Рішення № 140991185, 15.10.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1576/26

Провадження № 2/366/1332/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

представника позивача Даценко В.В.,

прокурора Волочая М.М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду с-ща Іванків позовну заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Іванківської селищної ради, в інтересах малолітньої дитини, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник Органу опіки та піклування виконавчий комітет Іванківської селищної ради (далі Позивач) звернувся до суду з позовом, в інтересах малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до (далі Відповідачка) про позбавлення батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утриманні дитини, обґрунтовуючи свій позов наступним.

Сім`я Відповідачки та ОСОБА_3 з 12.01.2024 перебуває на обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах в КУ ІСР «Центр соціальних служб», у зв`язку з алкогольною залежністю та зневажливого ставлення до дитини.

Батько дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до довідки 1815 від 10.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 призваний у Збройні сили України до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України.

Дитина відповідачки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.03.2025 перебуває на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків.

09.06.2026 Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради спільно з КУ ІСР «Центр соціальних служб» та старостою Блідчанського старостинського округу Н. Пап`ян, було здійснено плановий рейд з метою обстеження умов проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_2 повернулася з комунального закладу «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» до якого була влаштована, у зв`язку з перебуванням на обліку в КУ ІСР «Центр соціальних служб». На момент виїзду ОСОБА_1 з дитиною були відсутні за місцем проживання. Після повернення їх додому було виявлено Відповідачку в стані алкогольного сп`яніння з агресивною поведінкою, дитина ОСОБА_4 була брудною та потребувала огляду лікаря. Опалення та електропостачання в будинку відсутнє, продукти харчуванні також відсутні.

Службою у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради спільно з КУ ІСР «Центр соціальних служб» спільно з черговим лікарем та старшим інспектором ювенальної превенції було складено акт оцінки рівня безпеки дитини, за результатами якого середовище в якому перебуває дитина, дуже небезпечне. ОСОБА_2 була негайно вилучена та доставлена до лікарні. 10.06.2026 було проведено засідання виконавчого комітету Іванківської селищної ради та прийнято рішення про негайне вилучення малолітньої дитини та тимчасово влаштовано до дитячого відділення КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня» для додаткового обстеження.

Відповідно до листа КУ ІСР «Центр соціальних служб» № 2.17-01-09/99 оскільки від 12.06.2026 з`ясовано, що під час здійснення соціального супроводу та контролю вищевказаної сім`ї позитивних змін не відбулося. Відповідачка продовжує зловживати алкогольними напоями та веде антисоціальний спосіб життя.

Крім того, позивач зазначив, що Відповідачка неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків) а також позбавлена батьківських прав відносно своєї дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в 2016 році. З огляду на викладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи

18.06.2026 справа надійшла до Іванківського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026, справу передано на розгляд судді Слободян Н.П.

23.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.07.2026.

23.07.2026 справу призначено до судового розгляду справу на 08.10.2026, відкладено на 15.10.2026.

10.08.2026 від Служби у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області надійшов висновок органу опіки і піклування Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

09.09.2026 до участі у справі залучено Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури.

Позиції сторін

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно її малолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово була притягнена до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, попередньо вже була позбавлена батьківських прав в 2016 році відносно іншої дитини. Веде асоціальний спосіб життя, що створило загрозу життю та здоров`ю дитини, ОСОБА_2 . Беручи до уваги висновок Органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дитини, ОСОБА_2 , представник позивача вважає, що відповідачку слід позбавити батьківських прав відносно її доньки та стягнути з неї аліменти на утримання дитини у розмірі частки від усіх видів її заробітку, щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до її повноліття.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в позові. Пояснила суду, що створила умови для проживання дитини, їздила до закладу в якому перебуває її дитина, ОСОБА_2 , але мабуть заклад був закритий.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Гавриленко В.І. подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, у якій просять позов задовольнити в повному обсязі.

Прокурор Волочай М.М. у судовому засіданні висловив думку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дитини, ОСОБА_2 та суд врахувати при ухваленні рішення у даній справі висновок органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини, ОСОБА_2 . Зазначив, що у справі встановлено обставини, які свідчать про тривале, систематичне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків щодо її малолітньої доньки, а тому прокурор вважає, що в цій справі наявні, передбачені пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_2

Cуд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутися кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За положеннями статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис № 153 (а.с.5).

Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10)

З характеристики № 30 від 09.06.2026 старостою Блідчанського старостинського округу Іванківської селищної ради вбачається, що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає її малолітня донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 схильна до вживання спиртних напоїв. За час проживання зарекомендувала себе з негативної сторони проявляє певну безвідповідальність у питаннях догляду за дитиною. Під час комісійних обстежень умов проживання неодноразово фіксувалися незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання дитини. (а.с. 28)

Згідно характеристик старости Блідчанського старостинського округу Іванківської селищної ради від 26.03.2025, 29.10.2025, 19.08.2025, 04.09.2025 ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативної сторони та неодноразово була попереджена про невиконання батьківських обов`язків проявляє певну безвідповідальність у питаннях догляду за дитиною (а.с. 29 34)

З актів обстеження житлово-побутових умов дитини сім`ї ОСОБА_1 вбачається, що остання не створила належні умови проживання та утримання дитини, ОСОБА_2 . Неодноразово попереджалася про належне виконання батьківських п обов`язків. Дитина не забезпечена достатнім та повноцінним харчуванням, відсутні необхідні медикаменти. Мати допускає проживання дитини у вкрай незадовільних, антисанітарних та небезпечних умовах, не здійснює належного контролю за станом її здоров`я (а.с. 17, 34)

Згідно з актом обстеження від 06.10.2026, складеним незадовго до розгляду справи, умови проживання, які стали підставою для відібрання дитини, не поліпшилися. Отже, після відібрання дитини відповідачка не усунула обставин, які перешкоджають забезпеченню її належного догляду та безпечного проживання (а.с.84)

Відповідно до наказу начальника Служби у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 27.03.2025 № 79, дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с.36)

Батько дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до довідки 1815 від 10.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 призваний 29.06.2023 у Збройні сили України до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (а.с.43)

Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини, ОСОБА_2 від 09.06.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , начальником Служби у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Гавриленко В.Г., директором КУ ІСР «ЦСС» Возною Л.В., старостою Блідчанського старостинського округу Іванківської селищної ради Пап`ян Н.О., лікарем ЗПСН ОСОБА_8 встановлено, що середовище в якому перебувала дитина, ОСОБА_2 дуже небезпечне (а. с. 38-41)

10.06.2026 виконкомом Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області було прийнято рішення № 247 «Про негайне вилучення малолітньої дитини» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від її матері, ОСОБА_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановами Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 неодноразово була притягнена до адміністративної відповідальності, зокрема за ч. 1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків) (а.с.18-25)

Відповідно до листа КУ ІСР «ЦСС» № 2.17-01-09/99 сім`я, ОСОБА_1 перебуває на обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, у зв`язку з алкогольною залежністю, неналежне виконання батьківських обов`язків, щодо малолітньої дитини, ОСОБА_2 та незважаючи на проведену тривалу роботу ОСОБА_1 належних висновків не зробила, рівень відповідальності матері за забезпечення належного догляду, виховання та безпеки дитини залишається низьким (а.с. 35)

З дослідженого судом висновку органу опіки та піклування Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Іванківської селищної ради від 27.07.2026 № 327, вбачається, що сім`я малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була взята на облік, як сім`я, яка опинилася у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків. Під час перебування дитини на обліку, спеціалістами неодноразово були здійсненні виїзди в родину, однак мати дитини ОСОБА_1 не виконувала покладених на неї законодавством батьківських обов`язків, фактично самоусунулася від виховання та належного утримання дитини, у зв`язку з чим виникла необхідність втручання відповідних органів та служб з метою захисту прав і законних інтересів малолітньої ОСОБА_2 . Неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків стало підставою для вилучення дитини із сімейного середовища та вжиття заходів щодо її подальшого влаштування і забезпечення належних умов проживання та догляду. Відносно ОСОБА_1 неодноразово були складені адміністративні протоколи за статтею 184 КУпАП за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей. У зв`язку з чим, Орган опіки та піклування Іванківської селищної ради вважає, що в інтересах охорони життя, здоров`я, прав та законних інтересів дитини, слід позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури М. Волочая, прокурор вважає доцільним позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо її малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 статті 19 Конвенції передбачено, що держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.№ 2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст. 152 СК України передбачено право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 133/747/23, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації ООН про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінюючи докази в сукупності, суд установив, що неналежне виконання відповідачкою батьківських обов`язків має тривалий і систематичний характер. Соціальний супровід сім`ї, неодноразові попередження та притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності не привели до зміни її поведінки та забезпечення належних умов для дитини.

Твердження відповідачки про створення умов для проживання доньки спростовуються актом обстеження від 06.10.2026, яким підтверджено відсутність поліпшення таких умов. Повідомлення про спробу відвідати дитину саме по собі не свідчить про усунення причин її відібрання та зміну ставлення відповідачки до виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, установлені обставини свідчать про винне, свідоме нехтування відповідачкою обов`язками щодо виховання дитини та забезпечення безпечних умов її життя. Ураховуючи тривалість порушень, безрезультатність ужитих заходів допомоги та збереження неналежних умов після відібрання дитини, суд дійшов висновку, що застосування крайнього заходу позбавлення відповідачки батьківських прав є необхідним для захисту прав та найкращих інтересів малолітньої дитини.

Пояснення відповідачки про створення належних умов для проживання дитини та спробу відвідати її суд ураховує, однак самі по собі такі пояснення не спростовують установлених обставин тривалого неналежного виконання батьківських обов`язків. Доказів стійкої зміни поведінки відповідачки та усунення обставин, які створювали небезпеку для дитини, суду не надано.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновок Служби у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також долучені до матеріалів справи докази, які свідчать про те, що Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки, не цікавиться її життям і здоров`ям та приходить до висновку, що позов слід задовольнити: судом достовірно встановлений той факт, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлена належного батьківського піклування зі сторони матері, ОСОБА_1 .

Судом також враховується висновок прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури М. Волочая, у якому зазначено про доцільність позбавлення ОСОБА_1 , батьківських прав щодо її малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати

Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому, у порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідачки у дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до її повноліття, щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду 18.06.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Іванківської селищної ради (07201, Київська область, Вишгородський район, с-ще Іванків, вул. Івана Проскури, 7. Код ЄДРПОУ:04358000);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_3 );

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради (07201, Київська область, Вишгородський район, с-ще Іванків, вул. Івана Проскури, 7. Код ЄДРПОУ: 44145537).

Суддя Н.П. Слободян