Постанова № 14099495, 16.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р. справа № 2а-28878/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н. А.

при секретаріВолковій О.Г.

за участю

представників позивача Валуєвої В.О.

Ізотова О.В.

представника відповідача Бойко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Валенса» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001392342 від 27.04.2010 року та № 0001382342 від 20.04.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Валенса», звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001392342 від 27.04.2010 року та № 0001382342 від 20.04.2010 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на порушення відповідачем ч.3 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в частині не надання під підпис не пізніше ніж за десять днів до дня проведення планової перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення або у випадку проведення позапланової перевірки не надання під підпис направлення та наказу на проведення позапланової перевірки Приватного підприємства «Валенса». Акт перевірки від 07 квітня 2010 року № 0181/05/63/23/35420709 складений з порушеннями норм Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327. Крім того, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001392342 від 27.04.2010 року та № 0001382342 від 20.04.2010 року позивачем не були отримані, а про їх існування директору підприємства стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи №2а-24134/10/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Приватного підприємства «Валенса» про стягнення заборгованості в розмірі 12862,70грн.

Відповідач по справі надав до суду заперечення на адміністративний позов, вважав, що спірне рішення прийнято у відповідності до діючого законодавства за порушення позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Приватне підприємство «Валенса» зареєстровано у якості юридичної особи за номером ЄДРПОУ 35420709 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію.

На підставі направлень №№378,380 від 15.04.2010р. посадовими особами податкового органу була проведена планова перевірка кафе "Шахтар", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до пункту 4 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах серед інших функцій покладено виконання щодо додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 2 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.

Згідно з пунктом 2 статті 11 цього Закону України органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та порядку, встановленого Законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 за № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків)

Згідно ч.7 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 за № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Отже, податковий орган в межах своїх повноважень, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" має право, передбачене Законом України №509 від 04.12.1990р. та Законом України №265/95-ВР від 06.07.1995р. здійснювати перевірки платників податків за дотриманням ними вимог вище перелічених Законів.

Суд вважає, що наявність при проведенні перевірки у відповідача направлень на перевірку та рішення керівника податкового органу у вигляді плану-графіку, доводить, виходячи з функцій податкового органу, правомірність здійснення перевірки позивача представниками Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька.

Суд не приймає до уваги посилання позивача стосовно порушення з боку податкового органу норм ч.3 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та зазначає, що згідно ч.2 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 за № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік, тоді як перевірка позивача була проведена в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі плану-графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на квітень 2010р.

Стаття 11-2 цього Закону визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Згідно зазначених норм посадові особи органів державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови

наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стаття 11-2 закону №509-ХІІ одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Згідно з частиною другою цієї статті ненадання контролюючим органом державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, є підставою для недопущення осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

У разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

З урахуванням приписів зазначених норм, виходячи з принципу законності як принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, що зазначений у статті 7 та частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що посадові особи відповідача при здійсненні перевірки позивача діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд зазначає, що бармен ОСОБА_4 була ознайомлена з направленнями на проведення перевірки, про що мається її особистий підпис та допустила перевіряючих до проведення перевірки на об'єкті.

За наслідками перевірки працівниками податкового органу був складений акт від 07 квітня 2010 року № 0181/05/63/23/35420709. Бармен ОСОБА_4, що була присутня під час проведення перевірки від підпису акту перевірки відмовилась, про що було складено акт №00011 від 07.04.2010р.

Податковим органом під час проведення планової перевірки позивача встановлені наступні порушення податкового законодавства: п.1, 2, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р., а саме: здійснив розрахункову операцію на суму 500,00грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, не видача особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції; порушено порядок обліку товарів за місцем їх реалізації, а саме: відсутні первинні документи, накладні тощо на товари, які знаходяться на реалізації у позивача, на підставі додатку до акту перевірки на суму 2538,40грн., не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 549,50грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті спірні рішення за №0001392342 від 27.04.2010 року та № 0001382342 від 20.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2538,40грн. та у розмірі 10324,30грн. відповідно.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, не видача розрахункового документу встановленої форми , порушено порядок обліку товарів за місцем їх реалізації, не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Щодо застосування фінансових санкцій за не проведення продавцем через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції на суму 500,00грн., не видачу розрахункового документу на суму 500,00грн. встановленої форми, суд зазначає наступне:

В розумінні статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Суд зазначає, що факт порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» викладений в п.п.2.2.7, 2.2.8 акту перевірки, який підписаний двома перевіряючими та відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 12.08.2008р. за № 534 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій" є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами

Актом перевірки від 07.04.2010 року встановлено порушення позивачем порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, а саме: відсутні первинні документи, накладні тощо на горілчані вироби, що реалізовувались у кафе ПП "Валенса", чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд зазначає, що порушення позивачем п.12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» також підтверджується відомостями про оприбуткування, реалізацію та фактичні залишки запасів (товарно - матеріальних цінностей), в яких зазначені товарно - матеріальні цінності, що містились на перевіряємому об'єкті, які підписані двома перевіряючими.

Суд також дійшов висновку, що податковим органом доведено порушення позивачем пункту 13 статті 3 наведеного Закону, а саме, не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті регистратора розрахункових операцій на суму 549,50грн. Зазначене порушення підтверджено актом інвентаризації наявності готівкових коштів, що знаходились на момент перевірки на місті проведення розрахунків та є невідємною частиною акту перевірки.

По суті виявлених в акті перевірки порушень, судом були допитані в якості свідків бармен ПП "Валенса", ОСОБА_4; орендатор приміщення, ОСОБА_5; клієнт кафе, ОСОБА_6. Свідки були повідомлені про кримінальну відповідальність, як це передбачає ч.2 п.8 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України.

Свідок, ОСОБА_4 зазначила, що акт інвентаризації наявності готівкових коштів, що знаходились на момент перевірки на місті проведення розрахунків склала власноруч. Направлення та повідомлення на проведення планової перевірки не отримувала. 07.04.2010р. прийняла замовлення на проведення банкету та роздрукувала Z-звіт.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_4 у зв'язку зі встановленими в поясненнях розбіжностями, а саме: свідок пояснила, що вона направлення на проведення планової перевірки не отримувала, але в направленнях №№378,380 від 15.04.2010р., які надані відповідачем та долучені до матеріалів справи в графі "З направленням ознайомлений, один примірник отримано" міститься особистий підпис бармена ОСОБА_4. Крім того, до матеріалів справи позивачем не надано роздрукованого Z-звіту, який би підтверджував факт проведення через реєстратор розрахункових операцій суму готівкових коштів в розмірі 500,00грн. в якості передплати за банкет.

Свідок, ОСОБА_5 пояснив, що він являється фізичною особою - підприємцем та орендує частину приміщення у ПП "Валенса", розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Зазначив, що під час проведення перевірки позивача присутній не був.

Свідок, ОСОБА_6 пояснив, що він являється директором ПП "Корд два" та є постійним клієнтом кафе "Шахтар". Свідок зазначив, що на момент проведення перевірки знаходився біля бару та пояснень щодо проведення перевірки надати не може.

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо порушення податковим органом під час складання акту перевірки норм Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, оскільки матеріали перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій оформлюються відповідно до вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 12.08.2008р. за № 534 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій".

З огляду на зазначене, судом встановлено, що відповідачем доведені такі порушення, як здійснення розрахункової операції на суму 500,00грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, не видача особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції; порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації; не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 549,50грн.

При зверненні до суду позивач обрав у якості способу захисту порушеного права - визнання нечинним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001392342 від 27.04.2010 року та № 0001382342 від 20.04.2010 року.

Проте, суд зазначає, що нечинність притаманна виключно нормативно-правовим актам, особливості розгляду яких передбачені статтею 171 КАС України, у той час як у межах спірних правовідносин йдеться про недійсність (протиправність) акту індивідуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкції у відповідності з пунктом 1 статті 17 та статті 21 Закону України «Про застосування розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», абз.11 ч. 2 ст. 17 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 12862,70 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Валенса» до Державної податкової інспекції у Калініському районі м. Донецька про визнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001392342 від 27.04.2010 року, відповідно до якого визначено суму фінансової санкції в розмірі 2538,4 грн. та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 20.04.2010 року № 0001382342, відповідно до якого визначено суму фінансової санкції в розмірі 10324,3 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 16 лютого 2011 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 21.02.2011 року.

Суддя Мозговая Н. А.