Ухвала суду № 140969336, 21.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/10993/26

Провадження № 1-кс/333/3465/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Сироватка, Сумського району, Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, в кримінальному провадженні, що 19.10.2026 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026080100008587, за участі прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 строком на 60 днів, із визначенням розміру застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що зібраними під час досудового розслідування доказами, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, який є нетяжким злочином та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор та слідчий під час розгляду клопотання його підтримали та просять задовольнити.

Підозрюваний не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що він одружений, проживає разом з дружиною, має на утриманні неповнолітню дитину. Також зазначив, що його майновий стан дозволяє внести заставу в розмірі, зазначеному в клопотанні.

Захисник заперечував проти застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснюючи це тим, що підозра необґрунтована, оскільки огляд на стан сп`яніння був проведений з порушенням 2-годиного строку, потерпілий мав утриматися від виходу на проїзну частину, а водій міг завершити проїзд світлофору на жовтий сигнал у випадку передбаченому ПДР. Вважає, що ризики на які посилається сторона обвинувачення недоведені, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки та проходить військову службу. Просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Розглянувши дане клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026080100008587 від 19.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 19.10.2026, приблизно о 16 годині, водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець НГУ, ВЧ 3029, гранатометник), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Чарівної в м. Запоріжжя, зі сторони вул. Бочарова в напрямку вул. Полякова.

В цей же час, поблизу буд. № 70 по вул. Чарівній, в районі регульованого пішохідного переходу, з права на ліво по ходу руху автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїзну частину перетинав пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Продовжуючи рух на заборонений для нього сигнал світлофора (жовтий сигнал), водій ОСОБА_3 , у зв`язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушення координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода на проїзній частині та технічну можливість уникнути на нього наїзду, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, діючи зі злочинною недбалістю, заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 .

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 2.9 "а", 8.7.3 "ґ" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:

- п. 2.9 Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 8.7.3 сигнали світлофора мають такі значення:

ґ) жовтий забороняє рух і попереджаю про наступну зміну сигналів.

Порушення вимог п.п. 8.7.3 "ґ" Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП.

Після ДТП водій ОСОБА_3 покинув місце події, після чого був затриманий працівниками правоохоронного органу.

В результаті наїзду пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого плеча та ЗЧМТ, з якими доставлений до КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

19.10.2026, о 16:15 год., у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В. Сироватка, Сумського району, Сумської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 НГУ, який перебуває на посаді гранатометника 1-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) 3-го батальйону оперативного призначення, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому: 08.10.2026 Сумським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 58 КК України призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави з суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків строком 2 (два) роки.

20.10.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця ДТП; протоколом огляду автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; протоколами допиту свідків; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протокол огляду відеозапису з камери відеоспостереження встановленої на фасаді буд. АДРЕСА_2 ; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

З урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий і прокурор.

Підозрюваний ОСОБА_3 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки після скоєння наїзду на пішохода, останній покинув місце пригоди, не зупинившись на місці пригоди та не надавши допомогу потерпілому, та переховувався від правоохоронних органів до моменту його затримання, у зв`язку з чим, ОСОБА_3 , який в силу набутого життєвого досвіду, тривалої військової служби, є обізнаним про міру покарання, яка йому загрожує за вчинення вказаного злочину, з метою уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінивши місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі державного кордону України.

Тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та мають значення для вказаного кримінального правопорушення.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , має сталі зв`язки, в тому числі з працівниками правоохоронних органів, співробітників одного з яких він сам і є, та з іншими особами, які наразі встановлюються, які перебувають поза межами досяжності органу досудового розслідування на даний час.

У зв`язку із зазначеним, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_3 , використовуючи вказані зв`язки та вплив на осіб, може знищити документи та речі, які мають значення для встановлення фактичних обставин у провадженні, у тому числі шляхом надання останнім вказівок виконати ті чи інші дії на його вимогу, під час спілкування з ними з використанням мобільного зв`язку.

Враховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування предметів, речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.

Зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що після отримання матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом з додатками, ОСОБА_3 володіє повною інформацією стосовно анкетних даних всіх свідків у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим останній може здійснювати вплив на вказаних свідків, у тому числі шляхом підкупу, примусу та погроз, з метою зміни або відмови їх від показань, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_3 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.

При цьому, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст.ст. 23, 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність у ОСОБА_3 сталих зв`язків, в тому числі з працівниками правоохоронних органів, у випадку обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення ОСОБА_3 можливості надання останнім або осіб, які підлягають допиту в якості свідків, проте ще не були допитані у кримінальному провадженні, порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю.

Зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваного ОСОБА_3 08.10.2026 Сумським районним судом Сумської області засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі без конфіскації майна, та в подальшому на підставі ст. 58 КК України призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави з суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків строком 2 (два) роки, та після чого ОСОБА_3 вчинив інше кримінальне правопорушення, в якому підозрюється на теперішній час, то у випадку не застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, або обрання більш м`якого ніж тримання під вартою, може призвести до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, а також можливого вчинення кримінального правопорушення стосовно свідків у кримінальному провадженні з метою впливу на них.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який також виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може вчинити злочинні дії, з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

Крім того, варто зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею відхиляються доводи захисника щодо необґрунтованості підозри, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Документи додані до клопотання про застосування запобіжного заходу, у своїй сукупності свідчать про достатність підстав на даному етапі кримінального провадження вважати висунуту ОСОБА_3 підозру обґрунтованою.

Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_3 задля нівелювання ризиків можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного буде саме тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі ухвалення вироку, підвищену суспільну небезпечність злочину та особи, яка його скоїла, слідчий суддя вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КК України.

Застосувати більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_3 не можливо, оскільки особисте зобов`язання та домашній арешт розраховані в першу чергу на сумлінне дотримання підозрюваним їх умов, в той же час характер і тяжкість злочину у вчинені якого його підозрюють, та наступного покарання, наявність в обвинуваченого судимостей за вчинення інших, в тому числі корисливих злочинів, вказує на неможливість застосування вказаних запобіжних заходів. Відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя також вважає за необхідне, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявності судимостей, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 193-194, 196, 205 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 год. 15 хв. 18 грудня 2026 року, з утриманням в установі для попереднього ув`язнення.

Одночасно, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. 00 коп. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26316700, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

В разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду відповідно до стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи проходить службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду відповідно до стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд, відповідно до стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави становить два місяці з моменту внесення застави в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Встановити строк дії ухвали до 18 грудня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошений 26.10.2026 об 15 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1