Рішення № 140976988, 27.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3196/25

Провадження № 2/346/2460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської областів складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

25.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що 11.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ТОРГОВА МАРКА «Creditplus») (ЄДРПОУ: 41078230) (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Товариство, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Споживач) укладено Договір № 7778964 про надання споживчого кредиту (далі- Кредитний договір) за власного волевиявлення Відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства. Згідно з умов кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством в безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі - 15000 грн. Нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/ факт». Розмір процентної ставки, встановлений в Кредитному договорі, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений ТОВАРИСТВОМ в односторонньому порядку. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного умовами Кредитного договору. Сторони несуть відповідальність за порушення умов Кредитного договору, згідно чинного законодавства України та умов самого Кредитного договору. Порушенням умов Кредитного договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. 27.11.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) (далі - «Новий кредитор») та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 41078230), відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф (далі - «Договір факторингу»), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 62100 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15000грн.; заборгованість за відсотками - 39600 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 0, 00 грн.; заборгованість за пенею - 7500 грн. Тому, просять стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за Кредитним договором № 7778964 від 11.04.2024 року, в розмірі - 62100 грн.; сплачений судовий збір у розмірі - 2662 грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 6000 грн.

26.05.2026 року від представника відповідача, адвоката Репала О.О., надійшов відзив на позовну заяву, у якому посилається на те, що ознайомившись зі змістом позовної заяви та додатками до неї, вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Вказує на те, що 12.04.2024 р. о 12:17 год. до чергової частини Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла протокол-заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , про те, що 11.04.2024 р. близько 14:30 год. до неї зателефонувала н/о (тел. НОМЕР_3), яка представилася працівником служби безпеки «ПриватБанк» та повідомила неправдиву інформацію задля виманювання особистих даних ОСОБА_1 . В результаті цієї телефонної розмови 12.04.2024 р. близько 08:00 год. заявниця виявила зняття грошових коштів зі своєї банківської картки «ПриватБанк» на загальну суму 29 180 гривень. В деталях даної операції було зазначено, що кошти були зняті в банкоматі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96. На даний. час відомо, що матеріали справи були направлені до ВП № 2 Харківського РУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області (Холодногірський район м. Харкова) для належного розгляду. 26.03.2026 року ним був поданий адвокатський запит до ГУНП в Харківській області з проханням надати витяг з ЄРДР за фактом вчинення щодо ОСОБА_1 шахрайських дій та повідомити про результати розгляду і заяви. 27.03.2026 року він отримав відповідь такого змісту: «Повідомляємо, що згідно обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» в Харківській області, 04.06.2024 року до ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від 12.04.2024 року гр. ОСОБА_1 щодо шахрайських дій відносно неї невідомою особою. 14.05.2026 року ОСОБА_1 , повідомила його, що нещодавно їй зателефонувала особа, яка представилася працівником поліції, та повідомила, що у цій справі встановлено особу зловмисника. Жодних інших даних їй не повідомляли. Також, зазначає те, що відповідачка категорично не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Діджи Фінанс» з огляду на їх безпідставність, оскільки злочинці шахрайським шляхом, використовуючи її особисті дані, без її згоди оформили кредитний договір № 7778964 від 11.04.2024 року на суму 15 000 гривень. Крім того, кошти були зняті в м. Харків, в той час, як відповідачка проживає в с. Велика Кам?янка Коломийського району Івано-Франківської області, на момент зняття цих коштів також перебувала за місцем проживання і за межі села не виїжджала. На додачу, звертає увагу, що кошти були зняті з кредитної картки відповідачки в більшій сумі, ніж тіло кредиту, що вкотре підтверджує той факт, що ОСОБА_1 є потерпілою у даному кримінальному провадженні. Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості і які б дали об?єктивну змогу відповідачу і суду зробити безспірні висновки. Крім цього, вказує на те, що позивачем не долучено акт прийому-передачі Реєстру боржників, який підтверджує передачу Фактору Реєстру боржників, а розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи, не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який, відповідно, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони. Отже, наведені в позовній заяві обставини відповідачем та ї представником заперечуються в повній мірі, оскільки ОСОБА_1 взагалі не реєструвалася на сайті, не заповнювала ніякої анкети, не отримувала ніяких кодів та не робила жодних дій, які б підтверджували її наміри на отримання кредиту від ТОВ «Авентус Україна». Вона ніколи і ні за яких обставин не досягала домовленості про можливість укладення договору у електронній формі чи шляхом обміну електронними листами. Крім того, в неї немає офіційної електронної адреси. Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 25.06.2025 року по даній справі визначено головуючого суддю Коваленка Д.С.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 24.09.2026 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 11.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7778964 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення Відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства, згідно з умов кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством в безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі - 15000 грн. (а.с. 22-38), що підтверджується копією Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 39-40), копією Паспорту споживчого кредиту (а.с. 63-67).

Відповідно до копії Договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024 року, 27.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено вказаний Договір факторингу, згідно умов якого: ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача (а.с. 46-54).

Згідно з копією Листа № 20250519-560 від 19.05.2025 року, відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264 (далі - Товариство), є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-PK), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між «ПЕЙТЕК» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 190122-1 від 2022-01-19. Відповідно до зазначеного Договору, 11.04.2024 року було успішно перераховано кошти, у сумі - 15000 грн., на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (а.с. 56).

Відповідно до копії Розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем обов`язків, передбачених Кредитним договором № 7778964 від 11.04.2024 року, загальна сума заборгованості становить - 62100 грн., яка складається з: 15000 грн. - заборгованість за кредитом; 39600 грн. - заборгованість за відсотками; 7500 - заборгованість за пенею (а.с. 69-78).

Як встановлено з матеріалів справи, 26.03.2026 року адвокатом Репало О.О., був поданий адвокатський запит до ГУНП в Харківській області з проханням надати витяг з ЄРДР за фактом вчинення щодо ОСОБА_1 шахрайських дій та повідомити про результати розгляду і заяви (а.с. 208-210).

Відповідно до копії Листа ГУНП в Харківській області Харківського районного управління поліції № 3 Відділу поліції № 2, повідомлено, що згідно обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» в Харківській області, 04.06.2024 року до ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від 12.04.2024 року гр. ОСОБА_1 , щодо шахрайських дій відносно неї невідомою особою. Вищевказана заява у встановленому законом порядку була зареєстрована в ІКС ІПНП ВП № 2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області за № 7625 від 04.06.2024 року, та прийнято рішення щодо приєднання відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024091180000305 від 04.06.2024 року за ст. 190 ч.4 КК України, слідчій СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Анастасія Дорош (а.с. 211).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

V. Оцінка суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до копії Листа ГУНП в Харківській області Харківського районного управління поліції № 3 Відділу поліції № 2, повідомлено, що згідно обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» в Харківській області, 04.06.2024 року до ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від 12.04.2024 року гр. ОСОБА_1 , щодо шахрайських дій відносно неї невідомою особою. Вищевказана заява у встановленому законом порядку була зареєстрована в ІКС ІПНП ВП № 2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області за № 7625 від 04.06.2024 року, та прийнято рішення щодо приєднання відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024091180000305 від 04.06.2024 року за ст. 190 ч.4 КК України, слідчій СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Анастасія Дорош (а.с. 211).

Позивач не довів, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Крім цього, як на підтвердження позовних вимог щодо надання грошових коштів відповідачці у розмірі 15000 грн., позивач посилається на Лист ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250519-560 від 19.05.2025 року, відповідно до якого: 11.04.2024 року о 14:33:07 було перераховано кошти на платіжну картку клієнта, маска картки № НОМЕР_1 (а.с. 56).

Також, судом встановлено, що відповідно до копії Розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем обов`язків, передбачених Кредитним договором № 7778964 від 11.04.2024 року, загальна сума заборгованості становить - 62100 грн., яка складається з: 15000 грн. - заборгованість за кредитом; 39600 грн. - заборгованість за відсотками; 7500 - заборгованість за пенею (а.с. 69-78).

Однак, суд вказує на те, що зазначені документи не є належними та допустимим доказами надання відповідачці кредиту за вказаним вище кредитним договором та користування кредитними коштами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» не надало жодних первинних бухгалтерських та платіжних документів, якими б підтверджувалося перерахування коштів на рахунок відповідачки, який би був зазначений у договорі, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачки.

В матеріалах справи відсутні відповідні платіжні доручення чи інші розрахункові документи, які свідчили б про те, що Первісним кредитором - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перерахувало ОСОБА_1 , на виконання умов договору 15000 грн, чи здійснювало переказ будь-якої іншої суми коштів зі свого рахунку на відповідний рахунок останньої.

Надані позивачем до суду розрахунки заборгованості відповідачки за кредитним договором не є доказом заборгованості, сам по собі, такий розрахунок не підтверджує суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений документ не є доказом виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення позивача.

Крім цього, надані позивачем розрахунки заборгованості відповідачки не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а тому не є належними доказами наявності заборгованості.

Також, суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такими доказами можуть бути також квитанції чи платіжні інструкції щодо перерахування кредитних коштів позичальнику на його банківський рахунок.

Однак, судом встановлено, що позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачці були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем у справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що встановлене свідчить про відсутність підстав для стягнення заборгованості з відповідачки на користь позивача за кредитним договором.

Тому, у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку з недоведеністю.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою в позові, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, Київської області, 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя:Васильковський В. В.