Рішення № 140993341, 28.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2026Справа № 910/8527/26Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галабау Україна»

про стягнення 223 649, 28 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галабау Україна» про стягнення 223 649, 28 грн, з яких: 111 824, 64 грн - основна заборгованість та 111 824, 64 грн - штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу від 12.11.2020 №22/58/12-11-20, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у заявленому до стягненні розмірі.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку.

04.08.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти доводів позивача та просив в задоволені позову відмовити.

11.08.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву та просив позовні вимоги задовольнити.

13.08.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідача заперечив проти доводів викладених у відповіді на відзив, просив в задоволенні позову відмовити.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

12.11.2020 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про надання житлових та комунальних послуг, послуг з управління та обслуговування будинку, прибудинкової території та території комплексу № 22/58/12-11-20 та Додаткову угоду № 1 до Договору від 16.08.2021, за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати Споживачу послуги, визначені цим договором, здійснювати контроль та координацію Споживача з метою дотримання Споживачем норм чинного законодавства України, яке регламентує порядок користування Приміщенням та умов даного договору, а Споживач приймає на себе зобов`язання добросовісно споживати надані Виконавцем Послуги, належним чином та вчасно оплачувати надані Послуги за встановленими Виконавцем цінами та тарифами, у строки та на умовах, передбачених цим договором, а також проводити відшкодування Виконавцю витрат на обслуговування Будинку та/або Комплексу (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 1.6. Договору до Послуги - дії та заходи Виконавця спрямовані на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько побутових потреб Споживача, шляхом надання житлових, комунальних послуг та послуг з управління Будинком та/або додаткових послуг, що включають, зокрема але не обмежуючись: утримання будинку, прибудинкової території та комплексу в належному стані, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території будинку, а також території комплексу, виконання санітарно-технічних робіт, профілактичне обслуговування будинку, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів, купівля електричної енергії для забезпечення функціонування будинку та комплексу, вивезення побутових відходів, проведення ремонтних робіт, організація охорони будинку і комплексу, організація пропускного режиму, обслуговування індивідуального газового обладнання (котлів), управління будинком та об`єктами благоустрою, здійснення Виконавцем розподілу обсягів спожитих житлово-комунальних та додаткових послуг між споживачами, ведення передбаченої законодавством звітності, а також технічної документації щодо стану будинку, ведення обліку власників, наймачів та орендарів житлових і нежитлових приміщень будинку, ведення особових рахунків всіх споживачів житлово-комунальних послуг, в межах своєї компетенції надання довідок та інших документів, в тому числі необхідних для призначення компенсації або відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг у вигляді пільг, субсидій, адресної допомоги, винагороди Виконавця за надані послуги управителя Будинку тощо.

Підпунктами 4.2.1. та 4.2.10 п. 4.2. Договору передбачено, що споживач зобов`язаний належним чином виконувати умови даного договору та норми законодавства України та своєчасно оплачувати послуги (в тому числі, але не обмежуючись, винагороду Виконавця за надані послуги управителя Будинку) за цінами та тарифами, що встановлені згідно цього договору та здійснювати відповідне відшкодування витрат Виконавця у розмірі та порядку, встановленому цим договором.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Споживач зобов`язаний оплатити послуги (в тому числі, але не обмежуючись, винагороду Виконавця за надані послуги управителя будинку), визначені умовами цього договору та/або надані Виконавцем відповідно до вимог законодавства України, а також штрафні санкції (у разі їх нарахування), в порядку та на умовах, визначених цим договором або Виконавцем та відшкодувати витрати Виконавця, пов`язані з наданням послуг.

Згідно п. 4.1. Договору, сторони визначили, що підписуючи даний договір, Споживач погоджується з цінами, тарифами, витратами на утримання Будинку, Комплексу, розміром винагороди Виконавця за надані послуги управителя Будинку, розміром плати за надання послуги з організації пропускного режиму на територію Комплексу та розмірами штрафних санкцій, діючими на момент підписання цього договору та тими, які будуть встановленні у майбутньому.

Сторони погоджуються, що обов`язок Виконавця щодо повідомлення Споживача про зміну цін, тарифів та/або збільшення витрат на утримання будинку, зміну переліку послуг (надання додаткових/нових послуг, припинення надання послуги тощо), зміну розміру винагороди Виконавця як управителя будинку, зміну плати за надання послуги з організації пропускного режиму, штрафних санкцій тощо вважається виконаним належним чином шляхом відповідної публікації на сторінці Виконавця у мережі Інгернет або розміщення в Будинку повідомлення про такі зміни. При цьому будь-яких додаткових повідомлень та/або двосторонніх правочииів не вчиняється (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.8. Договору встановлено, що розрахунковим періодом зі сплати послуг або відшкодування витрат Виконавця на утримання будинку, комплексу та прибудинкової території, в тому числі винагороди Виконавця за надані послуги управителя будинку є календарний місяць. Плата за послуги (в тому числі винагороди Виконавця за надані послуги управителя будинку), компенсація витрат Виконавця, а також оплата штрафних санкцій (у разі їх нарахування) здійснюються споживачем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків Виконавця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, зазначений на оплату послуг за цим договором.

Позивач вказує, що на виконання умов п. 2.1. Договору надав відповідачу послуги згідно умов договору, а відповідач спожив надані послуги, однак в установлений Договором строк добровільно не оплатив їх у повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за періоди: лютий, березень, листопад, грудень 2022 року; січень, лютий, березень, грудень 2023 року; за 2024 рік; за 2025 рік; січень, лютий, березень, квітень, травень 2026 рік у загальному розмірі 111 824, 64 грн, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг характеризується особливим об`єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов`язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача надати послуги, що визначені умовами договору, який породжує обов`язок відповідача прийняти відповідні послуги та оплатити їх.

Згідно п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Матеріали справи свідчать, що позивачем у період, зокрема, з листопада 2020 по травень 2026 було надано відповідачу послуги згідно умов Договору, що підтверджується долученими до позовної заяви відомостями за розрахунками особового рахунку НОМЕР_1 .

Відповідач спожив надані послуги про, що не заперечує у відзиві на позовну заяву, однак, за твердженням позивача, яке не спростовано матеріалами справи, в установлений Договором строк добровільно не оплатив їх у повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за період: лютий, березень, листопад, грудень 2022 року; січень, лютий, березень, грудень 2023 року; за 2024 рік; за 2025 рік; січень, лютий, березень, квітень, травень 2026 рік у загальному розмірі 111 824, 64 грн.

Враховуючи, що строк оплати за надані послуги настав, ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості та враховуючи відсутність доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за договором у розмірі 111 824, 64 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 6.7. Договору у загальному розмірі 111 824, 64 грн.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 6.7. Договору, у випадку прострочення Споживачем оплати за послуги в строки визначені цим договором Виконавець має право стягнути, а Споживач зобов`язаний сплатити на вимогу Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати та/або штраф у розмірі суми простроченої заборгованості за Послуги. Визначена цим пунктом договору відповідальність Споживача не застосовується, якщо Споживач належним чином доведе (надасть відповідні документи Виконавцю), що прострочення платежів відбулось внаслідок невідворотної дії важких для Споживача обставин, що не залежали від волі Споживача (тривала хвороба тощо).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження прострочення платежів внаслідок невідворотної дії важких для Споживача обставин, що не залежали від волі Споживача (тривала хвороба тощо), як визначено п. 6.7. Договору.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку наведеного в позовній заяві математичного розрахунку штрафу, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у заявленому розмірі.

Викладені у відзиві на позов аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ «ГАЛАБАУ Україна» (03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМІЛЯНСЬКА, будинок 7, ідентифікаційний код 37313398) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОЛД ГРУП» (03680, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІМ`Ї СОСНІНИХ, будинок 3, ідентифікаційний код 36385304) основну заборгованість у розмір 111 824 (сто одинадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 64 коп., штраф у розмір 111 824 (сто одинадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 64 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 79 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва