Рішення № 140978463, 19.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6407/25

Н/п 2/638/1288/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. ХарківШевченківський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Заварзи Т В.,

за участі секретаря судового засідання Одинця А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова засобами підсистеми «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4591656 від 27.03.2021 у розмірі 6 528,45 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 27.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит № 4591656, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом. Позивач зазначає, що кредитодавцем було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок відповідача. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору виникла заборгованість у загальному розмірі 6 528,45 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 1 659,00 грн; заборгованості за відсотками 4 869,45 грн.

10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги № 06Т, відповідно до умов якого та згідно з витягом із реєстру боржників позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином відповідно до положень ЦПК України, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв до суду не надіслала. З огляду на зазначене, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до положень статті 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За своєю правовою суттю кредитний договір є реальним або консенсуальним правочином, обов`язковою умовою виникнення зобов`язання за яким є факт фактичного надання (передачі чи зарахування) грошових коштів позичальнику.

Особливості укладення договорів в електронному вигляді регламентовано Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 вказаного Закону (в редакції станом на 27.03.2021) визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Разом із тим, як вбачається з наданої позивачем копії Договору про споживчий кредит № 4591656 від 27.03.2021, у самому тексті документа будь-які відомості про використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором взагалі відсутні. У лівому верхньому куті електронної копії договору у форматі ПДФ міститься напис «Підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором V98712. Час: 27.03.2021 18:08» не інтегрований у зміст договору як його невіддільна частина, а накладений поверх нього у вигляді окремої анотації (плаваючого текстового поля), яку можливо вільно переміщувати по документу та яка через технічні особливості стандартного програмного забезпечення відображається не в усіх програмах. Це не забезпечує незмінності документа та виключає можливість перевірити його автентичність, оскільки такий напис може бути безперешкодно доданий або змінений без модифікації самого файлу. Оскільки позивач не надав кваліфікованого електронного підпису, лог-файлів оператора зв`язку щодо направлення смс-повідомлення чи інших доказів надсилання коду саме відповідачу та введення його останнім, наявність зазначеного рухомого тексту не доводить факту підписання договору споживачем та узгодження ним істотних умов правочину.

Крім того, відповідно до наданої позивачем анкети-заяви на кредит № 3209948, підписання договору відбулося "2021-03-27 07:08:27", а не о 18:08, що також викликає у суду обґрунтовані сумніви відносно того, який саме кредитний договір підписувала відповідачка.

Отже, суд вважає, що договір про споживчий кредит № 4591656 від 27.03.2021, який не містить підпису ОСОБА_1 , є неукладеним.

Крім того, сам по собі факт підписання кредитного договору не свідчить про безумовне отримання позичальником кредитних коштів.

Відповідно до пункту 2.1 наданого договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на «Картковий рахунок». Проте наданий договір та додатки до нього взагалі не містять реквізитів банківської картки чи поточного банківського рахунку (IBAN), узгодженого сторонами для перерахування коштів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За загальним правилом належними та допустимими доказами на підтвердження обставин надання кредитних коштів позичальнику є первинні розрахункові бухгалтерські документи або офіційні банківські виписки про зарахування коштів на рахунок особи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 654/4006/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 554/12083/15, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц та від 30 червня 2023 року у справі № 274/7221/19.

На підтвердження реального надання кредитних коштів позивачем надано документ під назвою «Платіжне доручення 42484231» від 27.03.2021 року на суму 2 000,00 грн, у якому як платник зазначено ТОВ «Мілоан», банк платника Приватбанк, а отримувачем вказано ОСОБА_1 (картка НОМЕР_1 ).

Дослідивши вказаний документ, суд зазначає, що зазначене платіжне доручення скріплено виключно підписом невідомої особи та печаткою самого первісного кредитора ТОВ «Мілоан». На документі відсутня будь-яка електронна чи штемпельна відмітка банку платника про прийняття та реальне виконання платіжної інструкції або виписка за рахунком.

Кредитодавець може зазначити у сформованому власноруч платіжному дорученні будь-які відомості щодо обставин виконання кредитного договору, на що відповідач вплинути не в змозі, а тому роздруковане одностороннє платіжне доручення без обов`язкової банківської відмітки про списання та зарахування коштів не є первинним бухгалтерським або належним розрахунковим документом і не підтверджує перерахування суми кредиту особі.

До матеріалів справи позивачем також не надано жодних виписок за картковим рахунком відповідача, меморіальних ордерів, довідок платіжних систем (еквайрів) про успішне завершення транзакції за переказом 2 000,00 грн, а також доказів на підтвердження того, що банківська платіжна картка з маскою НОМЕР_2 була емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Сформований позивачем розрахунок заборгованості за своєю правовою природою є одностороннім арифметичним розрахунком вимог кредитора і за відсутності первинних документів про первинне надання коштів не може слугувати беззаперечним доказом виникнення боргу.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, прямо передбачених цим Кодексом.

Позивач правом на подання клопотання про витребування доказів у банківських чи фінансових установах для з`ясування руху коштів та належності карткового рахунку не скористався, заявивши про достатність наявних у матеріалах справи доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц підкреслила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Стандарт більшої переконливості зобов`язує сторону надати сукупність доказів, які роблять факт існування стверджуваної обставини вірогіднішим, ніж протилежний висновок.

Оскільки у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази реального надання первісним кредитором ТОВ «Мілоан» грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 11, 526, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, статтями 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

В період з 21 жовтня 2026 року по 11 год. 30 хв. 27 жовтня 2026 року суддя Заварза Т. В. перебувала у нарадчій кімнаті по справі № 638/19480/26.

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Тетяна ЗАВАРЗА