Рішення № 140990353, 28.10.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/903/26

н/п : 2-о/397/34/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Волошаненко М.М.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Олександрівка в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду Кіровоградської області із заявою, в якій просить суд встановити факт, що вона перебувала на утриманні померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її онук ОСОБА_4 , який був сином її померлої доньки ОСОБА_5 . Зважаючи на те, що відомості про батька ОСОБА_4 внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, після смерті доньки, він залишився сиротою. Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.07.2013 № 306-р, її онуку було надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 29.07.2013 № 346-р, її чоловіка ОСОБА_6 призначено опікуном над малолітньою дитиною позбавленою батьківського піклування ОСОБА_4 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що між ними існував тісний родинний та сімейний зв`язок, вони були пов`язані спільним побутом, спільно вели господарство, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, мали взаємні права та обов`язки. 02.07.2023 її онук був призваний на військову службу за контрактом у військову частину НОМЕР_1 де і проходив службу командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів батальйону безпілотних систем. ІНФОРМАЦІЯ_2 онук помер по причині: гостра серцево-судинна недостатність, кардіоміопатія неуточнена за адресою: м. Шахтарське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, у тимчасовому місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , про що було його сестру (її онуку) повідомлено сповіщенням № 4 від 26.01.2026. З часу проходження служби онуком у військовій частині НОМЕР_1 вона була на його утриманні, оскільки пенсійні виплати (єдиний вид її доходу), які вона отримувала на той час були від 2544,44 грн. у липні 2023 року до 3038,00 грн. у січні 2026 року, а дохід, який отримував ОСОБА_4 значно їх перевищував. Повідомляє, що онук постійно переказував їй кошти для проживання на продукти харчування, ліки, необхідні побутові речі, оплату комунальних послуг. Вказує на те, що допомога, яка надавалася онуком носила постійний характер та була основним джерелом засобів її існування. 18.05.2026 вона звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. За результатами розгляду поданих документів, яке було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області їй було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки за поданими документами не прослідковується родинний зв`язок між нею та годувальником, відсутня інформація про батьків годувальника, а також відсутня довідка про перебування на утриманні померлого годувальника.

Також зазначає, що у неї є син ОСОБА_7 , який не має можливості їй допомагати, оскільки його син (її онук) ОСОБА_8 , навчається на першому курсі факультету фармації та стоматології Донецького національного медичного університету, спеціальність II Стоматологія. Форма навчання: очна денна, за кошти фізичних осіб, вартість якого складає 52600,00 грн. на рік. Під час навчання, її онук ОСОБА_9 , проживає в гуртожитку, вартість якого складає 2300,00 грн. на місяць. Доходів її сина ОСОБА_10 не вистачає на проживання, продукти харчування, ліки, необхідні побутові речі, оплату комунальних послуг, навчання свого сина та її утримання.

Встановлення факту її перебування на утриманні онука ОСОБА_4 необхідно для реалізації права на призначення пенсії у разі втрати годувальника.

Ухвалою від 03.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження (а.с. 39-40).

09.06.2026 на адресу суду надійшло заперечення представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому представник просила залишити заяву ОСОБА_1 щодо встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні без задоволення. В обґрунтування заперечення зазначила, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, в розумінні частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV відносяться особи, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника, одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Доказів, що ОСОБА_1 була на повному утриманні померлого годувальника, до суду не надано (а.с. 45-46).

Ухвалою суду від 02.09.2026 залучено Міністерство оборони України у якості заінтересованої особи (а.с. 74).

16.09.2026 на адресу суду надійшли пояснення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України, в якому представник просила у задоволенні заяви відмовити. В обґрунтування пояснень зазначила, що родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 самі по собі не свідчать про утримання; спільне проживання саме по собі не є доказом утримання; наявність банківських переказів підтверджує надання матеріальної допомоги, однак не встановлює автоматично її статусу як основного джерела засобів до існування; заявниця мала власний дохід у вигляді пенсії, який має бути врахований при оцінці співвідношення її доходів та допомоги померлого; акт обстеження від 15.04.2026 складений вже після смерті ОСОБА_11 , а тому не може сам по собі безпосередньо підтверджувати стан заявниці саме на дату смерті; документи щодо матеріальних витрат сина заявниці не доводять автоматично відсутності або юридичної неможливості виконання ним обов`язку щодо утримання матері; для бабусі додатково необхідно встановити передбачену пунктом «г» частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII обставину відсутності осіб, які за законом зобов`язані її утримувати; документи, що характеризують обставини дитинства ОСОБА_4 , не підтверджують безпосередньо факт його утримання заявниці у період, що передував смерті (а.с. 99-102).

Ухвалою суду від 29.09.2026 до участі у справі у якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_2 (а.с. 110-111).

Заявниця у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що онука ОСОБА_11 виховувала з двох років. Онук добровільно став до лав Збройних Сил України і під час проходження військової служби постійно перераховував їй грошові кошти для забезпечення належного проживання (купівлю ліків, проведення операцій, оплату комунальних послуг, купівлю продуктів харчування тощо), а коли приїжджав у відпустку допомагав їй по господарству. Зазначила, що встановлення даного факту їй необхідно для оформлення підвищення до пенсії, оскільки її пенсії не вистачає навіть на оплату комунальних послуг, а не на отримання одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України, оскільки таку допомогу її онук розпорядився отримати його сестрі ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяві, так як заявниця не має права на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальник, оскільки у неї є рідний син, який зобов`язаний її утримувати.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення не заперечила, пояснила, що вона, у зв`язку з перебуванням у декретній відпустці, не має можливості матеріально допомагати своїй бабусі. Підтвердила, що дійсно ОСОБА_4 на її ім`я винесено розпорядження про отримання одноразової грошової допомоги і вона наразі оформлює відповідні документи для цього.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та вирішити справу на розсуд суду з урахуванням їх заперечення (а.с. 126 зворот).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області народився ОСОБА_4 , його батьками зазначені: батько ОСОБА_12 , мати ОСОБА_5 . Відомості про батька записані у відповідності ст. 135 СК України (а.с. 10, 13).

18.04.1976 заявниця та ОСОБА_6 уклали шлюб (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер у віці 73 років (а.с. 15).

Заявниця є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відповідно бабусею ОСОБА_4 (а.с. 9).

ОСОБА_5 померла у віці 38 років ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 12).

Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації від 01.07.2013 № 306-р малолітньому ОСОБА_4 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування, а розпорядженням від 29.07.2013 призначено його опікуном ОСОБА_6 (а.с. 13-14).

Заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою був зареєстрований ОСОБА_4 (а.с. 7, 11).

ОСОБА_4 у віці 21-го року помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області, причина смерті: гостра серцево судинна недостатність, кардіоміопатія, неуточнена (а.с. 16-17).

Відповідно до корінця сповіщення № 04 від 26.01.2026, ОСОБА_2 сповіщено про те, що солдат ОСОБА_4 призваний на військову службу 02.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 за контрактом, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 20).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримувала пенсію за віком, зокрема, у розмірі 2544,44 грн. щомісячно за період з липня 2023 року по лютий 2024 року, у розмірі 2725,00 грн. щомісячно за період з березня 2024 року по лютий 2025 року, у розмірі 3038,00 грн. щомісячно за період з березня 2025 року по лютий 2026 року, у розмірі 3406,00 грн. щомісячно за період з березня 2026 року по травень 2026 року (а.с. 18).

Відповідно до інформації про окремі операції по картці /рахунку ОСОБА_1 , на рахунок заявниці від ОСОБА_4 надходили кошти, зокрема 11.10.2023 у розмірі 400,00 грн. та 700,00 грн., 27.10.2023 у розмірі 2000,00 грн., 25.12.2023 у розмірі 9000,00 грн., 11.01.2024 у розмірі 1300,00 грн. та 200,00 грн., 06.02.2024 у розмірі 200,00 грн., 09.02.2024 у розмірі 600,00 грн., 11.02.2024 у розмірі 100,00 грн., 01.03.2024 у розмірі 171,14 грн., 11.03.2024 у розмірі 300,00 грн., у розмірі 500,00 грн., у розмірі 200,00 грн., у розмірі 180,00 грн., а також у розмірі 100,00 грн., 15.03.2024 у розмірі 4000,00 грн., 11.04.2024 у розмірі 800,00 грн., 13.04.2024 у розмірі 20000,00 грн., 03.05.2024 у розмірі 10000,00 грн., 10.05.2024 у розмірі 1800,00 грн., 21.08.2024 у розмірі 9950,00 грн., 11.09.2024 у розмірі 800,00 грн., 20.09.2024 у розмірі 180,00 грн., 27.09.2024 у розмірі 3000,00 грн. та 11000,00 грн., 12.10.2024 у розмірі 2000,00 грн., 22.10.2024 у розмірі 3000,00 грн., 26.10.2024 у розмірі 10000,00 грн., 17.01.2025 у розмірі 50000,00 грн., 14.02.2025 у розмірі 7960,00 грн., 14.03.2025 у розмірі 2000,00 грн., 16.04.2025 у розмірі 2000,00 грн., 25.04.2025 у розмірі 10000,00 грн., 05.05.2025 у розмірі 2000,00 грн., 14.05.2025 у розмірі 3000,00 грн., 16.05.2025 у розмірі 5000,00 грн., 22.05.2025 у розмірі 5000,00 грн., 24.05.2025 у розмірі 30000,00 грн., 06.05.2025 у розмірі 2600,00 грн., 20.06.2025 у розмірі 14950,00 грн., 15.07.2025 у розмірі 5000,00 грн., 22.07.2025 у розмірі 15000,00 грн., 28.08.2025 у розмірі 7960,00 грн., 14.10.2025 у розмірі 4975,00 грн., 21.10.2025 у розмірі 1990,00 грн., 22.10.2025 у розмірі 39950,00 грн., 16.11.2025 у розмірі 5970,00 грн., 22.11.2025 у розмірі 20000,00 грн.05.12.2025 у розмірі 76,61 грн., 07.12.2025 у розмірі 10000,00 грн., 20.12.2025 у розмірі 19000,00 грн. (а.с. 19).

Згідно довідок Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 27.05.2026, ОСОБА_1 одиноко проживає в АДРЕСА_1 , та проживала разом зі своїм онуком ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 і вели спільне господарство. Відповідно до акта складеного комісією в складі депутата Олександрівської селищної ради Кобилінського І.М., ОСОБА_1 є бабусею загиблого на війні онука ОСОБА_4 , його з дитинства виховували дід та бабуся, у зв`язку із станом (фінансовим та матеріальним) ОСОБА_1 потребує допомоги, будучи в лавах ЗСУ, онук постійно надавав фінансову допомогу своїй бабусі, ОСОБА_1 на час складання акту тяжко хворіє, гіпертонія, сім`я загиблого героя фінанси у зв`язку з загибеллю на час складання акту не отримала (а.с. 23, 35-36).

Начальником відділу перерахунків пенсії № 3 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області винесено рішення № 935200133884 від 22.05.2026 яким відмовлено у перерахунку пенсії тому, що не прослідковується родинний зв`язок між заявницею та годувальником, відсутня інформація про батьків годувальника, а також відсутня довідка про перебування на утриманні померлого годувальника (а.с. 22).

Крім цього, заявниця має сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який отримує доходи та утримує сина ОСОБА_8 , який на даний час навчається у Донецькому національному медичному університеті за спеціальністю «Стоматологія» (а.с. 24-34).

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Згідно із ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанови Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року № 335/4669/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні онука до смерті останнього з метою призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини четвертої статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця), члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого також має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Аналогічні висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у змісті постанов від 24 вересня 2025 року у справі № 442/1002/24 (провадження № 61-2608св25), від 25 березня 2026 року у справі № 293/1402/24 (провадження № 61-13253св25).

Як зазначено Верховним Судом у змісті постанови від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18 (провадження № 61-8512св20), повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Таким чином, у правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 741/1681/24, провадження № 61-5921св26.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Заявниця є непрацездатною особою, отримує пенсію, яка є значно нижчою за дохід померлого військовослужбовця, з яким заявниця постійно проживала, тобто основним і постійним джерелом засобів до існування для заявниці була допомога від її онука

ОСОБА_4 , яка надавалася останнім у період проходження ним військової служби, а саме з жовтня 2023 року по грудень 2025 року, яка була постійною, систематичною і основним джерелом засобів до існування заявниці, враховуючи розмір її пенсії.

На підставі вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд вважає встановленим факт перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні свого онука ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Встановлення факту перебування заявниці на утриманні онука до смерті останнього необхідне для реалізації нею прав передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд враховує заперечення представника заінтересованої особи, що у заявниці є рідний син, який зобов`язаний її утримувати, а тому їй не може бути здійснено перерахунок пенсії. Проте, предметом розгляду даної заяви є факт перебування заявниці на утриманні свого онука та їх родинний зв`язок, а не підстави для призначення (перерахунку) пенсії або відмови у цьому. Вказане підтверджується вищезазначеним рішенням про відмову в перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до моменту смерті останнього, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення суду, протягом 30 днів з дня його складання, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168 місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок, 6.

Представник заінтересованої особи: Матвєєнко Галина Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: Дніпропетровська область, місто. Дніпро, довіреність від 03.09.2026.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 20632802, адреса: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул.. Соборна, будинок 7а.

Представник заінтересованої особи: Воронюк Євгенія Юріївна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: Кіровоградська область, місто Кропивницький, довіреність від 30.11.2021.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: Д.В. МИРОШНИЧЕНКО