Рішення № 140964488, 27.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3386/26

2/154/1823/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

27 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 708 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позов обґрунтований тим, що 04 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 04.06.2025-100001031, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 3 000 грн зі строком повернення до 09 грудня 2025 року.

У подальшому на підставі додаткових договорів від 19 та 24 вересня 2025 року позивач надав відповідачці додаткові транші кредитних коштів у розмірі 10 000 грн та 1 700 грн відповідно, внаслідок чого загальна сума наданого кредиту становила 14 700 грн.

Умовами кредитного договору передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій та неустойки у разі порушення договірних зобов`язань.

Позивач зазначає, що відповідачка належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 708 грн, з яких: 13 200 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 3 158 грн заборгованість за процентами, 7 350 грн неустойка.

При цьому позивач посилається на здійснені відповідачкою часткові платежі протягом червня листопада 2025 року, які, на його думку, підтверджують отримання кредитних коштів та визнання кредитного зобов`язання.

Посилаючись на порушення відповідачкою умов кредитного договору, позивач просить стягнути зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви відповідачці, у розмірі 138,18 грн. Також повідомив про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, до суду не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

За таких обставин, відповідно до статей 223, 280 ЦПК України, враховуючи належне повідомлення відповідачки, її неявку без повідомлення поважних причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

04 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 04.06.2025-100001031, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепту).

Відповідно до пунктів 2.12.3 договору його укладення здійснювалося через особистий кабінет позичальниці шляхом акцепту пропозиції з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір укладено 04 червня 2025 року о 13 год 01 хв та підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором E645.

Згідно із заявкою до договору відповідачці надано кредит у розмірі 3 000 грн строком на 189 днів, із кінцевою датою повернення 09 грудня 2025 року. Договором передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1% на день протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом та ставку «Економ» у розмірі 0,5% на день протягом наступних періодів. Пролонгація строку кредитування не передбачена.

Умовами заявки також встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 7% від його суми, що становить 210 грн, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 210 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим. Передбачено неустойку в розмірі 45 грн за кожний день невиконання або неналежного виконання окремого зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.1 договору кредитні кошти надаються шляхом перерахування на рахунок позичальниці з використанням електронного платіжного засобу, номер якого закінчується цифрами 8456. Згідно з пунктом 4.4 договору проценти нараховуються щоденно на суму кредиту або її залишок.

19 вересня 2025 року сторони уклали додатковий договір, підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором K932, відповідно до якого суму кредиту збільшено до 13 000 грн шляхом надання другого траншу в розмірі 10 000 грн строком на 82 дні. За надання цього траншу передбачено комісію 700 грн.

24 вересня 2025 року сторони уклали наступний додатковий договір, підписаний одноразовим ідентифікатором K739, яким загальну суму кредиту збільшено до 14 700 грн шляхом надання третього траншу в розмірі 1 700 грн строком на 77 днів. Комісія за надання цього траншу становила 119 грн. Кінцеву дату повернення кредиту 09 грудня 2025 року не змінено.

Матеріали справи містять відомості Системи BankID Національного банку України щодо ідентифікації ОСОБА_1 через АТ «Державний ощадний банк України». Зазначені відомості містять її прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, РНОКПП, паспортні дані, адресу проживання та номер мобільного телефону, які відповідають персональним даним позичальниці, зазначеним у кредитному договорі та анкеті.

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивач подав договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року, укладений із ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», а також листи цієї платіжної установи про виконані перекази.

Згідно з листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 17 квітня 2026 року № 1-1704, 04 червня 2025 року о 13 год 02 хв 03 с на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано 3 000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 762309512.

Відповідно до листів цієї ж платіжної установи від 18 квітня 2026 року, 19 вересня 2025 року о 09 год 08 хв 55 с на зазначену картку перераховано 10 000 грн, номер транзакції 867597927, а 24 вересня 2025 року о 16 год 31 хв 59 с 1 700 грн, номер транзакції 872748433.

Призначенням усіх трьох платежів зазначено видачу коштів за кредитним договором № 04.06.2025-100001031. Загальна сума перерахованих відповідачці коштів становить 14 700 грн.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за період із 04 червня до 09 грудня 2025 року вбачається, що відповідачка здійснювала платежі 24 червня, 15 липня, 05 та 26 серпня, 16 вересня, 07 жовтня і 21 листопада 2025 року на загальну суму 8 010,50 грн, з яких 1 500 грн зараховано в погашення основного боргу, 5 061,50 грн процентів та 1 449 грн комісій.

Згідно з розрахунком заборгованості, починаючи із 17 вересня 2025 року кредитодавець застосовував процентну ставку 0,5% на день. Загальна сума нарахованих за період кредитування процентів становить 8 219,50 грн, з яких 5 061,50 грн погашено відповідачкою.

У зв`язку з порушенням строків внесення чергових платежів позивач із 29 жовтня до 04 грудня 2025 року нарахував неустойку в загальному розмірі 7 350 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 07 серпня 2026 року непогашена заборгованість становить 23 708 грн, з яких 13 200 грн основний борг, 3 158 грн проценти за користування кредитом та 7 350 грн неустойка. Заборгованість за комісіями та нарахування за статтею 625 ЦК України відсутні.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення договору, надання кредиту та невиконання основного зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25, відповідно до якого кредитний договір, укладений із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та з дотриманням передбаченої законом процедури, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У цій справі укладення договору підтверджується його електронними примірниками, заявкою, акцептом із зазначенням одноразового ідентифікатора E645, додатковими договорами з ідентифікаторами K932 та K739, відомостями ідентифікації позичальниці через BankID, а також документами про фактичне перерахування коштів на зазначену в договорі платіжну картку.

Зміст договору та додаткових угод містить погоджені сторонами умови щодо суми кредиту, строку кредитування, процентних ставок, порядку повернення коштів та внесення платежів. Відомостей про зміну цих умов позивачем в односторонньому порядку матеріали справи не містять.

Сукупність зазначених доказів підтверджує волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору та додаткових угод до нього. Доказів, які спростовують факт їх укладення або достовірність відповідних електронних документів, відповідачка не надала.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надання відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 14 700 грн підтверджується документами платіжної установи із зазначенням дат, сум, номерів транзакцій та реквізитів платіжної картки отримувачки. Ці документи відповідають умовам договору та додаткових угод щодо сум і способу видачі кредиту.

Факт здійснення відповідачкою платежів за цим кредитним договором додатково узгоджується з установленими обставинами виникнення та виконання кредитного зобов`язання.

Отже, позивач довів належне виконання свого обов`язку з надання кредитних коштів та виникнення у відповідачки зустрічного обов`язку щодо їх повернення і сплати передбачених договором процентів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кінцевий строк повернення кредиту за договором № 04.06.2025-100001031 настав 09 грудня 2025 року. До цієї дати відповідачка повернула лише частину отриманих коштів. Непогашений залишок основного боргу становить 13 200 грн.

Доказів подальшого погашення заборгованості, припинення зобов`язання або неправильного зарахування платежів відповідачка не надала. Заявлений позивачем залишок основного боргу підтверджується дослідженими доказами та підлягає стягненню.

Щодо процентів за користування кредитом суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено обмеження розміру денної процентної ставки за споживчим кредитом, яка не може перевищувати 1%.

Умовами кредитного договору передбачено фіксовані процентні ставки 1% та 0,5% на день, які застосовуються протягом визначених чергових періодів кредитування.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач застосовував ставку 1% на день протягом перших п`яти чергових періодів, а починаючи із 17 вересня 2025 року ставку 0,5% на день. Нарахування здійснювалися на фактичний залишок кредиту з урахуванням наданих додаткових траншів та проведених платежів.

Суд установив, що нарахування процентів здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування, який закінчився 09 грудня 2025 року. Нарахування договірних процентів після спливу цього строку розрахунок позивача не містить.

Загальна сума нарахованих процентів становить 8 219,50 грн, з яких відповідачкою сплачено 5 061,50 грн. Непогашений залишок процентів становить 3 158 грн.

Досліджений розрахунок узгоджується з умовами договору щодо строків кредитування, погоджених процентних ставок, наданих траншів та внесених платежів. Арифметичних розбіжностей, які впливають на заявлений до стягнення розмір процентів, суд не встановив.

Комісії, передбачені договором та додатковими угодами, у загальному розмірі 1 449 грн відображені у розрахунку як сплачені. Вимог про стягнення непогашених комісій позивач не заявляє. Підстав для зміни встановленої за наявними доказами черговості зарахування платежів суд не встановив.

Відповідачка не надала доказів сплати процентів у більшому розмірі або обґрунтованого контррозрахунку, який спростовував би наведені позивачем нарахування.

Отже, вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 3 158 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення неустойки суд виходить із такого.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цим же пунктом передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що позивач із 29 жовтня до 04 грудня 2025 року нарахував відповідачці неустойку в загальному розмірі 7 350 грн за порушення строків внесення чергових платежів за кредитним договором.

Зазначена сума становить половину загального розміру наданого кредиту, однак дотримання встановленого законом кількісного обмеження неустойки не усуває спеціальної законодавчої заборони її стягнення протягом дії воєнного стану.

Нарахована позивачем неустойка за своєю правовою природою є відповідальністю за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Усі відповідні нарахування здійснені під час дії воєнного стану, а тому на спірні правовідносини безпосередньо поширюється пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Вказана норма не ставить звільнення позичальника від сплати неустойки в залежність від наявності заяви боржника, поважності причин прострочення або подання ним відповідних заперечень проти позову.

Отже, вимога про стягнення 7 350 грн неустойки суперечить імперативним положенням закону та задоволенню не підлягає.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

За результатами дослідження та оцінки доказів суд установив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, позивач належним чином виконав зобов`язання щодо надання кредитних коштів, тоді як відповідачка порушила обов`язок із повернення кредиту та сплати процентів у погоджені сторонами строки.

Позивач довів наявність непогашеного основного боргу в розмірі 13 200 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3 158 грн.

Вимога про стягнення неустойки в розмірі 7 350 грн задоволенню не підлягає на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи встановлені обставини справи та застосовані норми матеріального права, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованості за кредитним договором № 04.06.2025-100001031 від 04 червня 2025 року в загальному розмірі 16 358 грн, з яких 13 200 грн основний борг та 3 158 грн проценти за користування кредитом, з відмовою у задоволенні решти позовних вимог.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00133505 від 12 серпня 2026 року.

Крім того, відповідно до квитанції ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2194127 від 11 серпня 2026 року та опису вкладення позивач поніс витрати на надсилання відповідачці позовної заяви з додатками в розмірі 138,18 грн, з яких 72 грн становить плата за пересилання, 64,08 грн за друк документів та 2,10 грн сервісний збір.

Зазначені витрати документально підтверджені, безпосередньо пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду та підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки позов задоволено на суму 16 358 грн із заявлених 23 708 грн, що становить 68,9978%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1 837 грн та витрати на надсилання позовної заяви в розмірі 95,34 грн, а всього 1 932,34 грн судових витрат.

Керуючись статтями 12, 7681, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263265, 268, 280284 ЦПК України, статтями 207, 526, 530, 549, 626, 638, 1048, 1049, 1054, 1056-1, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 8, 21 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 04.06.2025-100001031 від 04 червня 2025 року в загальному розмірі 16 358 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень, з яких:

- 13 200 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

- 3 158 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати в загальному розмірі 1 932 (одна тисяча дев`ятсот тридцять дві) гривні 34 копійки, з яких 1 837 грн судовий збір та 95,34 грн витрати на надсилання позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.Р. Вітер