Ухвала суду № 140995057, 27.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4914/26

Провадження № 2/487/3300/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу № 487/4914/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

27.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Скотникова О.М. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: деталізованого, послідовного і документально підтвердженого розрахунку заборгованості за кредитним договором 1620-3906, який ґрунтується виключно на первинних бухгалтерських документах кредитора.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Так у своєму клопотанні представник відповідача адвокат Скотников О.М., посилаючись на норми цивільного процесуального законодавства, а також практику Верховного Суду, просив витребувати розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1620-3906, який має відображати безперервну хронологію руху коштів за кредитним договором протягом усього строку його дії, починаючи з дати фактичної видачі кредиту і закінчуючи останнім платежем відповідача або датою припинення нарахувань, а також всі платежі відповідача, їх дати, суми та призначення, порядок зарахування коштів, відповідно до черговості, встановленої законом та договором.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 висловив правову позицію, за якою суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Отже обґрунтований розрахунок заборгованості повинен надавати суду можливість здійснити його перевірку. З огляду на наведене, такий розрахунок повинен містити, зокрема: обчислення суми боргу, ставки проценту, початок періоду нарахування основного боргу або процентів, закінчення періоду нарахування основного боргу або процентів, кількість днів прострочення, нарахування основного боргу або процентів, розрахунок основного боргу або процентів, розмір основного боргу або процентів, передбачені умовами договору.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи представником позивача до позовної заяви було додано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором 1620-3906 від 01.11.2025 станом на 05.05.2026, у якому відображено усі складові нарахування та обчислення кредитної заборгованості (період, тіло, відсотки, комісія), що не виключає можливість здійснення судом перевірки такого розрахунку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, враховуючи наведене вище, з огляду на предмет доказування і підстави заявленого позову, суд доходить до переконання, що у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Скотникова О.М. про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст. 84, 240, 258, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Скотникова О.М. про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Боброва