Рішення № 14097796, 28.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2011 р.

Справа № 26/17-103-2011

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

Від позивача: Кабанець Р.І. за довіреністю від 30.12.2010р.;

Від відповідача 1: Гордієнко М.В. за довіреністю від 04.01.2011р.;

Від відповідача 2:не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Західенерго";

до відповідача 1: Державного підприємства "Одеська залізниця" ;

до відповідача 2: Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр";

про стягнення 1294,27грн.

у с т а н о в и в :

По залізничній накладній № 52314530 від 21.07.2010 р. у п’яти вагонах, серед яких значиться вагон № 65759128 зі станції Красноармійськ Донецької залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці прибув вантаж –концентрат вугільний вологий. Згідно вказаної накладної вага вантажу складає 347000 кг. Вантаж розміщено і закріплено згідно з п.4,7.1,7.2,7.3, 8 Гл.1 Прил. 14 к СМГС параграфи 1-3,5,6,8,9 р2 ТУ. Вагон №65759128 відчеплено на станції Знаменка, виписана досилочна дорожня відомість №42662112 від 23.07.2010р.

23 липня 2010р. по прибутті вказаного вагону на станцію Знаменка Одеської залізниці було здійснено зважування вагона на тензовагах, в результаті якого виявлено що маса вантажу менша ніж зазначено у документах, про що у той же день складений акт загальної форми № 19148, на поверхні вантажу поглиблень, ознак крадіжки та втрати вантажу не виявлено. Течі вантажу немає. Є захисна маркировка вапном. Каток використовувався. Двері люку щільно зачинені.

На підставі вказаного акту загальної форми на цій же станції 24.07.2010р. складений комерційний акт АА № 055068/613/27, згідно якого у вказаному вагоні виявлено вага вантажу менша ніж зазначено у документах на 2600 кг. Згідно вказаного комерційного акту зазначений вагон у технічному стані є справним. Вантаж завантажено засобами відправника , маса вантажу при завантаженні визначена відправником на 150 тонних вагон. вагах. В документі зазначено вантаж навантажений навалом, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказаний При перевірці виявлено навантаження на рівні бортів з ухилом в хвостову частину вагону. Просипання вантажу відсутнє. Двері та люки щільно закриті. Каток застосовувався. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене, слідів втрати і крадіжки вантажу не виявлено.

Як зазначає позивач у позові , з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто встановлено нестачу вугілля в кількості 1,91 тонни, вартість, якого , з урахуванням знижок та надбавок, складає 1294, 27 грн.

Під час розгляду справи 10.02.2011р. представник позивача надав пояснення, в яких зазначив наступне:

Відповідно до п. 27 Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норм природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже.

На думку позивача, у ч. 2 п. 27 Правил видачі вантажів, в переліку вантажів, які підпадають під 2 % маси природної втрати, не зазначається такий вантаж як мінеральне паливо. Але такий вантаж як мінеральне паливо зазначений в ч. 4 п. 27 Правил видачі вантажів в якому зазначено, що 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка.

Таким чином, на думку позивача, застосований при розрахунку 1 % природної втрати є цілком правомірним, оскільки ч. 4 п. 27 Правил видачі вантажів чітко визначає перелік вантажив, в тому рахунку і мінеральне паливо, яки підпадають під 1 % маси природної втрати, а відповідно до накладної № 52720482 в розділі найменування вантажу зазначається концентрат вугільний енергетичний який є саме мінеральним паливом.

На підставі викладеного позивач вважає наданий до суду розрахунок позову вірним, зробленим з урахуванням норм п. 27 Правил видачі вантажів.

Представник Одеської залізниці позов не визнає, надав відзив на позов у якому зазначив наступне:

Відповідно до записів у залізничній накладній №52314530 завантаження вагону №65759128 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці.

Вагон з вантажем прибув на станцію Знаменка, в технічно справному стані, слідів втрати і крадіжки не виявлено, на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене, що підтверджується комерційним актом АА 055068/613/27 від 24.07.2010р.

На думку представника залізниці, ці обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Представник Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" в судові засідання двічі не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, надав відзив на позов, в якому просить вимоги позивача по відношенню до вантажовідправника залишити без задоволення, з підстав викладених у відзиві, тому господарський суд розглядає справу згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача та Одеської залізниці, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з приведеного вище комерційного акту він складений на підставі акту загальної форми № 19148 від 23.07.2010 р. в якому зазначено, що при зважуванні на тензовагах виявлена різниця у вазі у вказаному вище вагоні : по документу вага нетто 69000 кг, тара 22800 кг, вага брутто 91800 кг, при зважуванні виявилось брутто 89200 кг, тара з бруса 22800 кг, нетто 66400кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 2600 кг.

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно п.2 Правил складання актів, Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Пунктом 3 цих правил визначено, що Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Відповідно до частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Тому комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі.

З вказаних актів випливає, що вказаний вагон є справним в технічному стані , слідів втрати і крадіжки не виявлено, на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене, немає течі вантажу, але, на думку суду, є факт нестачі вантажу. Тому суд вважає, що у даному випадку мало місце недовантаження вантажу вантажовідправником.

З приведеного випливає, що у даному випадку вина Одеської залізниці у нестачі вантажу відсутня, а є вина Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" у недовантаженні вантажу.

Таким чином, Одеська залізниця підлягає звільненню від цивільної відповідальності.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми нестачі суд відхиляє його, оскільки у ньому позивачем застосований при розрахунку 1 % природної втрати відносно концентрату вугільного який перевозився у вологому стані. На думку суду, відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів в розрахунку природної втрати слід застосовувати 2%, оскільки вантаж перевозився у вологому стані, про що чітко зазначено у п. 27 Правил видачі вантажів:

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

2% маси, зазначеної в перевізних документах:

вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

При цьому суд приймає до уваги розрахунок нестачі вантажу, складений залізницею, відповідно до якого вартість нестачі 2600 кг., з урахуванням норми природної втрати, вугілля складає 826,72 грн., оскільки він складений відповідно до приписів статуту залізниць та сумніву у суду не викликає.

Таким чином, заявлена до стягнення сума нестачі підлягає стягненню частково у розмірі 826,72 грн.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що з приведених вище підстав вимоги позивача є частково обґрунтованими та частково доведеними. Отже позов також підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" (83014, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 66, ідентифікаційний код 24820699, р/р 2600507514966 в філії ВАТ «Укрсімбанк», МФО 334817) на користь Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" (юридична адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,15, поштова адреса: 24321,Вінницька область, м.Ладижин, вул.Наконечного,173 ідентифікаційний код 05470928, р/р 260033373803 у ВАТ «Державний Ощадний банк України», Ладиженське ТВБВ №10001/0111 ) – вартість нестачі вантажу у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість грн. 72коп., державного мита в розмірі 65 (шістдесят п’ять) грн. 15 коп. та 150 (сто п’ятдесят ) грн. 75 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Державне підприємство „Одеська залізниця” від цивільної відповідальності по даній справі звільнити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 09 березня 2011 року.