Постанова № 14096545, 03.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2011 року Справа № 2а-6525/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

за участю представників

від позивача: Бєлікової М.Ю. (довіреність № 34-03-03/161 від 13.01.2011 р. ),

від відповідача: Гуртової К.В. (довіреність від 20.01.2011 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення суми економічних санкцій ,-

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення суми економічних санкцій в розмірі 20103,27 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області зазначила, що з 27.07.2010 року по 28.07.2010 року державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було проведено перевірку Перевальського департаменту ВП Алчевське управління «Луганськвода» з питань дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. За результатами перевірки було складено акт від 28.07.2010 року № 424.

За результатами перевірки державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» винесено рішення № 231 від 30.07.10р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 20103,27 грн.: штраф у сумі 13402,18 грн. і вилучено необґрунтованої виручки в сумі 6701,09 грн.

02.08.2010 рішення, претензія і припис були направлені на адресу відповідача. Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» добровільно не сплачені економічні санкції, позивач просив суд їх стягнути.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивач не мав права проводити позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», оскільки у позивача не було згоди центрального органу виконавчої влади на її проведення, разом з цим ним не було ознайомлено з підставою проведення такої перевірки ні ТОВ «Луганськвода» - яке є юридичною особою, ні Перевальський департамент відокремленого підрозділу Алчевського управління «Луганськвода» - який ні є юридичною особою та фактично перевірявся. В акті перевірки не викладено детального опису виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, не визначено суму необґрунтовано одержаної виручки з доданням розрахунків з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку. А для проведення перерахунків, яки вимагає позивач, необхідне скласти акт-претензії між споживачем та відповідачем. Тому відповідач вважає нараховану позивачем необґрунтовано одержану виручку безпідставною. Разом з цим, представник відповідача зазначив, що 17.09.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» оскаржило припис № 246 від 30.07.2010 р. та рішення № 231 від 30.07.2010 р. За таких обставин, представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

03.03.2011 року під час судового засідання представником відповідача було подано доповнення на відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду за справою № 2а-7238\10\1270 рішення № 231 від 30.07.2010 року про застосування санкцій скасовано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», має статус юридичної особи; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 35554719, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради від 26.11.2007. Предметом діяльності товариства є збирання, очищення та розподілення води; будівництво будівель; будівництво місцевих трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання; водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, діяльність у сфері інжинірингу; збирання і оброблення стічних вод.

Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України; державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність.

Повноваження та компетенція позивача визначена постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, якою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами (далі - ДІКЦ) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки і підпорядковується йому. ДІКЦ має серед інших право: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та накладати штраф у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

ДІКЦ має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.

Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.

Судом встановлено, що державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 27 липня 2010 по 28 липня 2010 року проведено позапланову перевірку Перевальського департаменту ВП Алчевське управління «Луганськвода» з питань дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. За результатами перевірки було складено акт від 28.07.2010 року № 424 (а.с. 3-12). У якості висновку в акті вказано, що у період, що перевірявся, необґрунтовано нарахована сума плати за послуги водопостачання і водовідведення та водопостачання для поливу, які були надані мешканцям м. Зоринськ у травні 2010 року не в повному обсязі склала 8653,32 грн. та підлягає поверненню споживачам шляхом проведення перерахунків вартості послуг. Необґрунтовано отримана сума виручки, із урахуванням відсотку сплати за наданні послуги з водопостачання і водовідведення та водопостачання мешканцям м. Зоринськ склала 6701,09 грн.

Ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

На підставі вказаного акту перевірки державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було прийнято рішення № 231 від 30.07.10р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 20103,27 грн., так: штраф у сумі 13402,18 грн. і вилучено необґрунтованої виручки в сумі 6701,09 грн. (а.с. 13), яке постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.10 р. по справі № 2а-7238/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування припису № 246 від 30.07.2010 року та рішення № 231 від 30.07.2010 року було визнано правомірним.

Однак 23.12.2010 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» було задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року по справі № 2а-7238\10\1270 скасовано, а дії державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області по винесенню рішення № 231 від 30.07.2010 року визнані протиправними та само рішення скасовано.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення є виявлене позивачем в ході перевірки отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» необґрунтованої виручки, однак доказів факту сплати споживачами нарахованої вартості наданих послуг за спірний період державною інспекцією контролю за цінами в Луганській області не було надано, з цих підстав рішення № 231 від 30.07.2010 року було визнано Донецьким апеляційним адміністративним судом протиправним та скасовано.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що рішення № 231 від 30.07.2010 року прийняте з порушенням чинного законодавства, тому позовні вимоги щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» економічних санкцій за цим рішенням не можуть бути задоволенні судом.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Питання судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення прийнято не на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 71, 94, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення суми економічних санкцій в розмірі 20103,27 грн. відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в повному обсязі виготовлена 09.03.2011 року.

Суддя О.В. Ципко