Рішення № 140981859, 26.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7463/26

Провадження №2/463/2759/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м.Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Яворського С.Й.,

з участю секретаря судового засідання -Станько Р.О.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙ.ЮА» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу ноутбука ASUS TUF Gaming A15 FA507NV-LP023 (серійний номер S1NRCX07V26904G), укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙ.ЮА». Водночас просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 56 996,75 гривень вартості товару, 3 % річних та інфляційні втрати на підставі ст.625 ЦК України за період з 13.06.2026 року по день фактичного виконання рішення суду, а також 10 000,0 гривень завданої моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.09.2024 року позивач звернувся в інтернет-магазин Y.UA, який належить ТОВ «ВАЙ.ЮА», з метою придбання ноутбука ASUS TUF Gaming A15 FA507NV-LP023. Того ж дня позивач оформив замовлення № 3957078, а 28.09.2024 року отримав та повністю оплатив ноутбук вартістю 44 892,00 гривень, що підтверджується SMS повідомленнями про замовлення та талоном замовлення № 3957078. Відповідач надав гарантійний талон №3957078 із гарантійним строком 1 рік. Відповідно до витягів з офіційних сайтів компанії ASUS, на цей ноутбук (серійний номер S1NRCX07V26904G) встановлено гарантію терміном на 2 роки, яка закінчується 13.10.2026 року.

21.04.2026 року, в межах гарантійного строку виробника, ноутбук вийшов з ладу. Товар було передано до авторизованого сервісного центру ІП «ЛОГІН» (ТМ ERC), де 28.04.2026 року відкрито замовлення №1157786. Заявлена несправність пристрій перестав вмикатись, проблеми з тачпадом. Ремонт (заміна материнської плати, тачпаду) завершено 04.05.2026 року, ноутбук повернуто позивачу кур`єрською службою «Нова пошта» 07.05.2026 року. Після отримання такого позивач виявив, що недолік не було усунено та 08.05.2026 року повторно відправив ноутбук до сервісного центру. Товар фактично отримано представником сервісного центру 11.05.2026 року о 15 год. 18 хв., що підтверджується експрес-накладною «Нова пошта». Сервісний центр зареєстрував внутрішнє замовлення № 1159435 датою 12.05.2026 року.

26.05.2026 року, після спливу встановленого строку, позивач звернувся до сервісного центру з вимогою припинити гарантійний ремонт у зв`язку з порушенням строку та замінити товар на новий. Факт надіслання цієї вимоги саме 26.05.2026 року та факт непроведення ремонту підтверджені офіційним висновком сервісного центру.

Однак 27.05.2026 року сервісний центр усно, а 08.06.2026 року офіційно письмово повідомив про відмову в задоволенні моїх вимог, посилаючись на те, що товар призначений для ринку Республіки Польща та не ідентифікується як ввезений в Україну офіційними каналами дистрибуції ASUS, а обслуговування здійснювалося за міжнародною гарантією виробника, а не на виконання вимог законодавства України.

Позивач зазначає, що 27.05.2026 року усно, а 11.06.2026 року письмово звернувся до відповідача з вимогою розірвати договір купівлі-продажу та повернути сплачені кошти, однак 12.06.2026 року відповідач відмовив, посилаючись на аналогічні підстави.

Разом з тим, 22.06.2026 року позивач скерував відповідачу письмову досудову претензію з вимогою повернути кошти протягом 7 днів , яку вручено 30.06.2026 року за довіреністю, проте відповіді не надійшло. 16.07.2026 року повторно направив досудову претензію, проте вручити її не вдалося за можливе, лист повернуто відправнику 03.08.2026 року.

Водночас, разом із досудовим урегулюванням позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві (вх. № Б-3264 від 01.07.2026), однак згідно листа від 31.07.2026 №06.4/8556 Держпродспоживслужба повідомила про неможливість проведення позапланової перевірки відповідача у зв`язку з мораторієм в умовах воєнного стану.

Разом з тим, зазначає, що внаслідок протиправної поведінки відповідача йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в тривалому (понад два місяці) невиконанні відповідачем моїх законних вимог щодо надання товару неналежної якості, необхідності неодноразово звертатися до сервісного центру, відповідача, Держпродспоживслужби, однак такі звернення не дали жодного результату, а також у неможливості належним чином користуватися ноутбуком для задоволення своїх потреб як споживача. А тому просить суд стягнути із відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000,0 гривень.

Таким чином, попри послідовні заходи досудового врегулювання протягом понад двох місяців, мирно вирішити спір не вдалося, що змушує мене звернутися за захистом своїх прав до суду.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Позовна заява поступила до суду 10.08.2026 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 13.08.2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог частини третьої статті 279 ЦПК України суд не проводив підготовчого засідання.

Перед тим як закінчити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд надав можливість кожній із сторін висловити свою позицію та надати наявні у неї докази.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п.22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020 року), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у такому, просив суд такий задовольнити.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився без поважних причин, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, поштове відправлення повернуте з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що позивач не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення.

Заслухавши позицію позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог статті 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи вбачається, що позивач 25.09.2024 року звернувся в інтернет-магазин Y.UA, який належить ТОВ «ВАЙ.ЮА», з метою придбання ноутбука ASUS TUF Gaming A15 FA507NV-LP023.

Того ж дня я оформив замовлення №3957078, а 28.09.2024 року отримав та повністю оплатив ноутбук вартістю 44 892,00 гривень, що підтверджується SMS повідомленнями про замовлення та талоном замовлення № 3957078.

Відповідачем надано гарантійний талон №3957078 із гарантійним строком 1 рік (дод. №3).

Згідно витягу з офіційних сайтів компанії ASUS, на цей ноутбук (серійний номер S1NRCX07V26904G) встановлено гарантію терміном на 2 роки, яка закінчується 13.10.2026 року (дод.№4).

21.04.2026 року, в межах гарантійного строку виробника, ноутбук вийшов з ладу. Товар було передано до авторизованого сервісного центру ІП «ЛОГІН» (ТМ ERC), де 28.04.2026 року відкрито замовлення №1157786 згідно додатку №5, який міститься у матеріалах справи. Заявлена несправність пристрій перестав вмикатись, проблеми з тачпадом.

Ремонт (заміна материнської плати, тачпаду) завершено 04.05.2026 року, а ноутбук повернуто позивачу кур`єрською службою «Нова пошта» 07.05.2026 року.

08.05.2026 року позивачем повторно відправлено ноутбук до сервісного центру.

Товар фактично було отримано представником сервісного центру 11.05.2026 року о 15 год. 18 хв., що підтверджується експрес-накладною «Нова пошта», яке знайшло своє відображення у матеріалах справи.

Сервісний центр зареєстрував внутрішнє замовлення № 1159435 датою 12.05.2026 року.

26.05.2026 року, після спливу встановленого строку, позивач звернувся до сервісного центру з вимогою припинити гарантійний ремонт у зв`язку з порушенням строку та замінити товар на новий. Факт надіслання цієї вимоги саме 26.05.2026 року та факт непроведення ремонту підтверджені офіційним висновком сервісного центру (Додаток №8).

Водночас 08.06.2026 року сервісний центр офіційно письмово повідомив про відмову в задоволенні моїх вимог, посилаючись на те, що товар призначений для ринку Республіки Польща та не ідентифікується як ввезений в Україну офіційними каналами дистрибуції ASUS, а обслуговування здійснювалося за міжнародною гарантією виробника, а не на виконання вимог законодавства України (Додаток №9).

Позивач 11.06.2026 року письмово звернувся до відповідача з вимогою розірвати договір купівлі-продажу та повернути сплачені кошти (Додаток №10).

12.06.2026 року позивач отримав відмову (Додаток №11).

Разом з тим, 22.06.2026 року позивач скерував відповідачу письмову досудову претензію з вимогою повернути кошти протягом 7 днів (Додаток №12), яку вручено 30.06.2026 року за довіреністю, проте відповіді останній не отримав.

16.07.2026 року позивач повторно направив досудову претензію (Додаток №13), проте вручити її не вдалося, лист повернуто відправнику 03.08.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Разом з тим суд враховує, що за змістом абз.2 ч.3 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.2 ст.678 ЦК України, у споживача виникає право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, якими є, зокрема, виявлення недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними затратами часу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

За положеннями ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продаж.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Таким чином, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотним недоліком є недолік, який виник не з вини споживача, після усунення проявляється знову та потребує понад 14 днів для усунення.

Згідно з ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України, якщо продавець не є виробником товару, вимоги щодо недоліків товару можуть бути висунуті як до продавця, так і до виробника. Тому посилання Відповідача та сервісного центру на походження товару не звільняє Відповідача від відповідальності перед Позивачем як покупцем за договором, укладеним саме з ним.

За умовами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Разом з тим, за ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Згідно ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережних продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 708 Цивільного кодексу України, у разі виявлення протягом гарантійного строку істотного недоліку товару споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону, при розірванні договору розрахунки зі споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з вартості товару на час пред`явлення відповідної вимоги. Станом на 08.08.2026 року вартість ноутбука ASUS TUF Gaming A15 FA507NV-LP023 (та максимально наближеного за характеристиками аналога) за даними чотирьох інтернет-магазинів становить 55 999,00 грн, 55 999,00 грн, 57 999,00 грн та 57 990,00 грн відповідно (Додаток №15). Середня ринкова вартість складає 56 996,75 грн ((55 999,00 + 55 999,00 + 57 999,00 + 57 990,00) / 4), яку позивач просить стягнути з Відповідача

За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку, щодо задоволення вимоги про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу ноутбуку та стягнення з відповідача сплачених за нього грошових коштів.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом ст.1167 ЦК моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Тому, враховуючи встановлені судом обставини, характер та глибину моральних страждань позивача, їх наслідки та інші негативні впливи, суд дійшов переконливого висновку, що з врахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. є цілком обґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, у відповідача настає обов`язок виконання грошового зобов`язання з моменту набрання даним рішенням законної сили то суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є передчасними, тому в задоволені даної вимоги суд відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач, як споживач, звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд на підставі ст.141 ЦПК України вбачає підстави для стягнення з відповідача в дохід держави судового збору за ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір» у розмірі 1 331,20 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,95,258-259,263-265,268, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу ноутбука ASUS TUF Gaming A15 FA507NV-LP023, укладений 25 вересня 2024 року між споживачем ОСОБА_1 та ТОВ «ВАЙ.ЮА».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙ.ЮА» на користь ОСОБА_1 56 996,75 гривень (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 75 копійок) вартості товару.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙ.ЮА» на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 10 000,0 гривень (десяти тисяч гривень).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙ.ЮА» на користь ОСОБА_1 » судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙ.ЮА», місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Німецька,1/32, код ЄДРПОУ 44533977.

Суддя С.Й. Яворський