Рішення № 140983911, 26.10.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 573/1722/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 рокуселище БородянкаБородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 грудня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7368579, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора A7145, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 2,20% в день. 31 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-22/24, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 7368579 становить 13 680,00 грн і складається із: 4 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 9 680,00 грн заборгованість по відсотках.

Також, 01 грудня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1321230, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора X072, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 2,50% в день. 15 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 1321230 становить 38 699,99 грн і складається із: 3 999,99 грн заборгованість за сумою кредиту, 34 700,00 грн заборгованість по відсотках.

У зв`язку з вказаними обставинами, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 52 379,99 грн і судові витрати.

Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу роз`яснено її право на подання відзиву на позов; у встановлені судом строки відповідач відзив на позов не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що висунуті позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13 грудня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7368579, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора A7145, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком кредитування 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 2,20% в день.

31 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-22/24, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7368579 від 13 грудня 2023 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 680,00 грн.

Згідно долученого до позову розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № 7368579 становить 13 680,00 грн і складається із: 4 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 680,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний немає, він не спростований відповідачем.

Також, 01 грудня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1321230, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора X072, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 2,50% в день.

15 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1321230 від 01 грудня 2023 року.

Згідно долученого до позову розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № 1321230 становить 38 699,99 грн і складається із: 3 999,99 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 34 700,00 грн сума заборгованості за відсотками. З розрахунку вбачається, що відповідач сплатила 800,01 грн, з яких 0,01 грн зараховано в погашення тіла кредиту, 800,00 грн в погашення процентів, які враховані позивачем у розрахунку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію на підставі Закону України від 22.11.2023 № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з розрахунком заборгованості проценти за користування кредитними коштами за договором № 1321230 нараховувалися відповідно до умов договору та загалом становлять 35 500,00 гривень.

Однак, з урахуванням п. 17 Перехідних та Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» кредитор мав право нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом: - за період з 01 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року у розмірі 2,50 % в день; - за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року у розмірі 1,50% в день; - за період з 20 серпня 2024 року до 25 листопада 2024 року у розмірі 1% в день.

Враховуючи вказані обставини, з відповідача підлягають до стягнення проценти за користування кредитними коштами в загальному розмірі 25 320,00 грн, з яких:

14 200,00 грн проценти за період з 01 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року включно (142 дні), які нараховані за стандартною процентною ставкою, визначеною у договорі у розмірі 2,50%;

7 200,00 грн проценти за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (120 днів), які нараховані відповідно до п. 17 Перехідних та Прикінцевих положень та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі 1,5 % в день;

3 920,00 грн проценти за період з 20 серпня 2024 року до 25 листопада 2024 року (98 днів), які нараховані відповідно до п. 17 Перехідних та Прикінцевих положень та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі 1 % в день.

З розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 сплатила в рахунок погашення заборгованості за договором № 1321230 грошові кошти в загальному розмірі 800,01 гривень.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач умови вказаних кредитних договорів належним чином не виконувала, жодних заперечень щодо цього суду не надала, право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з неї на користь позивача заборгованість:

- за договором про надання споживчого кредиту № 7368579 від 13 грудня 2023 року у розмірі 13 680,00 гривень, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 680,00 грн заборгованість за відсотками;

- за договором про надання споживчого кредиту № 1321230 від 01 грудня 2023 року у розмірі 28 519,99 гривень (4 000,00 грн (тіло кредиту) + 25 320,00 грн (загальний розмір відсотків) 800,01 грн (кошти, сплачені відповідачем у рахунок погашення заборгованості за договором)),

а всього в загальному розмірі 42 199,99 грн.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 144,97 грн, виходячи з розрахунку: 42 199,99 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 52 379,99 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 512, 514, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 638, 639, 1046-1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 42 199 (сорок дві тисячі сто дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 144 (дві тисячі сто сорок чотири) гривні 97 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 жовтня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО