Ухвала суду № 140981863, 26.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/10054/26

Провадження №2-о/463/444/26

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

26 жовтня 2026 року м.Львів

Суддя Личаківського районного суду м.Львова Яворський С.Й., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення факту перебування дітей на утриманні,

в с т а н о в и в :

представник заявника -адвокат Кусь Ю.О., який діє в інтересах заявника звернувся в суд із заявою, відповідно до якої просить встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява поступила до суду 20.10.2026 року.

Вивчивши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Так згідно положень ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пункт 5 частини 2 цієї статті передбачає, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право ч.4 ст.315 ЦПК України.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 752/20365/16-ц, від 05.12.2019 у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 у справі № 644/9753/19, від 16.06.2021 у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 у справі № 641/5187/20.

Заявник вказує, що встановлення зазначеного факту потрібне йому для звільнення з військової служби.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження перебування дітей на утриманні особи, необхідне існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

У даній справі заявник просить встановити факт перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дітей.

З огляду на зазначене вбачається, що у справі, наявний спір про право, зокрема спір щодо участі матері у матеріальному забезпеченні (утриманні) дітей та/або ухилення від такої участі, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України).

Доведення факту перебування дітей на утриманні заявника пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати дітей не виконує своїх батьківських обов`язків, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання матір`ю батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самих дітей, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Отже, подана заява про встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні/утриманні дітей.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22, постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі 333/7023/23, постанові Верховного Суду від 14 січня 2026 року у справі №333/6839/24.

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати факт перебування дітей на утриманні особи наявністю рішення суду про встановлення такого факту.

Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.

Слід звернути увагу також, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин (правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17).

Враховуючи викладене, саме по собі встановлення судом факту згідно поданої заяви, не може породжувати для заявника юридичних наслідків, тобто від його встановлення не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових (цивільних) прав заявника, будь яким чином не покращує прав та інтересів дітей.

Отже, подана заява не може бути предметом судового розгляду в порядку окремого провадження у цивільній справі, оскільки законодавством визначено порядок вирішення даного питання у позовному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що вимоги заяви не підлягають розгляду за правилами окремого провадження в порядку цивільного судочинства, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за даною заявою слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що відповідно до вказаних вище положень СК України факт перебування на утриманні дітей може бути встановлено під час розгляду судом позову про позбавлення батька батьківських прав.

Керуючись ст.10, 19, 186, 260, 261, 293, 294, 296, 315, 353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення факту перебування дітей на утриманні про встановлення факту перебування дітей на утриманні.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків - НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків - НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 79012, м.Львів, пр.Червоної Калини,66, код ЄДРПОУ 25258931.

Суддя Яворський С.Й.