Ухвала суду № 140979335, 23.10.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/763/24

Провадження № 6/690/72/26

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі

23 жовтня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») Футорян С.М. звернулась до суду з заявою, за змістом якої просить замінити стягувача акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі № 690/763/24 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 002/18447650-SP від 02.01.2023 року на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Вказана заява мотивована тим, що рішенням Багачевського міського суду Черкаської області від 29.12.2025 року в справі № 690/763/24 задоволено позов акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (далі АТ «ТАСКОМБАНК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.01.2023 року № 002/18447650-SP. У подальшому, 29.06.2026 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого до заявника перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 02.01.2023 року № 002/18447650-SP, укладеним з ОСОБА_1 , тож у зв`язку з відступленням права вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є правонаступником стягувача, а тому наявні підстави для його заміни у виконавчому листі.

Додатково з посиланням на постанову Верховного Суду в справі № 0417/7776/2012 вказано, що відсутність виконавчого листа не є та не може бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах товариства після банку, оскільки станом на день звернення до суду з даною заявою рішення суду в справі № 690/763/24 залишається невиконаним.

Також представником заявника в поданій заяві вказано про можливість її розгляду за відсутності представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Учасники справи в судове засідання не з`явились, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення поданої заяви за наявними матеріалами справи.

На підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані представником заявника докази, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення поданої заяви.

Судом встановлено, що рішенням Багачевського міського суду Черкаської області від 29.12.2025 року в справі № 690/763/24, яке 30.01.2026 року набрало законної сили, позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» задоволено та стягнуто його користь з ОСОБА_1 кредитну заборгованість за договором від 02.01.2023 року № 002/18447650-SP в розмірі 62 253,14 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

З матеріалів справи № 690/763/24 вбачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» як стягувач із заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення суду від 29.12.2025 року до суду не зверталось, і такий виконавчий лист судом не видавався.

Між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 29.06.2026 року укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф (далі Договір № НІ/11/35-Ф), відповідно до п. 2.1 якого АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язалось відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно з п. 1.1 Договору факторингу під боргом сторони визначили суму грошових коштів, належних до сплати клієнту позичальниками за кредитними договорами, до якої включається сума основної заборгованості (кредиту), нараховані та несплачені проценти за користування кредитними коштами, нараховані та несплачені комісії, нараховані та несплачені штрафні санкції та інші платежі станом на дату відступлення прав вимоги. Правами вимоги за цим договором є належні клієнту на дату відступлення права грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами щодо повернення сум основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій, а також право нараховувати та вимагати сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів згідно з кредитними договорами.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог до Договору № НІ/11/35-Ф ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 02.01.2023 року № 002/18447650-SP на суму 65 883,05 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29 999,99 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 35 883,06 грн. Будь-яких відомостей про відступлення права вимоги щодо стягнутих рішенням суду судових витрат Реєстр прав вимог не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Відповідно до ч. 5 цієї статті її положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 року в справі № 369/13444/20 вказала, що вирішуючи питання про заміну стягувача, суд має з`ясувати, чи загалом належало первісному кредиторові право вимоги до боржника станом на момент його відступлення, перевірити чинність вимоги на час звернення до суду з відповідною заявою та дослідити, чи закон не встановлює заборони на відступлення права вимоги у конкретних правовідносинах.

Отже, заміна стягувача його правонаступником можлива лише в тому обсязі, в якому до нового кредитора фактично перейшли права первісного кредитора, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Рішенням суду від 29.12.2025 року в справі № 690/763/24 з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК», крім кредитної заборгованості, стягнуто також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Вимога про відшкодування судових витрат виникла не з кредитного договору, а з процесуальних правовідносин внаслідок ухвалення судового рішення, і не охоплюється наведеним у Договорі № НІ/11/35-Ф визначенням боргу та прав вимоги, які стосуються виключно вимог за кредитними договорами. У Реєстрі прав вимог ця сума не зазначена, а будь-яких інших доказів відступлення АТ «ТАСКОМБАНК» на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги щодо стягнутого судового збору заявником суду не надано.

Таким чином, з наданих заявником доказів вбачається, що навіть за наявності правонаступництва щодо кредитної заборгованості АТ «ТАСКОМБАНК» не вибуло з правовідносин з виконання рішення суду від 29.12.2025 року в справі № 690/763/24 в повному обсязі, оскільки за ним залишається право вимоги щодо стягнутого судового збору.

Водночас заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі № 690/763/24, який, як встановлено судом, не видавався.

За відсутності виданого виконавчого документа суд позбавлений можливості встановити, які саме стягнуті рішенням суду суми охоплюватиме виконавчий лист, щодо якого заявник просить замінити стягувача, а відтак і перевірити, чи відповідає обсяг заміни, про яку просить заявник, обсягу прав, що фактично перейшли до нього за Договором факторингу. Заміна стягувача у виконавчому документі без з`ясування цих обставин може призвести до того, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуде статусу стягувача і щодо тих вимог, право на які йому не відступалось.

Посилання представника заявника на постанову Верховного Суду від 16.06.2021 року в справі № 0417/7776/2012 (провадження № 61-5419св21) суд оцінює критично. Висновок про те, що відсутність виконавчого листа не є перешкодою у матеріальному правонаступництві, Верховний Суд зробив з урахуванням конкретних обставин тієї справи, зокрема того, що первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра» перебував у стані припинення та здійснення ліквідаційної процедури, у зв`язку з чим втратив як матеріальний, так і процесуальний інтерес до отримання виконавчого листа. Натомість у справі № 690/763/24 первісний стягувач АТ «ТАСКОМБАНК» є діючою юридичною особою і, як встановлено судом, зберігає право вимоги щодо стягнутого на його користь судового збору. Крім того, наведене у заяві формулювання висновку Верховного Суду («не є та не може бути перешкодою») не відповідає тексту постанови, у якій зазначено, що відсутність виконавчого листа «не є та не могла бути перешкодою» у матеріальному правонаступництві, тобто висновок стосується обставин конкретної справи. При цьому питання обсягу відступлених прав та часткового вибуття первісного стягувача предметом розгляду Верховного Суду у вказаній справі не було. За таких обставин правовідносини у справі № 0417/7776/2012 та в цій справі не є подібними, а тому висновки, викладені у зазначеній постанові, не можуть бути підставою для задоволення поданої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів учасників справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства означає, що саме заявник визначає зміст і межі своїх вимог, тоді як суд не наділений повноваженнями самостійно їх змінювати, переформульовувати чи визначати за заявника обсяг заміни стягувача. Заявником не заявлено вимог ні про заміну позивача (стягувача) у справі його правонаступником у визначеному обсязі, ні про часткову заміну стягувача з розмежуванням відступленої кредитної заборгованості та стягнутого судового збору. Вирішення судом замість заявленої вимоги іншого питання, про яке заявник не просив, означало б вихід за межі звернення та порушення вказаного принципу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі № 690/763/24 задоволенню не підлягає, оскільки жодних виконавчих листів у вказаній справі судом не видавались, а підстави для застосування ст. 442 ЦПК України відсутні.

При цьому суд зазначає, що відмова в задоволенні цієї заяви не позбавляє ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права звернутися до суду з новою, належним чином оформленою заявою з дотриманням вимог процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 55, 247, 258, 260, 353, 354, 355, 431, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 690/763/24.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення.

Суддя Линдюк В.С.