Рішення № 140962958, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8472/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно застосувало до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Позивач зазначає, що пенсія за вислугу років як працівнику льотного та льотно-випробувального складу призначена йому ще з 20.01.1994, тобто до набрання чинності Законом України №3668-VI та подальших змін, якими запроваджено відповідне обмеження. На цій підставі позивач вважає, що положення про максимальний розмір пенсії на нього не поширюються, а тому просить зобов`язати відповідача з 01.03.2026 здійснити перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 18.05.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позов ОСОБА_1 . Відзив обґрунтований тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно застосувало до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Відповідач зазначає, що з 01.03.2026 позивачу проведено черговий перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта підвищення, внаслідок чого її розрахунковий розмір становив 64685,28 грн, однак до виплати, відповідно до статті 2 Закону №3668-VI, частини третьої статті 85 Закону №1788-XII та статті 27 Закону №1058-IV, пенсія обмежена сумою 25950,00 грн. На думку відповідача, підстави для виплати пенсії без такого обмеження відсутні, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Також у відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 20.01.1994 отримує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу цивільної авіації, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.

30.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 07.05.2026 №2200-0302-8/35626 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для такого перерахунку, зазначивши, що розмір пенсії з 01.03.2026 до виплати становить 25950,00 грн з урахуванням обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 54 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають відповідні категорії працівників авіації, а також льотно-випробного складу за наявності визначеної законом вислуги років.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 (далі - Порядок №418).

Відповідно до пункту 7 Порядку №418 пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків понад 30 років і у жінок понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Спеціальними законодавчими актами, які регулюють пенсійне забезпечення працівників льотного складу, передбачено не лише особливості визначення заробітку для призначення пенсії, але й спеціальний механізм перерахунку вже призначеної пенсії у зв`язку зі зростанням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки.

Так, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня, починаючи з 2005 року, заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до пункту 7 Порядку №418, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

Отже, законодавством передбачено право позивача на відповідний перерахунок раніше призначеної пенсії в разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки.

Відповідно до частини третьої статті 53 Закону №1788-XII працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються із середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, та призначаються у розмірах, визначених цим Законом.

При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Як встановлено судом, з 01.03.2026 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта підвищення 1,20829, визначеного шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2025 рік, у розмірі 25946,11 грн на середню заробітну плату, яка враховувалась під час попереднього перерахунку пенсії за 2024 рік, у розмірі 21473,42 грн.

У результаті такого перерахунку основний розмір пенсії позивача від середнього заробітку становив 66565,62 грн, а з урахуванням установленого статтею 53 Закону №1788-XII обмеження у дві з половиною величини середньої заробітної плати - 64685,28 грн.

Разом з тим до виплати відповідач визначив пенсію позивача в розмірі 25950,00 грн, застосувавши обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказаним Законом внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема до частини третьої статті 85 Закону №1788-XII.

Відповідно до частини третьої статті 85 Закону №1788-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Частина третя статті 85 Закону №1788-XII викладена в редакції Закону №3668-VI зі змінами, внесеними згідно із Законами України від 24.12.2015 №911-VIII та від 06.12.2016 №1774-VIII.

Так само частиною третьою статті 27 Закону №1058-IV визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас абзацом першим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, установленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Абзацом другим зазначеного пункту передбачено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням установлених законодавством надбавок, підвищень та інших доплат перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Разом з тим указана норма стосується призначення пенсії, а не її подальшого перерахунку.

Аналізуючи наведені норми у їх системному взаємозв`язку, суд ураховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI необхідно застосовувати у системному зв`язку між собою.

При цьому застереження про незастосування максимального обмеження до пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI, не може тлумачитися як загальне та безстрокове звільнення всіх таких пенсій від установленого законом максимального розміру при проведенні наступних перерахунків.

Вказані перехідні положення спрямовані на збереження розміру пенсії тих осіб, пенсія яких на момент набрання чинності Законом №3668-VI вже перевищувала встановлений цим Законом максимальний розмір, шляхом недопущення її зменшення. Водночас до подальшого перерахунку пенсій застосовуються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Верховний Суд у справі №580/234/19 зазначив, що якщо перевищення максимального розміру пенсії стало наслідком її перерахунку, проведеного в період дії статті 2 Закону №3668-VI, до таких правовідносин застосовуються положення зазначеної статті, якою встановлено обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Суд також враховує, що правовідносини у справі №580/234/19 та у цій справі є подібними, оскільки стосуються перерахунку пенсії за вислугу років працівнику льотного складу, призначеної відповідно до Закону №1788-XII, із застосуванням Порядку №418 та подальшого обмеження перерахованого розміру пенсії відповідно до Закону №3668-VI.

Суд встановив, що пенсія за вислугу років призначена позивачу з 20.01.1994, тобто до набрання чинності Законом №3668-VI.

Разом з тим сам по собі факт призначення позивачу пенсії до набрання чинності Законом №3668-VI не є достатньою підставою для висновку про неможливість застосування встановленого цим Законом максимального обмеження при здійсненні подальших перерахунків пенсії.

Матеріали справи не свідчать про те, що станом на дату набрання чинності Законом №3668-VI розмір пенсії позивача перевищував установлений цим Законом максимальний розмір та що до позивача підлягав застосуванню механізм збереження такого розміру пенсії, передбачений абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI.

Натомість спір у цій справі виник у зв`язку із перерахунком пенсії позивача з 01.03.2026, тобто в період дії положень статті 2 Закону №3668-VI та частини третьої статті 85 Закону №1788-XII.

За результатами такого перерахунку розмір пенсії позивача становив 64685,28 грн, у зв`язку з чим відповідач застосував передбачене законодавством обмеження та визначив розмір пенсії до виплати в сумі 25950,00 грн, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність.

Суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI визнано неконституційними в частині їх поширення на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 - в частині поширення на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас пенсія позивачу призначена відповідно до Закону №1788-XII, а тому наведені рішення Конституційного Суду України не усувають установленого статтею 2 Закону №3668-VI та частиною третьою статті 85 Закону №1788-XII обмеження максимального розміру пенсії у спірних правовідносинах.

Таким чином, на час проведення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 законодавством передбачено обмеження максимального розміру пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону №1788-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виплаті позивачу пенсії з 01.03.2026 обмеження її максимальним розміром відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії позивачу з обмеженням її максимального розміру та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач довів правомірність оскаржуваних дій, тоді як наведені позивачем доводи не спростовують встановлених судом обставин та висновків щодо застосування норм матеріального права.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)Головуючий суддя Є.В. Печений