Ухвала суду № 14097551, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.02.11№ 05-5- 59 / 2167 Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Аврора"

про визнання окремих положень договору недійсними, визнання недійсним акту-прийому передачі, зобовязання відповідача продовжити строк дії договору та стягнення надмірно сплачених коштів 46 043,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 21.02.11 р. і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

У позовній заяві позивач зазначає, що ним сплачено відповідачу 430 460,42 грн. та просить суд стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти в розмірі 46 043,25 грн., однак не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати.

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Тільки якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 4 п. 3.3 вищенаведених Розяснень).

Фактично зазначені позивачем у позовній заяві відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку ч. 1 ст. 38 та п. 11 ч. 1 ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

Крім того, не додано обгунтованого розрахунку надмірно сплачених коштів в розмірі 46 043,25 грн.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". В пункті 5.26 зазначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, додані до позовної заяви вих. б/н від 21.02.11 р., копії доказів не відповідають зазначеним вище вимогам.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15, у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду заяв немайнового характеру.

Позивачем у позовній заяві об'єднано вимоги майнового характеру (стягнення надмірно сплачених коштів) і немайнового характеру (визнання недійсними окремих пунктів договору).

Як вбачається із банківської квитанції № 5398 від 21.02.2011 року про сплату державного мита позивачем було сплачено державне мито лише за ставкою, встановленою для позовів майнового характеру у розмірі 460,43 грн., а державне мито за ставкою, встановленою для позовів немайнового характеру не сплачено взагалі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Як вбачається із даної позовної заяви, позивач просить:

1) Визнати недійсним п. 4.1.1. Договору оренди № 1/28 від 02 червня 2008 року та п. 1 Додаткового договору № 10 від 01 липня 2009 року, яким встановлено коригування розміру орендної плати в залежності від встановленого НБ України курсу долара СІЛА;

2) Визнати недійсним п. 8.8. Договору оренди № 1/28 від 02 червня 2008 року, яким встановлено відмову Позивача від права на звернення;

3) Визнати недійсними п. п. 1 Додаткових договорів № 3 (01.12.08), № 4 (01.01.09), № 5 (01.02.09), № 6 (01.03.09), № 7 (01.04.09), № 8 (01.05.09), № 8 (01.06.09), № 11 (01.08.09), № 12 (01.09.09), № 14 (01.10.09), № 15 (01.03.10), № 17 (01.08.10), якими корегувалися розміри орендної плати;

4) Визнати недійсним Акт прийому - передачі Об'єкта оренди від 28 лютого 2011 року у зв'язку з тим, що він не відповідає та суперечить п. 7.1. Договору оренди № 1/28 від 02 червня 2008 року;

4) Зобов'язати Відповідача (Відкрите акціонерне товариство «АВРОРА», код ЄДРПОУ: 24370724) продовжити строк дії Договору оренди 1/28 від 02 червня 2008 року, укладеного з Позивачем (Фізичною особою - підприємцем Кальмук Віктором Богдановичем), - строком на 1 (один) календарний рік, тобто з кінцевим строком дії до 28 лютого 2012 року включно;

5) Стягнути з Відповідача (Відкритого акціонерного товариства «АВРОРА», код ЄДРПОУ: 24370724) на користь Позивача (Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) надмірно сплачені кошти по Договору оренди № 1/28 від 02 червня 2008 року та Додаткових договорів до нього в розмірі 46 043,25 грн. (сорок шість тисяч сорок три гривні двадцять п'ять копійок).

Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву, оскільки сумісний розгляд обєднаних вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя Ю.В. Картавцева