Ухвала суду № 140988737, 27.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/225/24

№ 4-с/688/10/26

Ухвала

Іменем України

27 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Березюк Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

представника боржника Негоди К.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка матеріли судової справи за скаргою ОСОБА_1 , інші особи, які беруть участь у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов Антон Вадимович, на бездіяльність органу примусового виконання,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування вимог скарги

02.10.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність органу примусового виконання. Скарга мотивована тим, що 22.09.2026 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов А.В. притйняв постанову про відкриття виконавчого провадження №82027846 на підставі виконавчого листа №688/225/24 від 01.09.2026, виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області, про стягнення з ОСОБА_1 3% річних у розмірі 9582,73 доларів США, визначених постановою Верховного Суду від 23.07.2025. Водночас на момент відкриття виконавчого провадження судове рішення вже перебувало на примусовому виконанні на підставі виданих раніше виконавчих листів в межах виконавчих проваджень №75649075 та 75649078. Крім того, після зміни судового рішення Верховним Судом, попередні виконавчі листи підлягали поверненню до суду, однак станом на 01.07.2026, як встановив Шепетівський міськрайонний суд, вони повернуті не були. Незважаючи на наведені обставини, 01.09.2026 суд видав новий виконавчий лист на повну суму 9582,73 доларів США, який ТОВ «Брайт Інвестмент» пред`явило до примусового виконання приватному виконавцю Горбульову А.В., що стало підставою для відкриття 22.09.2026 виконавчого провадження №82027846.

Вважає постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки існували обставини попереднього примусового виконання цього грошового обов`язку. На виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 22.05.2024 видані виконавчі листи, на підставі яких 06.08.2024 приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. відкрив виконавчі провадження №75649075 та №75649078. У межах провадження №75649075 із заробітної плати ОСОБА_1 утримано: 07.03.2025 3107,24 грн та 07.04.2025 3146,07 грн. Після цього постановою Верховного суду України від 23.07.2025 постанову Хмельницького апеляційного суду від 22.05.2024 змінено та остаточно визначено до стягнення 9582,73 доларів США. Незважаючи на фактично здійснене до цього примусове виконання, виконавчий лист від 01.09.2026 виданий на повну суму 9582,73 доларів США, по якому відкрито виконавче провадження. Отже, фактичний обсяг зобов`язання, який уже був виконаний в межах попереднього виконавчого провадження, у постанові від 22.09.2026 жодним чином не врахований. Крім того, в оскаржуваній постанові приватний виконавець зазначив місце проживання боржника в м. Шепетівка Хмельницької області, хоча приватний виконавець знав, що в іншому виконавчому провадженні про стягнення основної суми заборгованості за кредитним договором, зареєстроване місце її проживання в м. Києві.

За наведених обставин, просить визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова А.В. від 22.09.2026 про відкриття виконавчого провадження №82027846.

Процесуальні дії у справі

05.10.2026 суд призначив заяву до розгляду на 12.10.2026, відмовив у задоволенні клопотання представника заявниці про витребування матеріалів виконавчих проваджень №82027846, 75649075 та 75649078, з підстав, що заявник (як сторона виконавчого провадження) вправі самостійно отримати та надати суду матеріали виконавчих проваджень, доказів неможливості їх отримання самостійно, суду не надала.

09.10.2026 представник стягувача направив до суду заперечення з додатками, 12.10.2026 приватний виконавець Горбульов А.В. подав письмові пояснення на скаргу з додатками.

12.10.2026 суд відклав розгляд справи на 27.10.2026 за клопотання представника боржника Негоди К.О., з метою забезпечення права на долучення до матеріалів заяви копій виконавчих проваджень, витребуваних нею адвокатським запитом.

25.10.2026 представник скаржника Негода К.О. направила до суду письмові пояснення з додатками.

27.10.2026 заявник, представник стягувача та приватний виконавець в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені у встановленому порядку, їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги по суті. Суд заслухав пояснення представника заявника, перейшов до стадії постановлення судового рішення.

Позиції учасників

Скаржник ОСОБА_1 про дату, час та місце судових засідань повідомлялась у встановленому законом порядку, в судові засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подала.

Представник скаржника Негода К.О. в судовому засіданні підтвердила, що скаржник повідомлена про дату та час розгляду справи, просила справу розглядати без участі скаржника. Під тримала скаргу, просила скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження з тих підстав, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження з порушенням територіальної юрисдикції, оскільки ОСОБА_1 проживає в м. Шепетівка Хмельницької області. Крім того, при відкритті виконавчого провадження виконавець не врахував суми, які були примусово стягнені у виконавчому провадженні, які перебували на виконанні у іншого виконавця, що в т.ч. впливає і на розмір виконавчого збору. Також, приватний виконавець не перевірив чи повернуті попередні виконавчі листи,

які перебували на примусовому виконанні в приватного виконавця Джубаби Д.О.

Представник стягувача ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. в поданому запереченні просила відмовити у задоволенні скарги. Зазначила, що станом на звітну дату на примусовому виконанні перебувають виконавчі листи, видані на виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.03.2024 у справі №688/225/24 та постанови Верховного суду від 23.07.2025 у справі №688/225/24 про стягнення з ОСОБА_1 3% річних на загальну суму 12366,29 доларів США (2783,56 доларів США за рішення суду першої інстанції, заборгованість нарахована за період з 12.01.2021 по 23.02.2022 та 9582,73 доларів США за постановою суду касаційної інстанції за період з 02.04.2017 по 11.01.2021). Ці рішення є чинними та підлягають примусовому виконанню. Крім того, зазначила, що приватний виконавець направив постанову про відкриття виконавчого провадження №82027846 за адресою, зазначеною у виконавчому документі та в електронний кабінет скаржника у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Просила суд стягнути з боржника на користь стягувача судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу за розгляд справи, зазначивши попередній розрахунок судових витрат у розмірі 5000 грн та про те, що докази розміру понесених витрат будуть подані у строки, передбачені ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов А.В. подав письмові пояснення, в яких просив справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що 22.09.2026 на його адресу надійшла заява ТОВ «Брайт Інвестмент» про примусове виконання рішення суду, до якої доданий виконавчий лист №688/225/24 від 01.09.2026, виданий Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області, який не містив будь-яких відміток виконавців про суму залишку заборгованості за виконавчим листом. За таких умов, відкриття виконавчого провадження було здійснено на всю суму, зазначену у виконавчому документу. Маючи відповідні права, передбачені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не зверталась до нього з відповідними заявами, клопотаннями про зменшення розміру заборгованості у зв`язку з частковим його погашенням до відкриття виконавчого провадження та вважає, що вона намагається обґрунтувати незаконність дій виконавця своєю свідомою бездіяльністю. Також зазначив, що, проаналізувавши виконавчий лист №688/225/24 від 01.09.2026 на предмет його відповідності вимогам ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановив, що виконавчий лист у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, підстав для повернення виконавчого листа з мотивів його невідповідності чи інших підстав не встановив. Крім того, вказав, що виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі можуть вчинятись ним на всій території України. Виконавче провадження №82027846 відкрито за місцезнаходженням майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Таким чином прийняття виконавчого листа в межах юрисдикційного округу міста Києва є правомірним та відповідає приписам законодавства. Вважає, що боржник не надала жодного доказу протиправності його дій, фактично скарга ґрунтується на припущеннях та на доводах скаржника стосовно необхідності вжиття виконавцем дій, що не передбачені законодавством.

На підставі ч.3 ст. 432 ЦПК України, суд розглянув заяву за відсутності осіб (їх представників), що не з`явились на підставі наявних у справі матеріалів.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що 29.09.2008 ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №182008/83/22/і, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 73000 доларів США на строк до 28.09.2018, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 14,8% річних та комісії.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.03.2024 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 12.01.2021 по 23.02.2022 у розмірі 2783 долари 56 центів США. В решті позову відмовлено.

22.05.2024 Хмельницький апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та судового збору та ухвалив нове, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь банку 3% річних в розмірі 9737,39 доларів США за період з 12.03.2017 по 11.01.2021 та судовий збір в сумі 7151,50 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 8375,86 грн судового збору.

За заявою представника ПАТ АБ «Укргазбанк» Галюка В.В. від 29.05.2024, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області видав три виконавчі листи, які направив стягувачу для пред`явлення до виконання 19.04.2024 за вих. №688/225/24/7641/24.

10.07.2024 представник ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Джубаби Д. з заявами про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, виданих Шепетівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку 3% річних за невиконання грошового зобов`язання в розмірі 2783,56 доларів США та 9737,39 доларів США.

06.08.2024 приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. відкрив виконавче провадження №75649078 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку 3% річних в сумі 9737,39 доларів США та судового збору в сумі 7151,50 грн. Крім того, цього ж дня відкрив виконавче провадження №75649075 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку 3% річних в сумі 2783,56 доларів США.

Постановою Верхового Суду від 23.07.2025 постанову апеляційної інстанції змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 3% річних в сумі 9582,73 доларів США за період з 02.04.2017 по 11.01.2021, в решті постанову Хмельницького апеляційного суду залишив без змін.

Отже після перегляду судових рішень Верховним Судом виконанню підлягали виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 12.01.2021 по 23.02.2022 у розмірі 2783, 56 доларів США за рішенням суду першої інстанції та про стягнення з ОСОБА_1 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 02.04.2017 по 11.01.2021 у розмірі 9582,73 доларів США за рішенням суду касаційної інстанції.

14.01.2026 ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги зобов`язань за кредитними договорами фізичних осіб та дебіторською заборгованістю у вигляді грошових коштів, договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований в реєстрі за №65.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2026 замінено сторону стягувача у виконавчих листах Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №688/225/24 про стягнення з ОСОБА_1 3% річних в сумі 9582,73 доларів США (за період з 02.04.2017 по 11.01.2021) та судового збору, із ПАТ АБ «Укргазбанк» на його правонаступника, ТОВ «Брайт Інвестмент».

23.07.2026 приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. в межах виконавчого провадження №75649078 повернув виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 3% річних в сумі 9737,39 доларів США за період з 12.03.2017 по 11.01.2021 та судового збору в сумі 7151,50 грн, виданий на виконання рішення суду апеляційної інстанції, оскільки надійшла заява стягувача про повернення без виконання виконавчого листа.

25.08.2026 ТОВ «Брайт Інвестмент» повернув до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області оригінал виконавчого листа, виданого цим судом 17.06.2024 про стягнення з ОСОБА_1 3% річних в сумі 9737,39 доларів США за період з 12.03.2017 по 11.01.2021 та судового збору в сумі 7151,50 грн та просив на виконання постанови Верховного суду від 23.07.2025 видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 3% річних в сумі 9582,73 доларів США (за період з 02.04.2017 по 11.01.2021) .

01.09.2026 Шепетівський міськрайонний суд видав виконавчий лист по справі №688/225/24 про стягнення з ОСОБА_1 3% річних в сумі 9582,73 доларів США. 14.09.2026 стягувач направив вказаний виконавчий документ для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова А.В., який 22.09.2026 відкрив виконавче провадження №82027846. Цього ж дня приватний виконавець склав постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди арешт коштів боржника, 23.09.2026 - постанови про звернення стягнення на заробітну плату , пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Застосовані норми права.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами частин другої, третьої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи;

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження";

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

За приписами статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом; виконавець, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження");

Таким чином, дії виконавця при примусовому виконанні рішення суду здійснюється у спосіб та порядок, визначені виконавчим документом, а отже і рішенням суду.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

Пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення віднесено до основних засад судочинства. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України № 2-рп(ІІ)/2019) від 15.05.2019 р. Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece));

Мотиви та висновки суду.

Суд встановив, що на час розгляду цієї скарги обов`язок скаржника, як боржника за виконавчим документом не припинений та відсутні обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документа, за змістом якої виключно невідповідність виконавчого листа вказаним вимогам є підставою для його повернення стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення

Матеріали справи не містять доказів про існування обставин, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», які приватний виконавець не врахував при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження №82027846.

Твердження скаржниці ОСОБА_1 про те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов А.В. відкрив виконавче провадження з порушенням територіальної юрисдикції, оскільки місцем проживання боржника є м. Шепетівка Хмельницької області не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так статтею 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень інших органів» визначено, що фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21 травня 2021 року у справі №905/64/15 зазначив, що прийняття державним чи приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції, а приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, до яких законодавець відносить: (1) місце проживання, перебування боржника фізичної особи, (2)місцезнаходження боржника юридичної особи, (3) місцезнаходження майна боржника.

Згідно пунктів 3, 5, 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за №489/20802) (далі Інструкція), заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Згідно матеріалів виконавчого провадження суд встановив, що 14.09.2026 ТОВ «Брайт Інвестмент» направило до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова А.В. заяву про примусове виконання рішення суду, в якій зазначило, що боржнику на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . До заяви додано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене 16.03.2026.

З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення, довів обставини знаходження майна боржника на території в межах виконавчого округу приватного виконавця, тому приватний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження.

Суд зауважує, що чинне спеціальне законодавство, яке визначає порядок пред`явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження здійснювати перевірку інших відомостей, крім зазначених у статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відсутність у виконавчому листі, переданому на виконання приватному виконавцю Горбульову А.В., відмітки про часткове погашення заборгованості та залишок нестягненої суми не порушує прав боржника ОСОБА_1 , а також вказана обставина не впливає на розмір винагороди виконавця Горблульова А.В.

Так, утримана із заробітної плати ОСОБА_1 сума в розмірі 6253,31 грн, зарахована у виконавчому провадженні №75649075 про стягнення з неї 3% річних в сумі 2783,56 доларів США (за період з 12.01.2021 по 23.02.2022), яке на даний час не закінчене та перебуває на примусовому виконанні.

Суд зазначає, що у провадженні виконавців перебуває два виконавчих провадження6 про стягнення 2783,56 доларів США (за період з 12.01.2021 по 23.02.2022), та 9582,73 доларів США (за період з 02.04.2017 по 11.01.2021), тому відсутній ризик повторного стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 6253,31 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена у спосіб і в порядку, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами, а тому відсутні правові підстави для визнання її неправомірною чи скасування.

Жоден із наведених у скарзі доводів скаржника не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи. З огляду на викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 432 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , інші особи, які беруть участь у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов Антон Вадимович, на бездіяльність органу примусового виконання.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів від дня проголошення.

Повний текст ухвали складений 27.10.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК