Рішення № 140979863, 27.10.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2915/26

Провадження по справі № 2/129/2463/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Капуш І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в особі представника Докукіної Дарини Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Установив:

30.07.2026 року через систему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.09.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 556559-КС-001 про надання кредиту в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та його підписання одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 11 000 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених договором.

За умовами договору стандартна процентна ставка становила 1 % на день, була фіксованою, комісія за видачу кредиту становила 2 200 грн, строк дії договору був визначений до 25.02.2026 року. Денна процентна ставка, розрахована відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», становила 0,87 %.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав та 10.09.2025 року перерахував відповідачці 11 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .

17.10.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 556559-КС-001, відповідно до якої проведено реструктуризацію зобов`язань відповідачки.

На момент укладення Додаткової угоди сторони підтвердили наявність заборгованості в розмірі 17 060 грн, яка складалася із: 11 000 грн неповернутого кредиту, 2 490 грн нарахованих та несплачених процентів, 1 590 грн несплаченої комісії та 1 980 грн пені, штрафів та інших платежів.

За умовами реструктуризації кількість днів користування кредитом, що залишилася після укладення Додаткової угоди, становила 239 днів, процентна ставка з 18.10.2025 року була встановлена у розмірі 0,60 % на день на залишок суми кредиту, а строк дії договору продовжено до 12.06.2026 року.

Позивач зазначає, що відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 09.07.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 34 094 грн, яка, за розрахунком позивача, складається з: 11 000 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 20 680 грн простроченої заборгованості за процентами, 1 590 грн заборгованості за комісією та 824 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» відомості щодо належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 та виписку про рух коштів по відповідному рахунку за період з 10.09.2025 року по 12.06.2026 року.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, якою підтверджено належність зазначеної банківської картки ОСОБА_1 , а також виписку про рух коштів, з якої вбачається зарахування 10.09.2025 року на відповідний рахунок кредитних коштів у сумі 11 000 грн.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі. Візуальною формою послідовності дій клієнта підтверджено, що 10.09.2025 року ОСОБА_1 акцептувала умови оферти та підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором UA-3195.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджено не лише документами кредитодавця, але й отриманими судом безпосередньо від АТ КБ «ПриватБанк» відомостями щодо належності банківського рахунку та руху коштів за ним.

Також 17.10.2025 року відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором UA-2448 Додаткову угоду № 1, якою сторони реструктуризували заборгованість та змінили строки і порядок виконання зобов`язання.

Таким чином, факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачкою кредитних коштів та існування невиконаного грошового зобов`язання підтверджений належними та допустимими доказами.

Судом також установлено, що відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача за весь період відповідачкою було сплачено 11 270 грн. При цьому кредитор зарахував 5 984 грн у рахунок сплати процентів за користування кредитом, 610 грн у рахунок комісії та 4 676 грн у рахунок нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України. У рахунок погашення основної суми кредиту коштів позивачем зараховано не було.

Всього позивачем протягом строку кредитування було нараховано 26 664 грн процентів за користування кредитом, 2 200 грн комісії та 5 500 грн платежів відповідно до ст. 625 ЦК України.

Разом із тим суд не погоджується з розрахунком позивача в частині нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України та порядком зарахування сплачених відповідачкою коштів у погашення цих нарахувань.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення.

Кредитний договір між сторонами укладено 10.09.2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану.

Отже, нарахування позивачем відповідачці платежів у порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором не відповідає зазначеним вимогам закону.

При цьому з наданого самим позивачем розрахунку вбачається, що загалом ним було нараховано 5 500 грн відповідно до ст. 625 ЦК України, з яких 4 676 грн уже зараховано як погашені за рахунок коштів, фактично внесених відповідачкою, а 824 грн заявлено до стягнення у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі така сума погашає вимоги кредитора у визначеній законом черговості: у першу чергу сплачуються прострочені сума кредиту та проценти за користування кредитом, у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом, у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Пунктом 4.5 кредитного договору сторони також передбачили, що у разі недостатності здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі сума платежу погашає вимоги кредитодавця у порядку черговості, встановленої ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, сплачені відповідачкою кошти у розмірі 4 676 грн не могли бути зараховані в рахунок погашення нарахувань за ст. 625 ЦК України, від сплати яких відповідачка звільнена законом, та підлягають врахуванню при визначенні залишку належної до сплати заборгованості за кредитом, процентами та комісією.

Суд також ураховує, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

За первісними умовами договору розрахована відповідно до вимог Закону денна процентна ставка становила 0,87 %, а після укладення Додаткової угоди № 1 - 0,60 %, тобто встановленого законом максимального розміру не перевищувала.

Крім того, після укладення Додаткової угоди № 1 сторони погодили фіксовану процентну ставку 0,60 % на день, строк користування кредитом до 12.06.2026 року та новий графік виконання зобов`язань.

Тому правових підстав для відмови у стягненні договірних процентів лише з огляду на їх загальний розмір суд не встановив.

Водночас із загального розрахунку позивача підлягають виключенню всі нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 5 500 грн.

Таким чином, при визначенні належної до стягнення суми суд виходить із того, що позивачем нараховано 11 000 грн основної суми кредиту, 26 664 грн процентів за користування кредитом та 2 200 грн комісії, всього 39 864 грн, при цьому відповідачкою фактично сплачено 11 270 грн.

Отже, розмір невиконаного грошового зобов`язання, який підлягає стягненню з відповідачки, становить:

39 864 грн - 11 270 грн = 28 594 грн.

У частині стягнення 5 500 грн, які складаються із 824 грн заявлених позивачем до стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України та 4 676 грн, неправомірно зарахованих позивачем із фактично сплачених відповідачкою коштів у погашення таких нарахувань, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 28 594 грн із заявлених 34 094 грн, що становить 83,87 % заявлених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 232,91 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в особі представника Докукіної Дарини Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 556559-КС-001 про надання кредиту від 10.09.2025 року у розмірі 28 594 (двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 91 копійку судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: