Постанова № 14096746, 25.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 р. № 2а-11635/10/1370

15 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

при секретарі - Кукса В.А.,

з участю

представники позивача Мельник В.А.

представника відповідачаТомашівський О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Західпромелектро"

до Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, виставлених відповідачем, державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова: №0002422320/0/30367 від 02.12.2010 року, №0002432320/0/30366 від 02.12.2010р., №0003611720/0/30319 від 02.12.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос», працівникам позивача додаткові блага не надавалися, податок з доходів фізичних осіб сплачено повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримаd повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти позову, відповідно до якого, позивачем не здійснювалися господарські операції з ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос», підприємством оплачено послуги мобільного звязку якими користувалися працівники позивача не у звязку із здійсненням господарської діяльності, позивачем не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб при оплаті послуг нотаріуса.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем у період з 15.10.2010р. по 11.11.2010р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010 року за результатами якої 18.11.2010 року складено Акт перевірки №595/23-2/31526630 (далі Акт перевірки).

За результатами та на підставі Акта перевірки, відповідачем виставлено 02.12.2010 року податкове повідомлення-рішення №0002422320/0/30367 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 12967 грн., штрафна санкція 4252 грн., усього 17219 грн.; податкове повідомлення-рішення від 02.12.2010р. №0002432320/0/30366 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 639720 грн., штрафна санкція 319860 грн., усього 959580 грн.; податкове повідомлення-рішення від 02.12.2010 року №0003611720/0/30319 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 532,09 грн., штрафна санкція 269,18 грн., усього 801,27 грн

Вказані податкові повідомлення-рішення виставлені відповідачем за встановлені перевіркою порушення позивачем:

- п. 5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 906908,10 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 138044,80 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 296946,23 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 365515,16 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 106401,92 грн., та завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 893941,59 грн. в тому числі 2 квартал 2009 року в сумі 183162,34 грн., 3 квартал 2009 року в сумі 126611,40 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 116926,13 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 365773,39 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 101468,32 грн.

- п. п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України в редакції від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 725 526,47 грн., в тому числі по періодах: травень 2009 року - 86 884,95 грн., червень 2009 року - 23 550.88 грн., листопад 2009 року - 109 752,66 грн., грудень 2009 року - 127 804,32 грн., січень 2010 року - 60 814,17 грн., лютий 2010 року - 126 681,94 грн., березень 2010 року 104 916,01 грн., квітень 2010 року - 85 121,54 грн., та завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 85806,42 грн., в тому числі по періодах: травень 2009 року - 51 555,94 грн., червень 2009 року - 23 641,90 грн., липень 2009 року - 2 756,96 грн., вересень 2009 року 637,97 грн., жовтень 2009 року - 766,97 грн., листопад 2009 року - 247,07 грн., грудень 2009 року - 80,37 грн., березень 2010 року - 6 093,95 грн., квітень 2010 року - 25.29 грн.

- п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9, пп.4.2.1 п.4.2, п.4.1 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1 пп. 8.1.2 пп. 8.1.4. п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 134,59 грн.

- п.1.19 ст.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1. п.п..8.1.2. п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-IV (із змінами і доповненнями) не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 397,50 грн.

Зазначені порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос», позивачем надано додаткові матеріальні блага працівникам підприємства у вигляді проплати за мобільний зв'язок (послуги роумінгу та вихідні міжнародні дзвінки) та не утримано податок з доходів фізичних осіб при оплаті послуг нотаріуса.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Втордеревпром»укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №0504/02 від 04.05.2009року та № 05.04/03 від 04.05.2009р.; з приватним підприємством «Рем-Будінвест Експрес»укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №1102/01 від 02.11.2009р.; з приватним підприємством Фірма «Юкос»укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №0104/03 від 04.01.2010р. Предметом договорів є поставка електротехнічної продукції в кількості і асортименті вказаній у видатковій накладній.

Згідно вказаних договорів, позивачем отримано:

- від ПП «Рем-Будінвест Експрес»електрообладнання відповідно до видаткової накладної №РН-4-01009 від 01.04.2010р. на загальну суму з ПДВ 200746,96 грн., №РН-4-01007 від 01.04.2010р. на загальну суму з ПДВ 169739,99 грн., №РН-11-0205 від 02.11.2009р. на загальну суму з ПДВ 51065 грн., №РН-11-0204 від 02.11.2009р. на загальну суму з ПДВ 48454,86 грн., №РН-11-0302 від 03.11.2009р. на загальну суму з ПДВ 558995,32 грн., №РН-12-0104 від 01.12.2009р. на загальну суму з ПДВ 149550,79 грн., №РН-12-01-03 від 01.12.2009р. на загальну суму з ПДВ 512301,49 грн., №РН-12-0102 від 01.12.2009р. на загальну суму з ПДВ 104973,65 грн., №РН-3-01005 від 01.03.2010р. на загальну суму з ПДВ 68617,45 грн., №РН-3-01006 від 01.03.2010р. на загальну суму з ПДВ 278630,12 грн., №РН-3-01007 від 01.03.2010р. на загальну суму з ПДВ 282248,53 грн.,

- від ТзОВ «Втордеревпром»електрообладнання відповідно до видаткової накладної №РН-5-05005 від 05.05.2009р. на загальну суму з ПДВ 154325,28 грн., №РН-5-05006 від 05.05.2009р. на загальну суму з ПДВ 57634,43 грн., №РН-6-09004 від 09.06.2009р. на загальну суму з ПДВ 62001,18 грн., №РН-6-01005 від 01.06.2009р. на загальну суму з ПДВ 40656,64 грн., №РН-6-02002 від 02.06.2009р. на загальну суму з ПДВ 38647,48 грн.,

- від ПП Фірма «Юкос» електрообладнання відповідно до видаткової накладної №РН-2-01018 від 01.02.2010р. на загальну суму з ПДВ 98024,86 грн., №РН-2-0120 від 01.02.2010р. на загальну суму з ПДВ 152233,78 грн. №РН-1-04005 від 04.01.2010р. на загальну суму з ПДВ 21169,61 грн., №РН-1-04006 від 04.01.2010р. на загальну суму з ПДВ 217308,30 грн., №РН-1-04007 від 04.01.2010р. на загальну суму з ПДВ 126407,11 грн.

Отримані від ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос»електротовари позивачем оплачено згідно платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи (т.2 а.с.74-119).

Позивачем також укладено з ТзОВ «Втордеревпром»(виконавцем) договір про надання послуг №0504/01 від 04.05.2009р., предметом якого є надання послуг з реалізації електротехнічного обладнання та кабельно-провідникової продукції з метою розширення ринків збуту та просування товарних позицій на ринку.

На виконання вказаного договору позивач передав ТзОВ «Втордеревпром»електрообладнання відповідно до видаткової накладної №РН-0000364 від 11.05.2009р. на загальну суму з ПДВ 228277,08 грн., №РН-0000365 від 13.05.2009р. на загальну суму з ПДВ 56811,14 грн., №РН-0000366 від 19.05.2009р. на загальну суму з ПДВ 24247,44 грн., №РН-00000406 від 30.06.2009р. на загальну суму з ПДВ 68861,47 грн., №РН-0000405 від 25.06.2009р. на загальну суму з ПДВ 41445,01 грн., №РН-0000403 від 26.06.2009р. на загальну суму з ПДВ 31544,94 грн., №РН-0000409 від 01.07.2009р. на загальну суму з ПДВ 9182,30 грн., №РН-0000491 від 20.07.2009р. на загальну суму з ПДВ 2812,90 грн., №РН-0000440 від 16.07.2009р. на загальну суму з ПДВ 4546,56 грн., №РН-0000665 від 29.09.2009р. на загальну суму з ПДВ 3815,81 грн., №РН-0000815 від 30.10.2009р. на загальну суму з ПДВ 4601,82 грн., №РН-0000882 від 30.11.2009р. на загальну суму з ПДВ 1482,42 грн., №РН-0001226 від 30.04.2010р. на загальну суму з ПДВ 151,73 грн., №РН-0001123 від 31.03.2010р. на загальну суму з ПДВ 28374,34 грн., №РН-0001125 від 31.03.2010р. на загальну суму з ПДВ 8189,36 грн. (копії довіреностей на отримання відповідальним працівником ТзОВ «Втордеревпром»вказаної продукції міститься у матеріалах справи).

Придбані у ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос»електротовари у подальшому позивачем реалізовано згідно договорів поставки №3262/30/08 від 01.01.2008р.. №1543/30/10 від 01.01.2010р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»та згідно договору №7101/070813р-90б (з додатками про пролонгацію) ЗАТ «Нова лінія». Дані фактичні обставини справи підтверджуються зібраними у справі доказами, а саме, видатковими накладними, довіреностями на одержання продукції, товаротранспортними накладними, звітами про послуги, що надавалися ТзОВ «Союз Плюс Сервіс», та сертифікатами відповідності на продукцію.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Доказами, що містяться у матеріалах справи підтверджується придбання позивачем електротоварів у ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос», та їх подальша реалізація за вищими цінами ТзОВ «Епіцентр К»та ЗАТ «Нова Лінія», тобто використання у господарській діяльності з метою отримання економічної вигоди.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, валові витрати можуть підтверджуватися: документами, які підтверджують списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або придбання їх за готівку; документами, які підтверджують оприбуткування товарів або фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу товарів у ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос»та їх подальша реалізація ТзОВ «Епіцентр К»та ЗАТ «Нова Лінія»в підтверджений відповідними первинними документами (податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати відповідності, довіреності на отримання ТМЦ, товаротранспортні накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, позивачем укладено договори з ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ПП Фірма «Юкос», ТзОВ «Епіцентр К»та ЗАТ «Нова Лінія» із дотриманням вимог чинного законодавства України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки, як встановлено судом, господарські операції позивача з ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес»та ПП Фірма «Юкос»мали місце, помилковим є висновок відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит.

До того ж, у пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом України"Про податок на додану вартість" передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи , між позивачем та ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ПП Фірма «Юкос»укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується матеріалами справи, відтак ТзОВ «Втордеревпром», ПП «Рем-Будінвест Експрес», ПП Фірма «Юкос»правомірно виписано податкові накладні (т.1 а.с. 157-158, 160-161, 162, 163-164, 165-166, 167, 168,169,170,171-172,173-175, 176,177-179, 180-183, 184-187,188,199-203,204-207,208-210,211-213,214-217,218-220,221-225,226-229,230-232,233-234,235-236,237-239,240-242,243-245,246-250).

Судом також встановлено, що зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Усі податкові накладні містять необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість".

Не обгрунтованим є також викладений у акті перевірки висновок відповідача про порушення позивачем п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9, пп.4.2.1 п.4.2, п.4.1 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 пп.8.1.2 пп.8.1.4. п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) щодо не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 134,59 грн.

Так, відповідачем у акті перевірки зазначено, що «за вказаний період закордонні відрядження та співпраці з іноземними партнерами відсутні, а отже відсутні і підтверджуючі документи про використанні даних послуг у господарській діяльності (т.1 а.с.61), у той же час, відповідач у акті перевірки зазначає. що «у період який перевірявся, ТОВ «Західпромелектро» здійснювало імпортні операції…, згідно контрактів укладених з Фірма «Karlik Elektrotechnik Sp.z o.»та Фірма «Z.S.E. Ospel Spolka Akcyjna»(т.1 а.с.59). Копії казаних договорів містяться у матеріалах справи, відтак надання додаткових матеріальних благ працівникам позивача не підтверджується матеріалами справи.

Щодо порушення позивачем п.1.19 ст.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1. п.п..8.1.2. п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-IV (із змінами і доповненнями) у звязку з не перерахуванням податку з доходів фізичних осіб в сумі 397,50 грн. судом встановлено, що згідно платіжних доручень №2883 від 31.05.2010р, №2501 від 11.12.2009р., №2341 від 06.10.2009р., №2125 від 13.07.2009р.(містяться у матеріалах справи) податок сплачено у повному розмірі до місцевого бюджету Галицького району. Водночас така сплата до місцевого бюджету іншого району не може бути підставою для покладення відповідальності за несплату податку на позивача та застосування до нього санкцій, оскільки чинне законодавство передбачає можливість перерахування помилково сплачених сум податку до визначеного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002422320/0/30367 від 02.12.2010 року, №0002432320/0/30366 від 02.12.2010р., №0003611720/0/30319 від 02.12.2010р.

3.Стягнути з державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»(м. Львів, вул. Медової Печери, 73, ЄДРПОУ 31526630) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2011 р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.