Ухвала суду № 140992163, 28.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9486/26

Провадження № 4-с/711/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна, на дії Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк»,-

в с т а н о в и в :

Адвокат Гайдай Т.О., діючи в інтересах боржника ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою, у якій просила: визнати дії Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови в знятті арештів протиправними; зобов`язати Другий відділ ДВС у м. Черкаси скасувати арешт нерухомого майна боржника (номер запису про обтяження 15013028).

Скарга обґрунтована тим, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.06.2015 по справі № 711/12890/14-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 50,6 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11356507000 від 05.06.2008 в розмірі 22 586,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.11.2014 становить 292 504,92 грн.- заборгованість по кредиту та процентам та 5 688,48 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. Встановлено спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, а саме, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначеною на підставі оцінки майна здійсненої суб`єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. На виконання вказаного рішення було видано відповідні виконавчі листи, які перебували на виконанні в Придніпровському відділі державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, правонаступником якого є Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. ?Зокрема, зазначеним відділом ДВС щодо боржника ОСОБА_1 відкривалися виконавчі провадження: з примусового виконання виконавчого листа № 711/12900/14-ц, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 31.07.2015 про стягнення судового збору у розмірі 2 981,93 грн. на користь АТ «УкрСиббанк» (ВП № 61274376, № 48743701, № 52569552); з примусового виконання виконавчого листа № 711/12890/14-ц, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 23.07.2015 про стягнення судового збору у розмірі 2 981,93 грн. на користь АТ «УкрСиббанк» (ВП № 48744095, № 52569634); з примусового виконання виконавчого листа № 711/12890/14-ц, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 23.07.2015 про стягнення боргу в сумі 22 586,06 доларів США та 5 688,48 грн. (ВП № 52544930, № 48743941); з примусового виконання виконавчого листа № 711/12900/14-ц, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 31.07.2015 про стягнення боргу в сумі 22 586,06 доларів США та 5 688,48 грн. (ВП № 48743751); з примусового виконання виконавчого листа № 711/12890/14-ц, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 23.07.2015 про звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру загальною площею 50,6 кв.м (ВП № 48743941). ?У подальшому, 23.04.2021 виконавчі листи про стягнення заборгованості були пред`явлені для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Д.М. ?03.10.2024 від стягувача АТ «УкрСиббанк» на адресу приватного виконавця надійшла заява про те, що борг частково погашено у розмірі 6 500 доларів США, а решту заборгованості анульовано в межах акції банку, у зв`язку з чим стягувач просив закінчити виконавчі провадження та скасувати всі вжиті заходи примусового виконання. Постановами приватного виконавця від 10.07.2025 виконавчі провадження № 65411068, № 65413387, № 65415223 та № 65416590 закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду, а також скасовано арешти майна боржника. ?14.07.2026 адвокат Гайдай Т.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Другого відділу ДВС у м. Черкаси із заявою про скасування арешту нерухомого майна. Проте листом від 04.08.2026 орган ДВС відмовив у знятті арешту, мотивуючи наявністю заборгованості зі сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. ?Скаржник вважає таку відмову протиправною, оскільки будь-яких окремих постанов про стягнення виконавчого збору чи витрат виконавчого провадження державним виконавцем не виносилося, а відповідні провадження щодо їх стягнення не відкривалися. Посилання органу ДВС на наявність заборгованості за відсутності винесених у встановленому законом порядку постанов є безпідставним. На думку скаржника, тривале збереження арешту на майно за відсутності відкритих виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 вказану скаргу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.09.2026 скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

23.09.2026 представник Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бельтюкова В.О. подала відзив на скаргу, у якому просила відмовити у її задоволенні повністю. Зазначила, що за даними АСВП на виконанні у Відділі щодо ОСОБА_1 перебували виконавчі провадження № 61274376, № 48743701, № 52569552, № 48744095, № 52569634, № 52544930, № 48743941 та № 48743751. Станом на 22.09.2026 по вказаним виконавчим провадженням не сплачено виконавчі збори та витрати виконавчого провадження, у посадових осіб відділу державної виконавчої служби наразі відсутні правові підстави для зняття арештів з майна боржника.

07.10.2026 представник скаржника адвокат Гайдай Т.О. подала відповідь на відзив, у якій просила скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що позиція Другого відділу державної виконавчої служби не відповідає фактичним обставинам справи. 03.10.2024 АТ «УкрСиббанк» повідомило приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. про погашення ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6 500 доларів США та анулювання решти боргу. Також АТ «УкрСиббанк» просило закінчити виконавчі провадження та скасувати вжиті заходи примусового виконання. Постановами приватного виконавця від 10.07.2025 відповідні виконавчі провадження № 65411068, № 65413387, № 65415223 та № 65416590 закінчені на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. Саме по собі посилання ДВС на наявність несплаченого виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за відсутності відкритих виконавчих проваджень із їх примусового стягнення не є достатньою підставою для збереження арешту майна. Представник наголосила, що тривале існування нескасованого арешту за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; від його представника адвоката Гайдай Т.О. надійшла заява, у якій вона просила задовольнити заявлені вимоги частково, а саме зобов`язати Другий відділ ДВС у м. Черкаси скасувати арешт нерухомого майна (номер запису про обтяження 15013028), та проводити розгляд скарги без участі скаржника та його представника.

Представник Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та представник АТ «УкрСибБанк» у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника Другого відділу ДВС у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко К.О. надійшло клопотання про розгляд скарги без її участі.

Згідно з частиною 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, правонаступником якого є Другий відділ державної виконавчої служби у м.Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, перебували виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 : № 61274376, № 48743701, № 52569552 та № 48743751 з примусового виконання виконавчого листа № 711/12900/14-ц, виданого 31.07.2015 Придніпровським районним судом м. Черкаси; № 48744095, № 52569634, № 52544930 та № 48743941 з примусового виконання виконавчого листа № 711/12890/14-ц, виданого 23.07.2015 Придніпровським районним судом м. Черкаси. У вказаних виконавчих проваджень виконавчі документи були повернуті стягувачу на підставі частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (зокрема за заявами стягувача та у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення). Станом на 22.09.2026 за вказаними виконавчими провадженнями не сплачено виконавчі збори та витрати виконавчого провадження.

У виконавчому провадженні № 48743941 з примусового виконання виконавчого листа № 711/12890/14-ц, виданого 23.07.2015 Придніпровським районним судом м. Черкаси, державним виконавцем 15.09.2015 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. На підставі вказаної постанови 16.06.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 15013028 (арешт усього нерухомого майна ОСОБА_1 ).

23.04.2021 виконавчі листи № 711/12890/14-ц та № 711/12900/14-ц, видані 23.07.2015 та 31.07.2015 Придніпровським районним судом м. Черкаси пред`явлені стягувачем АТ «УкрСиббанк» до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Д.М., яким відкрито виконавчі провадження № 65411068, № 65413387, № 65415223 та № 65416590.

03.10.2024 стягувач АТ «УкрСиббанк» подав приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Д.М. заяву про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку зі сплатою боржником заборгованості в розмірі 6 500 доларів США та анулюванням решти боргу в рамках акції банку.

Постановами приватного виконавця від 10.07.2025 вказані виконавчі провадження закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі, скасовано арешти майна та інші заходи примусового виконання рішення.

Згідно з довідкою АТ «УкрСиббанк» № 57-5-04/31/492 від 07.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 11356507000 від 05.06.2008 відсутня.

Згідно з даними Єдиного реєстру боржників, відомості щодо боржника ОСОБА_1 відсутні.

14.07.2026 представник скаржника звернулася до Другого відділу ДВС у м. Черкаси із заявою про зняття арешту з нерухомого майна (запис про обтяження № 15013028).

Листом № 13185/20.21-39/110825 від 04.08.2026 Другий відділ ДВС у м. Черкаси відмовив у знятті арешту, посилаючись на наявність несплаченого виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за повернутими у 20162021 роках виконавчими документами.

Не погоджуючись з таким рішенням Другого відділу ДВС у м. Черкаси, ОСОБА_1 звернувся до суду із даною скаргою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина 1 статті 18 ЦПК України).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.

Відповідно до статті 4471 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. В усіх інших випадках, як вбачається з частини 5 статті 59 цього Закону, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Частиною 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до розділу ІІІ пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив окремий правовий механізм примусового стягнення виконавчого збору після повернення виконавчого документа стягувачу шляхом винесення окремої постанови та відкриття окремого виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.06.2015 у справі № 711/12890/14-ц фактично виконане в повному обсязі, що підтверджується постановами приватного виконавця від 10.07.2025 про закінчення виконавчих проваджень на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та довідкою АТ «УкрСиббанк» від 07.10.2024 про відсутність кредитної заборгованості.

Надаючи оцінку доводам Другого відділу ДВС м. Черкаси щодо наявності несплаченого виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за виконавчими провадженнями, виконавчі документи за якими були повернуті стягувачу, як перешкоди для зняття арешту, суд зазначає таке. У разі повернення виконавчого документа стягувачу, якщо виконавчий збір чи витрати виконавчого провадження не стягнуто, державний виконавець зобов`язаний винести окремі постанови та відкрити виконавчі провадження щодо їх примусового стягнення у порядку, встановленому Законом. Проте Другим відділом ДВС м. Черкаси не надано доказів відкриття виконавчих проваджень із примусового стягнення виконавчих зборів та витрат виконавчих проваджень. Відомості про боржника в Єдиному реєстрі боржників відсутні.

Саме по собі посилання державного виконавця на наявність непогашеного виконавчого збору та витрат за відсутності відкритих виконавчих проваджень щодо їх стягнення не може слугувати законною підставою для збереження арешту на майно боржника.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах (зокрема від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15, від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11 та від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21), наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності відкритого виконавчого провадження та майнових претензій стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, що гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід має виключно забезпечувальну мету і не повинно перетворюватися на безстроковий обтяжливий засіб перешкоджання реалізації прав власника за відсутності будь-яких діючих виконавчих проваджень та боргових зобов`язань перед стягувачем.

За таких обставин, відмова Другого відділу ДВС у м. Черкаси у знятті арешту з майна боржника є протиправною, а тому скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 447 - 451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна, на дії Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк» - задовольнити.

Зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1 (номер запису про обтяження 15013028 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника серії та номер 48743941 від 15.09.2015, виданої Придніпровським ВДВС м. Черкаси).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова