Рішення № 140994012, 27.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2026 р. Справа № 924/949/26

м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участю секретаря судового засідання Тимощука К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького, м. Хмельницький

в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс", м. Житомир

про стягнення 33 930 грн

Представники учасників справи:

прокурор Грамчук Т.А. згідно посвідчення від 01.03.2023 № 072529

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін

До Господарського суду Хмельницької області 24.08.2026 надійшла позовна заява керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" про стягнення 33 930 грн пені за порушення строку поставки товару за договором від 01.12.2025 №289, нарахованої за період з 23.12.2025 по 31.12.2025 включно.

Ухвалою суду від 27.08.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено прокурору 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення зазначених у ній недоліків шляхом надання суду доказів надіслання Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" копій долучених до позовної заяви документів.

04.09.2026 до суду надійшла заява керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького, сформована 03.09.2026 в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), про усунення недоліків з доказами надіслання Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" копій долучених до позовної заяви документів.

Ухвалою суду від 08.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

14.10.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті спору.

Прокурор - заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького (далі прокурор), звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких зазначає, що на виконання вимог Указу Президента України від 11.02.2016 №44/2016 "Про шефську допомогу військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України" та Програми підтримки Сил безпеки і оборони України на 2025 рік (зі змінами), затвердженої рішенням Хмельницької міської ради №5 від 11.12.2024, виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як замовником, на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення процедури відкритих торгів UА-2025-11-24-018089-а, предмет закупівлі: 20 Квадрокоптерів DJI Matrice 4Т (Китай) за кодом ДК 021:2015:34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" зі строком поставки товарів до 22.12.2025.

У зазначеній процедурі закупівлі взяли участь 6 учасників, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "БудКапітал Плюс" як таке, що надало найбільш економічно вигідну пропозицію та погодилось з усіма умовами закупівлі, визначеними в тендерній документації замовника, та умовами договору про закупівлю.

01.12.2025 за результатами проведення публічної закупівлі між виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "БудКапітал Плюс", як постачальником, укладено договір №289 на постачання товару: 20 Квадрокоптерів DJI Matrice 4Т (Китай) в порядку та на умовах, визначених у специфікації, що є додатком 1 до договору, на суму 3 770 000,00 грн. зі строком поставки до 22.12.2025 в м.Хмельницький.

Позаяк Товариство з обмеженою відповідальністю "БудКапітал Плюс" не виконано свої зобов`язання з поставки товару за договором №289 від 01.12.2025 у встановлений договором строк, на підставі п.6.4 цього договору з постачальника підлягає стягненню пеня в розмірі 0,1 відсотку вартості непоставленого товару за кожен день прострочення за період з 23.12.2025 по 31.12.2025 в сумі 33 930 грн. (3 770 000 грн. х 0,1%) /100 % х 9 днів прострочення).

Неналежним виконанням постачальником своїх зобов`язань за вказаним договором спричинено збитки державі в особі виконавчого комітету Хмельницької міської ради у вигляді суми пені за несвоєчасне поставлення товару. У зв`язку з тим, що орган, уповноважений представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, не вжив заходів до захисту інтересів держави, позов заявлено прокурором в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Позивач - Виконавчий комітет Хмельницької міської ради (далі виконком, замовник) правом участі в судових засіданнях та подання письмової позиції щодо предмету спору не скористався, причин неявки в судове засідання не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дати, час та місце судового засідання шляхом надіслання ухвал суду до електронного кабінету.

Відповідач - Приватне підприємство "БудКапітал Плюс" (далі постачальник, відповідач) відзиву на позов не подав, правом участі в судових засіданнях не скористався, причин неявки в судове засідання не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання ухвал суду від 08.09.2026, від 29.09.2026, від 14.10.2026 до зареєстрованого електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, які доставлені до електронного кабінету відповідача 08.09.2026, 29.09.2026 та 14.10.2026 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Суд враховує положення пункту 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), відповідно до якого днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, відтак відповідач вважається повідомленим належним.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniоn Alimentaria Sanders SA v. Spain").

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Учасники справи обізнані про здійснення Господарським судом Хмельницької області судового провадження у справі №924/949/26, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка позивача та відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

На виконання вимог Указу Президента України від 11.02.2016 № 44/2016 "Про шефську допомогу військовим частинам Збройних Сил України, національної гвардії України та Державної прикордонної служби України" рішенням 47 сесії Хмельницької міської ради №5 від 11.12.2024 затверджено Програму підтримки Сил безпеки і оборони України на 2025 рік (зі змінами). Заходом на виконання даної Програми визначено надання фінансової та матеріально-технічної допомоги військовим формуванням Сил безпеки і оборони України. Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету територіальної громади в межах видатків. Виконавцем програми, зокрема, є Виконавчий комітет Хмельницької міської ради.

Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як замовником, на на платформі електронної системи публічних закупівель 24.11.2025 оприлюднено оголошення про закупівлю за запитом ціни пропозиції UA-2025-11-24-018089-a, предмет закупівлі: 20 квадрокоптерів DJI Matrice 4T (Китай) за кодом ДК 021:2015:34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" з очікуваною вартістю 3 800 000 грн. та строком поставки товару до 22.12.2025.

За результатами розкриття пропозицій замовник визначив ПП "БудКапітал Плюс" (код ЄДРПОУ 44905947) переможцем у даній закупівлі як учасника із найнижчою пропозицією та 01.12.2025 підписав з ним, як постачальником, договір поставки №289 (далі - Договір).

За пунктами 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар у порядку та на умовах, визначених Договором і Специфікацією, яка є його невід`ємною частиною.

Відповідно до Специфікації (Додаток №1), найменування товару Квадрокоптер DJI Matrice 4T (Китай) в кількості 20 шт., ціна за одиницю 188 500 грн. без ПДВ, загальна сума 3 770 000 грн без ПДВ.

Ціна договору становить 3 770 000,00 грн без ПДВ (п. 3.1 Договору).

Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету (п.3.6 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено оплату поставленого Товару протягом десяти робочих днів, перебіг яких починається з наступного дня після підписання видаткової накладної, з урахуванням передбачених Договором умов надходження бюджетних коштів.

Згідно з п.4.1. Договору, строки та місце поставки Товару: до 22.12.2025 за адресою м. Хмельницький.

За пунктом 4.7 Договору обов`язок Постачальника з поставки Товару вважається виконаним у день підписання видаткової накладної уповноваженим представником Покупця.

Пунктом 5.4.3 Договору передбачено обов`язок Постачальника здійснити поставку відповідно до умов Договору.

Відповідальність сторін визначено розділом 6 Договору.

Зокрема, за пунктом 6.4 у разі невиконання Постачальником зобов`язання з поставки Товару в погоджені строки він сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково штраф у розмірі 7% вартості такого Товару.

Розділом 7 Договору погоджено умови звільнення сторін від відповідальності у зв`язку з обставинами непереборної сили.

За пунктом 7.1 Договору сторона має довести, що порушення зобов`язання сталося внаслідок дії таких обставин.

Відповідно до пункту 7.2 Договору сторона, яка не може виконувати зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили, повинна повідомити іншу сторону в письмовій формі засобами електронного зв`язку не пізніше двох робочих днів із моменту їх виникнення та не пізніше чотирнадцяти робочих днів від дня їх настання надати підтвердження. Договором передбачено підтвердження оригіналом документа Торгово-промислової палати України, уповноваженої регіональної торгово-промислової палати або іншого компетентного органу із зазначенням обставин і строку їх дії.

За пунктом 7.3 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на них як на підставу звільнення від відповідальності.

Пунктом 7.4 Договору погоджено, що настання таких обставин не звільняє від виконання та відповідальності за зобов`язаннями, строк виконання яких настав до їх виникнення.

Пунктом 9.5 Договору установлено строк його дії - до 31.12.2025.

За пунктом 9.17 Договору закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору.

Пунктом 9.18 Договору передбачено припинення зобов`язань належним виконанням або з інших установлених законом чи Договором підстав.

У наданому звіті про виконання договору № 289 від 01.12.2025 зазначено строк його дії з 01.12.2025 по 31.12.2025, відсутність оплати та невиконання договору з вини Постачальника. У тексті звіту вказано, що товар у встановлений строк не поставлено.

Постачальнику направлено письмову претензію від 21.01.2026 № 228-26, в якій зазначено про невиконання останнім поставки за договором № 289 від 01.12.2025 та нарахування пені в сумі 113 100,00 грн за тридцять днів прострочення.

Відповіді на зазначену претензію відповідач не надав.

Листом від 15.04.2026 № 55-210-26 Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулася до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо стану виконання, зокрема, договору № 289 від 01.12.2025, вжиття заходів зі стягнення штрафних санкцій та причин їх невжиття, повідомивши про можливість представництва інтересів держави в суді.

У відповіді від 28.04.2026 № 2834-02-26-26 позивач повідомив прокурора про направлення претензії та про невжиття заходів зі стягнення штрафних санкцій.

До позовної заяви також долучено запит прокуратури до Торгово-промислової палати України та її відповідь від 11.06.2026 № 1531/05-7.2 про відсутність у єдиному реєстрі сертифікатів щодо засвідчення форс-мажорних обставин за наведеними у запиті даними та про те, що відповідних звернень відповідача до ТПП України не надходило.

Повідомленням від 19.08.2026 № 55-1311-26 прокуратура поінформувала виконком про встановлення підстав для представництва інтересів держави та намір звернутися до суду з відповідним позовом до відповідача.

Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, суд бере до уваги таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі виконавчого комітету Хмельницької міської ради, суд враховує таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Система органів місцевого самоврядування включає в себе, зокрема, й виконавчі органи сільської, селищної, міської ради (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Виконавчим органом сільської, селищної, міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила (ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради утворено на підставі рішення сесії Хмельницької міської ради № 15 від 08.12.2020.

Згідно Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради № 363 від 26.05.2016, зі змінами від 13.12.2018, та Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням ради № 1587 від 10.10.2024, виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, який підзвітний та підконтрольний раді, є юридичною особою, має власну печатку та рахунки у фінансових установах, здійснює делеговані міською радою повноваження.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного бюджетного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (ст. 26 Бюджетного кодексу України).

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради, будучи розпорядником бюджетних коштів, провів вказану публічну закупівлю за кошти місцевого бюджету та набув прав сторони Договору, відтак є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо забезпечення раціонального використання бюджетних коштів.

Матеріалами справи стверджується факт звернення Окружної прокуратури міста Хмельницького до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради з листом від 15.04.2026 № 55-210-26 щодо стану виконання, зокрема, договору № 289 від 01.12.2025, вжиття заходів зі стягнення штрафних санкцій та причин їх невжиття, повідомивши про можливість представництва інтересів держави в суді.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом від 28.04.2026 № 2834-02-26-26 повідомив про невжиття заходів щодо стягнення штрафних санкцій з ПП "БудКапітал Плюс" за період прострочення виконання зобов`язання.

Наведене свідчить про вияв пасивної поведінки уповноважених суб`єктів після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 905/1529/20, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладено обов`язки із запровадження та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Фінансування публічної закупівлі UA-2025-11-24-018089-a передбачено за рахунок Програми підтримки Сил безпеки і оборони України на 2025 рік (зі змінами), затвердженої рішенням 47 сесії Хмельницької міської ради № 5 від 11.12.2024, заходами якої є централізована закупівля за кошти міського бюджету матеріально-технічних засобів, що будуть передані військовим частинам для здійснення заходів та робіт з територіальної оборони держави.

Оплата за Договором передбачена за рахунок коштів місцевого бюджету, відтак державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти. Неотримання територіальною громадою у погоджений строк товару унеможливило їх своєчасну передачу до військових частин для здійснення нагального захисту територіальної цілісності держави в умовах триваючої збройної агресії.

За наведених обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що останній самостійно не звернувся до суду, про що повідомив прокуратуру, суд дійшов висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: Виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

У справі, що розглядається, предметом позову є вимога про стягнення з відповідача на користь виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій в розмірі 33 930 грн.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Дослідивши зміст правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до п.4.1 Договору постачальник зобов`язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п.1.2 Договору, але не пізніше 22.12.2025 за адресою: м. Хмельницький.

Покупець склав претензію від 21.01.2026 № 228-26, у якій послався на невиконання поставки за договором № 289 від 01.12.2025.

Лист виконкому від 28.04.2026 № 2834-02-26-26 підтверджує повідомлення прокуратурі про направлення претензії та невжиття заходів зі стягнення неустойки.

У звіті про виконання Договору зазначено про відсутність поставки й оплати та його невиконання з боку Постачальника.

За умовами пункту 4.7 Договору виконання обов`язку з поставки пов`язане з підписанням видаткової накладної уповноваженим представником покупця.

Доказів передачі товару за такою накладною протягом заявленого періоду, зміни погодженого строку поставки або припинення відповідного зобов`язання до початку цього періоду судом не встановлено.

Договір діє до 31.12.2025 згідно з пунктом 9.5 цього Договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Оцінивши сукупність доказів, суд встановив, що до 22.12.2025 включно відповідач передбаченого Договором Товару не поставив, а протягом спірного періоду з 23.12.2025 по 31.12.2025 обов`язок з поставки залишався невиконаним.

Позаяк спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з поставки товару, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 33 930,00 грн пені за період з 23.12.2025 по 31.12.2025.

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пункт 6.4 передбачає відповідальність Постачальника у вигляді пені в розмірі 0,1% вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - штраф у розмірі 7%.

Прокурором заявлено до стягнення пеню в розмірі 0,1 відсотку вартості товару з якої допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення в сумі 33 930,00 грн за період з 23.12.2025 по 31.12.2025.

Згідно зі статтями 614, 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести обставини, що виключають її відповідальність.

За пунктами 7.1 - 7.4 договору звільнення від відповідальності пов`язане з обставинами, які реально перешкодили виконанню, та дотриманням погодженого порядку повідомлення і підтвердження.

Пункт 7.2 встановлює повідомлення протягом двох робочих днів і надання підтвердження протягом чотирнадцяти робочих днів.

До позову долучено запит прокуратури до Торгово-промислової палати України та відповідь на нього від 11.06.2026 № 1531/05-7.2. У відповіді зазначено про відсутність у єдиному реєстрі сертифікатів щодо засвідчення форс-мажорних обставин за наведеними у запиті даними та про те, що відповідних звернень до ТПП України не надходило.

Інші докази у підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили неможливість виконання зобов`язання, у тому числі непереборної сили, в матеріалах справи відсутні.

Відтак підстав для звільнення відповідача від сплати передбаченої договором неустойки судом не встановлено.

Здійснивши перевірку нарахованої пені в межах заявленого прокурорм періоду, суд встановив, що заявлена до стягнення сума 33 930 грн. (3 770 000 грн. х 0,1%) /100 % х 9 днів прострочення) відповідає вимогам закону, умовам укладеного Договору, є арифметично правильною та відповідачем не спростована, відтак вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом кожному учаснику справи була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цього учасника в суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, порушення інтересів держави та прав позивача відповідачем, а відтак суд вважає за належне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 33 930 грн пені за порушення строку поставки товару за договором від 01.12.2025 № 289.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, судом зазначається таке.

Згідно ст.ст.123, 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (10004, м. Житомир, просп. Миру, 19/342; код ЄДРПОУ 44905947) на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (29005, м.Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3; код ЄДРПОУ 04060772, Держказначейська служба України, р/ р UA478201720344260012000050100) 33 930 (тридцять три тисячі дев`ятсот тридцять) гривень штрафних санкцій (пені) за договором від 01.12.2025 № 289.

Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (10004, м. Житомир, просп. Миру, 19/342; код ЄДРПОУ 44905947) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/ р UA188201720343120002000002814) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (лише вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.10.2026.

Суддя О.І. Шевчук