Постанова № 14096523, 22.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2011 року Справа № 2а-9949/10/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Твердохліб Р.С., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до приватного підприємства «Радіс-Плюс» про припинення юридичної особи, ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу приватне підприємство «Радіс-Плюс» (ідентифікаційний код 33112135), у звязку з тим, що приватним підприємством «Радіс-Плюс» в порушення вимог пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» та частини 8 статті 19 Господарського кодексу України не подає до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську протягом року податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а саме, податкові декларації та документи бухгалтерської звітності не надавались відповідачем з 20 жовтня 2009 року.

На адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення, направлене на адресу відповідача.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Державна реєстрація юридичної особи приватного підприємства «Радіс-Плюс» (ідентифікаційний код 33112135) проведена виконавчим комітетом Луганської міської ради: дата проведення державної реєстрації 18 серпня 2004 року, номер запису про державну реєстрацію - 1382102 0000 000372). На обліку відповідач перебуває у ДПІ Жовтневого району у м. Луганську, про що зазначено у висновку б/д б/н (арк. справи 4).

Платники податків відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) зобовязані були вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобов'язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16);

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16);

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

З метою реалізації вказаної основної функції податкового органу Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» визначив право органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства; одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.

Вказана норма кореспондує з нормами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність особи за її місцезнаходженням та неподання податкової звітності протягом року, оскільки тільки за умови знаходження юридичної особи за місцезнаходженням та наявності податкової звітності можливо реалізувати основну контрольну функцію податкового органу.

Відповідно до статті 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам- правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

У відповідності із частиною 2 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Висновком державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську б/д б/н підтверджується, що податкові декларації, документи фінансової звітності не надавались відповідачем з дня реєстрації - 20 жовтня 2009 року (арк. справи 4).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24 липня 2008 року внесено запис № 1382143 0004 000372 про відсутність юридичної особи за вказаною адресою(арк. справи 5, 6-9).

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612 (який був чинним до 14 січня 2011 року), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків- про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця.

Аналогічні за змістом положення містить пункт 11.10 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1439/18734, який набрав чинності 14 січня 2011 року, - якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Приймаючи до уваги, що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність приватного підприємства «Радіс-Плюс» за вказаною адресою, та враховуючи, що відповідач не має заборгованості по платежам до бюджету і з 20 жовтня 2009 року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, що підтверджується висновком (арк. справи 4), у суду є підстави для припинення юридичної особи відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись пунктом 67.2 статті 67, підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, статтями 33, 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», статтями 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу приватне підприємство «Радіс-Плюс» (ідентифікаційний код 33112135, місцезнаходження: 91016, м. Луганськ, вул. Радянська, буд. 69, кв. 50), зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради: дата проведення державної реєстрації 18 серпня 2004 року, номер запису про державну реєстрацію - 1382102 0000 000372).

У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи (виконавчий комітет Луганської міської ради, місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяР.С. Твердохліб