Рішення № 140989749, 27.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8029/26

Провадження № 2/344/5113/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.В., Гарасимів А.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Делятинської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду із позовом до відповідача, у якому просить позбавити його батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати з відповідача на користь сина ОСОБА_2 аліменти у розмірі частки з усіх видів доходу його заробітку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову, зокрема зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду 09.04.2012 розірвано. Дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто народжений у вересні 2012 року після розірвання шлюбу. Відомості про батька внесені на підставі ст. 133 СК України. Дитина перебуває на обліку Служби у справах дітей, як дитина, що опинилась у складних життєвих обставинах.

14.01.2026 до Служби у справах дітей Делятинської селищної ради надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що мати малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 померла. Зі слів ОСОБА_4 , починаючи з 2015 року вони з матір`ю дитини ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах, спільно проживали та вели спільний побут. Крім того, з 2015 року ОСОБА_5 виховував та утримував малолітнього сина своєї цивільної дружини. Місце проживання батька дитини йому невідоме.

На даний час, дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає разом з вітчимом, ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , такий займається вихованням та утриманням дитини.

Зі слів малолітнього ОСОБА_2 його батько ОСОБА_1 фактично не бере участі у вихованні дитини. Зокрема, зі слів дитини батько з ним не спілкується, не підтримує жодного зв`язку, не відвідує його, не цікавиться його життям, розвитком та станом здоров`я, що свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до наказу №05/11-36 від 15.01.2026 дитина тимчасово влаштована у сім`ю вітчима.

Батько усунувся від виконання батьківських обов`язків з моменту народження дитини, що проявляється у відсутності участі у вихованні малолітнього ОСОБА_6 та забезпеченні його інтересів.

23.03.2026 на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Делятинської селищної ради розглянуто питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та стягнення аліментів на утримання дитини.

04.05.2026- ухвалою суду у справі відкрито загальне позовне провадження.

18.06.2026- ухвалою суду закрито підготовче провадження.

У вступному слові представники позивача ОСОБА_7 та Черленюк Поштар Н.І. позовні вимоги підтримали з підстав та мотивів, що викладені письмово.

Прокурор не заперечила проти задоволення позову, оскільки таке відповідатиме інтересам дитини.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористалася. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-які інші клопотання відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши вступне слово учасників розгляду справи, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши думку дитини, суд дійшов наступного висновку :

Згідно із свідоцтвом про народження, що видане 11.10.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , його батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( а.с. 9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 21.04.2026 за №00057851486, щодо ОСОБА_2 , то відомості про батька ОСОБА_1 записані відповідно до ст. 133 СК України ( а.с. 11).

Відповідно до рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.04.2012 у справі №0911/718/2012 позов між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , який зареєстровано 06.05.2010 розірвано ( а.с. 52-54).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 ( а.с.17).

ОСОБА_2 з 11.10.2012 зареєстрований по АДРЕСА_2 ( а.с. 10).

14.01.2026 Службою у справах дітей Делятинської селищної ради проведено бесіду у присутності вітчима ОСОБА_4 із ОСОБА_2 , який повідомив, що ніколи не спілкувався із своїм батьком ОСОБА_1 ; ніколи не бачив його, не приїжджав до нього; такий не цікавився його життям та здоров`ям. Від коли себе пам`ятає проживав разом з матір`ю та вітчимом, якого сприймає як свого батька ( а.с. 20).

Такі ж пояснення неповнолітній ОСОБА_2 дав суду в судовому засіданні за участю психолога ОСОБА_9 .

Згідно із актом обстеження умов проживання, що складений 15.01.2026 та окремо 06.04.2026 комісією у складі СДД по АДРЕСА_1 , зокрема за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , то такі умови проживання є задовільними. Разом з ними проживають ОСОБА_10 ( мати ОСОБА_4 ) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 22-24, 49).

Відповідно до наказу служби у справах дітей Делятинської селищної ради від 15.01.2026 за №05/11-36, ОСОБА_2 , дитину, яка залишилась без батьківського піклування тимчасово влаштовано у сім`ю ОСОБА_4 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , для вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини ( а.с. 26)

Згідно із інформацією Делятинського ліцею №1 від 09.03.2026 №72/01-53, ОСОБА_2 є учнем навчального закладу з 01.09.2017, коли був зарахований у перший клас. Батько дитини ОСОБА_1 закладу освіти відомий лише зі слів матері та даних у документах, що стосуються батьківства. Впродовж періоду навчання у вказаному навчальному закладі ОСОБА_1 до закладу освіти з питань навчання чи поведінки дитини не звертався. Батьківські збори не відвідував. Зв`язок з класним керівником та контроль за навчальним процесом здійснювала мати, ОСОБА_3 та вітчим ОСОБА_4 . Після смерті матері, вихованням дитини займається вітчим, який підтримує постійний контакт із класним керівником та педагогічними працівниками закладу.

09.03.2026 за №72/01-53 Делятинським ліцеєм №1 на учні 8-а класу ОСОБА_2 надано позитивну характеристику ( а.с. 29-30).

Відповідно до інформації КНП « Делятинський центру первинної медично санітарної допомоги» Делятинської селищної ради від 09.03.226 за №74, ОСОБА_2 перебуває на обліку у сімейного лікаря педіатра ОСОБА_13 . Під час проходження медичних оглядів та звернень до лікаря із законних представників дитину супроводжувала мами, а потім вітчим ОСОБА_4 востаннє дитина проходила медичний огляд 12.01.2026 (а.с. 31).

Згідно із повідомленням служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.02.2026 за №03/47.4-02/190, що надана начальнику служби у справах дітей Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, на момент обстеження місця проживання ОСОБА_1 , двері будинку по АДРЕСА_3 , ніхто не відчинив. Зі слів сусідів ОСОБА_1 продав будинок більше 10 років назад та не проживає у ньому. У сусідів контактних даних немає, місце перебування невідоме, про що складено також акт ( а.с. 32-33).

23.03.2026 службою у справах дітей Делятинської селищної ради було надано висновок, що затверджений рішенням виконавчого комітету Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.44-48).

Відповідно до наказу №04/11-33 від 06.04.2026 служби у справах дітей Делятинської селищної ради ОСОБА_2 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ( а.с. 50).

Суд надає віри показав свідків ОСОБА_4 ( вітчима) та ОСОБА_14 ( бабусі по лінії матері ОСОБА_2 ), оскільки такі є логічними та послідовними. Свідки суду повідомили, що ОСОБА_1 фактично з народження ОСОБА_6 , не проживав з дитиною та його матір`ю. Жодних перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною не чинилося. Дитина ОСОБА_6 з трьох років виховується у сім`ї ОСОБА_4 .

Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до статті 165 СК України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови вказаної постанови - позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві», слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд має встановити усі фактичні обставини для правильного вирішення справи і визначити, у чому саме полягає свідоме та умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, чи є рішення суду таким, що ухвалене в інтересах дитини. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 465/3694/14-ц (провадження № 61-36265св18) Аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі № 713/63/17 (провадження № 61-27680св18).

З урахуванням принципу забезпечення «якнайкращих інтересів дитини» суд може застосувати до батька дитини крайній захід впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав у разі непідтримання ним стосунків з дитиною протягом тривалого часу, відсутність у батька інтересу до її життя, самоусунення від виконання своїх батьківських обов`язків. (Постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року, справа № 202/7712/18).

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Однак, ОСОБА_1 протягом тривалого часу, фактично з часу народження, не приймає участі у вихованні сина ОСОБА_6 , не цікавиться ним, контакту не підтримує.

При цьому визначальною, на переконання суду, є та обставина, що ОСОБА_6 не знає батька, його не пам`ятає, з ним не спілкується, будь-які контакти між ними відсутні.

Ці обставини свідчать про те, що відповідач не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати.

З урахуванням вищевикладеного, за відсутності будь - якого зв`язку між відповідачем та дитиною чи прояву інтересу як зі сторони дитини, так і зі сторони батька в даному випадку свідчить про те, що змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо.

Тому суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у їх долі.

У той же час, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження № 61-4879св20.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_6 , а лише вважає за доцільне, роз`яснити останньому положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Щодо вимоги про стягнення аліментів з відповідача на дитину.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Нормою ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст.183, 191 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, починаючи з дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру стягнення аліментів суд враховує, потребу дитини в матеріальному забезпечені, який втрати матір нинішніх життєвих обставинах, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відтак, вимога про стягнення аліментів підлягає до задоволення, а саме слід стягувати на користь закладу, у якому буде знаходитись дитина або опікуна (піклувальника) аліменти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, які перераховувати на особистий рахунок дитини, що відкритий в Державному ощадному банку України, і до досягнення дитиною повноліття; враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_6 позбавлений батьківського піклування.

Відповідно до вимог ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернувся із позовом до суду, з 23.04.2026.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,у разі задоволення позову на відповідача. Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн. ( щодо вимоги про позбавлення батьківських прав) та 1 331,20 грн. в дохід держави ( щодо вимоги про стягнення аліментів).

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 282-288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь закладу, у якому буде знаходитись дитина або опікуна (піклувальника) аліменти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини, що відкритий в Державному ощадному банку України.

Стягнення аліментів розпочати з 23.04.2026.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 2 662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві ) гривні 40 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлений цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами розгляду апеляційної справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Делятинської селищної ради, ЄДРПОУ : 44763717, адреса : вул. 16 Липня 273, смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Відповідач : ОСОБА_1 ; РНОКПП : НОМЕР_1 , , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повне рішення 27.10.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.