Рішення № 140990352, 28.10.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/833/25

н/п : 2/397/137/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретарів судового засідання Захаренко С.А., Волошаненко М.М.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Даценка В.М.,

прокурора Зелінської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Олександрівка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що 29.10.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб від якого народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки, сімейне життя не склалося рішенням Ставищенського районного суду Київської області № 378/229/14-ц від 16.04.2014 вказаний шлюб розірвано. Фактично шлюбні стосунки були припинені з червня 2012 року і з того часу відповідач з сином не проживає, участі у його вихованні не бере, з ним не спілкується, морально та матеріально дитину не підтримує і фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_5 проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. За період навчання сина у школі батько контакту із закладом освіти не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вчителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував, дитину до школи в початкових класах приводили і забирали мама або бабуся по материній лінії, на виклики до школи теж приходили тільки мати або бабуся. ОСОБА_5 з 2023 року навчається на додаткових платних заняттях з англійської мови, організацією та оплатою навчання займається позивачка. ОСОБА_1 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалась. Позивачка повністю фінансово утримує дитину, забезпечує її продуктами харчування, одягом та іншими необхідними речами. Будинок, в якому проживає ОСОБА_1 разом з сином, на праві власності належить її матері ОСОБА_6 . ОСОБА_1 працює, має сталий прибуток, веде домашнє господарство та відповідно має матеріальну можливість самостійно утримувати неповнолітнього сина, відповідно до медичних документацій загальний стан здоров`я позивачки задовільний. Викладені обставини вказують на реальну можливість здійснення позивачкою самостійного виховання свого неповнолітнього сина, що власне вона і здійснює упродовж останніх десяти років.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 справу розподілено судді Максимовичу І.В. (т. 1 а.с. 53).

Ухвалою судді Максимовича І.В. відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Також вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 5556).

Розпорядженням керівника апарату Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 № 62 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ на підставі рішень Вищої Ради Правосуддя від 26.03.2026 № 510/о/15-26 та від 05.05.2026 № 8940/о/9-26, а також рішення зборів суддів Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2026 № 3 (т. 1 а.с. 211)

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу розподілено судді Мирошниченку Д.В. (т. 1 а.с. 212).

Ухвалою від 09.06.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т. 1 а.с. 213-214).

До участі у розгляді справи залучено прокурора Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, про що постановлено ухвалу від 01.09.2026 (т. 1 а.с. 239-240).

09.09.2026 суд своєю ухвалою закрив підтовче судове провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Також, вказаною ухвалою вирішено здійснити виклик відповідача у справі через оголошення на офіційному веб порталі Судової влади України (т. 2 а.с. 19-20).

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом вручення судової повістки про виклик до суду, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався. Також, відповідач викликався шляхом розміщення оголошення для відповідача розміщеному на офіційному сайті Судової влади України (т. 2 а.с. 97, 111).

У судовому засіданні представник позивача позов просив задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги просила задовольнити зазначила, що відповідач бачив останній раз сина коли йому було 2 роки, не дзвонив, допомоги не надає зовсім.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, проте враховуючи тривале ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків протягом 14 років, наявність великого боргу по аліментах, висновок органу опіки і піклування а також чітку самостійну думку 16 річного сина інтереси якого наразі суттєво обмежуються через неможливість виїзду на навчання, вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що батька не знає і не пам`ятає. Він з ним не зв`язувався та ніколи його не бачив, його вихованням займається мати та бабуся.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 повідомила, що є сусідкою позивачки, відповідача не бачила з народження дитини, дитиною займається мати, дзвінків від батька не було.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що є сусідкою позивачки, відповідача останній раз бачила коли його сину було приблизно 2 роки. З батьком втрачено зв`язок, останній усунувся від обов`язків, на день народження ОСОБА_5 не телефонує, на її думку син його мабуть не пам`ятає, вихованням дитини займається мати та бабуся.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю позивачки, тобто бабусею ОСОБА_5 . Відповідач останній раз сина бачив, коли йому 2 роки, життям сина не цікавиться зовсім, не дзвонить, допомоги не надає.

Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши та оцінивши докази у справі у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Ставище Ставищенського району Киїської області народився ОСОБА_5 , його батьками зазначені: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 17)

Рішеннями Ставищенського районного суду Київської області від 16.04.2014 шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано, а рішенням від 10.04.2014 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 13-16).

Позивачка проживає разом з сином ОСОБА_5 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Журавлиха, який перебуває на її утриманні, батько дитини ОСОБА_4 не проживає з ними та участі у вихованні дитини не приймає (т. 1 а.с. 20).

ОСОБА_4 за період навчання сина у школі контакту із закладом освіти не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вчителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував, дітей до школи в початкових класах приводили і забирали мама, або бабуся по материній лінії, на виклики до школи приходили теж тільки мама, або бабуся. ОСОБА_5 , навчається на додаткових платних заняттях з англійської мови, починаючи з 2023 року по сьогоднішній день, періодичність занять 1 раз щотижня, рівень знань в дитини задовільний, дитина активна, успішна у виконанні домашніх завдань, цілеспрямований та відповідальний, в колективі з іншими дітьми комунікабельний та позитивний, його батько ОСОБА_4 за час навчання дитини жодного разу не відвідував дитину та не цікавився його успішністю, участі у вихованні дитини не приймає, організацією навчання та оплатою займається ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 21-22).

До сімейного лікаря під час обстеження, лікування та профілактичних оглядів звертались з дитиною виключно мати та бабуся по материній лінії, ОСОБА_5 здоровий, фізичний розвиток гармонійний, вакцинація згідно віку та календаря профілактичних захворювань (а.с. т. 1 а.с. 23-24).

ОСОБА_6 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 26-27).

ОСОБА_1 проживає у вищезазначеному будинку разом з сином ОСОБА_5 , який забезпечений всім необхідним має власну окрему кімнату, створені всі умови для його комфортного проживання, має особисті речі, та матір`ю ОСОБА_6 . ОСОБА_1 працює в ТОВ «Ясенсвіт» оператором виробничої ділянки, бере активну участь в громадському житті села, алкоголем не зловживає, громадського порядку не порушує, з боку селищної ради зауважень не має, скарг від жителів села не надходило. За час роботи в ТОВ «Ясенсвіт» зарекомендувала себе з позитивної сторони, як ініціативний працівник, свої посадові обов`язки виконує згідно посадової інструкції, до виконання своїх посадових обов`язків відноситься сумлінно, відповідальна до роботи, не зловживає спиртним, добре ладить з своїми безпосередніми керівниками та колегами, дисциплінована, врівноважена, на зауваження реагує спокійно, робить відповідні висновки. До кримінальної відповідальності не притягувалась, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває, психіатрична допомога не надавалась на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не зверталася, має задовільний стан здоров`я (т. 1 а.с. 25, 28-33).

18.02.2026 рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області № 2104 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 176-177).

На підставі виконавчого листа, виданого 11.04.2014 Ставищенським районним судом Київської області, відкрито виконавче провадження № АСВП 43096110 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини на користь ОСОБА_1 . Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.03.2026 складає 255741,00 грн. (т. 1 а.с. 202-209).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 та ч.ч. 1-2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII та набула чинності для України 27.09.1991, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ці положення міжнародного законодавства знайшли своє визначення у законодавстві національному, і відповідно до вимог статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У випадку виникнення підстав, передбачених статтею 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, зокрема, у разі ухилення від своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому наведені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки якого визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків (постанови Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20, від 07.12.2022 у справі № 562/2695/20, від 03.08.2022 у справі № 306/7/20, від 11.01.2023 у справі № 461/7447/17).

Діючи виключно в інтересах дитини з метою захисту її прав, суд, визнаючи, що законодавство України і усталена практика Європейського Суду з прав людини визначає позбавлення батьківських прав крайньою мірою при вирішенні подібних справ, не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.

З наданих доказів встановлено, що відповідач систематично протягом досить тривалого часу ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї дитини. Доказів на підтвердження поважності ухилення від виконання батьківських обов`язків суду не надано.

При цьому суд враховує, що відповідач є чоловіком працездатного віку, відомості про наявність у нього проблем зі здоров`ям відсутні, отже, обставин які об`єктивно могли перешкоджати йому опікуватися дитиною не встановлено. Його ухилення від виконання батьківських обов`язків триває значний період часу, дитина не відчуває його піклування, любові та турботи, не отримує від нього батьківського піклування, нехтує його базовими потребами та блокує її гармоній розвиток, демонструє повну байдужість до виховання та розвитку дитини.

Вказане свідчить, що ОСОБА_4 не має інтересу зберегти та реалізувати свої батьківські права, продовжує свідомо уникати виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи всі обставини справи, з метою захисту інтересів дитини, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав стосовно неї.

Разом з тим, суд наголошує, що позбавлення батьківських прав, хоча і має безстроковий характер, однак воно не є безповоротним, що є дієвим стимулом для зміни поведінки батька. Батьківські права можуть бути поновлені, шляхом звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо батько змінить свою поведінку щодо дитини та доведе, що може забезпечити його належне виховання, відповідно до ст. 169 СК України.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому стягненню з відповідача на корись відповідача підлягають судові витрати в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його складання може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , ордер на надання правничої допомоги серія АІ № 1932296 від 27.06.2025.

Представник позивачки: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , ордер на надання правничої допомоги серія АІ № 1965576 від 06.08.2025.

Третя особа Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04360913, адреса: 09401 Київська область, Білоцерківський район, селище Ставище, вул. Цимбала Сергія, 35/1.

Представник третьої особи: Даценко Віталій Миколайович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: 09401 Київська область, Білоцерківський район, селище Ставище, вул. Цимбала Сергія, 35/1, довіреність від 02.01.2026 № 5.

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО