Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/23898/25 Провадження № 2/304/402/2026Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 рокум. ПеречинПеречинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 54 019,78 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети № 3303882, на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, яку відповідачка акцептувала шляхом підписання електронним підписом, було укладено договір надання позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0635673418/1.
Відповідно до умов договору позики відповідачці надано кредит у розмірі 4 000,00 грн, строк користування кредитом становив 18 днів, строк дії договору 3 роки, процентна ставка 1,75% за один день користування кредитом.
11 лютого 2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 11-02/22, за яким первісний кредитор відступив право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 0635673418/1.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «Коллект Центр».
За твердженням позивача, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становив 94 899,77 грн, з яких 3 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 51 279,88 грн проценти, нараховані до відступлення права вимоги, та 39 616,90 грн проценти, нараховані після відступлення права вимоги.
Водночас, посилаючись на принципи розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути 54 019,78 грн, з яких 3 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 50 019,79 грн заборгованість за процентами.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
16 грудня 2025 року відповідачка через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
У відзиві відповідачка зазначила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору, отримання нею грошових коштів і набуття позивачем права вимоги за спірним зобов`язанням. Крім того, відповідачка заявила про застосування наслідків спливу позовної давності.
17 грудня 2025 року відповідачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила врахувати її правову позицію, викладену у відзиві.
24 грудня 2025 року позивач подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідачка також у судове засідання не з`явилася, попередньо подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Щодо укладення кредитного договору та отримання коштів.
Судом установлено, що 20 жовтня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0635673418/1.
Договір укладено в електронній формі шляхом акцептування відповідачкою пропозиції кредитодавця та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором «4I1u9v».
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Листом ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 15377_25709112745 від 09 липня 2025 року підтверджено перерахування 20 жовтня 2020 року о 08:22 грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн на платіжну картку клієнта.
Згідно з повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 20 травня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260513/70502-БТ на ім`я ОСОБА_1 емітовано відповідну платіжну картку, на яку 20 жовтня 2020 року зараховано 4 000,00 грн.
Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується дослідженими судом доказами. Доводи відповідачки в цій частині спростовуються матеріалами справи.
Щодо переходу права вимоги.
11 лютого 2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 11-02/22.
Відповідно до Реєстру боржників до зазначеного договору ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 8 659,99 грн, з яких:3 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту;4 660,00 грн заборгованість за процентами.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги.
Згідно з Реєстром боржників до цього договору до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 55 279,87 грн, з яких 3 999,99 грн заборгованість за основним зобов`язанням та 51 279,88 грн заборгованість за процентами.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги за кредитним договором № 0635673418/1. Водночас саме по собі відступлення права вимоги не збільшує обсягу зобов`язань позичальника та не надає новому кредитору права вимагати платежі, які не передбачені законом або договором.
Щодо розміру заборгованості та нарахування процентів.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти на умовах, установлених договором.
Разом із тим наявність у договорі умови про сплату процентів не звільняє кредитора від обов`язку довести правильність їх нарахування, а суд від необхідності перевірити відповідність заявленої до стягнення суми умовам договору та вимогам закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.
Після закінчення строку кредитування права кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України, яка передбачає правові наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, мають іншу правову природу, ніж проценти за користування кредитом, та не можуть ототожнюватися з ними.
Судом установлено, що відповідно до умов кредитного договору строк користування кредитом становив 18 днів, тоді як строк дії договору три роки.
Строк користування кредитом визначає період, протягом якого позичальник має право користуватися наданими коштами на погоджених договором умовах, а строк дії договору визначає період чинності договірних зобов`язань. Отже, сам по собі трирічний строк дії договору не свідчить про наявність у кредитодавця права нараховувати договірні проценти протягом усіх трьох років незалежно від погодженого строку кредитування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка здійснила платежі за договором: 1 610,01 грн 09 листопада 2020 року та 1 500,00 грн 26 грудня 2020 року.
Зазначені платежі свідчать про часткове виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором та підлягають урахуванню під час визначення розміру заборгованості. Водночас факт здійснення платежів сам по собі не підтверджує правильності всіх нарахувань, включених позивачем до розрахунку.
Позивач просить стягнути 50 019,79 грн процентів, посилаючись на суму заборгованості, зазначену на дату відступлення права вимоги, та водночас не просить стягувати проценти, нараховані після цієї дати, у повному розмірі, відображеному в загальному розрахунку.
Разом із тим реєстр боржників до договору факторингу від 11 лютого 2022 року містить відомості про суму вимоги до відповідачки в розмірі 8 659,99 грн, з яких 3 999,99 грн тіло кредиту та 4 660,00 грн проценти.
Водночас реєстр боржників до договору від 10 січня 2023 року містить іншу суму заборгованості 55 279,87 грн, з яких 3 999,99 грн тіло кредиту та 51 279,88 грн проценти.
Порівняння зазначених реєстрів свідчить про збільшення відображеної суми процентної заборгованості з 4 660,00 грн до 51 279,88 грн. Проте саме по собі зазначення більшої суми в наступному реєстрі не підтверджує правомірності додаткового нарахування процентів за весь період між відступленнями права вимоги. Реєстр боржників підтверджує обсяг вимоги, переданої за відповідним правочином, але не замінює доказів правомірності нарахування процентів за конкретні періоди.
Належними доказами розміру заборгованості є документи, з яких можна встановити період нарахування процентів, застосовану процентну ставку, базу нарахування, здійснені платежі та порядок їх зарахування, а також відповідність нарахувань умовам кредитного договору й вимогам законодавства.
За таких обставин суд не бере до уваги суму процентів, яка перевищує підтверджений розмір вимоги на 11 лютого 2022 року, лише на підставі її зазначення в наступному реєстрі або в розрахунку позивача.
З урахуванням установлених обставин суд визнає підтвердженим перехід до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором у загальному розмірі 8 659,99 грн, з яких 3 999,99 грн становить заборгованість за тілом кредиту та 4 660,00 грн заборгованість за процентами, відображена в реєстрі боржників до договору факторингу від 11 лютого 2022 року.
Водночас зазначення цієї суми в реєстрі не звільняє суд від перевірки правомірності нарахування процентів за умовами кредитного договору. Висновок про можливість стягнення процентів у сумі 4 660,00 грн ґрунтується на тому, що їх нарахування підтверджене належними доказами та відповідає умовам договору й установленому строку кредитування.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 659,99 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості належить відмовити, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність стягнення процентів у заявленому розмірі понад зазначену суму
Щодо позовної давності.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.За правилами частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відзиві відповідачка заявила про застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на те, що заявлені позовні вимоги стосуються зобов`язань, які виникли до 2020 року.
Судом установлено, що кредитний договір № 0635673418/1 укладено 20 жовтня 2020 року, а грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн перераховано відповідачці того самого дня. Отже, доводи відповідачки про виникнення спірного зобов`язання до 2020 року не підтверджуються матеріалами справи.
Вирішуючи заяву відповідачки про застосування позовної давності, суд також ураховує положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню COVID-19, а також положення пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану та зміни, внесені Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX. Закон України № 4434-IX набрав чинності 04 вересня 2025 року. Позов у цій справі подано 20 листопада 2025 року.
З урахуванням дати укладення кредитного договору, строку виконання зобов`язання, здійснення відповідачкою платежів, законодавчих положень щодо перебігу позовної давності та дати звернення позивача до суду суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.
Отже, заява відповідачки про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
Щодо судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Судом установлено, що матеріали справи містять договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист, заявку на надання юридичної допомоги № 263 від 01 жовтня 2025 року та витяг з акта № 15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року на загальну суму 16 000,00 грн.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, характер спірних правовідносин, ціну позову та результат розгляду справи. Ця справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, а спірні правовідносини є типовими для цієї категорії справ.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу враховуються складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, обсяг наданих послуг, ціна позову та значення справи для сторони.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, зв`язок цих витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність предмету спору, поведінку сторін та дії щодо досудового врегулювання спору.
Оскільки позов задоволено частково, а саме в розмірі 8 659,99 грн із заявлених 54 019,78 грн, частка задоволених позовних вимог становить 16,03%. Тому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 565,45 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. З огляду на часткове задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 388,34 грн.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню в межах доведеного розміру заборгованості.
Керуючись статтями 204, 205, 207, 509, 510, 512, 513, 514, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 549, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258259, 263265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором № 0635673418/1 від 20 жовтня 2020 року в розмірі 8 659 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 99 копійок, з яких: 3 999 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та 4 660 (чотири тисячі шістсот шістдесят) гривень 00 копійок заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у розмірі 388 (триста вісімдесят вісім) гривень 34 копійки та 2 565 (дві тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 45 копійок витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено та підписано 27.10.2026.
Головуюча:Гевці В. М.
Судове рішення № 140968121, Перечинський районний суд Закарпатської області було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/23898/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: