Окрема думка судді № 140988241, 22.10.2026, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/1263/26

Провадження № 2-о/943/187/2026

22 жовтня 2026 року

Окрема думка

судді Буського районного суду Львівської області Журибіди Б.М.

у цивільній справі № 943/1263/26

У провадженні Буського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа за поданням Виконавчого комітету Буської міської ради в інтересах недієздатного ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про призначення опікуна недієздатній особі, справа № 943/1263/26.

22 жовтня 2026 року Буським районним судом Львівської області у складі головуючого судді Журибіди Б.М., присяжних Ковальчука Я.І., Лабунської М.Ю., в даній справі ухвалено рішення, яким подання задоволено, призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За приписами частини третьої статті 35 ЦПК України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Із рішенням Буського районного суду Львівської області від 22.10.2026 року в справі № 943/1263/26 не погоджуюсь в частині призначення онука ОСОБА_2 опікуном над недієздатним дідом ОСОБА_1 , з таких підстав.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року в справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Під час внесення подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).

З матеріалів справи вбачається, що недієздатний ОСОБА_1 , окрім онука ОСОБА_2 , заінтересованої особи у цій справі, має сина ОСОБА_4 , та онуків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Син ОСОБА_4 , онук ОСОБА_6 до матеріалів даної справи додали нотаріально посвідчені письмові заяви про неможливість та відмову здійснювати догляд та опікунство недієздатного ОСОБА_1 .

Онук ОСОБА_5 надав письмову заяву, перекладену з англійської на українську мову від 16.04.2026 року, про те, що відмовляється від наміру бути опікуном діда, оскільки тривалий час проживає в Ірландії та не має фізичної можливості здійснювати фактичний догляд та забезпечення дідуся.

Однак вважаю, що надані докази є недостатніми для висновку про те, що саме онук недієздатного ОСОБА_7 не може виконувати обов`язки опікуна.

Доказів того, що інші родичі за станом здоров`я чи іншими обставинами не можуть здійснювати догляд та опіку над недієздатним, матеріали справи не містять.

Водночас, заінтересована особа ОСОБА_2 є військовозобов`язаним. Підстав, які б вказували, що заявник не може бути мобілізованим до лав Збройних Сил України судом не встановлено. Надана на даний час останньому відстрочка у виді «бронювання» має тимчасовий характер, призначена на певний термін.

Частиною першою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

У зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року указом Президента в Україні введено воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Водночас, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Згідно з абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення заявника, який є особою призовного віку опікуном над рідною сестрою може бути підставою для подальшого отримання ним відстрочки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17, від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23 та від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24.

За моїм переконанням, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном за обставин наявності родича першого ступеня споріднення, оскільки достатніх, належних та переконливих доказів про неможливість здійснення останнім, сином ОСОБА_4 , обов`язків опікуна до матеріалів справи не додано.

Тому, вважаю, що в частині призначення онука ОСОБА_2 опікуном над недієздатним дідусем ОСОБА_1 , слід було відмовити.

Суддя: Б. М. Журибіда