Постанова № 14096547, 24.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2011 року Справа № 2а-811/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:не зявився,

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафів та пені до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 4788,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач зареєстрований як платник збору на обовязкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Лисичанській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440270002583.

Відповідно до ст.1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» та п.п.3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16, відповідач як субєкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нарахувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,25%, 0,5% - 1,0% від суми оплати праці найманих працівників. Відповідно до п.п.2 п.2 ст.27 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальник зобовязаний нарахувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками роботодавцями один раз на місяць у день встановлений для одержання в установах банку коштів на плату праці за відповідний період. Не сплачені в строк кошти вважаються недоїмкою.

Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані із загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.01.2011 за відповідачем рахується прострочена заборгованість у сумі 4788,00 грн.

Позивач у судове засідання не забезпечив явку свого повноважного представника, до початку розгляду справи надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності представника позивача субєкта владних повноважень, від якого надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності, та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 30.10.2002 за № НОМЕР_2 як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Лисичанській міській виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальник з 09.04.2009 за № 440270002583.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.14 Основ законодавства України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до п.п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно абз.2 та 5 п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», перерахування сум здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені ст.30 цього Закону.

Оглядом фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані із загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку із тимчасовою втратою працездатності форми 4-ФСС (а.с.7) та довідки (а.с.8) встановлено, що станом на 01.01.2011 за відповідчем рахується заборгованість у розмірі 4788,00 грн., що скаладається із суми не прийнятих до зарахування витрат у розмірі 3192,00 грн. та штрафу у розмірі 1596,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки від 30.06.2010 (а.с.15) заборгованість утворилася через порушення використання кошт Фонду соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності на санітарно-курортне лікування та оздоровлення застрахованої особи та членів їх сімей.

Так, в акті проведеної перевірки зазначено, що згідно наказу директора Лисичанської дирекції № 69 від 21.04.2009 року, на основі заяви приватного підприємця ОСОБА_1 на видачу санітарно-курортної путівки, медичної довідки ф.070/о та паспорту, по накладній № 100 від 21.04.2009, відповідачу була надана санітарно-курортна путівка № 358770 в ЗАТ «Миргородкурорт» санаторій «Березова роща» вартістю 3990,00 грн., с датою вїзду 26.04.2010 с частковою оплатою 20 відсотків вартості путівки в сумі 798,00 грн.

У порушення п.5.1. Порядку отримання застрахованої особи та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, яке сплачується за рахунок кошт Фонду соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності від 25.02.2009 відповідач не повернув до Лисичанської дирекції поворотний талон або довідку про факт прибування в санаторії.

Лисичанською дирекцією було направлено запит в ЗАТ «Миргородкурорт» санаторій «Березова роща» для виявлення фактично оздоровлюючої особи по путівки № 358770.

Згідно відповіді на запит, від ЗАТ «Миргородкурорт» по путівки № 358770 з 26.04.2010 по 16.05.2010 оздоровлювався ОСОБА_2.

В порушення ст.4, ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» санітарно курортна путівка, придбана за рахунок коштів соціального страхування була передана відповідачем іншій особі.

Вартість путівки до санаторію ЗАТ «Миргородкурорт» складає 3990,00 грн. путівка видана с часткової оплатою 20 %. Збиток Фонду складає 3192,00 грн.

На основі п.8.7 Інструкції про порядок вступу, обліку і витрачання засобів соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності» витрати у сумі 3192,00 грн. зроблені з порушенням діючого законодавства та не приймаються до зарахування в рахунок страхових внесків.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, накладення штрафних санкцій у розмірі 50% від суми неприйняття до зарахування.

Таким чином, сума штрафу становить 50% від 3192,00 грн., тобто 1596,00 грн.

На час розгляду справи у суді, відповідачем суму заборгованості у добровільному порядку не сплачено.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження при розгляді адміністративної справи.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що 08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643 заборгованість за період з 01.07.2010 по 01.10.2010 у розмірі 4788,00 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 1 березня 2011 року.

СуддяК.О. Пляшкова