Рішення № 140988269, 28.10.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/363/26

Провадження №2/443/482/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФК «Ейс» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №384519294 від 03.03.2021 в розмірі 30 234,50 грн, а також понесені судові витрати а саме: судовий збір ту розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 03.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №384519294 на суму 6 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV67G5J. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору. Проте, в подальшому, Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8 500,00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/111801. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 134 від 18.05.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 234,50 грн. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 30 234,50 грн, яка складається з: 8 500,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 21 734,50 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с.25-29), в обґрунтування якого покликаючись на те, що у матеріалах справи відсутні реєстри прав грошових вимог та акти прийому-передачі. Витяг з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача, оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача, який подав позов до суду. Довідка позивача та «платіжне доручення», яке не містить відмітки банку про проведення не є належними і достовірними доказами того факту, що відповідач дійсно отримав позику, і, відповідно, що договір позики є укладеним. У вказаній довідці не вказано номер рахунку на який було перераховано грошові кошти та не вказано хто є отримувачем грошових коштів. Надане позивачем «платіжне доручення» не є таким, оскільки не містить рахунку отримувача та відмітки банку про його проведення. Отже, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів (письмових та/або електронних) перерахування грошових коштів на користь відповідача, які б відповідали вимогам процесуального закону та положенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів України». Позивачем також неправомірно нараховано проценти. Якщо і припустити видачу кредитних коштів та відповідно наявність боргу, сума заборгованості по процентам є істотно меншою за нараховану позивачем. Оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, тому розмір процентів підлягає зменшенню.

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.32-38), в обґрунтування якої покликаючись на те, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок Відповідача суми в розмірі 8500,00 грн. У свою чергу, Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано. Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористався цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Відповідачем у відзиві на позовну заяву не оспорюється факт укладання кредитного договору № 384519294 від 03.03.2021. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація, надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Позивач у своїй позовній заяві користувався безпосередньо статтею 625 ЦК України. Як зазначалося вище сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (відповідно до п.4.3. Кредитного договору). Враховуючи порушення Відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, у Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності, зазначивши також, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача у відзиві на позовну заяву заявила клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.10-11).

Представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.23).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.15-16).

Ухвалою судового засідання від 30.03.2026 витребувано докази та відкладено розгляд справи (а.с.44-46).

Ухвалою судового засідання від 14.05.2026 зупинено провадження у справі (а.с.64-66).

Ухвалою від 24.09.2026 поновлено провадження у справі (а.с.76).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 26.10.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 подав до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 03.03.2021 із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера фінансового телефону ( НОМЕР_1 ), номера карти (4731-21ХХ-ХХХХ-3707), суми кредиту 6 000 грн, строку кредиту 12 (а.с.82).

У паспорті споживчого кредиту, який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти (а.с.83).

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, перелік та опис видів фінансових послуг кредитодавця; порядок надання фінансових послуг; строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг; захист персональних даних; листування між сторонами; відповідальність сторін, звільнення від відповідальності, порядок вирішення спорів; внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, доступ до них, заключні положення (додаток під номером 13 у Електронному кабінеті в системі Електронний суд).

Відповідно до Договору №384519294 від 03.03.2021, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), сторони узгодили такі умови:

Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1. Договору);

кредит надається строком на 12 (дванадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту (п.1.2. Договору);

сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п.1.3. Договору);

за користування Кредитом протягом дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в порядку, передбаченому п.1.4.1, 1.4.2. 1.4.3 договору (п.1.4 Договору);

сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.7. пп.1.7.1., 1.7.2. Договору);

проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником (п. 1.8. Договору);

Позичальник має право, зокрема, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від такого Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів (п.2.2.1.5. Договору);

невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua (п.4.1 Договору);

строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п.4.2 Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, номер телефону, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором MNV67G5J.

У додатку №1 до Договору №384519294 від 03.03.2021 сторонами погоджено Графік розрахунків, який містить інформацію про термін платежу, суму та її складові, а також орієнтована реальна річна процентна ставка (Дисконтна та Базова) та порядок нарахування процентів в період продовження строку надання Кредиту після закінчення Дисконтного періоду. Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 7224 грн 00 коп. (сім тисяч двісті двадцять чотири грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1224 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 6000 грн. 00 коп. У разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 7224 грн 00 коп. (сім тисяч двісті двадцять чотири грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1224 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 6000 грн. 00 коп. Додаток містить електронний підпис, проставлений ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV67G5J (а.с.86).

15.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №384519294 від 03.03.2021, у якій сторони домовилися, що:

сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2 500 грн 00 коп (дві тисячі п`ятсот грн нуль коп.) з 15.03.2021 на строк дії Договору № 384519294 від 03.03.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Зокрема у додатку зазначено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 12835 грн 00коп. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 4335 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 8500 грн. 00 коп. У разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 12835 грн коп. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 4335 грн 00 коп та суму Кредиту у розмірі 8500 грн. 00 коп;

всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання (пункти13 Додаткової угоди).

Додаткова угода містить реквізити сторін, аналогічні тим, які зазначені у Договорі №384519294 від 03.03.2021 (а.с.87).

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформованої 04.09.2023, вбачається, що одноразовий ідентифікатор MNV67G5J відправлено позичальнику ОСОБА_1 03.03.2021 на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 . Окрім цього наявна інформація щодо кінцевої дати оплати 14.04.2021 (а.с.88).

З порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та алгоритму дій Товариства стосовно укладення кредитних договорів вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення кредитного договору кредиту на сайті є неможливим (додатки під номерами 9 та 11 у Електронному кабінеті системи «Електронний суд»).

Платіжні доручення від 03.03.2021 та 15.03.2021 засвідчують факт ініціювання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказу коштів через АТ «АЛЬФАБАНК» на користь ОСОБА_1 на платіжну картку 4731-21ХХ-ХХХХ-3707 у сумах 6 000,00 грн 03.03.2021 та 2 500,00 грн 15.03.2021 з призначенням платежів: згідно з договором №384519294 від 03.03.2021 (а.с.89).

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» від 10.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк» емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 03.03.2021 кошти у сумі 6 000,00 грн та 15.03.2021 кошти у сумі 2 500,00 грн (а.с.59-61).

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1. Договору) (а.с.94-99).

Додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено, зокрема, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024 (а.с.99-106).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №134 від 18.05.2021 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором 384519294 від 03.03.2021 (а.с.107-108).

05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1. Договору) (а.с.109-113).

Додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 сторони домовилися продовжити строк дії зазначеного договору факторингу до 30.12.2024 (а.с.113-114).

Згідно з Реєстром прав вимоги №11 від 31.08.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором 384519294 від 03.03.2021 (а.с.116-117).

11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання плату за позикою (проценти користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п.1.1. Договору).

Перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги (п.1.2. Договору) (а.с.118-123).

Відповідно до акта прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу №11/07/25Е від 11.07.2025 Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників в кількості 7277, після чого від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (а.с.127).

Згідно з Реєстром Боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором 384519294 від 03.03.2021 у сумі 30 234,50 грн (а.с.125).

Згідно з розрахунками заборгованості за Кредитним договором №384519294 від 03.03.2021 та випискою з особового рахунку за Кредитним договором №384519294 від 03.03.2021 ОСОБА_1 нараховано заборгованість у сумі 30 234,50 грн, яка складається з простроченого тіла в сумі 8 500,00 грн, прострочених відсотків 21 734,50 грн (а.с.91-93).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги від якого послідовно перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та кінцевого нового кредитора ТОВ «ФК «Ейс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будьякій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційнотелекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

За змістом норми статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови (стаття 637 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційноправові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційнотелекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до приписів частин 35 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційнотелекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Так, згідно з положеннями частини 1 статті 18 Закону № 1023-XII продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частини 2 статті 18 Закону № 1023XII).

Згідно з вимогами частини 8 статті 18 Закону № 1023-XII нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, відповідно до вимог приписів частини 5 статті 12 Закону № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, проценти за договором позики, обов`язок позичальника повернути позику, наслідки порушення договору позичальником, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору №384519294 від 03.03.2021 (далі Кредитний договір) та Додаткової угоди до Кредитного договору від 15.03.2021 (далі Додаткова угода) дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», надавши йому персональні дані, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу, номер телефону, необхідні для укладення вказаних правочинів.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Оскільки Кредитний договір та Додаткова угода підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, наданого кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами зазначених правочинів.

Факт одержання ОСОБА_1 кредитних коштів у загальному розмірі 8 500,00 грн підтверджується платіжними дорученнями від 03.03.2021 та 15.03.2021 у сукупності з інформацією АТ КБ «Приватбанк» від 10.04.2026, відповідно до якої на емітовану на ім`я відповідача платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано 03.03.2021 кошти в сумі 6 000,00 грн та 15.03.2021 кошти в сумі 2 500,00 грн.

Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що перерахування коштів узгоджується з вищенаведеними встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що кошти перераховані в дні (дати) укладення Кредитного договору та Додаткової угоди і розмір перерахованих коштів відповідає сумам коштів, зазначених у цих правочинах.

За таких обставин аргументи представника відповідача про відсутність належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів спростовуються дослідженими судом доказами, а тому суд відхиляє їх як необґрунтовані.

Щодо аргументів представника відповідача про відсутність належних доказів переходу до позивача права вимоги за Кредитним договором суд зазначає таке.

Як встановлено судом, право вимоги за Кредитним договором №384519294 від 03.03.2021 було предметом послідовного відступлення на підставі договорів факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, від 05.08.2020 №05/0820-01 та від 11.07.2025 №11/07/25-Е.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано відповідні договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги, а також акт прийому-передачі Реєстру боржників за останнім договором факторингу.

Суд зауважує, що витяг із реєстру прав вимоги є письмовим доказом, який містить відомості щодо конкретного боржника та зобов`язання, право вимоги за яким відступлено. Саме по собі надання витягу замість повного реєстру прав вимоги не свідчить про неналежність чи недопустимість такого доказу та не є підставою для його відхилення.

Оцінюючи надані витяги у сукупності з договорами факторингу та іншими матеріалами справи, суд враховує, що відомості, які містяться у цих документах, узгоджуються між собою щодо підстав виникнення та послідовності переходу права вимоги. Обставин, які б свідчили про недостовірність зазначених доказів, судом не встановлено.

При цьому відсутність підписів обох сторін договору факторингу безпосередньо на витягу з реєстру прав вимоги не спростовує факту відступлення права вимоги, оскільки такий витяг не є самим правочином про відступлення права вимоги, а використовується для підтвердження включення відповідного зобов`язання до переліку відступлених вимог.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують послідовний перехід права вимоги за Кредитним договором до ТОВ «ФК «Ейс», а аргументи представника відповідача про недоведеність такого переходу підлягають відхиленню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із такого.

Як встановлено судом, звертаючись до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою від 03.03.2021, відповідач виявив намір отримати кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 12 днів. Зазначені умови були погоджені кредитодавцем та відображені в укладеному сторонами Кредитному договорі.

Так, відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 12 днів від дати його отримання позичальником, який визначено як Дисконтний період.

У додатку №1 до Кредитного договору сторони погодили графік розрахунків, відповідно до якого загальна вартість кредиту становила 7 224,00 грн, з яких 6 000,00 грн сума кредиту та 1 224,00 грн проценти за користування ним.

Водночас пунктом 1.3 Кредитного договору передбачено можливість продовження Дисконтного періоду за умови сплати позичальником усіх фактично нарахованих процентів та активації відповідної функції продовження строку кредитування в особистому кабінеті або через термінали самообслуговування партнерів кредитодавця.

Разом із тим пунктом 1.7 Кредитного договору встановлено інший механізм продовження строку користування кредитом, відповідно до якого сам факт користування позичальником кредитними коштами після закінчення Дисконтного періоду визначено відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, що має наслідком продовження загального строку дії договору.

За змістом пункту 1.7.1 Кредитного договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, а в разі ненадходження платежу кожного наступного календарного дня, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. При цьому пунктом 1.7.2 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 2,30 % на день.

Крім того, 15.03.2021 сторони уклали Додаткову угоду, якою збільшили суму кредиту на 2 500,00 грн та виклали графік розрахунків у новій редакції. Відповідно до цього графіка строк платежу визначено 14.04.2021, а загальну вартість кредиту 12 835,00 грн, з яких 8 500,00 грн становить сума кредиту та 4 335,00 грн проценти за користування ним.

При цьому Додаткова угода передбачала збереження чинності інших умов Кредитного договору, які не були нею змінені.

Оцінюючи зазначені умови, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07.09.2026 у справі №552/672/23, щодо застосування частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі неоднозначності умов кредитного договору.

Об`єднана палата зазначила, що суд без відповідної позовної вимоги споживача не може змінювати умови кредитного договору чи визнавати їх недійсними з підстав несправедливості. Водночас за наявності нечітких або двозначних положень договору суд здійснює їх тлумачення на користь споживача незалежно від заявлення окремої вимоги про таке тлумачення.

Зіставлення умов заявки відповідача від 03.03.2021, пунктів 1.2, 1.3, 1.7, 1.7.1, 1.7.2 Кредитного договору, первісного графіка розрахунків та Додаткової угоди від 15.03.2021 свідчить про неоднозначність погоджених сторонами умов щодо строку кредитування та розміру процентів за користування кредитом.

Зокрема, відповідач виявив намір отримати кредит на конкретний строк, який кредитодавець погодив, визначивши у графіку розрахунків відповідну суму процентів. У подальшому сторони повторно погодили строк виконання зобов`язання та розмір процентів шляхом укладення Додаткової угоди. Водночас положення пунктів 1.7, 1.7.1 та 1.7.2 Кредитного договору передбачають автоматичне продовження строку користування кредитом унаслідок його неповернення та подальше нарахування процентів незалежно від окремого волевиявлення позичальника.

Отже, неоднозначність умов договору полягає у співвідношенні індивідуально погоджених сторонами строків платежів і сум процентів із передбаченим кредитодавцем механізмом автоматичного продовження строку кредитування. Збереження чинності цього механізму після укладення Додаткової угоди не усуває зазначеної неоднозначності, оскільки умови договору підлягають тлумаченню в їх сукупності, а не відокремлено одна від одної.

За таких обставин, застосовуючи частину восьму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та враховуючи наведений правовий висновок ОП КЦС ВС, суд тлумачить неоднозначні положення Кредитного договору на користь споживача та вважає, що погоджений сторонами розмір процентів за користування кредитом становить 4 335,00 грн, а не заявлені позивачем 21 734,50 грн.

При цьому суд не змінює умов Кредитного договору та не зменшує розмір процентів із мотивів їх неспівмірності сумі кредиту чи порушення принципів розумності та добросовісності, на що посилається представник відповідача у відзиві, а встановлює зміст грошового зобов`язання шляхом тлумачення погоджених сторонами умов договору в їх сукупності.

Суд також враховує, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості 15.03.2021 відповідачем сплачено 1 224,00 грн процентів за первісний період кредитування. Зазначений платіж врахований кредитодавцем при визначенні подальшої заборгованості та не підлягає повторному відрахуванню із суми процентів у розмірі 4 335,00 грн, визначеної новим графіком розрахунків.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 8 500,00 грн основного боргу та 4 335,00 грн процентів за користування кредитом, усього 12 835,00 грн. У решті вимог про стягнення процентів слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 12 835,00 грн, з яких 8 500,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 4 335,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 130,19 грн (12 835,00 х 100% : 30 234,50 = 42,45%; 2 662,40 : 100% х 42,45% = 1 130,19).

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правничої допомоги №20/08/2501 від 20.08.2025, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок оплати послуг адвокатського бюро (а.с.132), Додатком №1 до цього договору, у якому сторонами погоджена вартість послуг (а.с.133), додатковою Угодою № 25770910657 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/2501 від 20.08.2025, в якому сторони погодили надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 384519294 від 03.03.2021 з ОСОБА_1 (а.с.134), актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, який містить інформацію про перелік наданих правових та юридичних послуг, їхню тривалість та вартість (а.с.134).

Представник відповідача у відзиві зазначила про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часовими витратами на виконання робіт, обсягом виконаних робіт з ціною позову. Категорія справи є нескладною, а позовна заява складається з 5 аркушів та є типовою.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 615486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторін, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд бере до уваги, що спір у цій справі виник з типових правовідносин щодо стягнення заборгованості, обсяг фактичних обставин, які підлягали встановленню, та кількість доказів не є значними, а правове регулювання відповідних правовідносин не характеризується особливою складністю.

Так, складання позовної заяви оцінено стороною позивача у 5 000,00 грн за 2 години роботи. При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що її фактична та правова частини ґрунтуються переважно на обставинах, які мають безпосередній зв`язок із заявленими позовними вимогами, а правове обґрунтування позову не потребувало вирішення складних чи дискусійних питань права. За таких обставин заявлена вартість цієї послуги є неспівмірною зі складністю справи та фактичним обсягом роботи, виконаної адвокатом.

Щодо послуги з вивчення матеріалів справи, яка оцінена в акті у 1 000,00 грн за 2 години роботи, суд враховує фактичний обсяг матеріалів, характер спірних правовідносин та кількість доказів, які підлягали опрацюванню. З огляду на це суд вважає, що заявлений час у 2 години є надмірним.

Суд враховує, що адвокатський запит та клопотання про витребування доказів, подане до суду, стосуються отримання однієї й тієї ж інформації. При цьому зміст клопотання про витребування доказів значною мірою ґрунтується на змісті адвокатського запиту та не потребував окремого самостійного правового опрацювання відповідного питання.

За таких обставин суд вважає, що заявлений час на підготовку адвокатського запиту 1 година та клопотання про витребування доказів 1 година, тобто загалом 2 години, є надмірним з огляду на зміст зазначених документів, їх взаємопов`язаність та фактичний обсяг виконаної роботи.

Таким чином, з урахуванням характеру та складності спору, обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, часу, необхідного для її виконання, змісту підготовлених документів, а також відсутності складних правових чи фактичних питань, суд вважає співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України та того, що позов задоволено частково, відтак витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 122,50 грн (5 000 : 100% х 42,45%).

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02094, Україна, місто Київ, вул. Поправки Юрія, 6 кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи 42986956) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договору №384519294 від 03.03.2021 в сумі 12 835 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн, з якої: 8 500,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 4 335,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у сумі 1 130,19 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 122,50 грн, а всього 3 252 (три тисячі двісті п`ятдесят дві) грн 69 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів