Постанова № 14096573, 16.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2011 року Справа № 2а-4868/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та представників сторін:

від позивача державний податковий інспектор юридичного відділу

Прокопенко Н.О. (довіреність від 04.01.2011 № 3)

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 275,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області, в якому позивач з урахуванням уточненого адміністративного позову від 07 лютого 2011 року № 1696/10 (арк. справи 77-78), просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції в сумі 275,00 грн.

Ухвалою суду від 09 вересня 2010 року провадження у справі № 2а-4868/10/1270 за позовом державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1275,00 грн. зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 2а-6435/10/1270 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 (арк. справи 56).

Ухвалою суду від 24 січня 2011 року провадження у адміністративній справі № 2а-4868/10/1270 за позовом державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1275,00 грн. поновлено та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Свердловську Луганської області як платник податків.

На підставі акта перевірки від 08 лютого 2010 року № 0050/12/32/23/НОМЕР_2 у відповідності із нормами пунктів 1, 4, 6 статті 17 та статті 22 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області 22 лютого 2010 року прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1275,00 грн.

Враховуючи, що сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій відповідачем добровільно у визначені законом строки повністю не сплачена, державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області просить стягнути несплачений залишок в судовому порядку.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення на адміністративний позов від 01.08.2010, доповнення до заперечення на адміністративний позов від 26.08.2010 та додаткові заперечення на позов від 01.02.2011, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. справи 30-33, 45-48, 73).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені лише підстави та порядок проведення перевірок своєчасності сплати податків та зборів, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є законом про оподаткування і регулює питання застосування субєктами господарювання РРО. На думку відповідача, при проведенні перевірки виконання умов Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» державна податкова інспекція повинна керуватися не Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Позивач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 „Про тимчасове обмеження щодо здійснення заходів (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” вважає, що податківці не мали права 03.02.2010 проводити планову перевірку дотримання ним проведення розрахунків. Крім того, позивач вважає, що відповідачем допущено порушення при прийнятті рішення від 22.02.2010 № НОМЕР_1. Так, перевірка проводилась працівниками Державної податкової адміністрації в Луганській області, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було винесено іншим податковим органом державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області. До того ж, згідно Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.03.2001 за № 268/5459, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків. Оскільки акт перевірки зареєстрований 08 лютого 2010 року, то, на думку відповідача, останнім днем прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є 19 лютого 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» регламентовано, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»); 2) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні зворотні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (пункт 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»); 3) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (пункт 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»); 4) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки- загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Свердловську Луганської області.

03 лютого 2010 року посадовими особами державної податкової адміністрації в Луганській області проведено перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт від 08 лютого 2010 року за № 0050/12/32/23/НОМЕР_2. В ході перевірки, серед іншого, були виявлені наступні порушення, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без режиму попереднього програмування найменування, ціни товару та обліку їх кількості, проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій не на повну суму покупки, видача розрахункового документа не на повну суму покупки, не забезпечення щоденного друкування фіскального звітного чека (арк. справи 8-9).

Зазначені в акті перевірки від 08 лютого 2010 року за № 0050/12/32/23/НОМЕР_2 порушення Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підтверджуються описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 03 лютого 2010 року, який власноруч складений та підписаний продавцем ОСОБА_3, в присутності якої проводилась перевірка, Х-звітом денним від 03 лютого 2010 року, копією фіскального чеку від 03 лютого 2010 року № 8514 на суму 5,50 грн. та поясненнями продавця ОСОБА_3 від 03 лютого 2010 року (арк. справи 10, 11).

Від підписання акта перевірки від 08 лютого 2010 року за № 0050/12/32/23/НОМЕР_2 продавець ОСОБА_3, в присутності якої проводилась перевірка, відмовилась, про що посадовими особами державної податкової адміністрації в Луганській області складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки (арк. справи 12).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність- у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На підставі акта перевірки від 08 лютого 2010 року за № 0050/12/32/23/НОМЕР_2 за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків та товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у відповідності із пунктами 1, 4, 6 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» рішенням державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 1275,00 грн.: 850,00 грн. за проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій не на повну суму покупки, 340,00 грн. за не щоденне друкування фіскального звітного чека за 25 березня 2009 року в книзі обліку розрахункових операцій, 85,00 грн. за невиконання режиму попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій (арк. справи 7, 13).

З метою забезпечення впровадження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), рішення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернуто поштовою службою без вручення адресату за заявою відправника (одержувача) (арк. справи 5, 5 на звороті).

Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

На виконання вимог пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), у звязку із поверненням поштовою службою без вручення відповідачу рішення від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області складена довідка про неможливість вручення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та його розміщення на дошці податкових оголошень від 15 березня 2010 року № 54-23-2097222659 (арк. справи 6).

З огляду на вимоги пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), рішення від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій вважається врученим фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у день його розміщення на дошці податкових оголошень, - 15 березня 2010 року.

Згідно із статтею 25 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

В порушення вимог статті 25 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фізична - особа - підприємець ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції в десятиденний термін з дня прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 не сплатив, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 1275,00 грн.

Рішення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 оскаржено відповідачем у судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року у справі № 2а-6435/10/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року (арк. справи 61-63, 64-67), у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 відмовлено повністю і постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності застосування до відповідача рішенням державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 штрафних (фінансових) санкцій у відповідності із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

На дату вирішення адміністративної справи відповідачем частково сплачена сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, несплачений залишок складає 275,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 31 грудня 2010 року та 03 лютого 2011 року (арк. мсправи 79, 80).

Оскільки рішення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 22 лютого 2010 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на дату розгляду та вирішення справи є чинним і відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку залишок штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 275,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-71, 87, 94, 105, 158-163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 275,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України на р/р 31118104700072 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДК у м. Свердловську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача 24048566, код платежу 21080900 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 275,00 грн. (двісті сімдесят п'ять гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21 лютого 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська