Ухвала суду № 140968397, 23.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14630/26

1-кп/308/1088/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку покладених, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, обов`язків у кримінальному провадженні №42026070000000089 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.366-2 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026070000000089 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.366-2 КК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2026 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

22.10.2026 року прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 було подане клопотання про продовження строку обов`язків щодо ОСОБА_4 строком на 60 діб

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.08.2026 (справа № 308/12473/26, провадження № 1-кс/308/5288/26) щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26.10.2026 включно з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 26.10.2026 включно. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21.10.2026 (провадження № 11-сс/4806/673/26) зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін. Заставу внесено, ОСОБА_4 звільнено з-під варти, і з цього моменту до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Прокурор зазначає, що строк дії обов`язків спливає 26.10.2026, тоді як судовий розгляд не розпочато. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, на теперішній час не зменшилися. Під час застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено ризики, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Направлення обвинувального акта до суду та внесення застави ці ризики не усунули, з огляду на таке.

1. Ризик переховування від суду. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна. Власного житла за місцем реєстрації він не має, а Ужгородський район розташований у прикордонній зоні з країнами Європейського Союзу. Обвинувачений має паспорт для виїзду за кордон, тому зберігається реальна можливість його виїзду за межі України з метою ухилення від суду.

2. Ризик знищення або спотворення документів. Документи щодо будівництва житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 2124884500:11:015:0318 та щодо фактичного розрахунку за договором купівлі-продажу від 14.12.2022 у обвинуваченого не вилучалися. Існує ризик їх знищення або виготовлення документів, які спотворюватимуть фактичні обставини справи.

3. Ризик незаконного впливу на свідків. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, тому ризик впливу на свідків зберігається до їх допиту в суді. Свідки сторони обвинувачення, зокрема набувач відчуженого обвинуваченим майна, особи, які фактично користуються цим домоволодінням, особи, від яких на рахунки обвинуваченого надходили кошти без зазначення призначення платежу, а також посадові особи Оноківської сільської ради, судом ще не допитані.

Більшість зазначених осіб проживають у тій самій територіальній громаді, що й обвинувачений. ОСОБА_4 залишається депутатом Оноківської сільської ради, має широке коло знайомств серед місцевих жителів і посадових осіб ради та може використати своє становище для схилення свідків до зміни чи відмови від показань. Особливо значущими є показання осіб, від яких надходили кошти, оскільки саме вони стосуються джерел походження коштів, за рахунок яких зведено будинок.

4. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Протиправна поведінка обвинуваченого має систематичний характер. У щорічних деклараціях за 2023, 2024 та 2025 звітні роки за відсутності задекларованого доходу він відобразив зростання грошових активів до 250 000 грн., 350 000 грн. та 450 000 грн., тоді як за відомостями АТ КБ «ПриватБанк» власні кошти на його рахунках станом на 31.12.2023 становили 7 043,86 грн., а станом на 31.12.2025 мали від`ємне значення. 27.05.2026, тобто вже під час досудового розслідування, він набув земельну ділянку з кадастровим номером 2124884500:11:015:0339 вартістю 417 120 грн., при цьому відповідних списань коштів за його рахунками не встановлено.

Обвинувачений як депутат місцевої ради залишається суб`єктом декларування і зобов`язаний до 01.04.2027 подати щорічну декларацію за 2026 рік, що з урахуванням наведеного створює реальний ризик внесення до неї завідомо недостовірних відомостей.

Більш м`які заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав, із підстав, зазначених у ньому та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засідання подав клопотання про зміну запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , на більш м`який запобіжний захід особисте зобов`язання та у разі задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу повернути заставу внесену ОСОБА_7 в розмірі 116 240 грн. та ОСОБА_8 в розмірі 150 000 грн., внесену на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2026 року № 308/12473/26 в розмірі сплачену нею 28.09.2026 року. В обґрунтування зазначає, що з часу оголошення підозри ОСОБА_4 і до подання вказаного клопотання про зміну запобіжного заходу, до суду пройшло уже тривалий час для того щоб переконатися в належній процесуальній поведінці обвинуваченого. Вказує, що підозрюваний жодним чином не перешкоджав встановленню істини по справі, а навпаки активно сприяє встановленню істини по справі та зацікавлений у швидкому та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи. На даний час відсутні будь які дані, що підтверджували б можливу його неналежну процесуальну поведінку, має постійне місце проживання, працює, на утриманні у нього знаходяться неповнолітні донька, раніше не судимий. За місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно. Під час досудового розслідування, ОСОБА_4 , бажав сприяти правоохоронним органам встановленні істини по справі, надавати покази та розказує про всі обставини справи. Протягом останніх двох місяців (час за який ведеться досудове розслідування до моменту пред`явлення підозри), ОСОБА_4 неодноразово, на перше повідомлення з`являвся до правоохоронних органів, суду та жодних перешкод підчас розслідування даного кримінального провадження не вчиняв.

Щодо наявності ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, у даному провадженні зазначає, що сторона захисту вважає, що жодних ризиків фактично не було з самого повідомлення про підозру, у зв`язку тим, що обвинувачений, з моменту оголошення підозри бажав та бажає лише об`єктивного розслідування даного кримінального правопорушення та готовий сприяти в його розслідуванні, жодних перешкод в розслідуванні він не бажав та не бажає вчиняти. Обвинувачений особа молодого віку, яка протягом всього свого життя була та є належним правосвідомим громадянином, який жодного разу не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а навпаки був неодноразово заслужено нагороджений державою за свою професійну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав подане захисником та просив його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 КПК України.

Так, згідно ч.3 ст. 315 КПК України, з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно змісту ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу розглядається слідчим суддею за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто у порядку ст. ст.193, 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Як вбачається з обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, на підставі зібраних доказів ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме у декларуванні недостовірної інформації - умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у вчиненні правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненні дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на нього та джерела його походження, а так само у набутті, володінні та використанні такого майна.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, та у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.08.2026 року (справа 308/12473/26, провадження 1-кс/308/5288/26) застосовано щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів до 26 жовтня 2026 року включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок. У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматися від спілкування зі свідками, спеціалістами та експертами у кримінальному провадженні сторони обвинувачення, зокрема з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії покладених на ОСОБА_20 обов`язків становить два місяці й визначено до 26.10.2026 року включно.

При обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 було встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).

При розгляді клопотання прокурора про продовження строку обов`язків встановлено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що були враховані і слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

Так, на даний час судом не проведено підготовчого судового засідання, не визначено обсяг та порядок дослідження доказів, докази ще не досліджувалися, свідки не були допитані.

Суд зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

При цьому, суд враховує, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування особи від суду.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_21 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, та у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування особи від суду.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності із іншими обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду отримуються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Вплив на вказаних осіб може бути здійснений шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання осіб до надання неправдивих свідчень, введення в оману суду та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що на даний час ще не було допитано свідків, у зв`язку із чим існує об`єктивна реальність ризику можливого тиску обвинуваченого на вказаних осіб.

Також враховуючи умови за яких обвинувачений ОСОБА_21 вчинив інкриміноване йому правопорушення, та систематичний характер такого, існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи сторони захисту про відсутність зазначених ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання. Судом враховано зазначені захисником обставини, однак суд не вважає їх такими, що ставлять під сумнів наведені вище висновки.

Разом із тим, суд вважає, що стороною обвинувачення не було доведено, що ризик передбачений п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжує існувати, оскільки стороною обвинувачення зібрані під час досудового розслідування докази достатні для складання обвинувального акта та досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершене.

Судом при вирішенні клопотання про продовження строку обов`язків враховано дані про особу обвинуваченого які були взяті до уваги й при обранні запобіжного заходу.

Враховуючи наведене вище, та те, що строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_20 закінчується, під час розгляду клопотання прокурором було доведено, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, суд приходить до висновку, про необхідність продовження строку їх дії строком до 60 днів, а саме до 18 грудня 2026 року (включно).

Продовжуючи вказаний запобіжний захід, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, оскільки підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, та в силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Так, стороною захисту не надано переконливих доказів, про особу обвинуваченого, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_21 не буде переховуватися від суду, не впливатиме на свідків у цьому кримінальному провадженні, і що до нього може бути застосовано більш м`який запобіжний захід.

Доводи клопотання про належну процесуальну поведінку обвинуваченого також не заслуговують на увагу, адже це лише свідчить про ефективність раніше застосованого до нього запобіжного заходу та при наявності обвинувального вироку суду не може вказувати на зниження ризику можливого його ухилення від відбування покарання.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що клопотання захисника не містить обставин, які би давали підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, а також доказів того, що ризики, вказані в ухвалі суду від 28.08.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зменшилися або зникли. Таким чином, суд доходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні поданого клопотання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176-178,183, 201, 315, 331, 372, 395, КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку обов`язків щодо ОСОБА_4 ,- задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 днів, а саме до 18 грудня 2026 року (включно), а саме:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту (Ужгородський район Закарпатської області), без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, спеціалістами та експертами сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;

- зберігати здані на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_22