Постанова № 14096504, 31.01.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3553/10/0770

Ряд стат. звіту № 10.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. сторін та осіб, які беруть участь у справі:

прокурора: представник Роман М.С.;

позивача: Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, представник - Сабо О.В.;

відповідача: Закарпатське акціонерне товариство «Тересвянський деревообробний комбінат», представник не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Прокурора Тячівського району в інтересах Управління пенсійного Фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Закритого акціонерного товариства "Тересв'янський деревообробний комбінат" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 31 січня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 04 лютого 2011 року.

Прокурор Тячівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернувся до Закритого акціонерного товариства "Тересв'янський деревообробний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 62457, 87 грн..

В судовому засіданні представник прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу «Тересв»янський деревообробний комбінат»(надалі АТЗТ «Тересв»янський ДОК») являється платником страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058, який набув чинності з 01.01.2004року (надалі. - Закон №1058 від 09.07.2003р).

Згідно ст. 4 п.1 Закону № 400/97ВР від 26.06.97р., для платників збору визначених п. 1 та п.2 статті 1 цього Закону (а саме суб"єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 32 % з 01.01.2004р. до 31.03.2005р., 32,3% з 01.04.2005р. до 31.12.2005р., 31,8% з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., а 33,2% з 01.01.2007р. від обєкта оподаткування.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058 від 09.07,2003 р. роботодавці - юридичні таї фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст.15 Закону 1058 від 09.07.2003 р. вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобовязані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За липень 2007 підприємство здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати нарахувало та задекларувало в щомісячному розрахунку загальну суму страхових внесків в розмірі 18275,50 грн., який поданий був до управління лише 15.02.2010р. і провело сплату 22.02.2010р.

Оскільки, підприємство вчасно не подало розрахунок страхових внесків за відповідний базовий звітній період, не пізніше через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, то відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України 1058 від 09.07.2003 р до підприємства застосована фінансова, санкції в сумі 56 654,05 гри, про що винесено рішення №159 від 05.03.2010 р., яке надіслано платнику з повідомленням про вручення і не оскаржене платником (а.с. 9, 10).

Оскільки, підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітній період, не пізніше через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду визначені ч.б ст.20 Закону №1058 від 09,07.2003 року, то відповідно до п.2 ст.106 вони стали вважатися простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок, фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства (п.9.3.2 Інструкції про порядок, обчислення, і сплати страхувальниками та зарахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663), яка формується за даними звітів платника розрахованих та поданих самостійно.

Отже, у відповідності до п.9 ст.106 ЗУ № 1058 до підприємства застосована була фінансова санкція в сумі _2519,31грн. та нараховано пеню в сумі 1202,11 грн. про що винесено рішення. №535 від 20.08.20ірр., яке надіслано платнику з повідомленням про вручення і не оскаржене платником (а.с. 11, 12).

За вказаний період платником самостійно сплачено лише 15193, 10 грн. які згідно ч.5 ст. 106 Закону України №1058 від 09.07,2003 року були зараховані в порядку календарної черговості виникнення боргу на погашення заборгованості по сплаті страхових внесків,

Отже, етаном на 09.09.2010 року відповідно до особової картки платника підприємство має заборгованість в сумі 62457, 87 грн., в тому числі по страхових внесках 3082, 40 грн. по фінансових санкціях 58173, 36 грн. по нені 1202, 11 грн.

Враховуючи те, що ст.1 Закону №1058 від 09.07,2003 року визначено поняття страхових внесків, як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а ст. 106 п. 3 Закону №1058 від 09.17.2003 року встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку із страхових внесків, вимогу про її сплату (вимога є виконавчим документом), управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі направлено платнику вимогу від 01 березня 2010 року про сплату боргу, що збоку платника залишились без задоволення (а.с. 8).

На час розгляду адміністративної справи відповідач борг не сплатив.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Тячівського району в інтересах Управління пенсійного Фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Закритого акціонерного товариства "Тересв'янський деревообробний комбінат" задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Тересв'янський деревообробний комбінат" (90564, смт. Тересва, вул. Заводська, 1 код ЄДРПОУ 00274051 р/р 26004301135011 МФО 312215 в Тячівському відділенні ПІБ) на користь відповідача заборгованість в сумі 62456, 87 (шістдесят дві тисячі чотириста пятдесят шість грн. 87 коп.) грн..

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шешеня О.М.