Рішення № 140982615, 21.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8847/26

Провадження № 2/752/9877/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення 3 процентів річних за несвоєчасне повернення банківських вкладів у порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, -

присутні:

позивач: не з`явилась

представник позивача: Тарновецький В.І. - адвокат (ордер серії СЕ №1136135 від 27.03.2026р.)

представник відповідача: Самокиша В.Ю. - адвокат (дов. від 08.10.2025р.), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення 3 процентів річних за несвоєчасне повернення банківських вкладів у порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та просить стягнути з відповідача на свою користь 22 248,59 доларів США та 879,45 Євро.

В обгрунтування позову зазначає, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області у справі №718/2189/23, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 06.02.2024р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, стягнуто з правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» - АТ «Сенс Банк» на користь позивача вклад у доларах США в розмірі 11 002,88 доларів США та 3% річних за період з 03.04.2017р. по 30.06.2023р. в сумі 2 061,01 доларів США, вклад у доларах США в розмірі 305 226,13 доларів США та 3% річних за період з 03.04.2017р. по 30.06.2023р. в сумі 57 173,45 доларів США, вклад у Євро в розмірі 12 500,00 Євро та 3% річних за період з 03.04.2017р. по 30.06.2023р. в розмірі 2 341,44 Євро. В межах даної справи було встановлено, що ОСОБА_1 у 2008-2014 роках розмістила в ПАТ «Укрсоцбанк» банківські вклади, а саме 11 002,88 доларів США, 305 226,13 доларів США, 12 500,00 Євро. У зв`язку з тим, що банк своєчасно не повернув вклад, то відбулось стягнення в судовому порядку згідно вказаних рішень. В даній справі, як пояснює позивач, вона просить додатково стягнути з відповідача на свою користь 3% річних за несвоєчасне повернення банківських вкладів, але за інший період, який не заявлявся у справі №718/2189/23, а саме за період з 28.11.2014р. по 02.04.2017р.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08.04.2026р. відкрито

провадження в даній справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позову, застосувати строк позовної давності до заявлених вимог. Зазначає про те, що позивач не передавала кошти на депозит у касу банку. В банку ні кошти, ні договори, ні рахунки позивача не обліковуються, вони відсутні. Окрім того, як вказує відповідач, відсутні в даному випадку підстави для стягнення 3% річних, з огляду на пропуск строку позовної давності та вже стягнення сум за ст. 625 Цивільного кодексу України у справі №718/2189/23 більш ніж за шість років. Звертає увагу на те, що відповідач належним чином виконав рішення суду у справі №718/2189/23 19.02.2024р. у день відкриття виконавчого провадження, відразу, як дізнався з виконавчих документів інформацію про банківські рахунки.

У відповіді на відзив позивач підтримав свою позицію та просив задовольнити позов.

За ухвалою суду від 10.06.2026р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.11.2023р. у справі №718/2189/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та стягнення коштів позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти за договором банківського вкладу №132 від 14.10.2008р. в сумі 375 463,47 доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ станом на дату прийняття рішення (13.11.2023р.), еквівалентно 13 345 933,52 грн. та 14 841,44 євро, що згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ станом на дату прийняття рішення (13.11.2023р.), еквівалентно 572 018,78 грн., що складається із суми неповернутих банківських вкладів у розмірі 11 002,88 доларів США, 305 226,13 доларів США та 12 500,00 євро, а також 3% річних у розмірі 1 061,01 доларів США, 57 173,45 доларів США та 2 341,44 Євро за період з 03.04.2017р. по 30.06.2023р., а також стягнуто з відповідача в дохід держави витрати по сплаті судового збору в сумі 13 420,00 грн.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06.02.2024р. у справі №718/2189/23 рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.11.2023р. залишено без змін.

Судом у справі №718/2189/23 встановлено, що 14.10.2008р. між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника Кіцманського відділення Васильковою Г.В. було укладено Договір №132 банківського вкладу (депозитний вклад) з виплатою відсотків у кінці терміну з капіталізацією. 12.09.2013р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено Додаткову угоду №25 до Договору №132 від 14.10.2008р., згідно якої банк проводить конвертацію валюти в сумі, яка знаходиться на рахунку № НОМЕР_1 на умовах, визначених розпорядженням між банком та клієнтом. 12.05.2014р. між позивачкою та ПАТ «Укрсоцбанк» було

укладено Додаткову угоду №25/1 до Договору №132 від 14.10.2008р., згідно якої банк проводить нарахування відсотків у розмірі 14,5% на суму вкладу, який знаходиться на рахунку № НОМЕР_1 , на умовах, визначених розпорядженнями між банком та клієнтом. Згідно розпорядження від 16.06.2014р. на поповнення вкладу за рахунок відсотків, продовження дії договору №132 від 14.10.2008р. на суму вкладу в розмірі 10 615,00 доларів США були нараховані відсотки в розмірі 387,00 доларів США. Загальна сума вкладу склала 11 002,88 доларів США. Згідно розпорядження на внесення коштів на депозит (переказ) від 27.08.2014р. позивачкою ОСОБА_1 було внесено на депозит кошти в розмірі 4 000,00 євро. Загальна сума вкладу склала 305 250,13 доларів США та 12 500,00 євро. Встановлено, що за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» від 20.11.2014р. про вчинення злочину начальником Кіцманського відділення банку №933 ОСОБА_2 було відкрито відповідне кримінальне провадження за №12014260110000622 за ч.ч. 3, 4, 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 200 КК України та органами досудового слідства проводилось досудове розслідування. Згідно судово-почеркознавчої експертизи документів №212-К від 31.01.2015р. та судово-почеркознавчої експертизи документів №536-К від 30.07.2015р., проведених у рамках вказаного кримінального провадження, підтверджується, що підписи виконані на договорах та розпорядженнях по банківських вкладах позивача ОСОБА_1 належать начальнику Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковій Н.В. Згідно судово-технічної експертизи документів №222-К від 26.02.2015р., судово-технічної експертизи документів №537-К підтверджується, що відбитки печатки та кліше ПАТ «Укрсоцбанк», що нанесені на договорах банківського вкладу та розпорядженнях на внесення коштів на депозит позивачкою ОСОБА_1 , нанесені кліше печатки банку ПАТ «Укрсоцбанк». Отримання начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г.В. грошових коштів, як вкладу, з наданням ОСОБА_1 зазначених вище актами НБУ «інших документів» на підтвердження цього факту є розпорядження на внесення коштів на депозит. Станом на момент видачі розпоряджень Молдован Н.С. начальник Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Василькова Г.В. в силу своїх посадових обов`язків була наділена повноваженнями не оформлення та підписання документів щодо залучення депозитів від фізичних осіб. На вимогу позивача ОСОБА_1 вклад у розмірі 316 228,00 доларів США та 12 500,00 Євро повернуто їй не було, отже є підстави для захисту прав вкладника ОСОБА_1 шляхом стягнення вказаний коштів у судовому порядку. Крім того, за період з 03.04.2017р. по 30.06.2023р. з відповідача на користь позивача стягнуто 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості в АТ «Сенс Банк» перед ОСОБА_1 за Договором №132 банківського вкладу (депозитний вклад) з виплатою відсотків у кінці терміну з капіталізацією від 14.10.2008р. на суму 11 002,88 доларів США, 305 226,13 доларів США, 12 500,00 Євро після закінчення строку його дії не підлягає повторному доказуванню в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Предметом розгляду в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 28.11.2014р. пл 02.04.2017р. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання за Договором №132 банківського вкладу (депозитний вклад) з виплатою відсотків у кінці терміну з капіталізацією від 14.10.2008р. При цьому суд відмічає, що вказані вимоги не були предметом розгляду у справі Кіцманського районного суду Чернівецької області №718/2189/21.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зміст вказаної норми законодавства щодо нарахування процентів та застосування індексу інфляції свідчить про компенсаційний, а не штрафний характер визначених ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних, а тим більше не є подвійною відповідальністю боржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі №686/21962/15-ц зазначено, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Як зазначено вище та було встановлено рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області, відповідач не виконав свого зобов`язання перед позивачем за Договором №132 банківського вкладу (депозитний вклад) з виплатою відсотків у кінці терміну з капіталізацією від 14.10.2008р. та після закінчення строку його дії вклад не повернув, а тому в нього утворилась заборгованість у розмірі 11 002,88 доларів США, 305 226,13 доларів США, 12 500,00 Євро.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних за період з 28.11.2014р. по 02.04.2017р. складає 22 248,59 доларів США та 879,45 Євро.

Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано.

Разом з тим, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимог, що подані позивачем на розгляд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.

Верховий Суд у постанові від 04.09.2024р. у справі №718/2832/23 зазначив, що в цивільному законодавстві визначено об`єктивні межі застосування позовної давності, які встановлюються прямо (стаття 268 ЦК України); опосередковано (з урахуванням сутності заявленої вимоги). Позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу (пункту 2 частини першої статті 268 ЦК України). Тлумачення пункту 2 частини першої статті 268 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, дає підстави для висновку, що позовна давність не поширюється на будь-яку вимогу вкладника щодо видачі (повернення) вкладу банком, іншою фінансовою установою. Зазначена гарантія охорони прав вкладника не залежить від обраного ним способу захисту прав, підстав пред`явлення такої вимоги, розірвання договору про банківський вклад за взаємною домовленістю сторін або в судовому порядку, відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом, чи навіть недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (постанова Верховного Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року у справа № 201/3716/13 (провадження № 61-1933св23)). На вимоги про стягнення 3% річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, які нараховані та заявлені у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання про видачу вкладу позовна давність не поширюється (постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року у справі №363/3965/15, постанова Верховного Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року у справі №757/24677/18-ц.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи наведене, до вимог позивача про стягнення 3% річних, що нараховані згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та заявлені у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання про видачу вкладу позовна давність не поширюється.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм

процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 208,89 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення 3 процентів річних за несвоєчасне повернення банківських вкладів у порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 3% річних, що складають 22 248,59 (двадцять дві тисячі двісті сорок вісім доларів США 59 центів) доларів США, 879,45 (вісімсот сімдесят дев`ять Євро 45 центрів) Євро.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 10 208,89 (десять тисяч двісті вісім грн. 89 коп.) грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне

оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714).

Повний текст рішення суду складено та підписано 27.10.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА