Рішення № 140988789, 21.09.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/820/26

Провадження № 2/739/580/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кочури О.О..

при секретарі Головня І.І.,

за участі: представник позивачки адвоката Костюченка В.К.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , діючий через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання за нею права власності в порядку спадкування на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить зазначене домоволодіння.

Позивачка є спадкоємицею померлої та прийняла спадщину, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Новгород-Сіверського нотаріального округу заведено спадкову справу № 28/2025.

Інші спадкоємці за законом або за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , за твердженням позивачки, відсутні.

Оформити спадкові права в нотаріальному порядку позивачка не має можливості через відсутність правовстановлюючого документа, який посвідчував би право власності спадкодавця на житловий будинок та господарські будівлі.

Листом приватного нотаріуса від 10 лютого 2026 року № 48/01-16 позивачці роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно здійснюється після подання документів, які посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, а за відсутності необхідних документів питання може бути вирішено в судовому порядку.

На підтвердження належності домоволодіння спадкодавцеві позивачка посилається на витяг із погосподарської книги, оформлений довідкою № 113 від 08 травня 2026 року. Згідно з цим документом, за даними погосподарської книги за 19911995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , домоволодіння за відповідною адресою належало до суспільної групи «колгоспний двір», а станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 в ньому проживала ОСОБА_3 . Інших осіб, які проживали в будинку на зазначену дату, у відповідному записі не зазначено.

Згідно з технічним паспортом, зареєстрованим у Реєстрі будівельної діяльності за № ТІ01:6519-9872-2923-0999, житловий будинок має загальну площу 69,3 кв. м, житлову площу 21,6 кв. м. До складу домоволодіння входять веранда, коридор, комора, кухня, житлова кімната, а також господарські будівлі та споруди: сарай літ. В площею 63,0 кв. м, сарай літ. Г площею 54,0 кв. м та погріб літ. Б площею 21,5 кв. м. Рік спорудження будинку згідно з технічним паспортом 1950 року.

Позивачка просить визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті матері.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримав.

Представник відповідача - Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області подав до суду письмову заяву, у якій визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за відсутності представника міської ради.

Відповідно до частини третьої статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на подану відповідачем заяву суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Новгород-Сіверської міської ради на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши письмові докази та перевіривши визнання позову відповідачем на відповідність вимогам закону, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною другою статті 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на вчинення таких дій, та роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову та продовжує судовий розгляд.

Таким чином, визнання позову відповідачем є процесуальною підставою для його задоволення лише за умови, що позовні вимоги підтверджуються встановленими обставинами справи та не суперечать вимогам закону.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з частиною п`ятою цієї статті незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України передбачено право спадкоємця, який прийняв спадщину, одержати свідоцтво про право на спадщину. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, до складу якої входить нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи питання про належність спірного домоволодіння спадкодавцеві, суд ураховує, що правовий режим нерухомого майна визначається законодавством, чинним на час його набуття.

Оскільки житловий будинок, згідно з технічним паспортом, споруджений у 1950 році, питання щодо виникнення права власності на нього необхідно вирішувати з урахуванням законодавства, яке діяло на час спорудження будинку.

Відповідно до статей 120123 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної сумісної власності, а розмір частки кожного члена двору визначався з урахуванням установлених законом правил.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно колишнього колгоспного двору, яке збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір часток визначається виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Витяг із погосподарської книги, наданий позивачкою, підтверджує віднесення домоволодіння до суспільної групи «колгоспний двір» та зазначення ОСОБА_3 як особи, яка проживала в ньому станом на 15 квітня 1991 року.

Відомості погосподарського обліку разом із технічним паспортом можуть бути використані як докази існування домоволодіння, його технічних характеристик та обставин володіння ним.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Позивачка доводиться спадкодавцеві донькою (а.с. 6,7), прийняла в встановленому порядку спадщину, що відкрилася після смерті спадкодавця (а.с. 8,10).

За результатами оцінки витягу з погосподарської книги (а.с.9), технічного паспорта (а.с.11-13) суд вважає, що домоволодіння на праві власності належало спадкодавцеві - ОСОБА_3 , отже внаслідок прийняття позивачкою спадщини право власності на цей об`єкт може бути визнано за позивачкою в порядку спадкування.

З огляду на наведене, суд ураховує визнання позову відповідачем, при цьому вирішує спір з урахуванням усіх досліджених доказів та вимог матеріального права.

Оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , інших спадкоємців не встановлено, відсутні законні перешкоди для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом установлено, що необхідність звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання права власності на спадкове нерухоме майно зумовлена відсутністю правовстановлюючих документів, необхідних для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що неможливість оформлення спадкових прав позивачки виникла внаслідок неправомірних дій або бездіяльності Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області. Відповідач не заперечував проти позовних вимог, визнав позов у повному обсязі та подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання відповідачем процесуальними правами або про те, що спір виник унаслідок неправильних дій відповідача. Необхідність судового захисту в цій справі зумовлена потребою підтвердити право позивачки на спадкове майно за відсутності документів, необхідних для нотаріального оформлення спадщини, а не встановленим порушенням її прав з боку відповідача.

З огляду на конкретні обставини справи, відсутність доказів неправомірної поведінки відповідача та визнання ним позову суд вважає за необхідне вирішити питання про судові витрати з урахуванням положень частини дев`ятої статті 141 ЦПК України та залишити понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору за нею.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 206, 211, 263265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1296, 1297, 392 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок садибного типу, згідно технічного паспорта, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:6519-9872-2923-0999, загальною площею 69,3 кв.м, житловою площею 21,6 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Кочура