Рішення № 140962733, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5782/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення ОСОБА_1 з 1 серпня 2025 р. пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити нарахування та виплату з 01 серпня 2025 р. пенсії по втраті годувальника, передбачену ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати померлого годувальника ОСОБА_2 , підтвердженої довідкою від 02.11.2004 р. № 52.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є вдовою ОСОБА_2 . Її чоловік був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та особою з інвалідністю другої групи і отримував пенсію по інвалідності, пов`язаній з роботами з ліквідації аварії. Помер він 01 вересня 2014 року. На виконання постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 січня 2016 року у справі № 674/1444/15-а позивача перевели з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі відшкодування фактичних збитків, тобто 50 відсотків заробітку померлого чоловіка, одержаного ним за роботу в зоні відчуження у 1986 році. До серпня 2025 року розмір її пенсії становив 23 610 грн. З 01.08.2025 відповідач без її заяви «впорядкував» розмір пенсії та обчислив її з урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року. Підставою відповідач назвав те, що суми заробітної плати в довідці від 02.11.2004 № 52 внесено до первинних документів на виконання рішення суду. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони звужують гарантований статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обсяг її соціального захисту та суперечать судовому рішенню, на виконання якого їй призначено пенсію.

Ухвалою від 09 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та витребував у відповідача належним чином засвідчені копії пенсійної справи позивача.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 08.04.2026 в електронному кабінеті, проте відзиву на позов та витребуваних доказів до суду не подав і про поважність причин цього не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , 1947 року народження, є вдовою ОСОБА_2 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), особою з інвалідністю другої групи. З 02.11.2004 він перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію по інвалідності, пов`язаній з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20.01.2016 у справі № 674/1444/15-а встановлено таке. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17.05.2004 у справі № 2-522/2004 за позовом ОСОБА_2 до виробничо-комерційної фірми «Смотрич» про стягнення заробітної плати встановлено, що ОСОБА_2 дійсно брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії і його заробітна плата складала 1060 крб. 88 коп. З березня 2012 року розмір пенсії ОСОБА_2 було зменшено з 8220,00 грн до 2096,10 грн з причини проведення зустрічної перевірки достовірності видачі довідки про оплату праці в зоні відчуження на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10.12.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014, управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі зобов`язано поновити виплату пенсії ОСОБА_2 в раніше зазначеному розмірі та стягнути недоплачену пенсію за березень - серпень 2012 року.

Цією ж постановою від 20.01.2016 визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі щодо відмови від 21.07.2015 р. в перерахунку виплаченої ОСОБА_1 пенсії чоловіка, а також щодо відмови (від 09.07.2015 р.) в перерахуванні і доплаті недоотриманої допомоги на поховання чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області здійснити перерахунки пенсії ОСОБА_2 в розмірі відшкодування фактичних збитків за нормами ст.ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови KM України № 1210 від 23.11.2011 р. протягом березня 2012 р. - вересня 2014 р. у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян згідно із законами України «Про Державний бюджет України» на 2012, 2013, 2014 p.p., а також перерахунок допомоги на поховання ОСОБА_2 і виплатити ОСОБА_1 недонараховані й недовиплачені пенсію та допомогу на поховання чоловіка. Визнано протиправним та скасовано рішення №29-10/05 від 03.07.2015 р. управління Пенсійного фонду в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 - учасника ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - в розмірі фактичних відшкодувань збитків, а саме 50 % заробітку померлого годувальника, одержаного ним за роботу в зоні відчуження у 1986 р., визначеного для обчислення пенсії згідно із законодавством, починаючи від дня звернення - 26 червня 2015 р.

На виконання цієї постанови з 26.06.2015 позивача переведено з пенсії за віком, призначеної з 28.05.2002, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01.03.2025 відповідач провів перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2025 № 209, після чого розмір пенсійної виплати позивача становив 23 610,00 грн.

У серпні 2025 року позивачу пенсію не виплачено. На її заяву від 14.09.2025, яка надійшла до відповідача 23.09.2025, відповідач листом від 06.10.2025 № 13029-12092/Г-03/8-2200/25 повідомив таке. Під час перевірки пенсійних справ, яку він проводить на виконання рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024, встановлено, що пенсія позивача обчислювалася із заробітної плати померлого годувальника. Довідку про заробітну плату від 02.11.2004 № 52 ОСОБА_2 видано на виконання рішення Дунаєвецького районного суду від 17.05.2004, а розмір його пенсії обчислювався з урахуванням сум, зазначених у довідці, на виконання рішення Дунаєвецького районного суду від 10.12.2012 № 2206/1499/12. Оскільки суми заробітної плати ОСОБА_2 , зазначені в довідці від 02.11.2004 № 52, внесено до первинних документів на виконання рішення суду від 17.05.2004, підстав для їх врахування для обчислення пенсії позивача, на думку відповідача, немає. Тому з 01.08.2025 відповідач «впорядкував» розмір пенсії позивача та обчислив її з урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року, згідно з пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. Розмір пенсії позивача з 01.08.2025 становить 12 776,65 грн.

Рішення (розпорядження) відповідача про перерахунок пенсії позивача з 01.08.2025 та доказів його доведення до відома позивача матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210), визначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, провадиться з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З наведених норм випливає, що органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі документів, на підставі яких обчислено пенсію. Однак зменшити призначену пенсію вони можуть лише у разі настання обставин, які тягнуть за собою її зменшення, зокрема встановивши недостовірність таких документів. Якщо ж пенсію призначено (перераховано) на виконання судового рішення, то її розмір та підстави обчислення визначені цим рішенням і не можуть бути переглянуті органом Пенсійного фонду в позасудовому порядку.

Застосовуючи наведені норми до обставин справи, суд зазначає, що позивача переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника на виконання постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20.01.2016 у справі № 674/1444/15-а. Ця постанова, яка набрала законної сили, прямо визначила розмір пенсії позивача: 50 % заробітку померлого годувальника, одержаного ним за роботу в зоні відчуження у 1986 році, визначеного для обчислення пенсії згідно із законодавством. Розмір цього заробітку (1060 крб. 88 коп.) встановлено рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17.05.2004 у справі № 2-522/2004, а відомості про нього містить довідка від 02.11.2004 № 52. Ці обставини встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справі, в якій брали участь позивач та орган Пенсійного фонду України, правонаступником якого є відповідач. Тому відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України вони не доказуються і не можуть переоцінюватися відповідачем.

Посилання відповідача на те, що суми заробітної плати внесено до первинних документів на виконання рішення суду, суд відхиляє. Ця обставина не свідчить про недостовірність довідки від 02.11.2004 № 52. Навпаки, вона підтверджує, що розмір заробітної плати померлого годувальника встановлено судовим рішенням, яке є обов`язковим для всіх органів державної влади, у тому числі для органів Пенсійного фонду України. Закон не наділяє орган Пенсійного фонду повноваженнями переоцінювати судове рішення чи відмовлятися від врахування встановленого ним розміру заробітної плати лише тому, що відповідні відомості внесено до первинних документів саме на виконання судового рішення.

Окремо суд зазначає, що в 2012 році орган Пенсійного фонду України вже зменшував пенсію ОСОБА_2 з причини проведення зустрічної перевірки достовірності видачі довідки про оплату праці в зоні відчуження. Ці дії визнано протиправними постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10.12.2012, залишеною без змін судом апеляційної інстанції. Отже, правомірність врахування цієї заробітної плати для обчислення пенсії вже була предметом судового контролю. Повторне зменшення пенсії з тих самих підстав, тепер щодо пенсії у зв`язку з втратою годувальника, свідчить про невиконання відповідачем судових рішень. Таке зменшення суперечить статті 129?№ Конституції України, частині другій статті 14 та частині першій статті 370 КАС України.

Крім того, всі ці обставини були відомі органам Пенсійного фонду щонайменше з 2004 року, тобто задовго до переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Отже, вони не є новими обставинами, які в розумінні абзацу третього частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV могли б тягнути за собою зменшення пенсії з 01.08.2025.

Не є підставою для зменшення пенсії й посилання відповідача на рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024. Як зазначає сам відповідач, цим рішенням визнано неконституційними приписи, якими обмежувався максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону № 796-XII. Наслідком цього рішення є виплата таких пенсій без обмеження максимальним розміром. Воно не встановлює нових підстав чи правил обчислення пенсій і не надає органам Пенсійного фонду повноважень переглядати документи, на підставі яких пенсії вже призначено, зокрема на виконання судових рішень.

Посилаючись на пункт 9-1 Порядку № 1210, відповідач не пояснив, яким чином ця норма поширюється на пенсію позивача, призначену відповідно до статті 54 Закону № 796-XII на виконання судового рішення з урахуванням заробітної плати померлого годувальника. Рішення (розпорядження) про перерахунок пенсії позивача з 01.08.2025 відповідач суду не надав. Витребуваної ухвалою суду пенсійної справи позивача він також не подав.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо обчислення пенсії позивача з 01.08.2025 з урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати замість заробітної плати померлого годувальника, підтвердженої довідкою від 02.11.2004 № 52. Тому такі дії є протиправними.

Ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача відновити з 01.08.2025 нарахування та виплату їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону № 796-XII з урахуванням заробітної плати померлого годувальника, підтвердженої довідкою від 02.11.2004 № 52, з урахуванням виплачених сум.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», інших судових витрат не заявлено, тому підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення ОСОБА_1 з 01.08.2025 пенсії у зв`язку з втратою годувальника виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити з 01.08.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням заробітної плати померлого годувальника ОСОБА_2 , підтвердженої довідкою від 02.11.2004 № 52, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський