Постанова № 14097146, 18.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2011 р.

14 год.07 хв.Справа № 2-а-1890/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Філімонова О.В, за участю представників позивача Букацель Л.І., Плєсняєвої - Іващенко С.М., представників відповідача Тосік Н.І. , Гарькави Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень,

встановив:

ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів", яке в подальшому було перейменовано у публічне акціонерне товариство "Херсонський комбінат хлібопродуктів", звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні:

- від 22.01.2010 № 0000232301/0, від 08.04.10 № 0000232301/1 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 429608 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 214804 грн.,

- від 25.01.2010 № 0000131702/0, від 14.04.10 № 0000131702/1 по визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 23148 грн. 23 коп., застосування 46296,46 грн. штрафних санкцій,

- від 25.01.2010 №0000082200/0, від 13.04.10 № 0000082200/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 15638 грн. 08 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 31276,16 грн.

Позивач не згодний з рішеннями ДПІ, оскільки вважає, що висновок про не включення до валового доходу (рядків 01.1 та 01.6 декларації) погашеної дебіторської заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн" є передчасним, податкова інспекція не дослідила звітність підприємства, в бухгалтерському обліку дана операція дійсно не знайшла своє відображення, тільки в податковому обліку. Також позивач оскаржує висновки податкового органу щодо не пов'язаності з господарською діяльністю підприємства витрат на оплату консультаційних послуг по оцінці основних засобів на загальну суму 104254 грн., згідно договору № UА 081806 від 30.04.2008р., укладеного з Компанією "Америкэн Аппрейзэл" (США). Суму витрат було включено позивачем до складу валових витрат за період 3 квартали 2008 р. Позивач не згодний із донарахуванням податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з порушенням Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме - не проведення утримання та перерахування до бюджету доходу під час виплати оподаткованого доходу за придбане рухоме майно (транспортних засобів) на користь платників податку ОСОБА_1 в січні 2008 р., ОСОБА_2 в лютому 2008 р. Посилається на роз'яснення ДПА України щодо визначення податковим агентом тих бірж, за посередництвом яких укладались договори купівлі-продажу транспорту. Позивач оскаржує донарахування податку з доходів іноземних підприємств з посиланням на те, що контрагент позивача - нерезидент не веде на території України господарської діяльності, а також, що цей доход від надання консультаційних послуг по оцінці основних засобів не включено в перелік доходів нерезидентів, які оподатковуються в Україні (ст. 13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

ДПІ у м. Херсоні проти позову заперечує, посилається на те, що позивач не включив до валового доходу за 4-й квартал 2007 р. суму 1614179 грн. погашеної дебіторської заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн", оскільки податковою інспекцією були проаналізовані складові рядків 01.1 та 01.6 декларації по податку на прибуток, і дана сума не знайшла своє відображення в податковій звітності, чим порушено норми п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". На думку податкової інспекції, оцінка основних засобів комбінату компанією "Америкэн Аппрейзэл" (США) не є обов'язковою, а тому витрати на її проведення потрібно віднести за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. Міжнародні стандарти, які ухвалює Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, мають рекомендаційний характер і не домінують над національними положеннями, які регулюють ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у певній країні і є невід'ємною частиною національного господарського законодавства про діяльність суб'єктів господарювання. Позивач повинен був утримати податок з доходу, який виплачений іноземному контрагенту за надання консультаційних послуг по оцінці основних засобів. Що стосується факту неутримання податку з доходів фізичних осіб, при виплаті грошових коштів за придбані автомобілі, податкова інспекція посилається на те, що податковим агентом є не біржа, а позивач, який виплатив дохід.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Рішення, які є предметом спору, прийняті за наслідками планової виїзної документальної перевірки податковою інспекцією відкритого акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 30.09.09 (акт від 15.01.2010 № 81/23-5/00952367). Фахівці ДПІ прийшли до висновку про порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 12.4.1 п.12.4 ст. 12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на 429608 грн., в тому числі за 4-й квартал 2007 р. на суму 403545 грн., 2-й квартал 2008 року - на суму 13292 грн., 3-й квартал 2008 р. у сумі 12771 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період 2008 р. встановлено у сумі 104254 грн. Було виявлено, що підприємство занизило валовий дохід за 4-й квартал 2007 р. на суму 1614179 грн. внаслідок не включення до валового доходу (рядків 01.1 та 01.6 декларації) погашеної дебіторської заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн", раніше віднесеної до складу валових витрат, чим порушено норми п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Пунктом 4.1 статті 4 Закону № 334 встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону. Підпунктом 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Закону № 334 зазначено, що у разі коли дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат, кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якої відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини. ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" (постачальник) уклало договір купівлі-продажу техніки від 20.08.2001 №451 з ТОВ "Уніком-Грейн" (покупець) на загальну суму 2612,6 тис. грн. Фактично сплачено 660 тис. грн. Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2004 по справі № 10/222 постановлено стягнути з ТОВ "Уніком Грейн" на користь ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" 1952206 грн. основного боргу, 122052,99 грн. пені, 144803,60 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 26154,21 грн., 1700 грн., витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу". Суму дебіторської заборгованості в розмірі 1952206 грн. ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" віднесено до складу валових витрат за 1 півріччя 2005р. Станом на 01.07.2007 у ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" рахується сума дебіторської заборгованості по ТОВ "Уніком-Грейн" в розмірі 1614179,25 грн. Одночасно станом на 01.07.2007 у ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" існувала сума кредиторської заборгованості перед підприємством "WJ Exsport Import" в розмірі 1632135,76 грн. ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" укладено договір від 01.12.2007р. № 1180 з "WJ Exsport Import" про відступлення права вимоги, згідно якого, ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" передає, а "WJ Exsport Import" приймає на себе право вимагати суму коштів, відповідно до рішення господарського суду м. Києва по справі № 10/222 від 24.05.2004 за договором купівлі-продажу № 451 від 20.08.2001. На підставі договору про відступлення права вимоги та акту звірки взаємних розрахунків, станом на 10.12.2007 між ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" та "WJ Exsport Import", ТОВ "Уніком-Грейн" погашено суму дебіторської заборгованості в розмірі 1614179,25грн., "WJ Exsport Import" погашено суму кредиторської заборгованість в розмірі 1632135,76грн. Податкова інспекція вважає, що в податковому обліку позивач включив до складу валового доходу лише різницю перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською в сумі 17956,51 грн., не включена погашена дебіторська заборгованість в сумі 1614179,25 грн. Позивач не заперечує факту погашення заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн" на суму 1614179 грн. у 4 кварталі 2007 р. та вказує на те, що операція по погашенню дебіторської заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн" у сумі 1614179 грн. включена до складу валового доходу у 4 кв. 2007р. по ряд. 01.6 декларації з податку на прибуток, як інші доходи. Загальна сума інших доходів, які задекларовані по рядку 01.6 за 4-й квартал 2007 року в податковому обліку становить 2070966 грн., в дану суму увійшла погашена дебіторська заборгованість ТОВ "Уніком-Грейн" у сумі 1614179 грн. ДПІ вважає, що потрібно дослідити структуру валових доходів не тільки по рядку 01.6, а також по рядку 01.1. Щоб визначити, чи включена дана сума до складу скоригованих валових доходів 2007 року 179195189 грн. (ряд. 03), враховуючи значну кількість документів, суд досліджує тільки структуру валових доходів за 4-й квартал 2007 року, оскільки по показникам декларації комбінату за 9 місяців 2007 року у сторін розбіжностей немає. Шляхом віднімання показників декларації за 9 місяців 2007 року від показників річної декларації, враховуючи розшифровки складових показників відображених в деклараціях, суд встановив, що усього за 4-й квартал скоригований валовий дохід склав 45 665 045 грн., у тому числі: валовий дохід від усіх видів діяльності склав 43 723 212 грн. (ряд.01), та рядок 02.2 "коригування валових доходів самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" склала сума 1941833 грн. В свою чергу сума 43 723 212 грн. (ряд 01) складається з таких показників:

-ряд. 01.1 - 40 703 777 грн. доходи від реалізації готової продукції,

-ряд. 01.2 948 469 грн. приріст балансової вартості запасів,

-ряд. 01.6 - задекларовано 2070966 грн., у тому числі: 1614,2 тис. грн.. - погашення дебіторської заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн", 191,2 тис. грн. - реалізація інших оборотних активів, 103,6 тис. грн. - доходи від оренди, 93,7 тис. грн. - безоплатно отримані активи, 10,0 тис. грн. - списання кредиторської заборгованості, 58,3 тис. грн. - інші доходи.

Як встановлено в судовому засіданні, в декларації по податку на прибуток за 2007р. позивач задекларував самостійно виявлену помилку минулих податкових періодів 1 841 578 грн. , що ДПІ не прийняла до уваги, вважаючи таким минулим періодом 9 місяців 2007 року, тоді як позивач мав на увазі декларацію за 11 місяців 2007 року, яка подана до ДПІ 19.12.07. В декларації за 11 місяців 2007 року позивачем допущена помилка в рядку 01 та 01.1, вказано 116603215 грн. в рядку 01.1 замість 118603215 грн., в рядку 01 вказано 170916883 грн. замість 172916883 грн. Позивач виправив помилку в декларації за рік, тому сума в рядку 02.2 має відношення до доходів 4-го кварталу 2007 року, що було проігноровано відповідачем.

Представник ДПІ пояснив, що перевірялись тільки рядки 01.1 та 01.6 декларації, підтвердивши, що дійсно загальна сума даних рядків складає 42 774 743 грн., але в перелік доходів увійшли інші операції, ніж погашення дебіторської заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн". До інших показників у відповідача не було зауважень, тому якщо скласти дану суму 42774743 грн. (рядки 01.1 та 01.6 декларації), встановлену ДПІ, із 948469 грн. (ряд.01.2) та 1941833 грн. (ряд.02.2), показники до яких немає зауважень зі сторони ДПІ, в сумі скоригований валовий дохід становить 45665045 грн. (42774743 грн. + 948469 грн. +1941833 грн.).

Аналогічну суму скоригованого валового доходу вказує позивач 40703777 грн. (ряд. 01.1) + 948469 грн.(ряд. 01.2) + 2070966 грн.(ряд. 01.6) + 1941833 (02.2) = 45665045 грн. Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що для перевірки всіх показників валового доходу 4-го кварталу 2007 року податкова інспекція повинна була перевірити не тільки рядки 01.6 та 01.1, а й інші строки декларації, в тому числі 02.2, 01.2, а також взяти до уваги показники декларації за 11 місяців 2007 року. На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що сума погашеної заборгованості включена до складу валового доходу, заниження суми оподатковуваного прибутку не вбачається.

Крім того, суд враховує, що посадові особи податкової служби в акті перевірки не навели переліку документів бухгалтерської звітності, регістрів бухгалтерського обліку, первинних бухгалтерських документів, угод та інших документів, на підставі яких досліджувався склад валових доходів позивача, що є порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердж наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, який діяв на час перевірки. В акті від 15.01.2010 № 81/23-5/00952367 не викладено на підставі яких документів податкового обліку податкова інспекція дійшла до висновку про не включення суми погашення дебіторської заборгованості ТОВ "Уніком-Грейн" до валового доходу. Без дослідження первинних документів висновки акту перевірки щодо порушення товариством вимог діючого податкового законодавства, у т. ч. п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є неправомірними, а рішення про донарахування позивачу податку на прибуток, прийняте на підставі висновків акта таким, що має бути визнаним недійсним. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Одночасно, відповідач не довів суду обґрунтованість своїх заперечень. Оскільки висновки акта перевірки не підтверджуються дослідженими матеріалами справи, відповідно, позовні вимоги про відсутність факту заниження валового доходу за 4-й квартал 2007 р. на суму 1614179 грн. є обґрунтованими.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ВАТ "Херсонський КХП" безпідставно включило до складу валових витрат за період 3 квартали 2008р. консультаційні послуги по оцінці основних засобів на загальну суму 104254,0грн., у тому числі за II квартал 2008р. у сумі 53168,0грн., за III квартал 2008р. у сумі 51086,0грн. згідно договору № UА 081806 від 30.04.2008р., укладеного з Компанією "Америкэн Аппрейзэл" (США). Предметом угоди було виконання консультаційних послуг по оцінці основних засобів (виключаючи соціальні активи) замовника, розташованих в м. Херсоні. Метою оцінки є визначення справедливої вартості основних засобів (включаючи об'єкти незавершеного будівництва) позивача. Результати оцінки призначені для цілей підготовки фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами, а також для цілей фінансування.

На думку податкової інспекції, оцінка основних засобів не є обов'язковою, а тому витрати на її проведення потрібно віднести за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. Міжнародні стандарти, які ухвалює Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), мають рекомендаційний характер і не домінують над національними положеннями, які регулюють ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у певній країні і є невід'ємною частиною національного господарського законодавства про діяльність суб'єктів господарювання. Надання послуг оцінки основних засобів контрагентом "Компанія "Америкзн Аппрейзэл " не направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, та не є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону № 334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Також у п. 5.11 ст. 5 Закону про прибуток зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судом встановлено, що Компанія "Дабл Ю Джей Холдінг Лімітед" володіє 89% корпоративних прав ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів", тому є материнською компанією над дочірньою, кількість акцій дозволяє ініціювати проведення загальних зборів акціонерів та вирішувати питання формування ради директорів. Якщо власник ПАТ прийняв рішення про складання консолідованої звітності, яка складається за міжнародними стандартами фінансової звітності, тому доводи позивача про те, що фінансова звітність ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" теж повинна відповідати вимогам Міжнародних стандартів є обґрунтованими. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ для цілей бухгалтерського обліку основних засобів їх оцінка є обов'язковою. Крім того, згідно з договором № UА 081806 визначення справедливої вартості основних засобів звичайно використовується для визначення ринкової вартості та для залучення інвестицій.

Оскільки у податкової інспекції відсутні зауваження до документального оформлення витрат на проведення оцінки основних засобів, послуги по оцінці дійсно надавались, їх вартість не є завищеною, такі послуги надають тільки відповідні експерти-оцінювачі, які мають певну кваліфікації та яких немає в штаті комбінату, суд вважає доводи податкової інспекції щодо непов'язаності цих витрат з господарською діяльністю необгрунтованими, та такими, що свідчать про втручання державної податкової служби в господарську діяльність платника податків. Суд визнає неправомірним податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2010 року № 0000232301/0 про визначення ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 429608 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 214804 грн., а також прийняте за результатами адміністративного оскарження відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253), податкове повідомлення-рішення від 08.04.10 № 0000232301/1, яким не були змінені суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Податковим повідомленням рішенням ДПІ у м. Херсоні від 25.01.10 № 0000082200/0 було визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 15638 грн. 08 коп. основного платежу та 31276 грн. 16 коп. штрафних санкцій. Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента: компанії Аmеrісап Аррrаіsаl (ААР), Inc, податковою інспекцією було встановлено його заниження за період з 01.07.07 по 30.09.09 на суму 15638,08 грн., в тому числі: за II-й квартал 2008 року в сумі 7975,13 грн., за III-й квартал 2008 року в сумі 7662,96 грн. ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" (замовник) укладено договір від 30.04.08 №UА 081806 з компанією Аmеrісаn Аррrаіsаl (ААР), яка заснована згідно з законодавством Штату Вісконсіі в США (оцінювач). Від імені оцінювача діяв керуючий директор Аmеrісаn Аррrаіsаl (ААР), Inc, в м. Москва та м. Санкт-Петербург, РФ, Олександр Миколайович Лопатніков на підставі відповідної довіреності. Вартість договору - 509071,86 рос. руб. включає всі витрати оцінювача, пов'язані з наданням послуг по цьому договору. ВАТ "Херсонським комбінатом хлібопродуктів" здійснена оплата нерезиденту суми 509071,86 рос.руб. /104253,88 грн.

Оподаткування будь-яких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними ст. 13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону "будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею". Для цілей цієї статті законодавець дає перелік доходів, які вважаються доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України.

ДПІ посилається на дані інформаційного сайту компанії Аmеrісаn Аррrаіsаl (ААР), Inc, основним видом діяльності зазначеної компанії є спеціалізація виключно на наданні оцінних і консультаційних послуг, пов'язаних з оцінкою. Таким чином доходи, отримані компанії Аmеrісаn Аррrаіsаl (ААР), від наданих послуг згідно договору від 30.04.08, відносяться до доходів, отриманих нерезидентом на території України відповідно до пп. "й" п. 13.І. ст. 13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме - інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України. Пунктом 13.2 ст. 13 Закону передбачено обов'язок резидента, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Позивач, в свою чергу, вважає, що доходи нерезидента (оцінювача) були саме доходами у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), а тому позивач не повинний утримувати податок з таких доходів нерезидента. В пп. "й" п. 13.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до переліку доходів, які вважаються доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, відносяться "... інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення". Отже, з доходів нерезидента виключені доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента, в розумінні Закону вони не є доходами, отриманими нерезидентом з джерелом їх походження з України, з яких згідно з п. 13.2 ст. 13 вказаного Закону необхідно утримувати податок на репатріацію. Твердження відповідача, що під даними виплатами необхідно розуміти компенсацію витрат нерезидента на здійснення цих послуг, судом не приймається до уваги, оскільки не ґрунтується на будь-якій правовій нормі.

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України. Під господарською діяльністю відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону про прибуток слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Позивач зазначає, що його контрагент не має представництв на Україні та не здійснює господарську діяльність на Україні, що підтверджується листом керуючого директора Компанії Лопатнікова від 30.04.08 про те, що компанія не має в Україні представництв, філій або іншого офісу. Компанія Аmеrісаn Аррrаіsаl (ААР), Инк (США), знаходиться на обліку як платник податків в РФ.

Суд не приймає до уваги як такі що не відносяться до даної справи посилання відповідача на те, що в Печерському районі м. Києва зареєстровано ТОВ "Америкен Аппрейзл" (код 35634521), засновниками якого є нерезиденти (ТОВ "Америкен Аппрейзл" (Россия) та Компанія "Америкен Аппрейзл" (ААР), ІНК (США)) та яке спеціалізується на наданні оцінних і консультаційних послуг, пов'язаних з оцінкою майна. Доказів того, що дане товариство є представництвом нерезидента-контрагента в розумінні п. 1. 17 Закону про прибуток або що Компанія "Америкен Аппрейзл" (ААР), ІНК (США) вела свою діяльність по наданню послуг позивачу саме через дане товариство, суду не надано. У витягу з ЄДРПОУ ТОВ "Америкен Аппрейзл" зазначено як новоутворена юридична особа. Договір на надання консультаційних послуг по оцінці основних засобів укладений не з ТОВ, а з Компанія "Америкен Аппрейзл" (ААР), ІНК (США).

Крім того, п. 1.21 ст. 1 Закону про прибуток визначено термін "доходи з джерелом їх походження з України" - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо). Таким чином, оподаткування доходів нерезидента, отриманих ним у вигляді плати за зовнішньоекономічним контрактом з українським підприємством, здійснюється відповідно до зазначених норм Закону, якщо такий доход є доходом нерезидента із джерелом його походження з України від провадження господарської діяльності. У разі якщо нерезидент при наданні резиденту послуг не здійснюватиме господарської діяльності на території України, про характер діяльності такого нерезидента з метою оподаткування повинні свідчити відповідні документи, які підтверджують факт надання послуг нерезидентом, передачу та приймання їх резидентом.

Як вбачається з умов контракту його предметом є надання консультаційних послуг по оцінці основних засобів, виконують ці послуги декілька осіб протягом трьох робочих днів, роботи виконуються на підставі документів та інформації, яка надається позивачем. При цьому, замовник зобов'язується сплатити оцінювачу узгоджену винагороду. Тобто, у даному випадку, узгоджена винагорода виступає як вид компенсації вартості послуги наданої резиденту (замовнику) від такого нерезидента (оцінювача), а не є, за посиланням податкової інспекції, доходом від здійснення господарської діяльності, при тому, що господарська діяльність в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону про прибуток повинна бути регулярною, постійною та суттєвою. Проте, податковим органом не доведено факту ведення нерезидентом - Компанія Аmеrісап Аррrаіsаl (ААР), Инк (США), регулярної, постійної та суттєвої господарської діяльності по наданню послуг оцінки саме на території України. Отже, оскільки у податкового органу відсутні підстави для донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб, суд визнає нечинним податкові повідомлення-рішення від 25.01.2010 №0000082200/0, від 13.04.10 № 0000082200/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 15638 грн. 08 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 31276,16 грн.

Перевіркою було виявлено порушення підприємством п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст.8, п.12.1 ст.12 Закону України "Про податок з доходи фізичних осіб", а саме - ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів", що призвело до заниження податку на суму 23148 грн. 23 коп. Донарахування податку в сумі 150 грн. та відповідно застосування штрафних санкцій в подвійному розмірі позивач не оскаржує. Тому суд розглядає факт заниження податку при виплаті оподатковуваного доходу фізичним особам ОСОБА_1 в січні 2008 р. (сума виплаченого доходу 132821,50 грн.), ОСОБА_2 в лютому 2008 р. (сума виплаченого доходу 20 500 грн.) за придбане рухоме майно (транспортні засоби), при якому позивач не здійснив попереднього утримання, нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 22998,23 грн. ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" придбавало рухоме майно у фізичних осіб за посередництвом Української товарної біржі на підставі біржових контрактів. Купівля-продаж транспортних засобів підтверджено документально.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі Закон 889), об'єктом оподаткування є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь, у тому числі, у вигляді доходів від продажу рухомого майна. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з оподатковуваних доходів відмінних від заробітної плати з джерелом їх походження з України є податковий агент.(абз. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону № 889). Пунктом 1.15 Закону про податок з доходів фізичних осіб визначено, що податковий агент - це юридична або фізична особа (резидент чи нерезидент), які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність до податкових органів, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону 889, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (15% у 2008 році). Відповідно до пп..20.3.2 п.20.3 ст.20, у разі, якщо податковий агент до або під час виплати доходу не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій покладається на такого податкового агента. При цьому, платник податку звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу. Згідно пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такої виплати, сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна регулюється ст. 12 Закону. Відповідно до п. 12.3 Закону про податок з доходів фізичних осіб, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Позивач вважає, що при укладенні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю - фізичній особі, податковим агентом такого платника - фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. При цьому позивач надав суду листи Державної податкової адміністрації України на час виплати доходу фізичним особам (від 08.06.2006 р. № 6347/6/17-0216, від 18.02.2004 р. № 1139/6/17-3116, від 02.03.2004 р. № 1548/6/17-3116), в яких дається роз'яснення з питань застосування положень Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо визначення податкового агента платника податку - фізичної особи стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від продажу об'єктів рухомого майна на товарній біржі. ДПА України вважала, що при укладенні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю - фізичній особі, податковим агентом такого платника - фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. Агентські функції біржі, які вона повинна виконувати відповідно до п. 12.3 ст. 12 Закону, полягають у тому, що податок з доходів фізичних осіб сплачується продавцем самостійно до чи під час реєстрації біржової угоди, а біржі під час реєстрації угоди повинні проконтролювати (перевірити) правильність сплати (перерахування до бюджету) належної суми податку, здійснивши розрахунки (нарахування) сум оподатковуваного доходу та належного до сплати податку. Про таку правову позицію ДПА свідчать численні судові спори за участю податкових органів та бірж, до яких була застосована відповідальність за неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Та обставина, що судова практика дійшла до іншої точки зору, а саме, що товарна біржа не є податковим агентом, не повинно впливати на права та обов'язки платника податків, який діяв відповідно до рекомендацій ДПА України. Застосування в даному випадку до позивача відповідальності за неутримання податку з доходів фізичних осіб є порушенням принципів податкового законодавства щодо недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до усіх платників податків, презумпції правомірності дій платника у випадку коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставним донарахування за результатами перевірки податку з доходів фізичних осіб з сум виплачених доходів за придбані транспортні засоби згідно біржових договорів в сумі 22 998,23 грн., податкові повідомлення-рішення від 25.01.10 № 0000131702/0, від 14.04.10 № 0000131702/1 суд визнає неправомірними в частині донарахування 22998 грн. 23 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 45996 грн. 46 коп.

Позов задовольняється частково. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" задовольнити частково.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні:

- від 22.01.2010 № 0000232301/0, від 08.04.10 № 0000232301/1 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 429608 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 214804 грн.,

- від 25.01.2010 №0000131702/0, від 14.04.10 № 0000131702/1 по визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в частині донарахування 22998 грн. 23 коп. податку та застосування штрафних санкцій в сумі 45996 грн. 46 коп.

- від 25.01.2010 №0000082200/0, від 13.04.10 № 0000082200/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 15638 грн. 08 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 31276,16 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 березня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6