Рішення № 140962601, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4758/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБНІ СИСТЕМИ ЛТД" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000002/2 від 07.01.2026;

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000012 від 07.01.2026 року;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000001/2 від 07.01.2026;

4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000011 від 07.01.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним ввезено на митну територію України поліетиленові труби, придбані в АТ «KUZEYBORU» (Туреччина) за договором від 27.10.2025 №27/10/2025-UA, і задекларовано їх митну вартість за ціною договору (основним методом). Для підтвердження митної вартості позивач подав митному органу повний пакет документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Документи містять узгоджені між собою відомості про ціну товару (340 доларів США за метр) та її оплату. Розбіжностей чи ознак підробки в них немає.

На думку позивача, кожна з підстав коригування, наведених митницею в рішеннях, є необґрунтованою, оскільки нижчий рівень митної вартості порівняно з даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби не є підставою для коригування; рішення не містять посилання на конкретне положення договору, яким нібито обмежено права покупця; рахунок-фактура, зазначений в експортній митній декларації Туреччини, є тим самим інвойсом, який подано до митного оформлення, а позначення «TPS-E-Fatura» є лише реєстраційним номером електронного рахунку в державній системі Туреччини; калькуляція собівартості виробника підтверджує складові ціни; висновок про заниження вартості сировини ґрунтується на припущеннях; вартість перевезення до кордону документально підтверджена, а тарифна політика перевізника не стосується складових митної вартості.

Позивач також вважає, що митниця не обґрунтувала застосування резервного методу. Джерелом числового значення митної вартості вона обрала митну декларацію на товари іншого виробника, іншого призначення і діаметра.

Ухвалою від 25.03.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що за спірними митними деклараціями автоматизована система аналізу та управління ризиками згенерувала ризики 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» і 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», під час опрацювання документів митний орган встановив, що заявлений рівень митної вартості (1,4557 дол. США/кг) не відповідає рівню, за яким оформлювалися подібні товари на інших митницях (2,7034 дол. США/кг); за дилерським договором від 27.10.2025 №KZ-PT/27102025 дилер має право лише на продаж товару і не може розпоряджатися ним на свій розсуд (бартер, обмін, дарування тощо), тобто права покупця обмежено; у копії митної декларації країни відправлення зазначено рахунок-фактуру, який не подано до митного оформлення; калькуляція собівартості не відображає всіх складових ціни, а вартість сировини в ній (0,83 дол. США/кг) нижча за світові ціни на сировину в Туреччині (від 860 дол. США/т) за Дайджестом цін товарів на світових ринках; вартість перевезення за 1 км до кордону України нижча, ніж після кордону, що ставить під сумнів транспортну складову митної вартості; декларант не подав витребуваних додаткових документів, тому митниця правомірно визначила митну вартість за резервним методом; картка відмови є складовою рішення про коригування, і її окреме скасування не має юридичних наслідків.

Ухвалою від 10.04.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги.

Відповідач подав заперечення, у яких просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРУБНІ СИСТЕМИ ЛТД" (покупець) і АТ «KUZEYBORU» (продавець, Туреччина) уклали договір від 27.10.2025 №27/10/2025-UA. Специфікацією №1 до нього сторони погодили поставку 877 метрів поліетиленових труб за ціною 340 доларів США за метр, на загальну суму 298180,00 доларів США.

Того ж дня ці самі сторони уклали договір офіційного дилера №KZ-PT/27102025. Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 цього договору дистриб`ютор займається імпортом, маркетингом, дистрибуцією та продажем труб на території України. Метою договору є призначення дилера партнером виробника для продажу, маркетингу, дистрибуції та постачання продукції на території України.

Згідно з прайс-листом виробника, дійсним до 01.03.2026, ціна труби DN 1200 PN 10 SDR 17 становить 340,00 доларів США за метр на умовах FCA Aksaray Factory, Turkey.

За рахунком-проформою від 19.11.2025 №К12917 позивач здійснив попередню оплату товару, що підтверджує платіжна інструкція від 15.12.2025 №1.

За інвойсами від 02.01.2026 №KZI2026000000003 і №KZI2026000000004 продавець поставив позивачу по 4 труби діаметром 1200 мм, довжиною 13 м кожна (по 52 метри), на суму 17680,00 доларів США за кожним інвойсом. Умови поставки FCA Аксарай (Туреччина).

Перевезення здійснювало ТОВ «АФ-ТРАНС» на підставі договорів-заявок від 26.12.2025 №26122025-2 і №26122025-1. Згідно з довідками перевізника про транспортні витрати від 02.01.2026 №03 і №02 вартість кожного перевезення становила 140000,00 грн: за маршрутом м. Аксарай (Туреччина) - митний перехід Порубне - 105000,00 грн; за маршрутом митний перехід Порубне - м. Київ - 35000,00 грн.

У довідках також зазначено, що страхування вантажу не проводилося.

07.01.2026 позивач подав до Хмельницької митниці митні декларації №26UA400040000183U4 і №26UA400040000184U3. Митну вартість товару за кожною з них він визначив за основним методом у розмірі 857520,91 грн. До цієї суми позивач включив ціну товару 752520,91 грн (17680,00 дол. США Ч 42,5634) і витрати на транспортування до митного кордону України 105000,00 грн. Вага нетто товару за кожною декларацією становить 13840 кг.

До митних декларацій позивач подав документи, перелік яких наведено в графі 44 декларацій і в картках відмови:

- зовнішньоекономічний договір і специфікацію №1;

- договір офіційного дилера;

- рахунок-проформу;

- банківський платіжний документ;

- пакувальний лист;

- інвойс;

- декларацію про походження товару;

- сертифікат якості;

- договір-заявку на перевезення;

- довідку про транспортні витрати;

- рахунок перевізника;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR);

- прайс-лист виробника;

- заяву виробника щодо розрахунку собівартості;

- копію митної декларації Турецької Республіки;

- сертифікат про непреференційне походження товару.

В експортних митних деклараціях Турецької Республіки від 02.01.2026 №26061000ЕХ00000003 і №26061000ЕХ00000004 у графі 22 зазначено вартість 17680,00 доларів США. У графі 44 зазначено «TPS Електронний рахунок-фактура V 26243160110886046214465/1» (відповідно «…214461/1») та «РАХУНОК-ФАКТУРА №: KZI2026000000004» (відповідно «KZI2026000000003»).

У заяві виробника щодо розрахунку собівартості від 27.10.2025 визначено структуру вартості одного метра труби (340,00 дол. США):

- сировина - 221,00 дол. США (65%);

- енергія - 34,00 дол. США (10%);

- праця - 34,00 дол. США (10%);

- обслуговування та ремонт - 17,00 дол. США (5%);

- пакування та внутрішня логістика - 17,00 дол. США (5%);

- контроль якості - 10,20 дол. США (3%);

- інші витрати - 6,80 дол. США (2%).

07.01.2026 митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України. У відповідь декларант ОСОБА_1 07.01.2026 повідомила, що на вимогу митного органу для підтвердження митної вартості товару усі документи надано, а інших документів, що підтверджують митну вартість товару, надати не має змоги.

07.01.2026 Хмельницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000001/2 (за митною декларацією №26UA400040000183U4) і №UA400000/2026/000002/2 (за митною декларацією №26UA400040000184U3). Ними митну вартість товару визначено за резервним методом (код методу 6) у розмірі 2,7034 дол. США/кг, тобто 37415,06 дол. США за кожною декларацією.

У графі 33 рішень як підстави коригування зазначено таке:

- заявлена митна вартість - 1,4557 дол. США/кг не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 2,7034 дол. США/кг;

- в поданих до митного оформлення документах наявні обмеження щодо прав покупця, що унеможливлює застосування основного методу;

- в копії митної декларації країни відправлення зазначено рахунок-фактуру, не поданий до митного оформлення;

- в поданій до митного оформлення калькуляції собівартості товару не відображені усі складові ціни товару, наприклад: прибуток, навантаження та інші;

- вартість сировини в калькуляції собівартості нижча ніж ціни на сировину в Туреччині;

- витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення;

- подані документи не містять визначених частиною 10 статті 58 МК України числових значень витрат на транспортування, обробку, страхування товару, комісійної та брокерської винагороди.

У рішеннях також зазначено, що митну вартість не може бути визначено за методами, передбаченими статтями 59 і 60 МК України, через відсутність у митного органу інформації про вартість операцій з ідентичними та подібними товарами. За методами, передбаченими статтями 62 і 63 МК України, її не може бути визначено через відсутність у митного органу і ненадання декларантом інформації для віднімання та додавання вартості.

Джерелом числового значення митної вартості митниця визначила митну декларацію від 18.11.2025 №25UA500580009136U7 на товар «Труби з поліетилену безшовні з необробленою поверхнею діаметром та довжиною в асортименті: ТРУБА HDPE EN 1519 D.75 … D.90 … D.110 … D.125 … D.160 … Торговельна марка: DRAIN+PLUS. Країна виробництва: TR. Виробник: Sifonik Sistem Drenaj Ltd». Цей товар ввозився з Туреччини на умовах поставки FCA, вагою 5438 кг, за рівнем митної вартості 2,7034 дол. США/кг. Коригувань на обсяг партії, умови поставки та комерційні умови митниця не здійснювала.

Того ж дня митниця склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000011 і №UA400040/2026/000012. Як причину відмови в картках зазначено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості, та винесення відповідних рішень про коригування митної вартості.

Товар випущено у вільний обіг за митними деклараціями №26UA400040000194U8 і №26UA400040000195U7.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5.добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10.своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України):

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1. декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2. зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3. рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4. якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7. ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8. якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4. виписку з бухгалтерської документації;

5. ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7. копію митної декларації країни відправлення;

8. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1. невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2. неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3. невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4. надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1. обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2. наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3. вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4. обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5. інформацію про права декларанта.

Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України). Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1. витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

2. витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

3. витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

4. витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до абзацу першого частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 1 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (частина 2 статті 60 МК України). Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (частина 3 статті 60 МК України).

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина 4 статті 60 МК України). У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частина 5 статті 60 МК України).

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) (частина 1).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина 2).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1. ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2. системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3. ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4. вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5. ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6. мінімальної митної вартості;

7. довільної чи фіктивної вартості (частина 3).

Згідно з частинами першою, другою статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі №809/1260/17 зазначив, що аналіз норм матеріального права (статей 49, 51, 52, 53, 54 МК України) свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Водночас у постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

У постанові від 20.03.2024 у справі №826/5959/17 Верховний Суд зазначив, що отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, так як при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Аналіз наведених норм та правових висновків свідчить про таке. Обов`язок підтвердження заявленої митної вартості покладено на декларанта. Він виконує цей обов`язок, подаючи документи, визначені частиною 2 статті 53 МК України.

Право митного органу витребувати додаткові документи виникає лише тоді, коли подані документи:

- містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

- мають ознаки підробки;

- або не містять усіх відомостей про складові митної вартості чи ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Неподання додаткових документів може бути підставою для відмови в застосуванні основного методу лише за умови, що сумнів митного органу був обґрунтованим, тобто зазначені ним розбіжності реально існують і впливають на числове значення митної вартості.

Обставини, з якими закон пов`язує можливість коригування, митний орган має навести в самому рішенні про коригування (пункти 1, 2 частини 2 статті 55 МК України). Тому суд перевіряє правомірність рішення в межах підстав, зазначених у його графі 33. Додаткові обґрунтування, наведені у відзиві, не можуть заповнити відсутність мотивування в самому рішенні.

Суд оцінює кожну з підстав, наведених митницею в рішеннях про коригування.

1. Невідповідність рівня заявленої митної вартості рівню митної вартості подібних товарів.

Відповідач у відзиві сам визнає, що наявність у ЄАІС Держмитслужби інформації про іншу митну вартість подібних товарів не є підставою для коригування митної вартості, а є лише підставою для поглибленого аналізу документів. Суд з цим погоджується. Розбіжність між заявленою вартістю і ціновою інформацією бази даних сама по собі не свідчить про недостовірність відомостей, заявлених декларантом, і не належить до підстав, визначених частиною 6 статті 54 МК України.

Крім того, з витягу з ЄАІС «Рівень цін по ЦБД», поданого відповідачем, видно, що для порівняння митниця взяла не лише інші за асортиментом товари, а й товари в іншій валюті (євро). Порівняння здійснено виключно за вартістю одного кілограма ваги нетто.

2. Обмеження щодо прав покупця.

У рішеннях про коригування митниця не зазначила, яким документом і яким його положенням встановлено обмеження прав покупця. Відповідне посилання на договір офіційного дилера від 27.10.2025 №KZ-PT/27102025 вперше наведено у відзиві.

Оцінюючи цей договір, суд зазначає, що він не містить заборони покупцю обмінювати, дарувати чи іншим чином розпоряджатися товаром. Визначення в договорі мети співпраці (продаж, маркетинг, дистрибуція та постачання продукції на території України) не є обмеженням прав покупця на використання товару. За своєю суттю це умова про територію діяльності дилера. Така умова належить до обмежень, що обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані. Підпункт «б» пункту 1 частини 1 статті 58 МК України прямо виключає такі обмеження з числа тих, що унеможливлюють застосування основного методу.

Відповідач також не навів, у чому полягає вплив такої умови на вартість товару. Отже, ця підстава є необґрунтованою.

3. Рахунок-фактура, зазначений у митній декларації країни відправлення.

У графі 44 експортних митних декларацій Турецької Республіки №26061000ЕХ00000003 і №26061000ЕХ00000004 зазначено номери рахунків-фактур KZI2026000000003 і KZI2026000000004. Саме ці інвойси позивач подав до митного оформлення. Вартість товару в графі 22 експортних декларацій (17680,00 дол. США) повністю збігається з вартістю за інвойсами.

Посилання на «TPS Електронний рахунок-фактура» з реєстраційним номером стосується електронної форми того самого рахунку в державній інформаційній системі Туреччини. Жодних відомостей про інший рахунок-фактуру з іншою ціною, іншою датою чи іншим продавцем митниця не навела. У рішеннях про коригування не зазначено, про який саме рахунок-фактуру йдеться. Таким чином, розбіжності, яка впливала б на правильність визначення митної вартості, суд не встановив.

4. Відсутність у калькуляції собівартості прибутку, навантаження та інших складових.

Калькуляція собівартості (розрахунок ціни) не належить до документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України. Позивач подав її з власної ініціативи.

Митна вартість за основним методом - це ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (частина 4 статті 58 МК України), а не собівартість їх виготовлення. Ціна товару (340,00 дол. США за метр) підтверджується узгодженими між собою документами: специфікацією №1, прайс-листом виробника, рахунком-проформою, інвойсами, платіжною інструкцією та експортними митними деклараціями. Структура собівартості, яку виробник розкрив у своїй заяві, не впливає на розмір ціни, що підлягає сплаті покупцем. Відсутність у ній окремого рядка «прибуток» не свідчить про наявність розбіжності в документах.

Щодо витрат на навантаження суд зазначає, що товар поставлено на умовах FCA Аксарай (завод продавця). Адреса завантаження в договорах-заявках на перевезення збігається з адресою заводу продавця. За такої умови поставки завантаження товару на транспортний засіб покупця здійснює продавець, і ці витрати охоплюються договірною ціною. Митниця не навела жодних даних про те, що покупець поніс окремі витрати на навантаження понад ціну інвойсу.

5. Вартість сировини в калькуляції нижча за ціни на сировину в Туреччині.

Митниця обчислила вартість сировини в 0,83 дол. США/кг (830 дол. США/т) і порівняла її з ціною поліетилену низького тиску HDPE в Туреччині за Дайджестом цін товарів на світових ринках. За таблицею 12 Дайджесту ця ціна становить 860,00-930,00 дол. США/т на умовах поставки CFR - міста Туреччини за період з 01.01.2026 по 15.01.2026.

Суд зазначає, що заява виробника щодо розрахунку собівартості датована 27.10.2025, а ціновий показник Дайджесту стосується січня 2026 року. Ціни в Дайджесті наведено на умовах CFR, тобто з урахуванням вартості доставки сировини до покупця, тоді як виробник товару є кінцевим споживачем сировини, умови придбання якої невідомі. Відхилення від нижньої межі ціни в Дайджесті становить близько 3,5%. Також сам Дайджест, за змістом розділу «Додаткова інформація», містить узагальнену інформацію, а його матеріали надаються в інформаційних цілях.

Інформація біржових організацій про вартість сировини, на думку суду, може бути додатковим документом у розумінні пункту 8 частини 3 статті 53 МК України. Проте вона не спростовує ціну, що фактично сплачена за готовий товар. Отже, ця підстава ґрунтується на припущеннях.

6. Витрати на транспортування до митного кордону нижчі, ніж після ввезення.

Витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України позивач включив до митної вартості в розмірі 105000,00 грн. Цю суму підтверджують договори-заявки на перевезення, рахунки перевізника та довідки перевізника про транспортні витрати. Довідки розмежовують вартість перевезення до митного кордону і по території України, як того вимагає частина 11 статті 58 МК України.

У рішеннях про коригування митниця не навела розрахунку протяжності маршрутів і тарифу за 1 км. Відповідач не послався на будь-які дані про ринкову вартість аналогічних перевезень. Співвідношення тарифів перевізника на різних ділянках маршруту є питанням його ціноутворення. Саме по собі воно не свідчить про недостовірність документально підтвердженої вартості перевезення до кордону.

7. Відсутність числових значень складових, визначених частиною 10 статті 58 МК України.

Витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України позивач задекларував і документально підтвердив. Страхування вантажу не здійснювалося, що прямо зазначено в довідках перевізника. Умови поставки FCA не покладають на продавця чи покупця обов`язку страхувати товар. Митниця не навела даних про те, що покупець сплачував комісійну чи брокерську винагороду, пов`язану із закупівлею товару за кордоном. Договір про надання послуг митного брокера від 25.12.2025 №62 стосується митного оформлення в Україні і не належить до витрат, визначених підпунктом «а» пункту 1 частини 10 статті 58 МК України.

Отже, відповідач не довів відсутності в поданих документах жодної обов`язкової складової митної вартості.

8. Витребування додаткових документів.

У повідомленні від 07.01.2026 митний орган витребував у декларанта перелік документів, визначений частиною 3 статті 53 МК України. До цього переліку увійшли, зокрема, прайс-листи виробника та, як зазначено у відзиві, копія митної декларації країни відправлення. Вказані документи позивач уже подав разом з митними деклараціями.

Митний орган не пояснив, які саме розбіжності мали усунути решта документів, зокрема договори з третіми особами чи рахунки про оплату комісійних. Матеріали справи не містять відомостей про існування таких договорів чи платежів. А відтак неподання декларантом цих документів не може бути підставою для відмови в застосуванні основного методу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем, не містять розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості. Вони містять відомості про ціну, що була фактично сплачена за товари, та про складові митної вартості. Враховуючи наведене, в митниці не було підстав, передбачених частиною 6 статті 54 МК України, для відмови в застосуванні основного методу.

Крім того, спосіб, у який митниця визначила митну вартість, не відповідає вимогам статей 57, 60, 64 МК України.

В рішеннях про коригування зазначено, що метод за статтею 60 МК України (за ціною договору щодо подібних товарів) застосувати неможливо через відсутність інформації про вартість операцій з подібними товарами. Водночас джерелом числового значення митної вартості визначено митну декларацію, за якою, за позицією відповідача, оформлено саме «подібні товари».

Суд зауважує, що товари, взяті за основу, не є подібними до оцінюваних у розумінні частин 2, 3 статті 60 МК України. За декларацією від 18.11.2025 №25UA500580009136U7 ввезено труби HDPE за стандартом EN 1519 діаметром від 75 до 160 мм торговельної марки DRAIN+PLUS виробництва Sifonik Sistem Drenaj Ltd, тобто каналізаційні (дренажні) труби малого діаметра. Оцінюваний товар - напірна труба PE100 PN10 діаметром 1200 мм торговельної марки kuzeyboru виробництва KUZEYBORU A.S.

Ці товари відрізняються за призначенням, розмірами, технічними характеристиками, виробником і торговельною маркою, а тому не є комерційно взаємозамінними.

Обсяги партій істотно різняться: 5438 кг у порівнюваній партії проти 13840 кг в оцінюваній. Проте коригування на обсяг партії митниця не здійснювала, як і на комерційні умови.

Митниця зазначила, що використаний рівень вартості є мінімальним серед подібних товарів. Частина 3 статті 64 МК України забороняє визначати митну вартість на підставі мінімальної митної вартості, а також довільної чи фіктивної вартості.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17, від 15.08.2019 у справі №826/19400/15, від 04.08.2021 у справах №520/3421/19 і №520/4787/19 та від 17.02.2022 у справі №520/4051/19 суд не бере до уваги. В тих справах суди встановили наявність реальних розбіжностей у документах декларанта, які він не усунув. У цій справі таких розбіжностей не встановлено.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000001/2 і №UA400000/2026/000002/2 від 07.01.2026 прийнято необґрунтовано і з порушенням вимог статей 53-55, 57, 58, 60, 64 МК України, а тому вони підлягають скасуванню.

Картки відмови №UA400040/2026/000011 і №UA400040/2026/000012 від 07.01.2026 оформлено на підставі цих рішень про коригування. Оскільки рішення про коригування є протиправними, похідні від них картки відмови також є протиправними і підлягають скасуванню.

Доводи відповідача про те, що скасування картки відмови не має юридичних наслідків, суд відхиляє. Картка відмови є письмовим вмотивованим рішенням митного органу (частина 1 статті 256 МК України), яке встановлює для декларанта обов`язок задекларувати митну вартість, визначену митним органом, а відтак може бути предметом оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, тому позов належить задовольнити.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач подав позов в електронній формі і сплатив судовий збір у загальному розмірі 10649,60 грн по 2662,40 грн за кожну вимогу про скасування рішення про коригування митної вартості як майнову і по 2662,40 грн за кожну вимогу про скасування картки відмови як немайнову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 серпня 2024 року у справі №120/15468/23 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов`язаними, стосуються тих самих правовідносин, і в разі їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле, а тому розрахунок судового збору за одночасне оскарження такого рішення та картки відмови має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, задекларованою позивачем, та митною вартістю, визначеною оскаржуваним рішенням про коригування, без додаткового визначення судового збору за оскарження картки відмови як окремої немайнової вимоги.

Суд враховує цю правову позицію відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Отже, за цей позов підлягав сплаті судовий збір лише за дві майнові вимоги. За кожною з них ціна позову становить 191097,68 грн, а 1,5 відсотка від неї (2866,47 грн) є меншим за один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн). Тому судовий збір за кожну вимогу становить 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8), а разом - 5324,80 грн. Саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Судовий збір у розмірі 5324,80 грн, сплачений за вимоги про скасування карток відмови, позивач вніс у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення цієї суми.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000002/2 від 07.01.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000012 від 07.01.2026 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000001/2 від 07.01.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000011 від 07.01.2026 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБНІ СИСТЕМИ ЛТД" судовий збір у розмірі 5324,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:товариство з обмеженою відповідальністю "ТРУБНІ СИСТЕМИ ЛТД" (вул. Ремонтна, 9,м. Київ,02099 , код ЄДРПОУ - 43858226)Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський