Рішення № 140986051, 21.10.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Півньової О.М., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Суми справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи приватний нотаріус Бирченко Юрій Васильович, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту юридичного значення.

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці звернувся до суду з заявою в якій просив встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні її брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю.

Заінтересовані особи: приватний нотаріус Бирченко Ю.В. у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи у суді.

Представник ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області у судове засідання не з`явився. направив заяву про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_1 , допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

У суді встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є неповнорідними братом з сестрою по матері - ОСОБА_5 ( а.с.11-14).

3гідно довідки -підтвердження від 17.03.2026 р. голови правління ОСББ «ОСЖБ» №№33,35,39 по вулиці Центральна смт.Степанівка Сумського району Сумської області» ОСОБА_6 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 з вересня 2025 року і по теперішній час( а.с.6).

Згідно довідки про місце проживання від 15.01.2025р. голови правління ОСББ «ОСЖБ» №№33,35,39 по вулиці Центральна смт.Степанівка Сумського району Сумської області» ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_2 проживали разом з братом ОСОБА_3 в квартирі з 2014 р. і по 2023 р. однією сім`єю та доглядали 6 років свою паралізовану матір за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.16).

Згідно довідки від 13 січня 2025 року Амбулаторії загальної практики-сімейної медицини смт.Степанівка» Степанівської селищної ради виданої ОСОБА_7 він знаходиться на «Д» обліку з 2018 року в КНП ССР АЗПСМ смт.Степанівка, інвалідність ІІІ група загальне захворювання встановлена на строк до 01.08.2024, інвалідом не визнаний ( а.с.15).

Згідно довідки відділу «ЦНАП» Степанівської селищної ради № 31-11-11 від 20.01.2025 ОСОБА_2 дійсно фактично проживала за адресою АДРЕСА_1 з 2014 року по 2023р. ( а.с.19)

Згідно свідоцтва про смерть мати заявниці ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.17).

Згідно свідоцтва про смерть брат заявниці ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с.20).

Згідно сповіщення сім`ї № 98/2024 від 17.06.2024 старший солдат ОСОБА_3 , стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роті в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув від отриманих поранень під час виконання бойового завдання біля н.п.Торське в Лиманській міській ТГ Донецької області ( а.с.21).

Згідно довідки № 03-02-25 від 23.01.2025 виданої Степанівською селищною радою ОСОБА_9 про те, що вона зверталась з заявою до Степанівської селищної ради з питання державної реєстрації смерті свого брата ОСОБА_3 , який загинув під час виконання бойового завдання та відшкодування коштів за ритуальні послуги по похованню загиблого Захисника України ( а.с.22)

Через цілодобовий догляд у заявниці не було ніякого джерела доходу тому ОСОБА_10 оформив на ОСОБА_2 довіреність, щоб вона вела всі його справи, а також отримала від його імені картку Ощадбанку з номером НОМЕР_2 , а ОСОБА_3 постійно перераховував на неї гроші зі своєї іншої карти, на яку отримував заробітну плату для здійснення сплати комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, побутових витрат.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , пояснив, що заявниця сестра його побратима ОСОБА_12 .У них були близькі відносини, він залишив на неї доручення та висилав кошти. Вони з хворою матір`ю та братами проживали в одній квартирі. ОСОБА_13 мав слабкий стан здоров`я, загинув на позиції від кулі снайпера. Який період часу заявниці була на утриманні у ОСОБА_13 він не знає, гроші ОСОБА_13 надсилав додому сестрі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , пояснив, що знає заявницю, бо служив з її братом ОСОБА_13 , зі слів ОСОБА_13 знає, що сестра перебувала на його утриманні. Він давав гроші на ремонт, відкрив карточку сестрі. Він допомагав матері і сестрі, бо мати була хвора, оплачував комуналку, бо пересилав кошти сестрі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , пояснив, що він рідний брат по матері заявниці. Його сестра не працювала, бо доглядала матір, яка хворіла, а брат ОСОБА_13 її утримав. Коли брат пішов на фронт, то віддав карточку сестрі, всі кошти приходили сестрі. Ми всі жили у ОСОБА_16 , харчували разом, у відпустці брат жив з сестрою. Ще один брат хворів на туберкульоз, вся родина проживала за рахунок брата ОСОБА_13 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Згідно п. 7 Порядку «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30 листопада 2018 року виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, викладеної у листі Верховного суду від 01.01.2012, до заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, в якій зазначається мета цього встановлення, можуть надаватися: 1) докази, що підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового й особистого характеру); 2) докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним і постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, квитанції та інші документи, що свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника); 3) довідка із ЖЕКу або сільської ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, однак йому в цьому було відмовлено через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні; 4) документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім`ї померлого (крім спадкування за ч. 2 ст. 1265 ЦК утриманцю не потрібно доводити, що він є членом сім`ї померлого) - копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення тощо; 5) документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною особою, не був членом сім`ї спадкодавця, але перебував на утриманні останнього не менше п`яти років та одержував від нього матеріальну допомогу, що була єдиним джерелом засобів до існування (копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази); 6) копія свідоцтва про смерть годувальника.

За загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії, відшкодування шкоди чи отримання грошової допомоги тощо.

Факт перебування особи на утриманні померлого має місце за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю (заявнику), була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

В поданій заяві ОСОБА_17 зазначає, що допомога, яка надавалася йому братом була для нього хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування.

При цьому, ОСОБА_2 не надала суду належних і беззаперечних доказів про перебування на утриманні брата, який загинув, нею не зазначено і не доведено, чому вона не могла самостійно себе утримувати, а покладалась лише на утримання загиблого. Крім того у судовому засіданні вона пояснила , що працювала неофіційно на базарі і по цей час працює.

Доводи позивачки та її представника не відповідають обставинам справи та її пояснення в судовому засіданні є суперечливими, так як з них слідує, що в реальності померлий брат періодично надавав допомогу всій родині, і заявниці після смерті матері працювала на базарі, крім того вона є особою працездатного віку, не має статусу особи з інвалідністю, жодних довідок ані з Пенсійного фонду України, ані з департаменту соціального захисту населення про не отримання будь-яких доходів суду не надали..

Водночас матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що за станом здоров`я заявниця потребувала матеріальної допомоги з боку свого брата ОСОБА_12 , або що така допомога була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування.

Та обставина , що ОСОБА_10 видав на ім`я заявниці ОСОБА_2 довіреність не вказує на те, що вона перебувала на його утриманні , та не могла себе утримувати. Так само і факт перерахунку заробітної плати у військовій частини на карточку яка перебувала у заявниці не доводе того факту , що ОСОБА_2 перебувала на утриманні брата, оскільки цілком зрозуміло, що загиблий виконував бойові завдання і зберігання коштів як у готівковій так і безгтівковій формі у зоні бойових дій вочевидь не виглядало б розумним.

Сам по собі факт родинних відносин між заявницею та померлим, а також можливе надання їй окремої матеріальної допомоги не свідчить про перебування її на утриманні брата.

Крім того, заявницею не надано доказів, які б підтверджували здійснення ОСОБА_3 на її користь регулярних грошових переказів, оплату ним її витрат, придбання для неї продуктів харчування, лікарських засобів, одягу чи інших необхідних речей, а також несення ним витрат на її проживання, лікування або інше матеріальне забезпечення.

Також відсутні докази того, що заявниця не мала власних джерел доходу або об`єктивно не могла забезпечувати свої основні життєві потреби самостійно, крім того вона особисто зазначила, що неофіційно працювала і працює на базарі..

Всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а тому зважаючи, що заявник в підтвердження своїх вимог щодо встановлення факту перебування на утриманні брата належних доказів не надала і судом їх не здобуто, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 417 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні її брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за її необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 27.10.2026р.

Суддя О.А.Степаненко