Рішення № 140988675, 28.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1602/26

Провадження № 2/674/1273/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 44600,00 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 44600,00 грн за договором про надання грошових коштів у позику № 3633880424 від 12.04.2024 (далі кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС", яке згодом змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА", та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у сумі 5000,00 грн строком на 360 днів, однак своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів не виконала. Заборгованість відповідача становить 44600,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 39600,00 грн заборгованість за процентами.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді.

Позовну заяву подав представник позивача адвокат Андрущенко М.В., який просив розглядати справу без участі представника позивача, а також заявив клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано докази в Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

До суду надійшла відповідь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" від 26.08.2026 № 20.1.0.0.0/7-260820/66120-БТ на виконання ухвали суду від 03.08.2026.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлена належним чином, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (далі кредитодавець) та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн строком на 360 днів (п. 2.3, 2.5 кредитного договору). Пунктом 2.6.1 кредитного договору встановлено фіксовану стандартну процентну ставку 2,2% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах строку кредиту. Проценти сплачуються кожні 10 днів, а кредит повертається останнім платежем 07.04.2025 згідно з графіком платежів (додаток № 1 до кредитного договору). Загальні витрати за кредитом за весь строк користування кредитом становлять 39600,00 грн і складаються лише з процентів, денна процентна ставка 2,20% (п. 2.10.2.1, 2.10.3.1 кредитного договору). Ті самі умови кредитування наведено в паспорті споживчого кредиту. Можливості продовження строку кредитування на вимогу позичальника кредитний договір не передбачає, продовження строку можливе лише за окремим правочином сторін (п. 2.5.1 кредитного договору), який сторони не укладали.

Паспорт споживчого кредиту і кредитний договір відповідач підписала 12.04.2024 о 18:25 електронним підписом одноразовими ідентифікаторами mvp95ddjh та 80bj1nz8i відповідно, які того ж дня о 18:24 кредитодавець направив на адресу електронної пошти, вказану відповідачем. Ідентифікаційні дані відповідача кредитодавець отримав через систему BankID Національного банку України. З боку кредитодавця кредитний договір і паспорт споживчого кредиту підписано удосконаленим електронним підписом генерального директора на кваліфікованому сертифікаті 12.04.2024 о 18:25:37 і 18:25:36 відповідно, що підтверджується протоколами створення та перевірки електронного підпису.

Того ж дня о 18:25 кредитодавець через надавача платіжних послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Контрактовий дім" переказав 5000,00 грн на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 , реквізити якої зазначено в кредитному договорі, що підтверджується листом надавача платіжних послуг від 22.05.2026 про успішне виконання платіжної операції № 1393105146 з призначенням платежу "Видача кредитних коштів". Згідно з відповіддю Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" від 26.08.2026, наданою на виконання ухвали суду, та випискою по рахунку за 12.04.2024 на ім`я відповідача в банку емітовано платіжну картку НОМЕР_1 , на рахунок якої 12.04.2024 зараховувались кошти, зокрема перекази по 5000,00 грн.

На час укладення кредитного договору позивач мав найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС". На підставі рішення єдиного учасника від 05.09.2025 найменування юридичної особи змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА", відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується копіями виписок з названого реєстру. Зміна найменування юридичної особи не є заміною сторони у зобов`язанні, а тому позивач є стороною кредитного договору кредитодавцем.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 07.04.2025 позивач нарахував проценти за користування кредитом за 360 днів строку кредитування за ставкою 2,2% на день, по 110,00 грн на день, у сумі 39600,00 грн. Платежів у погашення заборгованості відповідач не вносила, тож заборгованість за кредитним договором становить 44600,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 39600,00 грн заборгованість за процентами. Пеню та комісію позивач не нараховував.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Позивач свої зобов`язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором, що підтверджено як листом надавача платіжних послуг, так і відповіддю банку, який емітував картку відповідача.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути та сплатити проценти на умовах та у строк, передбачені укладеним договором, тобто не пізніше 07.04.2025. Однак жодного платежу відповідач не внесла. Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Щодо нарахування процентів суд виходить з такого. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Позивачем у розрахунку заборгованості нараховано відсотки за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, який становить 360 днів, з поверненням кредиту за графіком платежів 07.04.2025: за 360 днів за ставкою 2,2% в день нараховано 39600,00 грн. Нарахована сума не перевищує загального розміру процентів за увесь строк кредитування, визначеного умовами кредитного договору та паспортом споживчого кредиту, а нарахування процентів за період після спливу строку кредитування позивачем не здійснювалось.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023. При цьому вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно), а з 21.08.2024 діє загальне обмеження в 1%.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" обчислення денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Отже, денна процентна ставка обчислюється на дату укладення договору та за незмінності умов договору, що впливають на її розмір, залишається незмінною протягом усього погодженого строку кредитування. Кредитний договір у цій справі укладено 12.04.2024, тобто в період дії обмеження максимального розміру денної процентної ставки на рівні 2,5%. Змін до кредитного договору, зокрема щодо продовження строку кредитування, сторони не вносили. Загальні витрати за споживчим кредитом складаються лише з процентів за користування кредитом у сумі 39600,00 грн, а тому денна процентна ставка, обчислена за правилами ч. 4 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", становить (39600,00 / 5000,00) / 360 х 100% = 2,2% і не перевищує встановленого на дату укладення кредитного договору обмеження. Встановлена договором процентна ставка у розмірі 2,2% в день була правомірною на момент укладення договору, а тому нарахування процентів за такою ставкою є правомірним, а вимога про стягнення процентів у сумі 39600,00 грн обґрунтованою.

Відтак, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 44600,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 39600,00 грн заборгованість за процентами, слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача.

Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позовна заява не містить; позивач повідомив, що документальне підтвердження таких витрат буде подано разом із заявою про ухвалення додаткового рішення. За таких обставин питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішується, а позивач не позбавлений права звернутися із заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 247, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 525, 526, 527, 530, 617, 627, 628, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" заборгованість за кредитним договором № 3633880424 від 12.04.2024 у сумі 44600,00 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн;

- сума заборгованості за відсотками - 39600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" (місцезнаходження: вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ