Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2011 р. справа № 2а-28456/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14.40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретаріАврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі санаторію -
профілакторію «Щуровський» ДП «Донецька залізниця»
до Словянської обєднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.11.2010 р. №0000532340/0, від 09.12.2010 р. №11000000532340/1 та від 09.12.2010 №11010000572340/1
за участю представника позивача Чмелевської М.О.
представника відповідачаЯрової С.Е.
ВСТАНОВИВ
До Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Державне підприємство „Донецька залізниця” у особі санаторію профілакторію „Щуровський” ДП „Донецька залізниця” до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 12.11.2010р. №0000532340/0, від 09.12.2010р. №11000000532340/1 про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1870,5 грн., а також від 09.12.2010р. №11010000572340/1 про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,5грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач наводить, що висновки відповідача, на яких ґрунтуються наведені повідомлення-рішення не відповідають вимогам законодавства. Так, ним у 2009 році були отримані від ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» аудиторські послуги у вигляді консультації, яка була письмово оформлена листом вказаної аудиторської фірми. Дана консультація була повязана з документальним оформленням реконструкції їдальні у грязеводолікарню. ЇЇ результати використовувалися у відносинах з підрядниками та органами місцевого самоврядування.
Відповідач під час перевірки дійшов висновку про необхідність письмового оформлення договору з аудиторською фірмою. Крім того він вважає, що за результатами наданої аудиторської послуги має складатися аудиторський висновок, експертний висновок, акт або довідка. Такі документи під час перевірки надані позивачем не були, тому відповідач дійшов висновків про їх відсутність. Через це встановити зміст консультації та як наслідок - її використання у господарській діяльності відповідач вважає неможливим.
Позивач з цим не погоджується, та з посиланням на Закон „Про аудиторську діяльність” стверджує про можливість надання як письмових консультацій у формі листа так і усних консультацій. Він вважає, що консультація оформлена належним чином, за наслідком її отримання складений акт приймання виконаних робіт, у звязку з чим він мав право включити відповідні суми до складу валових витрат 1 кварталу 2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що наведені вище.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з посиланнями на те, що для одержання аудиторських послуг необхідним є укладення відповідного договору. Результати аудиторських перевірок та інших супутніх послуг, що надаються аудиторами, повинні оформлюватися відповідно до ст. 7 Закону „Про аудиторську діяльність”, зокрема аудиторським висновком, експертним висновком, актом, довідкою. Передача цих документів за твердженням відповідача по суті є передачею підсумків аудиторських послуг.
Наданий під час перевірки акт передачі таких послуг від 09.01.2009р. не відповідав вимогам, які перелічені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема у ньому не містилося відомостей про період, за який були надані аудиторські послуги, переліку фактично виконаних робіт, витрат робочого часу, витрат на відрядження, проживання, харчування виконавців, витрат на їх проїзд, тощо. Зважаючи на це, а також на відсутність у позивача програми аудиту, поетапного календарного графіка аудиторської перевірки, в яких детально розписується майбутня процедура проведення аудиту із зазначенням конкретних ділянок бухгалтерського та податкового обліку, конкретних питань щодо фінансово господарської діяльності та строків проведення перевірки за ними відповідач дійшов висновку про неможливість зясування змісту отриманої аудиторської послуги. За таких умов відповідач зазначає, що неможливим було перевірити фактичне використання одержаної аудиторської послуги у господарській діяльності позивача. Тому ним був зроблений висновок про порушення позивачем п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У доповненнях до заперечень (без дати) відповідач стверджує про те, що наданий позивачем лист з письмовою консультацією аудиторської фірми не відповідає вимогам, за якими мають оформлюватися результати аудиторських послуг. Він не був наданий на час проведення перевірки та не може бути врахований через те, що у акті перевірки посадові особи позивача зазначили про відсутність інших документів, які б могли спростовувати наведені у акті перевірки факти. Зважаючи на це відповідач стверджує про законність висновків акту перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що наведені вище.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
Позивач Державне підприємство „Донецька залізниця” є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою. Відповідно до п. 1.2, 1.6 Положення про санаторій профілакторій „Щуровський” Державного підприємства „Донецька залізниця”, яке затверджене наказом начальника ДП „Донецька залізниця” №520/н від 29.07.2009р., санаторій профілакторій „Щуровський” є відокремленим підрозділом ДП «Донецька залізниця», не має статусу юридичної особи та здійснює свою діяльність від імені Залізниці.
Відповідно до ч.1 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Тому належним позивачем у даній справі є саме ДП «Донецька залізниця».
Відповідачем Словянською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка санаторію-профілакторію «Щуровський» ДП «Донецька залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010 року. Результати перевірки відображені у акті №7542/23-3/34500716 від 29.10.2010р. (надалі Акт перевірки).
За наслідками проведеної перевірки відповідачем встановлене порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищене відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток в сумі 4990 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 1247 грн.
На підставі Акту перевірки відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000532340/0 від 12.11.2010р., яким визначені податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 1247 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 623,50 грн.
Позивачем була подана скарга на дане повідомлення-рішення до Словянської ОДПІ Донецької області, яка рішенням №49011/10/25-013-3 від 03.12.2010р. залишила його без змін. При цьому з посиланням на п. 1.4 наказу ДПА України №143 від 29.03.2003р. «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» зазначене про порушення правил округлення при обрахуванні податку на штрафних санкцій за наведеним вище повідомленням-рішенням та збільшений їх розмір на 1грн. та 0,5 грн. відповідно.
На підставі цього рішення та Акту перевірки у відповідності до відповідно до п. 4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що затверджений наказом ДПА України від 21 червня 2001 р. N 253 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N567/5758) відповідачем 09.12.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення №11010000572340/1 та №11000000532340/1 про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 1 грн. та 1247 грн., а також застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 0,5 грн. та 623,50 грн. відповідно.
При вирішенні даного спору судом встановлено, що відповідач при здійсненні перевірки встановив включення позивачем до складу валових витрат 1 кварталу 2009 року суми 4990 грн. Відповідачем у акті перевірки зазначено (а.с. 17), що позивач та Аудиторська фірма «Украудит ХХІ-Донбас» в січні 2009 року підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 09.01.2009р., згідно з яким позивачеві були надані аудиторські послуги у вигляді консультацій з питань покращення бухгалтерського обліку, застосування податкового законодавства та іншим питанням економічно-правового забезпечення позивача вартістю 4990 грн. Послуги оплачені згідно з рахунком фактурою від 24.12.2009р. №24/12-02.
З посиланням на ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність» відповідач стверджує, що для одержання аудиторських послуг необхідним є укладення відповідного договору. Результати аудиторських перевірок та інших супутніх послуг, що надаються аудиторами оформлюються відповідно до ст. 7 вказаного Закону, зокрема аудиторським висновком, експертним висновком, актом, довідкою.
Передача цих документів за твердженням відповідача по суті є передачею підсумків аудиторських послуг.
Акт передачі таких послуг має відповідати вимогам, які перелічені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для первинних документів та мати такі реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідач у акті перевірки зазначає, що наданий до перевірки акт від 09.01.2009р. не містить періоду, за який були надані аудиторські послуги, переліку фактично виконаних робіт, витрат робочого часу, витрат на відрядження, проживання, харчування виконавців, витрат на їх проїзд, тощо.
Зважаючи на це, а також на відсутність у позивача програми аудиту, поетапного календарного графіка аудиторської перевірки, в яких детально розписується майбутня процедура проведення аудиту із зазначенням конкретних ділянок бухгалтерського та податкового обліку, конкретних питань щодо фінансово господарської діяльності та строків проведення перевірки за ними відповідач дійшов висновку про неможливість зясування змісту отриманої аудиторської послуги.
За таких умов відповідач зазначає, що неможливим було перевірити фактичне використання одержаної аудиторської послуги у господарській діяльності позивача.
Тому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх протиправними з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання. Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.
Частиною 2 статті 7 того самого Закону передбачено, що аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Результати надання інших аудиторських послуг оформляються відповідно до стандартів аудиту.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).
ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» включене до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що підтверджується копією відповідного свідоцтва №3041, термін дії якого продовжений до 20.07.2012р. та не заперечується сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» укладений усний договір, за яким останнє прийняло на себе зобовязання з надання аудиторських послуг у вигляді консультаційних. Дана обставина підтверджується копією рахунку фактури №24/12-02 від 24.12.2008р. та акту приймання виконаних робіт від 09.01.2009р. б/н (а.с. 37).
Такі дії по встановленню договірних відносин між позивачем та аудиторською фірмою відповідають ст. 205 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснила, що на момент проведення відповідачем перевірки працювала головним бухгалтером санаторію-профілакторію „Щуровський” Донецької залізниці. Наприкінці 2008 року у діяльності санаторію-профілакторію виникла необхідність у отриманні консультації з приводу документального оформлення реконструкції їдальні. Така консультація була одержана від ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас», яке надало її спочатку в усній формі, а потім письмово. Про виконання замовлених робіт сторони договору склали відповідний акт від 09.01.2009р., який був наданий працівникам відповідача під час перевірки разом з первинними документами. Лист, яким була оформлена консультація, був наявний на момент перевірки санаторію відповідачем та знаходився у папці, яка була надана інспекторам у складі документів, переданих для перевірки. Пояснень з приводу змісту отриманої консультації та її використання у господарській діяльності свідок не надавав через те, що його про це ніхто з працівників відповідача не питав.
Судом встановлено, що письмова консультація ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» оформлена листом №04/01-09 від 09.01.2009р., у якому з посиланням на нормативно-правові акти та документи визначена особа, яка у конкретному випадку є землекористувачем, забудовником, особа, яка зобовязана одержувати дозвіл на проведення будівництва, розяснені наслідки одержання такого дозволу та відповідальність за проведення робіт без отримання цього дозволу.
Одержання позивачем письмової консультації, підтверджується оглянутим у судовому засіданні журналом реєстрації вхідної кореспонденції за 2009 рік, витяг з якого наявний у матеріалах справи (запис 10) та листом ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» №06/01-11 від 24.01.2011р.
Як вже зазначалося, частиною 2 статті 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» передбачено, що аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів.
Надані позивачеві ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» послуги оформлені у відповідності до вказаної норми, оскільки лист аудиторської фірми відноситься до офіційних документів та відповідає вимогам Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», що затверджений наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55.
Крім того, суд враховує, що надання усної консультації у відповідності з наведеною вище нормою не вимагає оформлення будь-якого документу з цього приводу. У цьому випадку єдиним доказом надання такої аудиторської послуги є акт приймання виконаних робіт, який у даному спорі був складений сторонами договору.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні мати наступні реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N168/704) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Акт приймання виконаних робіт від 09.01.2009р. (а.с. 37), що складений між позивачем та ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» відповідає вимогам зазначених нормативно-правових актів, містить усі передбачені ними реквізити, а тому може вважатися первинним документом.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що на момент перевірки валові витрати відповідача за 1 квартал 2009 року були підтверджені належним чином складними первинними документами - актом виконаних робіт, а зміст одержаної послуги був підтверджений належним доказом, яким є офіційний документ - лист з письмовою консультацією.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що акт приймання виконаних робіт від 09.01.2009р. не може бути належним доказом надання позивачеві аудиторської послуги у формі консультації, оскільки посилання відповідача на необхідність зазначення у акті періоду, за який були надані аудиторські послуги, переліку фактично виконаних робіт, витрат робочого часу виконавця, витрат на відрядження, проживання, харчування виконавця, витрат на його проїзд не ґрунтуються на приписах законодавства.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість підтвердження звязку витрат на аудит з основною діяльністю санаторію-профілакторію „Щуровський” через те, що до перевірки не була надана програма аудиту та поетапний календарний графік аудиторської перевірки. Як встановлено у судовому засіданні на підставі письмових документів, у тому числі акту приймання виконаних робіт, та пояснень свідка позивач одержав послуги аудиторської фірми у вигляді консультацій, а не аудиту. У цьому випадку складання програми та графіку не вимагається.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем під час перевірки документів на підтвердження змісту отриманої консультації та зазначення за підписом посадових осіб позивача у Акті перевірки про відсутність у позивача інших документів, що спростовують викладені у Акті перевірки факти. З Акту перевірки вбачається, що відповідачем предявлені вимоги до оформлення аудиторських послуг, за яких лист ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» не може вважатися доказом одержання таких послуг. Предявлення таких вимог не відповідає наведеним вище нормативно-правовим актам, а тому надані лист та акт виконаних робіт можуть бути підтвердженням змісту наданих послуг. Зазначення ж у Акті перевірки про відсутність інших документів, у контексті встановленого ст. 11 КАС України принципу змагальності сторін, та офіційного зясування обставин у справі не може обмежувати особу у користуванні процесуальними правами сторони у адміністративному процесі.
Судом враховано, що відповідно до п. 2.1 Положення про санаторій профілакторій „Щуровський” Державного підприємства „Донецька залізниця”, яке затверджене наказом начальника ДП „Донецька залізниця” №520/н від 29.07.2009р. до задач та функцій цього підрозділу відноситься санаторно-курортне лікування застрахованих залізничників, членів їх сімей та студентів, медична практика, впровадження нових ефективних методів відновного лікування тощо.
Як вже зазначалося, лист ТОВ «Аудиторська фірма «Украудит - ХХI Донбас» №04/01-09 від 09.01.2009р. містив консультацію щодо одержання дозволу на проведення будівництва при реконструкції їдальні у грязеводолікарню. На підтвердження прийняття управлінських рішень з використанням одержаної консультації позивачем надані письмові пояснення без дати, лист №08 від 12.01.2009р. на адресу СМЕУ-1, протокол засідання комісії від 26.01.2009р., лист заступника міського голови, голови міської комісії з питань БЖН №2/02-89 від 29.03.2010р., лист Краснолиманської міської ради від 16.04.2010р., лист №169 на адресу СМЕУ-1 від 29.04.2010р., лист СМЕУ-1 від 14.05.2010р.
Через неправомірне тлумачення вимог до форми укладення договору про надання аудиторських послуг, доказів одержання аудиторських послуг та первинних документів, які повинні складатися за наслідками цього, відповідач не встановив зміст вказаної послуги. Тобто його висновки про відсутність звязку одержаної послуги з господарською діяльністю позивача ґрунтуються виключно на формальних ознаках та не зачіпають змісту консультації та її впливу на управлінські рішення позивача.
Зважаючи на помилковість зазначених вимог відповідача суд дійшов висновків про те, що висновки Акту перевірки, які ґрунтуються на цих вимогах, є неправомірними. У звязку з цим позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки, підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача.
Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі санаторію-профілакторію «Щуровський» ДП «Донецька залізниця» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.11.2010 р. №0000532340/0 та від 09.12.2010 р. №11000000532340/1; від 09.12.2010 №11010000572340/1 задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції від 12.11.2010 р. №0000532340/0 та від 09.12.2010 р. №11000000532340/1 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1870,50 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції від 09.12.2010 №11010000572340/1 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1,50грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі санаторію-профілакторію «Щуровський» ДП «Донецька залізниця» (84453, Донецька область, м. Красний Лиман, с. Щурове, ЄДРПОУ 34500716) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 07 лютого 2010р. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 лютого 2011р.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.
Судове рішення № 14099461, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 07.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-28456/10/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: