Рішення № 140986030, 27.10.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/733/25

Провадження № 2/584/367/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 14 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №185148864, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2U5D8, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надав йому кредит у розмірі 15000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушив строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 17 червня 2025 року має заборгованість в розмірі 27367 грн. 91 коп., в т.ч.: 14098 грн. 46 коп. заборгованості за тілом кредиту, 13269 грн. 45коп. - заборгованості за відсотками.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №185148864 від 14 грудня 2021 року.

В подальшому, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №185148864 від 14 грудня 2021 року.

29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №185148864 від 14 грудня 2021 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 27367 грн. 91 коп. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 16 грудня 2025 року позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» 27367 грн. 91 коп. заборгованості по кредитному договору №185148864 від 14 грудня 2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» 7000 витрат на правничу допомогу та 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 21 січня 2026 року скасовано заочне рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16 грудня 2026 року у вказаній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с.178,186,187,188,192,193,194,196,197,200,201).

При подачі заяви про перегляд заочного рішення відповідач зазначила, що не визнає позовні вимоги, а також зазначила, що відсутні докази переходу права вимоги до нового кредитора. Крім того зазначила, що позивачем надано копію кредитного договору, який не містить її підпису, тобто він є неукладеним, а також відсутні докази укладення кредитного договору відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Також відсутні докази обізнаності її як позичальника по умови договору, а саме розмір відсотків за користування кредитом. Також зазначила, що відсутні докази отримання нею кредитних коштів в сумі 15000 грн. (а.с.122-135).

Представник позивача при подачі заперечень на заяву про перегляд заочного рішення зазначив, що кредитний договір №185148864 від 14 грудня 2021 року було укладено між первісним кредитором та відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», при цьому відповідач була обізнана про всі істотні умови договору, що підтвердила своїм електронним підписом. Також зазначив, що перехід права вимоги до нового кредитора відбулося до вимог чинного законодавства (а.с.140-158).

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 14 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №185148864, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15000 грн. на строк 7 днів (дисконтний період) зі сплатою відсотків у розмірі 0,57% у день, який може бути продовжено до 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,91% у день (а.с.12-16).

Відповідно до п.1.9.3 кредитного договору якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 2,10% у день.

Згідно з п.1.12 кредитного договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення дисконтного періоду зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, зі сплатою відсотків у розмірі 2,98% у день.

Вказаний кредитний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2U5D8.

Згідно з листом АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-4674 від 12 лютого 2026 року на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 14 грудня 2021 року було зараховано 15000 грн. (а.с.182-183).

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, відповідач прострочила виконання свого зобов`язання, оскільки порушила строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 17 червня 2025 року має заборгованість в розмірі 27367 грн. 91 коп., в т.ч.: 14098 грн. 46 коп. заборгованості за тілом кредиту, 13269 грн. 45 коп. - заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунками заборгованості та випискою з особового рахунка за кредитним договором №185148864 від 14 грудня 2021 року (а.с.78-82).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №185148864 від 14 грудня 2021 року, що підтверджується копією реєстру права вимоги №175 від 5 травня 2022 року (а.с.47-59,60-61).

В подальшому, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №185148864 від 14 грудня 2021 року, що підтверджується копією реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року (а.с.69-73,667-68).

29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №185148864 від 14 грудня 2021 року, що підтверджується реєстру боржників від 29 травня 2025 року (а.с.63-66,74-75).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.2.2.2.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки передбачені договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов?язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов?язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», тому доводи відповідача про протилежне є непереконливими.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів отримання нею 15000 грн. по кредитному договору №185148864 від 14 грудня 2021 року також спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема листом АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-4674 від 12 лютого 2026 року. Крім того, відповідачем не спростовано доводи представника позивача та не доведено факту отримання вказаних грошей ОСОБА_1 з іншого джерела.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позову.

Крім того, згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 5 червня 2025 року адвокатським бюро «Тараненко та партнери» було здійснено:

1) складання позовної заяви 5000 грн. ;

2) вивчення матеріалів справи 1000 грн.;

3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн.;

4) підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн. (а.с.86).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, враховуючи складність та кількість матеріалів даної справи, наявність сталої судової практики по вказаній категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання, а також час, витрачений на представництво інтересів позивача в судових засіданнях, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з позивача на користь відповідача суму понесених останньою витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у сумі 6000 грн.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2422 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, а також 6000 (шість тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.

На підставі ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м.Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) 27367 грн. 91 коп. (двадцять сім тисяч триста шістдесят сім гривень дев`яносто одна копійка) заборгованості по кредитному договору №185148864 від 14 грудня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м.Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) 6000 (шість тисяч гривень) витрат на правничу допомогу та 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.І.Данік