Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 497/183/26
Провадження № 1-кп/946/371/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________
ВИРОК
Іменем України
27 жовтня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025164110000071 від 24.04.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оксамитне Болградського району Одеської області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України (далі КК України),
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Болград Одеської області, громадянки України, такої, що має на утриманні малолітню дитину, працюючої вихователем Болградського ЗДО №5 «Журавлик», такої, що має інвалідність 2 групи безстроково, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України,
В С Т А Н О В И В:
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1. Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ДПС України) у військовому званні «штаб-сержант», розуміючи, що на період дії воєнного стану на території України, з метою забезпечення обороноздатності держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України на нього покладено конституційний обов`язок щодо проходження військової служби, прийняв для себе рішення ухилитися від несення обов`язків військової служби шляхом обману, усвідомлюючи, що таким чином він буде ухилятися від виконання конституційного обов`язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність, передбаченого ст. 65 Конституції України, що може підірвати обороноздатність держави.
Розуміючи, що самостійно виконати дії, пов`язані з ухиленням від несення обов`язків військової служби шляхом обману, він не зможе, та для вчинення відповідних незаконних дій потрібні співучасники, ОСОБА_4 прийняв рішення про залучення до своєї незаконної діяльності ОСОБА_5 , яку він посвятив у свій злочинний план, на що остання надала свою згоду на участь у зазначеній протиправній діяльності, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розподілили між собою ролі для досягнення злочинного результату.
Так, на початку лютого 2025 року, у достовірно невстановлений час, але не пізніше 10.02.2025, ОСОБА_4 , який на той момент проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 у військовому званні «штаб-сержант», перебуваючи у достовірно невстановлених місці та часі, звернувся до ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, з проханням у сприянні йому в ухиленні від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, а саме шляхом укладання шлюбу з метою подальшого звільнення в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частини 5 статті 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
У свою чергу, ОСОБА_5 за невстановлених обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, розуміючи, що ОСОБА_4 проходить військову службу за контрактом в ДПС України, надала свою добровільну згоду ОСОБА_4 у сприянні останньому в ухиленні від військової служби, виконуючи роль пособника, та на прохання ОСОБА_4 надала йому свої персональні соціально-біографічні дані та копії офіційних документів, з метою фіктивного укладання шлюбу, та подальшого оформлення документів, які надають підстави звільнитися з військової служби, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю IІ групи.
У подальшому, 15.03.2025 Ренійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Чобану Степана, буд. 125, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян внесено актовий запис про шлюб №13 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Надалі, 18.04.2025 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, перебуваючи у достовірно невстановленому місці дислокації та несення служби прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 (точне місце не розголошується у зв`язку з дією воєнного стану на території України), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, будучи достовірно усвідомленим про те, що раніше укладений шлюб з ОСОБА_5 надасть можливість ухилитись від несення обов`язків військової служби, подав на ім`я першого заступника коменданта начальника штабу прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 рапорт про звільнення за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частини 5 статті 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», долучивши до нього копії наступних документів, раніше отриманих від ОСОБА_5 , а саме: свідоцтво про шлюб, акт огляду медико-соціальної експертної комісії №493980; акт встановлення факту здійснення догляду №253 та висновок лікарсько-консультаційної комісії №2/202 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної допомоги з догляду на професійній основі.
За результатами розгляду рапорту ОСОБА_4 , відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.06.2025 №400-ОС між ОСОБА_4 та ДПС України розірвано контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частини 5 статті26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце дислокації: АДРЕСА_1 ) від 20.06.2025 №440-ОС, ОСОБА_4 з 20.06.2025 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце дислокації: АДРЕСА_5 ), де останньому була надана довідка від 21.08.2025 №34/25-64 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу (за наявності) пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком дії до 05.11.2025.
Після чого, ОСОБА_5 , діючи відповідно до раніше визначеної їй ролі пособника, завершуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_4 , направленого на ухилення від несення обов`язків військової служби, шляхом іншого обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, 24.09.2025 приблизно о 19 год. 30 хв., особисто здійснила супровід ОСОБА_4 на пункт пропуску «Табаки» за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Табаки, з метою перетину державного кордону України до Республіки Молдова, як особи з числа осіб з інвалідністю IІ групи, у супроводі ОСОБА_4 , маючи на меті надати можливість останньому остаточно ухилитись від несення обов`язків військової служби, шляхом іншого обману.
Водночас, довести свій злочинний план, направлений на ухилення від несення обов`язків військової служби військовослужбовцем, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка діяла у якості пособника, не змогли, оскільки ОСОБА_4 був затриманий правоохоронними органами в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України, а їх злочинна діяльність припинена.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
1.2. Щодо обвинуваченої ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 у військовому званні «штаб-сержант», розуміючи, що на період дії воєнного стану на території України, з метою забезпечення обороноздатності держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України на нього покладено конституційний обов`язок щодо проходження військової служби, прийняв для себе рішення ухилитися від несення обов`язків військової служби шляхом обману, усвідомлюючи, що таким чином він буде ухилятися від виконання конституційного обов`язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність, передбаченого ст. 65 Конституції України, що може підірвати обороноздатність держави.
Розуміючи, що самостійно виконати дії, пов`язані з ухиленням від несення обов`язків військової служби шляхом обману, він не зможе, та для вчинення відповідних незаконних дій потрібні співучасники, ОСОБА_4 прийняв рішення про залучення до своєї незаконної діяльності ОСОБА_5 , яку він посвятив у свій злочинний план, на що остання надала свою згоду на участь у зазначеній протиправній діяльності, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розподілили між собою ролі для досягнення злочинного результату.
Так, на початку лютого 2025 року, у достовірно невстановлений час, але не пізніше 10.02.2025, ОСОБА_4 , який на той момент проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 у військовому званні «штаб-сержант», перебуваючи у достовірно невстановлених місці та часі, звернувся до ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, з проханням у сприянні йому в ухиленні від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, а саме шляхом укладання шлюбу з метою подальшого звільнення в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частини 5 статті 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
У свою чергу, ОСОБА_5 за невстановлених обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, розуміючи, що ОСОБА_4 проходить військову службу за контрактом в ДПС України, надала свою добровільну згоду ОСОБА_4 у сприянні останньому в ухиленні від військової служби, виконуючи роль пособника, та на прохання ОСОБА_4 надала йому свої персональні соціально-біографічні дані та копії офіційних документів, з метою фіктивного укладання шлюбу, та подальшого оформлення документів, які надають підстави звільнитися з військової служби, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю IІ групи.
У подальшому, 15.03.2025 Ренійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Чобану Степана, буд. 125, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян внесено актовий запис про шлюб №13 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Надалі, 18.04.2025 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, перебуваючи у достовірно невстановленому місці дислокації та несення служби прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 (точне місце не розголошується у зв`язку з дією воєнного стану на території України), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, будучи достовірно усвідомленим про те, що раніше укладений шлюб з ОСОБА_5 надасть можливість ухилитись від несення обов`язків військової служби, подав на ім`я першого заступника коменданта начальника штабу прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 рапорт про звільнення за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частини 5 статті 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», долучивши до нього копії наступних документів, раніше отриманих від ОСОБА_5 , а саме: свідоцтво про шлюб, акт огляду медико-соціальної експертної комісії №493980; акт встановлення факту здійснення догляду №253 та висновок лікарсько-консультаційної комісії №2/202 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної допомоги з догляду на професійній основі.
За результатами розгляду рапорту ОСОБА_4 , відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.06.2025 №400-ОС між ОСОБА_4 та ДПС України розірвано контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу, необхідність здійснювати постійний нагляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пунктом 3 частини 5 статті 26 із застосуванням підпункту 3 частини 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце дислокації: АДРЕСА_1 ) від 20.06.2025 №440-ОС ОСОБА_4 з 20.06.2025 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце дислокації: АДРЕСА_5 ), де останньому була надана довідка від 21.08.2025 №34/25-64 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу (за наявності) пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком дії до 05.11.2025.
Після чого, ОСОБА_5 , діючи відповідно до раніше визначеної їй ролі пособника, завершуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_4 , направленого на ухилення від несення обов`язків військової служби, шляхом іншого обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, 24.09.2025 приблизно о 19 год. 30 хв., особисто здійснила супровід ОСОБА_4 на пункт пропуску «Табаки» за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Табаки, з метою перетину державного кордону України до Республіки Молдова, як особи з числа осіб з інвалідністю IІ групи, у супроводі ОСОБА_4 , маючи на меті надати можливість останньому остаточно ухилитись від несення обов`язків військової служби, шляхом іншого обману.
Водночас, довести свій злочинний план, направлений на ухилення від несення обов`язків військової служби військовослужбовцем, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка діяла як пособник, не змогли, оскільки ОСОБА_4 був затриманий правоохоронними органами в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України, а їх злочинна діяльність припинена.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаються обвинувачені.
«Стаття 27. Види співучасників
…
5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом
1. Ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману -
...
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.»
III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю визнали себе винними в обсязі пред`явленого їм обвинувачення. Під час судового розгляду вони детально розповіли про обставини вчинення кримінального правопорушення, підтвердили, що вчинили його за вищевказаних обставин, та щиро розкаялися в його вчиненні.
Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 злочину та погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 409 КК України ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Суд також вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_5 злочину та погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, в обвинувальному акті не зазначено, сторона обвинувачення під час судового розгляду їх не доводила. З огляду на вимоги ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду, суд не має права самостійно встановлювати такі обставини, оскільки це призведе до погіршення становища обвинувачених.
V. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд, керуючись ст. 65-68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення, особи винних, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили умисні тяжкі злочини проти встановленого порядку несення військової служби.
Згідно з медичними довідками, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на психіатричному та наркологічному обліках не перебувають.
З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю, а обвинувачена ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 2 групи безстроково.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Так, з досудової доповіді, складеної стосовно ОСОБА_4 , вбачається, що ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. Відповідно до досудової доповіді, складеної щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , ризик вчинення нею повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, також оцінюються як середні. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є учасником бойових дій, тривалий строк (7 років) до звільнення у 2025 році перебував у лавах Збройних Сил України, неодноразово відряджався на передову, а також його позитивну характеристику за місцем роботи.
Суд бере до уваги, що обвинувачена ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, має на утриманні малолітню дитину, працює вихователем у дитячому садочку, позитивно характеризується за місцем роботи.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінальних правопорушень, характер і ступінь участі кожного з обвинувачених, а також відомості, які характеризують їхні особи, дані досудових доповідей, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 409 КК України.
Суд також вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з визначенням їм іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, з урахуванням вказаних обставин, на думку суду, виправленню ОСОБА_4 сприятиме окрім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, також додатково покладений обов`язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін у їхніх особистостях, які створять в них готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні був затриманий 24.09.2025. Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.09.2025 щодо нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.11.2025 включно, із визначенням застави у розмірі 181680 грн, після внесення якої заставодавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , 26.09.2025 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти. Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 19.11.2025 продовжено покладені на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк до 17.12.2025, а ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 17.12.2025 строк дії процесуальних обов`язків був продовжений до 24.12.2025 включно.
Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.09.2025 щодо ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 26.11.2025. У подальшому, ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.09.2025 було скасовано ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.10.2025, якою щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, строком до 23.11.2025, у межах строку досудового розслідування, який надалі продовжувався ухвалами слідчих суддів Пересипського районного суду м. Одеси: від 19.11.2025 на строк до 17.12.2025 включно, та від 17.12.2025 на строк до 24.12.2025 включно.
Під час судових дебатів прокурор просила до моменту набрання вироком законної сили покласти на ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладанням на них обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, суд не вбачає підстав для покладання на обвинувачених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді застави, який діє щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , слід залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Заставодавці ОСОБА_7 і ОСОБА_6 просили перерахувати грошові кошти, які були внесені ними як заставу за ОСОБА_4 , на рахунок Збройних Сил України, а саме на потреби в/ч НОМЕР_2 , про що надали відповідні заяви.
Суд вважає, що перерахування коштів, внесених як застава, за заявами заставодавців, на рахунок Збройних Сил України в період воєнного стану є виправданим і спрямованим на забезпечення обороноздатності держави в умовах збройної агресії проти України.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, у разі засудження до позбавлення волі, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України.
Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. 369-371, 373-375, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
3. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
4. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
5. На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:
?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
6. На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки:
?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
7. Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що якщо засуджений (засуджена) не виконує покладені на нього (неї) обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його (її) небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого (засуджену) для відбування призначеного покарання.
8. Згідно з ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 27.10.2026.
9. Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 24.09.2025 по 26.09.2025, виходячи з розрахунку день за день.
10. Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
11. Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання вироком законної сили не застосовувати.
12. Заставу в розмірі 181680 грн (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень), внесену за ОСОБА_4 заставодавцями: ОСОБА_7 у сумі 81680 грн (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень) та ОСОБА_6 у сумі 100000 грн (сто тисяч гривень), після набрання вироком законної сили перерахувати на рахунок Збройних Сил України для забезпечення потреб військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) за реквізитами: Отримувач: Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ 37760707 в Державній Казначейській службі України, МФО 820172, p/p НОМЕР_3 .
13. З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.09.2025 арешти та:
1)виявлені та вилучені 24.09.2025 під час затримання ОСОБА_4 речі, а саме:
-мобільний телефон, ззовні схожий на iPhone в захисному чохлі, який поміщено до сейф-пакета В2009209, - повернути власнику;
-довідку від 21.08.2025 №34/25-64 про надання відстрочки, яка поміщена до сейф-пакета S001211, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
2)речі, які були виявлені та вилучені під час огляду, а саме: добровільно виданий ОСОБА_5 мобільний телефон iPhone 13 Pro Max, з серійним номером НОМЕР_4 , моделі MLJD3J/A, з сім-карткою Lifecell, - повернути власнику.
14. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
15. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
16. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140971569, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 497/183/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: