Постанова № 14096587, 24.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2011 року Справа № 2а-6244/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Твердохліба Р.С.,

при секретарі Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області в особі управління державного казначейства у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2009 року в сумі 1019555,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області в особі управління державного казначейства у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2009 року в сумі 1019555,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

ТОВ «Восточна енергетична компанія» знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську та є платником податку на додану вартсіть. ТОВ «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонній державної податкової інспекції у м. Луганську були подані податкові декларації по податку на додану вартість за вересень 2009 року, відповідно до рядку 22.2 якої та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № З до декларації) позивачем було заявлене відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у розмірі 400 102,00 грн. та податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, відповідно до рядку 25.1 якої та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 1 019 555,00 грн.

30 квітня 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську була проведена перевірка за результатами якої було складено довідку №329/23-616/34942390 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Восточна енергетична компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла внаслідок відємного значення з податку на додану варстість за жовтень 2009 року.

Відповідно до висновків, викладених в довідці №329/23-616/34942390 від 30 квітня 2010 року, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року на суму 1019555,00 грн., що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей.

Згідно приписів п.п.7.7.5 та 7.7.6 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у позивача виникає право на бюджетне відшкодування через 40 календарних днів після надання податковому органу податкових декларацій. Документами бухгалтерського та податкового обліку повністю підтверджені суми, що увійшли до податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Довідкою №329/23-616/34942390 від 30 квітня 2010 року встановлено, що отримані податкові накладні відповідають вимогам п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Підсумки реєстру відповідають даним декларації за відповідний період.

Таким чином, позивачем зазначено, що виходячи з вимог п. 1.8. статті 1 та статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на плану вартість» позивачем фактично було сплачено до державного бюджету суми податку на додану вартість, які відображені у визначених податкових деклараціях та заявлені до відшкодування на загальну суму бюджетного відшкодування у розмірі 1019 555,00 грн.

Таким чином, на даний час розгляду справи позивачу не відшкодована з Державного бюджету України сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 1 019 555,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2010 у справі №2а-6500/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000642360 від 20.08.2010 про зменшення ТОВ «Восточна енергетична компанія» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2009 року на суму 1019555,00 грн.

Представник першого відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що Ленінською МДПІ у м.Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Восточна енергетична компанія», за результатами якої було складено акт від 10.12.2009 №1118/23/616/34942390 «Про результати нєвеїзної документальної перевірки ТОВ «Восточна енергетична компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у липні 2009 року».

Висновком встановлено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року на суму 1019555,00 грн., що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей. Остаточні висновки щодо відшкодування заявлених сум бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року будуть зроблені при отриманні відповідей по направленим запитам, згідно наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 (з урахуванням змін до методичних рекомендацій щодо взаємодій між підрозділами органів ДПІ України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ від 20.10.2009 №568) про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

ТОВ «Восточна енергетична компанія» заявлено суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації № 109649 від 20.11.2009 за жовтень 2009 в сумі 1 010555,00 грн. Сума не відшкодовувалась.

Згідно отриманих довідок зустрічних перевірок та згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання, встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням). Згідно отриманих довідок зустрічних перевірок та згідно Системи автоматизованого співставлений податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання не встановлені підприємства-видобувачі вугілля.

У звязку з цим, неможливо встановити походження товару (вугілля) та неможливо підтвердити фактичне виконання перевантаження, зберігання експортного вантажу, переміщення вагонів, а також супутніх послуг задіяних у операціях з вугіллям походження якого не можливо встановити. На підставі акту перевірки від 19.08.2010 винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 № 0000642360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 019 555,00 грн.

Таким чином представником Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську зазначено, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник другого відповідача головного управління державного казначейства України у Луганській області надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання даної правової норми спільним наазом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України встановлено порядок відшкодування податку на додану вартсіть №200/86 від 21 травня 2001 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року за №489/5680. відповідно до п.4.1 даного порядку, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. До головного управління державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Восточна енергетична компанія» по податковій декларації за жовтень 2009 року. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник головного управління державного казначейства України у Луганській області в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Разом з тим, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосувати податкове законодавство, яке діяло на час виникнення правовідносин.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість”).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради 01 березня 2007 року за номером 13821070004012531 (а.с.23).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100078033 від 19.11.2007 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську (а.с.24).

На виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, Товариством з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, що зареєстрована у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську 20.11.2009 за (а.с.59-61). Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 1019555,00 грн. (а.с.59-62).

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» подало 20.11.2009 до Ленінської МДПІ у м. Луганську розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року в сумі 1019555,00 грн. (а.с.62-63).

Таким чином, позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Восточна енергетична компанія», код за ЄДРПОУ 34942390, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2009 року.

Відповідно до висновків, викладених в довідці №329/23-616/34942390 від 30 квітня 2010 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Восточна енергетична компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла внаслідок відємного значення з податку на додану варстість за жовтень 2009 року, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року на суму 1019555,00 грн., що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей.

Матеріалами справи (реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (а.с.66-70), контрактами та додатками до них (а.с.71-97), податковими накладними (98-154), банківськими виписками (а.с.155-165), копіями товарних накладних (а.с.166-199), копіями видаткових накладних (а.с.200-213), копіями актів приймання-передачі (а.с.214-223), копіями митних декларацій (а.с.224-249) підтверджено фактичну сплату позивачем отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту.

Доводи І-го відповідача щодо не підтвердження надходження сум ПДВ до бюджету за результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» суд не приймає до уваги на підставі того, що, по-перше, зазначений наказ Державної податкової адміністрації України не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, і тому не має юридичної сили, а по-друге, він суперечить нормам Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», оскільки останній не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок.

Тобто, за приписами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» право на отримання суми бюджетного відшкодування повязано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Також, Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не повязує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки відємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обовязку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.

Крім того, суд зазначає, що нормами Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до Державного бюджету, а тому доводи податкового органу щодо обовязку платника податку покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають законодавчо встановленому механізму справляння цього виду податку.

У пункті 1.3 статті 1 Закоу України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, 19.08.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було складено акт №626/23-616/34942390 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Восточна енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 34942390) з питань достовірності нарахування суми бюдетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у серпні 2009 року (а.с.270-278).

На підставі зазначеного акту Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 №0000642360/0 яким ТОВ «Восточна енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 34942390) було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1019555,00 грн. (а.с.279).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2010 у справі №2а-6500/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000642360 від 20.08.2010 про зменшення ТОВ «Восточна енергетична компанія» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2009 року на суму 1019555,00 грн. (а.с.289-296).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із статтею 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобовязань та проведенні платежів, у звязку з чим Головне управління Державного казначейства України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача.

Згідно із довідкою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ТОВ «Восточна енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 34942390), станом на 24.02.2011 із суми, заявленої до відшкодування в декларації за жовтень 2009 року, фактично відшкодовано 0,00 грн. (а.с. 316)

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ТОВ «Восточна енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 34942390) про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2009 року в сумі 1019555,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 01 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» (ідентифікаційний код 34942390, місцезнаходження: 94031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 24) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2009 року в сумі 1019555,00 грн. (один мільйон девятнадцять тисяч пятсот пятдесят пять гривень нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» (ідентифікаційний код 34942390, місцезнаходження: 94031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 24) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова буде складена у повному обсязі 01 березня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб