Рішення № 140974886, 26.10.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/965/26

Провадження № 2/685/790/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,

за участю секретаря судового засідання Медун В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 42986956; місцезнаходження: Хвулиця Поправки Юрія, будинок № 6, кабінет № 13, місто Київ, 02094) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Теофіпольського районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 14 315,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 296178366, який було підписано позичальницею з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець надає позичальниці кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Однак, отримавши кредитні кошти від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов`язання.

На підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс»; на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»; на підставі договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», а ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідачки. Відтак ТОВ «ФК «ЕЙС» просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором № 296178366 від 01.02.2020 у розмірі 14 315,00 грн, з яких: 5000,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 9315,00 грн становить заборгованість за нарахованими процентами, а також стягнути з відповідачки 2662,40 грн сплаченого при поданні позову судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи.

Одночасно із поданням позовної заяви позивач заявив клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати від АТ «Сенс Банк» інформацію щодо того, чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка, зазначена у кредитному договорі, інформацію про зарахування 01.02.2020 коштів у сумі 5000,00 грн на картковий рахунок відповідачки; інформацію щодо фінансового номеру, зазначеного в анкетних даних ОСОБА_1

27.08.2026 від Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на запит суду надійшли відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , відповідно до яких громадянка ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27.08.2026 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам строк для подання заяв по суті справи, клопотання представника позивача задоволено, витребувано від АТ «Сенс Банк» відповідні відомості.

Відзиву на позовну заяву від відповідачки, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, інших клопотань чи заяв по суті справи від сторін до суду не надійшло. Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачка отримала особисто 16.09.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із урахуванням поданої у позовній заяві заяви позивача про розгляд справи у відсутності сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору кредиту та договору факторингу.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, зазначених у позові, суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши правову позицію сторін, висловлену у наявних у справі заявах по суті справи (у позові), виходячи із змісту спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи.

1. Факт укладення договору кредиту.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері регламентує Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, який набрав чинності 10.06.2017.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За змістом ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Суд встановив, що 01.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 296178366, який було підписано ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису позичальниці, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора D8G5U35Y, надісланого на номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

На підставі п. 1.3, п. 1.4 договору, на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до п. 1.6, п. 1.7 договору, позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього договору. Розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до договору).

У кредитному договорі № 296178366 від 01.02.2020 зазначено фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_2 , який збігається з номером телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , за відомостями, наданими суду АТ «Сенс Банк».

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту договору вбачається, що такий договір 01.02.2020 підписано ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора D8G5U35Y.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про належне укладення договору № 296178366 від 01.02.2020 між кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 як позичальницею з використанням електронних цифрових підписів його контрагентів.

2. Факт отримання грошових коштів у позику.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

У матеріалах справи відсутні відомості про відмову споживача від договору про споживчий кредит.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення § 1 Глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено § 2 Глави 71 ЦК України (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На вимогу ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На виконання ухвали Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27.08.2026 представник АТ «Сенс Банк» надав витребувану інформацію, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітовано карту № НОМЕР_3 ; фінансовий номер телефону ОСОБА_1 : НОМЕР_2 .

На виконання ухвали суду представник АТ «Сенс Банк» надав відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , що збігається з РНОКПП ОСОБА_1 , зазначеним у кредитному договорі) є клієнтом банку. На її ім?я відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_4 , повний номер картки № НОМЕР_5 , рахунок до картки № НОМЕР_6 (валюта Українська гривня).

Відповідно до наданої АТ «Сенс Банк» виписки з рахунку приватного клієнта № 659963-2026/0914 за розрахунковий період з 01.02.2020 по 06.02.2020, рахунок № НОМЕР_6 , 01.02.2020 о 19:11 год на належну ОСОБА_3 картку перераховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн, код операції [MCC], опис операції: «Зарахування переказу з картки на картку [6536], Moneyveo CR MC (I0110J0N), KIEV, UKR».

У цивільному процесі кожна сторона спору доводить ті обставини, про які стверджує. Правом подати відзив відповідачка не скористалася. У матеріалах справи відсутні належні, достовірні, допустимі, достатні докази, які б спростовували отримання відповідачкою грошових коштів за договором № 296178366 від 01.02.2020.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання перед ОСОБА_1 , взяті на себе за договором № 296178366 від 01.02.2020 виконав у повному обсязі, грошові кошти у сумі 5000,00 грн було передано відповідачці у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки.

З огляду на вказане, суд вважає факт виконання кредитодавцем умов договору з передачі грошових коштів доведеним, та на цій підставі, виниклим обов`язок відповідачки повернути позичені грошові кошти в порядку та на умовах, визначених договором кредитування.

3. Факт невиконання позичальником обов`язку з повернення кредиту.

Порядок та строки повернення кредиту визначено умовами договору, правилами надання грошових коштів у позику, а також надано у вигляді графіку платежів, який є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Згідно з долученим позивачем розрахунком від первісного кредитора, станом на дату продажу 12.05.2020, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 296178366 від 01.02.2020 складала 5000,00 грн за тілом кредиту, 8745,00 грн за процентами.

За наданим позивачем розрахунком заборгованості від ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 296178366 від 01.02.2020 складає 5000,00 грн за тілом кредиту, 9315,00 грн за процентами.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Суд зауважує, що обрана відповідачкою процесуальна поведінка, у тому числі неподання заяв по суті справи, неподання у встановлені процесуальні строки доказів унеможливлюють формування у справі висновків про повну або часткову безпідставність позовних вимог.

Належні і допустимі докази виконання позичальницею ОСОБА_1 , взятих на себе за кредитним договором № 296178366 від 01.02.2020 обов`язків з повернення позичених грошових коштів та процентів у матеріалах справи відсутні.

4. Факт переходу права вимоги від клієнта до фактора.

У ході дослідження факту права на позов у контексті переходу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «ЕЙС» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 296178366 від 01.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , суд встановив таке.

30 липня 2026 року введено в дію Закон України «Про факторинг» № 4466-ІХ від 03.06.2025, у п. 2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» якого вказано, що положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених після введення в дію цього Закону. Відносини, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених до дня введення в дію цього Закону, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію цього Закону.

Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу» № 4863-IX від 29.04.2026 набрав чинності та введений в дію 30 липня 2026 року.

Суд установив, що ТОВ «Таліон Плюс», діючи як фактор, з однієї сторони, та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнт, з іншої сторони, уклали договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» діючи як фактор, з однієї сторони, та ТОВ «Таліон Плюс», як клієнт, з іншої сторони, уклали договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, ТОВ «ФК «ЕЙС», діючи як фактор, з однієї сторони, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнт, з іншої сторони, уклали договір факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025.

Відтак, правовідносини, що виникли на підставі зазначених договорів, регулюються положеннями Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст. 1082 ЦК України). За змістом ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», діючи як клієнт, з однієї сторони, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактор, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1. якого згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п. 2.2 договору факторингу).

Відповідно до п. 2.3 договору факторингу, розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100,00 (сто) гривень 00 копійок (надалі - «Ціна продажу»), що сплачуються Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору.

Зазначений договір було укладено на строк до 28.11.2019. Додатковою угодою № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк договору факторингу продовжено до 31.12.2020.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 78 від 12.05.2020, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за договором № 296178366 від 01.02.2020 в сумі 13 745,00 грн з яких: 5000,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 8745,00 грн становить заборгованість за процентами.

У матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 78 від 12.05.2020 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, підписаний представниками ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід 12.05.2020 на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 296178366 від 01.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Відповідно до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, ТОВ «Таліон Плюс», діючи як клієнт, з однієї сторони, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактор, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1. якого згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п. 2.2 договору факторингу).

Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 набуває чинності відповідно до його п. 8.1 з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

У матеріалах справи наявний витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 05.08.2020, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за договором № 296178366 від 01.02.2020 в сумі 14 315,00 грн з яких: 5000,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 9315,00 грн становить заборгованість за процентами, а також платіжна інструкція в національній валюті № 1 від 06.08.2020, якою підтверджено сплату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» суми фінансування за договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020.

Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 296178366 від 01.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ЕЙС», як фактором, укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 296178366 від 01.02.2020.

Відповідно до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», діючи як клієнт, з однієї сторони, та ТОВ «ФК «ЕЙС», як фактор, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід?ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід?ємною частиною цього Договору.

Права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акта прийому-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2).

Сплата ТОВ «ФК «ЕЙС» суми фінансування за зазначеним договором факторингу підтверджується долученою позивачем копією платіжної інструкції в національній валюті № 345 від 10.09.2025 на суму 2 004 222,05 грн.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за договором № 296178366 від 01.02.2020 в сумі 14 315,00 грн з яких: 5000,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 9315,00 грн становить заборгованість за процентами.

Надані копії договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, акта прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 та витягу з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним нею з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором.

Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід 05.06.2025 на підставі договору факторингу № 05/06/25-Е прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 296178366 від 01.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Отже, суд встановив факти укладення кредитного договору № 296178366 від 01.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ; виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання перед ОСОБА_1 , взятих на себе за кредитним договором № 296178366 від 01.02.2020 у повному обсязі; невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 296178366 від 01.02.2020; переходу 12.05.2020 на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 296178366 від 01.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ; переходу 05.08.2020 на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 296178366 від 01.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 ; переходу 05.06.2025 на підставі договору факторингу № 05/06/25-Е прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 296178366 від 01.02.2020, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Згідно з долученою позивачем копією виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за договором № 296178366 від 01.02.2020 станом на 15.06.2026 сума загальної заборгованості позичальниці перед кредитодавцем становить 14 315,00 грн, з яких: за тілом кредиту 5000,00 грн, за процентами 9315,00 грн.

Стосовно суми заявленого до стягнення основного зобов`язання (тіла кредиту) в розмірі 5000,00 грн, суд виходить із відсутності у справі доказів виконання позичальником його обов`язків щодо повернення позичених коштів у повному обсязі, разом з тим, з урахуванням принципу диспозитивності, вважає за можливе на підставі наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», врахувати його при вирішенні питання про обґрунтованість позовних вимог, відтак, зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у заявленому розмірі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами в сумі 9315,00 грн, суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем процентів за період дії договору кредитування, з урахуванням положень кредитного договору № 296178366 та сплаченої відповідачкою частини заборгованості в сумі 35,00 грн, застосувавши до договору процентну ставку у розмірі 1,7% від суми кредиту за кожен день користування кредитом у період з 01.02.2020 по 21.03.2025, зі строком кредиту 110 днів з 01.02.2020 по 21.05.2020 (період нарахування процентів первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс»).

У результаті перерахунку нарахованих позивачем процентів, з урахуванням за формулою: сума процентів = (5000/100х1,7х110) 35,00 = 9315,00 (грн).

Відтак, розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах строку дії договору кредитної лінії № 296178366 від 01.02.2020 становить 9315,00 грн.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми позичених коштів в будь-який час.

На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв`язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 296178366 від 01.02.2020 у розмірі 14 315,00 грн, з яких: 5000,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 9315,00 грн становить заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція в національній валюті № 53811 від 14.08.2026).

Також, як вбачається із долучених до позову письмових доказів, у зв`язку зі зверненням до суду позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, що підтверджено договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, додатковою угодою № 25771189805 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026.

Суд зауважує, що відповідачка не подала клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13-15, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 296178366 від 01.02.2020 у розмірі 14 315 (чотирнадцять тисяч триста п`ятнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 9315 (дев`ять тисяч триста п`ятнадцять) гривень 00 копійок становить заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 42986956; місцезнаходження: Хвулиця Поправки Юрія, будинок № 6, кабінет № 13, місто Київ, 02094).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено і підписано 26.10.2026.

Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.