Рішення № 140988149, 21.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4328/26

Провадження №2/333/3935/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Єрмоленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1893156 від 22.05.2021 року в розмірі 11 101,10 грн., а також витрат по сплаті судового збору 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.05.2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1893156 в електронній формі, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 3 100,00 грн. строком на 29 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.9 % від суми кредиту на день.

Позивач зазначає, що кредитний договір був підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразових ідентифікаторів, надісланих на електронну адресу відповідача, а тому відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та положень ЦК України такі правочини є укладеними у письмовій формі.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти на банківську картку № НОМЕР_1 3 100,00 грн. 22.05.2021 року, що підтверджується інформаційною довідкою.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти та проценти у встановлені строки не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 11 101,10 грн, з яких: 3 100,00 грн - основна сума боргу, 8 001,10 грн - заборгованість за процентами.

Крім того, позивач вказує, що 01.12.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.10.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, в якому останній просив стягнуту з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у сумі 13 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач не з`явилася в судове засідання, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку. 10.06.2026 через канцелярію суду надала заяву про відкладення розгляду справи, яку було задоволено судом. В подальшому в судові засідання не з`явилася, відзиву на позов, заяв про відкладення слухання справи чи розгляд справи за її відсутності не заявляла.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 22.05.2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1893156 в електронній формі. Відповідно до умов договору відповідачу було надано грошові кошти у сумі 3100,00 грн. строком на 29 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,9 % від суми кредиту в день.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що договір кредиту був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства України в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразових ідентифікаторів, які були надіслані на електронну адресу відповідача. Суд врахував положення статей 205, 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до письмової форми правочину.

Також судом встановлено, що позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за кредитним договором, оскільки кредитні кошти були фактично перераховані відповідачу на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою №1903/2026-3 від 19.03.2026 виданою ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» про успішність перерахування грошових коштів у сумі 3100,00 грн. на банківський картковий рахунок, що зазначив Відповідач.

Судом враховано, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у встановлені договором строки кредит та проценти не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Крім того, судом встановлено факт переходу права вимоги за кредитним договором до позивача. Зокрема, 01.12.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 .

Таким чином, сукупність досліджених судом письмових доказів підтверджує факт відкриття банківського рахунку, емісії платіжної картки на ім`я відповідача, отримання ним кредитних коштів та користування ними у спірний період.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач виконав зобов`язання за договором кредиту, видав відповідачеві кошти у сумі та на умовах, передбачених договором кредиту, натомість відповідач допустила порушення зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів у встановлений у договорі строк.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за кредитним договором від 22.05.2021 № 1893156 в сумі 3 100,00 грн. основного боргу та 8 001,10 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом, що нараховані за період з 22.05.2021 по 20.02.2026.

Факт наявності наведеної вище заборгованості по сумі основного боргу в розмірі 3100,00 грн. за наведеним вище договором підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем по справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 3100,00 грн, яка виникла за кредитним договором від 22.05.2021 № 1893156 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, розглянувши вимоги позивача про стягнення 8 001,10 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 22.05.2021 по 20.02.2026, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, згідно з п.п. 1.3 договору, строк, на який надається, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 22.05.2021 року по 19.06.2021 року включно.

Відповідно до п.п. 1.4 договору проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми Кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого Кредиту. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п.п. 4.1. договору сторони узгодили, що позичальник зобов`язується повернути суму отриманого Кредиту, сплатити нараховані проценти за користування Кредитом у строки, визначені в Графіку платежів. Повернення суми Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом має бути здійснено Позичальником не пізніше останнього дня користування Кредитом, що є належним виконанням зобов`язань Позичальника за цим Договором.

Вбачається, що загальний розмір процентів по кредитному договору в сумі 1708,10 грн., які нараховуються в межах строку договору, тобто за 29 днів кредиту та із процентною ставкою 1,9% вдень, сторони узгодили в Графіку платежів який визначено у п.п. 4.2. договору.

Згідно з поданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що позивачем нараховано відсотки за користуванням кредиту понад строку зазначеному в кредитному договорі.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Так, за кредитним договором № 1893156 надано кредит в сумі 3 100,00 грн. строком на 29 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,9 % на добу, тому розмір відсотків за таким договором складає 1708,10 грн. (3100*1,9%*29).

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми процентів за користування кредитом, нарахованих за визначеними умовами договору строком кредитування та орієнтовним строком повернення кредиту, тобто за 29 днів, що становить 1708,10 грн.

У задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом судом відмовляється у зв`язку з безпідставністю.

Вирішуючи клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Позивач на підтвердження понесених витрат в розмірі 13 000 грн. надав: договір про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 укладений між ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В.; акт отримання правової допомоги від 21.09.2026; рахунок № 21.90.2026-164 від 21.09.2026 щодо надання правової допомоги від 09.07.2025 на суму 13 000 грн.; платіжну інструкцію № 2965 від 21.09.2026; довіреність на ім`я Пархомчука С.В.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Пархомчука С.В.

Відповідно до акту про отримання правової допомоги на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.01.2026, виконавець (Пархомчук С.В.) надав, а клієнт (ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН») прийняв правову допомогу загальною вартістю 13 000,00 грн.: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості загальна вартість 2500,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики. 6 250 грн; Інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи 3 750 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500 грн. - разом 13 000 грн.

У Постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Суд враховує, що (І) складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, (ІІ) позовна заява в цій справі є рамочною (уніфікованою) для позивача, (ІІІ) адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, (IV) справа розглядається у спрощеному провадженні, (V) позивач участі у судових засідань не приймав, тобто надання правничої допомоги адвокатом у цій справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 153,14 грн. (4 808,10 х 2 662,40 / 11 101,10).

Керуючись ст.ст. 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 137, 141 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Кредитним договором № 1893156 від 22.05.2021 у розмірі 4 808 (чотири тисячі вісімсот вісім) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 153 (одну тисячу сто п`ятдесят три) грн. 14 коп. та судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова