-Торг» орендованих приміщень, станом на момент здійснення господарських операцій із позивачем, відповідачем не встановлений.

У матеріалах справи наявна Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, із якої вбачається, що 23.11.2009р. здійсненна реєстраційна дія (запис 2) підтвердження відомостей про юридичну особу, 09.12.2009р. здійснена реєстраційна дія (запис 3) державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Із зазначеної довідки вбачається, що інформація щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу була внесена (запис 4) тільки 19.04.2010р.

Суд зазначає, що всі господарські операції між ПП «Модульдон» та ТОВ «Провімакс-Торг» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідають вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

Факт використання, придбаного позивачем у ТОВ «Провімакс-Торг» товару за спірною угодою, у власній господарській діяльності, відповідачем не спростовано.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій, з урахуванням обсягу здійснених операцій, характеристики товару, віддаленості сторін та термінів виконання договору від 20.01.2009р. за №3, та фактичне здійснення господарських операцій між між ПП «Модульдон» та ТОВ «Провімакс-Торг».

Натомість відповідачем не надано належних доказів для підтвердження встановлених в акті від 18.11.2010р. №3554/23-211/34007999 обставин, із якими відповідач повязує відсутність факту реальності здійснення господарських операцій.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів та пояснень сторін, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Провімакс-Торг» мали реальний товарний характер.

З урахуванням наведеного, суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Модульдон» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька №0000872302/0/15840/10 від 01.12.2010р. та №0000862302/0/15839/10 від 01.12.2010р.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Приватного підприємства «Модульдон» (Ідентифікаційний код 34007999; 83058, м. Донецьк, вул. Арктики, б.43, кв.9) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 16 лютого 2011 року, повний текст виготовлено 21 лютого 2011 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.